Мерські вибори в Кіровограді

У мери йде Сергій Михальонок, чинний депутат Кіровоградської міської ради, безпартійний. Був членом партії ВО “Батьківщина” та  головою  Кіровської районної партійної організації ВО «Батьківщина».   Керівник Кіровоградського обласного осередку політичної партії «Громадський рух «Народний контроль»,  перший номер у виборчому списку до Кіровоградської міської ради, координатор  «Кіровоградського  Євромайдану».

У 2014 році Сергій Михальонок на одному із сесійних засідань заявив про складення повноважень депутата Кіровоградської міськради. Однак за кілька днів повідомив, що після численних звернень кіровоградців, вирішив залишитися депутатом міської ради (Докладніше в розділі Сергій Михальонок повернувся в депутати на прохання кіровоградців  портал Кіровоградщини - Гречка - Новини Кіровоград на сайті gre4ka.info).

Сергій Михальонок є кандидатом на відкликання за пропусками засідань постійної комісії міської ради. У 2014 році з 20 засідань постійної комісії з питань бюджету, податків, фінансів, планування та соціально-економічного розвитку він пропустив 11 засідань.

Наразі С. Михальонок балотується на посаду міського голови Кіровограда та одночасно за списком «Народного контролю» і в депутати цієї ж ради. Популяризувати себе йому вдається через власний сайт «Перевесло» та завдяки публікаціям на сайті “Слово і діло”.

Під час Євромайдану він проявив активність, тим самим заробивши собі популярність в місті. Окремі активісти навіть вимагали призначити його секретарем міської ради. Але громадянська активність не принесла йому значних дивідендів у вигляді процентної підтримки на виборах до парламенту 2014 року. Його результат в жовтні 2014 року був всього лише 2,82%.

Згідно з поданою декларацією депутат міськради Михальонок отримав у 2014 році дохід в розмірі 14400 грн., при цьому у власності депутата є  авто “Тойота корола” 2010 року випуску.

Наступним учасником виборчих перегонів на посаду мера обласного центру є Стрижаков Артем Олегович, якого сміливо можна віднести до одного з лідерів гонки як за матеріальним ресурсом, так і за адміністративним.

Артем Стрижаков був обраний депутатом Кіровоградської міської ради обраний за списками кіровоградської міської організації Партії регіонів. Активний учасник та ведучий Кіровоградського Антимайдану. Після розвалу «Партії регіонів» позиціонує себе як безпартійний, проте за дивним збігом обставин напередодні виборів до Верховної Ради України 2014 року опинився серед запрошених на зустрічі партактиву «Опозиційного блоку». Артем Стрижаков був єдиним з «безпартійних» кандидатів, який виступив перед присутніми зі сцени. Стрижаков відстоює повернення Кіровограду назви Єлисаветград. Однією із піар-акцій в переддень виборів була акція по боротьбі з амброзією.  

Іншим “важковаговиком” на виборах є Андрій Табалов.

Генеральний директор ТОВ «Молочна компанія «Волошкове поле», голова громадської організації «Рідний Кіровоград».

Після повернення з Лондона Андрій Табалов став депутатом Кіровоградської міської ради V скликання. Крім того, очолював Кіровоградську територіальну організацію партії «Фронт змін».

Обирався депутатом Кіровоградської обласної ради VI скликання.

2012 року Андрій Табалов за допомоги «Батьківщини» балотувався до Верховної Ради в 99-му мажоритарному окрузі (Кіровоград) і виграв вибори. Табалов-старший також став народним депутатом, потрапивши до парламенту за списками цієї ж політичної сили. Однак обоє відмовилися входити до фракції «Батьківщини» у ВР, мотивуючи недостатньою партійною підтримкою на виборчих перегонах.

На першому ж засіданні парламенту представники тодішньої опозиції виштовхали батька й сина Табалових із зали.

Табалових відразу охрестили першими «тушками» Верховної Ради VII скликання.

Яценюк заявив, що це його особиста провина (Радіо Свобода): «Двоє людей, які підписали присягу на Біблії перед народом України і перед Богом про те, що вони увійдуть до фракції, і про те, що вони будуть виконувати фракційні рішення, до сьогоднішнього дня не написали заяви про вступ у фракцію. Це особисто і персонально моя вина. Я повірив людям, які клялися, що не зрадять».

