Лабунська Анжеліка Вікторівна

Народна депутатка Верховної Ради 5, 6, 7 і 9 скликань. Депутатка та голова Житомирської обласної ради 7 скликання.

У лютому 2024 року за даними Руху ЧЕСНО Лабунська не з’являлась на засіданнях у Верховній Раді від початку 2022 року, натомість нардепка дистанційно брала участь у засіданнях комітету з питань екологічної політики та природокористування. На одному із засідань Лабунська голосувала рукою з електронною цигаркою.

Згідно з аналітикою Руху ЧЕСНО, Анжеліка Лабунська увійшла до списку прогульників серед народних депутатів Верховної Ради 9 скликання. За даними дослідження Анжеліка Лабунська пропустила 84% голосувань в проміжку від початку 2022 року і до травня 2023 року.

На місцевих виборах 2020 була обрана депутаткою Житомирської обласної ради як перша кандидатка від ВО “Батьківщина”.

У 2019 році була обрана народною депутаткою 9 скликання від ВО “Батьківщина” номером 13 у списку як членкиня партії. Членкиня однойменної фракції. Членкиня Комітету з питань екологічної політики та природокористування.

У декларації за 2017 рік Лабунська вказала майже 260 млн грн, увійшовши до списку найбагатших народних депутатів 9 скликання.

Членкиня Політичної ради партії ВО “Батьківщина”, голова Житомирської обласної партійної організації.

У 2015 році була обрана депутаткою Житомирської обласної ради як перша кандидатка від ВО “Батьківщина”. Стала головою обласної ради, але вже у 2016 році подала у відставку. Була головою фракції ВО “Батьківщина”.

З 2015 року є керівницею ГО “Інститут розвитку Києва”.

На виборах Президента України 2014 року була довіреною особою кандидата Петра Порошенка за ТВО №68 (Житомирська область). Брала участь у Євромайдані.

У 2014 році невдало балотувалась до Верховної Ради за 63 округом (Житомирська область) як безпартійна самовисуванка.

У 2012 році була обрана народною депутаткою 7 скликання за тим же округом як безпартійна самовисуванка. Всю каденцію була позафракційною, була членкинею МФО “Рівні можливості” та Комітету ВРУ з питань верховенства права та правосуддя.

У 2011 році вийшла з фракції ВО “Батьківщина”.

У 2008 році заснувала БО “Благодійний фонд “ЛАВ”.

У 2006 та 2007 роках двічі обиралась народною депутаткою від Блоку Юлії Тимошенко. У 6 скликанні була секретарем Комітету ВРУ з питань правосуддя, у 5 скликанні - його членкинею.

З 2004 до 2006 року працювала начальницею управління ВАТ “Прогрес”.

До 2003 року була членкинею наглядової ради ТОВ “Полтавський ГЗК”.

У 2002 році невдало балотувалась до Верховної Ради за 195 округом (Черкаська область) як самовисуванка. 

У 2002-2006 роках була директоркою ТОВ “Юридична компанія “Фінанси та Кредит Лекс”.

Була помічницею народного депутата Верховної Ради 4 скликання (2002-2006 роки) Костянтина Жеваго.

У 1995-2002 роках працювала начальницею юридичного відділу АТ “Фінанси та Кредит”.

У 1993 році була старшою юрконсультанкою до Укрдержстраху “Оранта”, де працювала.

З 1993 до 1994 року працювала на посаді начальника юридичного відділу ВАТ “Банкірський Дім”.

З 1992 до 1993 року займала посаду юрисконсульта Ощадного банку України.

З 1989 до 1992 року була лаборанткою юридичного факультету КНУ ім.Т.Г.Шевченка.

З 1986 до 1989 року обіймала посаду бухгалтера-претензіоніста на Київській базі “Укоопторггалантерея”.

З 1985 до 1986 року працювала на посаді секретаря судового засідання у Жовтневому районному суді міста Києва..

Закінчила КНУ ім.Т.Г.Шевченка за спеціальністю “правознавство”. З 2018 році закінчила Національну академію державного управління при Президентові України за спеціальністю “публічне управління й адміністрування”. Кандидатка юридичних наук. 

Заміжня, має трьох дітей.

Народилася 2 листопада 1967 року у Києві.