Політики Львівщини: Перехід на відкриті регіональні списки – це тільки мінімум необхідних змін до виборчих правил

Фото: Політики Львівщини: Перехід на відкриті регіональні списки – це тільки мінімум необхідних змін до виборчих правил

4  жовтня у Львові в рамках другого етапу всеукраїнського туру “ЗміниТИ” відбувся публічний діалог “ВиБОРИ: нові правила”, під час якого представники місцевої влади обговорили перспективи виборчої реформи в Україні.

Слово на заході взяли депутати Львівської міської ради Петро Адамик (голова фракції “БПП Солідарність”), Валерій Веремчук (голова фракції “Народний контроль”), Юлія Гвоздович (депутатка від “Української галицької партії”), Олег Сорочкін (депутат від партії “Громадянська позиція”), а також керівник Інформаційно-правового центру “Наше право” Юрій Танасійчук.

 

Зміна виборчої системи на парламентських виборах

Учасники діалогу підтримали ідею переходу на відкриті регіональні списки як суттєво кращу альтернативу порівняно з чинною змішаною системою.

 

Пропорційна система має бути така, щоб люди впливали на порядок проходження в рамках регіональних виборчих списків, коли можна віддати преференцію якомусь кандидату. Чому ми як партія це підтримуємо? Бо таким чином буде мотивація для всіх партій брати в списки тих кандидатів, які зможуть їм додати голосів, громадських активістів. Тоді буде мотивація для членів партій об’єднуватися не суто як представникам якогось округу, а як політикам, що мають розглядати загальнодержавні проблеми, – заявив депутат Львівської міської ради від “Громадянської позиції” Олег Сорочкін.

 

Особливого бажання змінювати законодавство, втім, у парламентської більшості наразі немає: попри те, що в 2014 році фракції “БПП Солідарність”, “Народного фронту”, “Радикальної партії Ляшка”, “Батьківщини” та “Самопомочі” обіцяли прийняти відкриті регіональні списки вже у 2015 році, зараз це питання навіть не стоїть на порядку денному.

 

Цей закон, який пропонується [1068-2], вносили Віктор Чумак, Наталія Новак, Наталія Агафонова – це все наші “ударівці”, це їхня позиція. На жаль, якщо рік тому питання про зміни виборчого законодавства ставилося в нашій партії, то зараз воно “не на часі”. Це треба міняти, треба перепитувати кожного з депутатів коаліції, чи вони досі готові виконати свою обіцянку і приймати закон хоча б за рік до виборів. У законі є свої нюанси, на місцевому рівні я побачив, як знайдеться 20 людей, що засіють області. Але таких буде 20. Потім я би ще поміняв під таку саму кальку і закон про місцеві вибори, – підкреслив голова фракції “БПП Солідарність” у Львівській міській раді Петро Адамик.

 

Політична реклама і депутатська недоторканність

Окремо в рамках діалогу говорили про обмеження політичної реклами на телебаченні. Усі учасники погодилися, що зараз існує значна нерівність з доступом партій до такої реклами і що потрібні обмеження на формат і тривалість рекламних роликів, популяризація форматів, які передбачають публічний діалог між партіями – наприклад, дебатів, ток-шоу.

 

Система, яку ви пропонуєте, вона краща, але якщо не буде здешевлення кампанії, якщо знов будуть борди по тисячі доларів чи телевізор по сотні доларів за секунду, то з кандидатів у регіональному списку виграє той, хто буде мати гроші, а хто буде проводити зустрічі з виборцями – програє. Тому треба здешевлювати виборчу кампанію, – зазначив голова фракції “Народний контроль” у Львівській міській раді Валерій Веремчук.

 

Керівник Інформаційно-правового центру “Наше право” Юрій Танасійчук окремо наголосив на важливості технічних деталей організації виборів, підрахунку голосів:

 

Якщо зупинитися тільки на зміні виборчої системи, то це буде як ремонт на кухні без заміни старих меблів. Має бути створений єдиний реєстр виборців, реєстр професійних членів виборчих комісій, Виборчий кодекс, який максимально уніфікуватиме виборчі процедури. Нам потрібні вибори, побудовані на довірі, на довірі до партій, до механізмів, до результатів.

 

Пропозицію обмежити недотороканність народних депутатів більшість учасників діалогу підтримала, але говорили також про можливі негативні наслідки такого рішення: в умовах, коли немає довіри до роботи правоохоронних органів і судової системи, обмеження недоторканності може відкрити можливість для переслідування опозиційних депутатів.