16 січня 2014 року голосував за так звані «диктаторські закони» - пакет антидемократичних законів, які суттєво обмежували права громадян та свободу слова, після чого, втім, вирішив відкликати свій голос.

Табалови допрацювали до самого розпуску Ради у 2014 році, так і не увійшовши до складу жодної фракції.

У дострокових парламентських виборах-2014 Андрій Табалов участі не брав. Його заява про відмову балотуватися стала несподіванкою як для журналістів, так і його політичних опонентів: у 99-му окрузі встиг з’явитися кандидат у народні депутати Табалов Андрій, але Миколайович. «Двійник» до Ради не пройшов, а «справжній» Табалов натякнув, що буде не проти позмагатися за крісло. Представники благодійного фонду Андрія Табалова до початку виборчої кампанії регулярно роздавали у Кіровограді продуктові набори (доволі недешеві). Пакети містили газету Табалових «Рідний Кіровоград».
 

При цьому сам Табалов роздачу продуктів вважає виключно благодійністю та наполягає, що роздача здійснювалась до 5 вересня, тобто підкупом виборця не вважається.

Але час від часу на інформаційних ресурсах з'являється інформація та відео щодо негативних наслідків “благодійної” діяльності. А саме маніпулювання волевиявленням виборців через різні технології, такі як спонукання голосувати людей похилого віку за місцем перебування.

КПУшник Володимир Пузаков вже перебував на посаді міського голови Кіровограда  протягом трьох років.

Перебування на посаді Пузакова запам’яталося кіровоградцям, зокрема, тим, що за  рішенням міськради було передано у приватні руки території паркової та лісопаркової зони, що було використано конкурентами на посаду у 2010 році та використовується і зараз.

Андрій Лейбенко є член Політичної Партії "Опозиційний блок". За часи губернатора Сергія Ларіна очолював відому в області програму «Гаряча лінія», планує відновити її роботу в разі обрання. Позиціонує себе як активний блогер, інтернет рясніє його історичними нарисами про історію Кіровоградщини. Кандидат задекларував всього трохи більше 23 тис. грн.. заробітної плати за 2014 рік.

Рафаель Санасарян. Кандидат на посаду Кіровоградського міського голови Рафаель Санасарян з’явився нещодавно на політичному обрії Кіровограда і відразу «замахнувся» на головне крісло в Будинку з колонами на Пашутінській площі.

Рафаель Санасарян є приватним підприємцем. Наразі перебуває в команді Олега Ляшка і є представником Радикальної Партії Олега Ляшка, яка і висунула його кандидатуру на посаду міського голови.   

Віта Атаманчук - заступник голови Кіровоградської обласної державної адміністрації, кандидатом на посаду Кіровоградського міського голови висунута партією «Самопоміч».

У коридори влади потрапила одразу після Революції гідністі при тодішньому голові ОДА Олександру Петіку. Залишилась при посаді і після зміни губернатора, коли керівником області був призначений Сергій Кузьменко. Опікується гуманітарними питаннями.

До приходу у владу була активною учасницею Майдану, громадським діячем, членом УНП, займала керівні посади в обласній організації цієї політичної сили. Віта Атаманчук є досить популярною серед учасників АТО, оскільки опікується питаннями воїнів – учасників АТО, переселенцями і має серед них доволі таки значний авторитет.

Андрій Райкович, кандидат від “Блоку Петра Порошенка “Солідарність”.

”,

З його іменем у місті і області не пов’язано жодного гучного скандалу. Керівник ПрАТ «Птахокомбінат «Ятрань» завжди на слуху серед кіровоградців. Кандидат має шанс застосувати свої менеджерські навички і до сфери управління обласним центром, хоча деякі аналітики стверджують, що цю кандидатуру БПП «Солідарність” висуває задля торгів у майбутньому з іншими політичними силами. В 2010 р. обраний до Кіровоградської обласної ради по одномандатному мажоритарному виборчому округу №42 від Кіровоградської обласної організації Народної партії. Член постійної комісії обласної ради з питань бюджету, фінансової діяльності та соціально-економічного розвитку.

Райковича підтримує, окрім БПП “Солідарність”, також і партія “Батьківщина”, яка свого кандидата на посаду міського голови не висунула.

Автори: Сергій Чернов, активіст руху ЧЕСНО,  Віталій Тарнавський, аналітик руху ЧЕСНО в Кіровоградській області.