Великі гроші у політиці. Як вивести партійні фінанси з тіні: підсумки публічної консультації

Фото: Великі гроші у політиці. Як вивести партійні фінанси з тіні: підсумки публічної консультації

Незалежність політичних фінансів від ФПГ, держафінсування партій, як змусити партії декларувати свої реальні витрати та як усунути адмінресурс на виборах – експерти представили свої позиціїї на другій публічній консультації за напрямом “Рівний доступ до політики” в рамках повного циклу публічної політики. Захід організували ГО “Центр UA” спільно з аналітичним центром “Колегіум Анни Ярославни” (КАЯ) 20 липня в Українському кризовому медіа центрі.

Олег Рибачук та Віра Нанівська

“Бути занудами, почати читати програми, чіплятися до кожного слова, щоб політика стала серйозною справою”, – саме на цьому треба зосередитися виборцям, щоб партії нарешті змагалися за їхні голоси програмами, а не гаслами. На цьому налогосили у вступному слові Голова правління КАЯ Віра Нанівська та Голова Центру UA Олег Рибачук.

На консультації учасники обговорили чотири питання про політичні фінанси в Україні.

1. Чи стануть партії незалежними від фінансово-промислових груп завдяки держфінансуванню? Які проблеми вирішує закон про державне фінансування?

Ярослав Юрчишин

Ярослав Юрчишин, виконавчий директор “Transparency International Україна”: самого по собі держфінансування недостатньо для нівелювання впливу “олігархічних грошей”. “Дуже важливо не підняти надочікування. Закон про держфінансування не долає політичну корупцію, він є одним зі значних, але елементів з цілого переліку домашніх завдань, які нам потрібно зробити. Це і нормування політичної реклами, і обмеження депутатського імунітету тощо”.

Денис Ковриженко та Віктор Таран

Голова Центру “Ейдос” Віктор Таран: зараз проблема в запуску держфінансування, оскільки ні регулятор, ні політичні гравці, ні виборці не є достатньо обізнананими з тим, як працює новий закон. “Важливо, щоб суспільство займалося трьома речами: роз’ясненням ключових норм закону, навчанням партій, НАЗК і громадських активістів, як цим законом користуватися,  щоб у жовтні зустрілися і обговорили, як закон працює і чи треба щось міняти”.

2. Як стимулювати кандидатів і партії декларувати свої реальні витрати?

Денис Ковриженко

Денис Ковриженко, старший юридичний радник IFES:  контроль з боку громадськості – на сьогодні єдиний дієвий стимул для партій бути прозорими. Якщо виборці та активісти будуть звертати увагу на те, хто реально задекларував свої витрати, а хто, навпаки, – приховав, то це матиме більше впливу, ніж адміністративний протокол і штраф, прописані за неподання звіту. “Партії треба стимулювати нормальним громадським контролем, проактивною роллю регулятора у виявленні порушень і оприлюдненням інформації про порушення, щоб наставала якась принаймні гіпотетична політична відповідальність”.

3. Яким має бути фінансування про партійні витрати, щоб забезпечувався контроль за політичними фінансами?

Наталія Вадімова

Наталія Вадімова, завідувач відділу контролю за використанням коштів Секретаріату ЦВК: чинні стандарти звітування є достатніми, оскільки форма звітності містить інформацію про всі операції, пов’язані з рухом коштів на рахунку виборчого фонду. Більшою проблемою є відсутність у ЦВК можливості порівнювати реальні і декларовані витрати і низька мотивованість партій у подачі звітів. У 2014 році всі партії подали свої фінансові звіти, але якби ми з партіями не працювали, то й звітів не було б.

Олег Ситник

Олег Ситник, заступник директора департаменту з питань запобігання політичній корупції НАЗК: Агенство вже затвердило дуже детальну форму звітності, куди крім фінансової інформації включені також і загальні відомості про політичні сили. “Ми хотіли, щоб інформація ця цікава була не тільки НАЗК, але й пересічному громадянину, щоб він чи вона мали змогу познайомитися з цією партією, тому перший розділ містить загальну інформацію: кількість місцевих організацій, в яких регіонах партія представлена тощо”. Складність заповнення і перевірки звіту – це зворотній бік процедури, тому НАЗК в партнерстві з українським IFES проводитимуть тренінги для політичних партій з заповення звітів.

4. Яку роль відіграє адміністративний ресурс у передвиборчих кампаніях і як зменшити зловживання ним?

Денис Ковриженко: якісного моніторингу використання адмінресурсу і відповідно покарання за це порушення досі немає. “Рівно рік тому була зустріч громадськості з Президентом, по гарячих слідах виборів на 205 окрузі, де відбувався прямий і непрямий підкуп виборців, і Президент вимагав удосконалити законодавство. Був підготовлений законопроект, у якому врегульовувалася в тому числі діяльність благодійних фондів, які діють під час передвиборчих кампаній, передбачалася криміналізація непрямого підкупу. Але законопроект й досі лежить в Адміністрації Президента”.

Нагадаємо, мета напрямку "Рівний доступ до політики" – забезпечити право громадян бути обраними на вільних і чесних виборах. На презентації порядку денного напрямку були окреслені такі блоки проблем рівному доступу до політики в Україні:

  • Обмеження чинним законодавством права громадян бути обраними

  • Адміністративні перешкоди для участі у виборчому процесі

  • Непрозоре фінансування партій та передвиборчих кампаній

  • Залежність українських ЗМІ від політичних та бізнес-інтересів

  • Відставання України від загальносвітового тренду постійної участі людей у прийнятті рішень

Ознайомитися з матеріалами та підсумками першої публічної консультації з зацікавленими сторонами на тему “Навіщо Україні зміна виборчих правил?” можна на нашому сайті.

Презентація “Великі гроші у політиці. Як вивести партійні фінанси з тіні?”

Відеозапис публічної консультації

Контакти для пропозицій та зауважень: Єгор Поляков,  [email protected], 093-465-29-91

Контакти для ЗМІ: Ярослава Прокопенко, [email protected], 095-724-47-33


[[ action.title ]]

[[ action.description ]]

[[ action.button ]]