Лабазюк Сергій Петрович

Народний депутат Верховної Ради 7, 8 та 9 скликань. Фігурант антикорупційних розслідувань.

У 2023 році НАБУ викрило Лабазюка на спробі підкупу Віцепрем'єр-міністра з відновлення Олександра Кубракова та голову Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Мустафу Найєма.

За даними слідства, нардеп таким чином хотів отримати для своєї компанії підряди з відбудови інфраструктурних об’єктів на 1 млрд грн. За це пообіцяв винагороду у розмірі 3-5% від вартості кожного підряду.

На час слідства Вищий антикорупційний суд відправив Лабазюка у СІЗО, згодом нардепа випустили на волю після того, як за нього внесли заставу в 40 млн грн.

Наприкінці 2022 року проголосував за містобудівну реформу (#5655), яка впроваджувалася в інтересах забудовників і нівелювала вплив громадян на відбудову України. Через спротив громадськості станом на початок 2024 року президент не підписав законопроєкт, а отже він лишається нечинним.

У 2020 році увійшов до складу фракції "За майбутнє".

У 2019 році був обраний до Верховної Ради 9 скликання як безпартійний самовисуванець за 188 округом (Хмельницька область). Член Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин.

Під час передвиборчої кампанії був неодноразово помічений за гречкосійством.

У 2018 році журналісти “Схем” з’ясували, що аграрні фірми Лабазюка отримали близько 60 мільйонів гривень держаної допомоги за напрямком надання часткової компенсації вартості будівництва та реконструкції об'єктів. Такі дотації могли бути отримані завдяки членству Лабазюка в комітеті з питань аграрної політики.

У 2017 році фірми Лабазюка неодноразово вигравали тендери від держави на ремонт доріг у Хмельницькій області не більше ніж 300 мільйонів гривень. Працівники СБУ також проводили обшуки та вилучали документи на підконтрольних Лабазюку підприємствах у рамках розслідування щодо зловживань під час замовлення робіт із ремонту доріг.

У тому ж році “Наші гроші" повідомили, що Лабазюка звинувачували у про ймовірну приченість підприємства ТОВ "Інвестиційна компанія "Вітагро" народного депутата Лабазюка Сергія у прихованій приватизації державного підприємства "Завод "Маяк".

У 2015 році балотувався до Хмельницької міської ради першим кандидатом від партії “Поруч”, був членом партії. Від мандату відмовився і продовжив бути народним депутатом.

У 2014 році був обраний нардепом Верховної Ради 8 скликання за 188 округом (Хмельницька область) як безпартійний самовисуванець. Увійшов до депутатської групи "Воля Народу". Член Комітету з питань аграрної та земельної політики.  Голова партії “Поруч”. При цьому ЗМІ повідомляли, що Лабазюк як член “аграрного” комітету Верховної Ради ймовірно мав конфлікт інтересів.

16 січня 2014 року голосував за диктаторські закони Януковича, відкликав свій голос 5 серпня 2014 року. 

У 2013 році за інформацією "Наших грошей", дві фірми, пов’язані з Лабазюком протягом кількох років регулярно в парі розігрували тендери на дорогах Хмельниччини, на загальну суму понад 130 млн грн.

У 2012 році був обраний депутатом Верховної Ради 7 скликання за тим же округом як самовисуванець та член Народної партії. До лютого 2014 року був позафракційним, згодом вступив у групу “Суверенна європейська Україна”. 

У тому ж році журналісти “Наших грошей” з’ясували, що одна з фірм Лабазюка державним коштом відремонтувала дороги на його ж окрузі, що свідчить про конфлікт інтересів. 

У 2010 році був обраний до Хмельницької обласної ради 6 скликання від 28 округу (Волочиський район) від Народної партії Володимира Литвина, був членом партії. 

У 2007 році невдало балотувався до Верховної Ради 6 скликання від Блоку Литвина (№ 189 у списку), був членом Народної партії.

У 2006 році обрався депутатом Волочиської районної ради 5 скликання.

У 2004 році заснував аграрну компанію ТОВ “Аграрна компанія 2004”, залишається її бенефіціарним власником. Почесний президент групи компаній “Вітагро”.

У 1999 році розпочав власний бізнес у сільському господарстві, закуповував техніку та надавав послуги з обробки земель для сільського населення. 

У 2004 році закінчив Тернопільську академію народного господарства за спеціальністю “економіка та управління трудовими ресурсами”. 

Народився 4 червня 1980 року у місті Волочиськ Хмельницької області.