 

Для людей, яким немає мають чого приховувати, це питання не буде стояти, вони не будуть думати, чи знімати недотороканність. Але, звісно, тим, хто хоче чесно відстоювати власні цінності, потрібно гарантувати захищеність, право відстоювати свої політичні погляди. Імунітет якийсь має бути, просто не такий, який зараз гарантує недоторканність, – зазначила депутатка “Української галицької партії” у Львівській міській раді Юлія Гвоздович.

 

На завершення заходу голова ГО “Центр UA” Олег Рибачук закликав львів’ян долучатися до всеукраїнської акції на підтримку великої політичної реформи, яка передбачає зокрема і перехід на відкриті регіональні списки.

 

У нас є ця готовність до дії, енергія, але вона часто виливається, як на Чорнобильській АЕС, наш атом не мирний, він зносить структури, але нічого не будує. Нам треба навчитися узгоджувати спільні дії так, як це роблять наші сусіди, змушувати владу, яка нам не подобається, робити те, чого ми від неї вимагаємо, а не вимагати дострокових перевиборів. Давайте вимагати позитивних змін. Нове виборче законодавство – це фундаментальний злам системи, і якщо ми його не доб’ємося – нам не буде кого звинувачувати, крім себе, – наголосив Олег Рибачук.

 

Робота депутатів-мажоритарників Львівщини

До форуму Громадський рух ЧЕСНО проаналізував роботу депутатів-мажоритарників від Львівщини.

Львівську область у Верховній Раді представляють 12 депутатів. Громадський рух ЧЕСНО зібрав дані про їхню парламентську роботу, щоб виборці могли зробити поінформовані висновки.

Депутати Львівщини відносно часто пропускають пленарні засідання (19,4% пропущених засідань за даними електронної реєстрації порівняно з 22,5% по Верховній Раді загалом), але навіть у разі присутності часто ігнорують голосування. За даними електронної реєстрації найбільше засідань пропустив Володимир Парасюк – 72,9%. Парасюк, а також Андрій Лопушанський і Тарас Батенко пропустили понад половину голосувань. Найсумлінніше відвідує засідання та бере участь у голосуваннях Михайло Бондар.

 

Натисніть для збільшення

Троє депутатів - Богдан і Ярослав Дубневичі, а також Андрій Кіт - були помічені за неособистим голосуванням. Кожен з цих депутатів “кнопкодавив” щонайменше тричі. Неособисте голосування є порушенням статті 84 Конституції України. Згідно з даними каталогу фігурантів антикорупційних розслідувань ЗМІ, зібраного Громадським рухом ЧЕСНО, троє депутатів-мажоритарників Львівщини згадувалися в таких розслідуваннях. Ідеться про братів Дубневичів, які є відомими і регулярними фігурантами матеріалів щодо тендерних махінацій, та Володимира Парасюка, у якого журналісти виявили незадеклароване авто.

Щоб з’ясувати ставлення депутатів до реформаторських ініціатив, Громадський рух ЧЕСНО обрав 5 законопроектів, щодо яких голосували депутати парламенту 8-го скликання: Закон про публічні закупівлі, Закон про добровільне об’єднання територіальних громад, Закон про національну поліцію, Закон стосовно удосконалення процедури арешту майна та інституту спеціальної конфіскації і Закон про освіту. Таблиця голосувань мажоритарників області наведена нижче.

Натисніть для збільшення

Здебільшого депутати-мажоритарники від Львівщини підтримували ці законопроекти, причому більшість із них (сім) підтримали по чотири законопроекти. Голосували за всі 5 реформаторських ініціатив Ярослав Дубневич та Володимир Парасюк. Тарас Батенко з-поміж названих законопроектів підтримав лише Закон про добровільне об’єднання територіальних громад.

Аби підтримати запровадження пропорційної виборчої системи з відкритими регіональними списками, важливо:

Підписати петицію Громадського руху ЧЕСНО “Невідкладно провести виборчу реформу”: http://bit.ly/vidkryti

Прийти на акцію за виборчу реформу, що відбудеться 17 жовтня о 9:30 у твоєму місті.

Тур “ЗміниТИ” відбувається за фінансової підтримки Уряду Швеції, Програми для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку “U-LEAD з Європою” та Національного демократичного інституту (NDI).


[[ action.title ]]

[[ action.description ]]

[[ action.button ]]