Друга десятка “Батьківщини”: партійці, нардепка БПП та соратник Тарути

№11. Олександр Абдуллін, народний депутат 3-8-го скликань, заступник голови ВО “Батьківщина”. Уперше був обраний до парламенту 1998 року в окрузі на Київщині як самовисуванець. До того три роки обіймав посаду президента ЗАТ “Інтергаз”.

2002-го Абдуллін став нардепом від округу на Рівненщині як член партії “Демократичний союз”. За час 4-го скликання політик побував у чотирьох фракціях та групах, зокрема СДПУ(о). Товаришував з Віктором Медведчуком, екс-головою “Нафтогазу України” часів Кучми Ігорем Бакаєм, екс-регіоналом Олександром Волковим.

Після Помаранчевої революції Абдуллін вступив до фракції БЮТ. Усі наступні роки проходив до Верховної Ради за списком політсили Юлії Тимошенко. За часів другого прем’єрства Тимошенко (2007-2010) був її радником на громадських засадах.

2004 року Абдуллін фігурував у скандалі щодо ймовірних махінацій із землею в Пущі-Водиці.

Читайте також: Хрещена мачуха українських політиків: феномен партії "Батьківщина"

№12. Іван Крулько, нардеп 8-го скликання від ВО “Батьківщина”, заступник голови партії. Був депутатським помічником Бориса Тарасюка у ВРУ 4-го, 6-го та 7-го скликань, а коли той 2005 року отримав посаду міністра закордонних справ, декілька місяців допомагав йому в МЗС.

Упродовж 2005-2009 років Крулько працював у парламенті: був завідувачем секретаріату фракції Народного Руху України, заступником завідувачів секретаріатів фракцій “Наша Україна” та “Наша Україна - Народна самооборона” (НУНС). У 2009-2010 - заступник міністра у справах сім'ї, молоді та спорту Юрія Павленка. У 2014 році був радником в.о. Президента України Олександра Турчинова.

У 2007-2013 роках Крулько очолював молодіжне крило Народного Руху, а у 2013-2016 - “Батьківщини”. Двічі невдало балотувався до парламенту: 2007-го - за списком НУНС, 2012-го - за списком “Батьківщини”.

Крулько є фігурантом антикорупційного розслідування: 2018 року він підписав фінансовий звіт “Батьківщини”, у якому були зазначені, ймовірно, фіктивні донори партії.

№13. Анжеліка Лабунська, голова Житомирської облорганізації ВО “Батьківщина”, членкиня політради партії, депутатка Житомирської облради, нардепка 5-7-го скликань.

У ВРУ 4-го скликання (2002-2006) була помічницею нардепа Костянтина Жеваго. Вперше Лабунська пройшла до Верховної Ради 2006 року за списком БЮТ. На момент обрання депутаткою керувала юридичною компанією “Фінанси та кредит Лекс”. 2007-го Лабунська знову пройшла до парламенту за списком блоку Тимошенко. У ВРУ 6-го скликання була прогульницею.

2012 року Лабунська була обрана в окрузі №63 на Житомирщині як самовисуванка. 2014-го знову балотувалася в цьому окрузі, але посіла третє місце.

На виборах Президента 2014 року Лабунська була довіреною особою Петра Порошенка в окрузі №68 (Житомирська область). 2015-го очолила список “Батьківщини” на виборах до Житомирської обласної ради. У 2015-2016 роках - голова цієї облради.

№14. Костянтин Бондарєв, голова Київської облорганізації ВО “Батьківщина”, член політради партії, нардеп 6-7-го скликань.

Перш ніж стати нардепом, Бондарєв займався бізнесом, зокрема очолював наглядову раду банку “Велес”. У 2002-2007 роках - депутат Київської обласної ради. 2006-го Бондарєв пройшов до облради за списком Соцпартії, проте після долучення СПУ до “антикризової коаліції” з Партією регіонів вийшов з політсили. У ВРУ 4-го скликання був помічником нардепа Сергія Осики.

У 2007 та 2012 роках Бондарєв пройшов до парламенту за списками БЮТ і “Батьківщини” відповідно. У Верховній Раді 6-го скликання був прогульником. 2014-го знову балотувався в нардепи від партії Тимошенко, але мандат не отримав.

За даними Руху ЧЕСНО, Бондарєв, ймовірно, може бути причетний до порушення законодавства щодо фінансування партій.

№15. Михайло Цимбалюк, голова Львівської облорганізації ВО “Батьківщина”, член політради партії, екс-високопосадовець часів Кучми та Януковича.

Цимбалюк - генерал-лейтенант міліції. У 2002-2004 роках очолював управління МВС на Рівненщині. 2004-го Президент Леонід Кучма призначив Цимбалюка головою Тернопільської ОДА (обіймав цю посаду до 2005 року). У 2005-2007 - начальник Департаменту кримінальної міліції у справах неповнолітніх МВС. Упродовж 2007-2010 років Цимбалюк очолював ГУ МВС у Львівській та Полтавській областях.

За президентства Віктора Януковича, а саме у 2010-2011 роках, Цимбалюк обіймав посади голів Тернопільської та Львівської ОДА. У 2011-2014 - ректор Львівського держуніверситету внутрішніх справ.

Читайте також: 100 мільйонів “Батьківщини”: у кого взяла та на що витрачала партія

№16. Віталій Данілов, голова Харківської облорганізації ВО “Батьківщина”, член політради партії, нардеп 6-7-го скликань.

У політику Данілов прийшов з бізнесу, зокрема керував юридичною фірмою, був президентом футбольного клубу “Харків”. У 2002-2006 - депутат Харківської міськради. 2007 року пройшов до парламенту за списком БЮТ, у Верховній Раді 6-го скликання був прогульником. 2012-го знову був обраний нардепом за списком “Батьківщини”. 2014 року втретє балотувався до ВРУ від партії Тимошенко, але не пройшов.

№17. Ольга Бєлькова, нардепка 7-8-го скликань, зараз входить до фракції “Блок Петра Порошенка”.

Раніше Бєлькова працювала у громадському секторі та бізнесі. У 2006-2010 - директорка з міжнародних проектів управлінської команди БО “Фонд Віктора Пінчука – соціальна ініціатива”, керувала проектом “Всесвітні студії”. 2009-2010 роки - членкиня правління “Українського форуму благодійників” на громадських засадах. У 2011-2012 була менеджеркою проектів ТОВ “Іст Ван”.

2012 року Бєлькова пройшла до парламенту за списком партії УДАР, а 2014-го - БПП.

№18. Олексій Кучеренко, нардеп 3-го, 5-го та 6-го скликань, екс-міністр з питань житлово-комунального господарства в уряді Тимошенко, голова Всеукраїнської ГО "Спілка власників житла України".

У 1997-1998 роках Кучеренко очолював правління ЗАТ “Інтергаз”. Президентом цієї компанії тоді був вищезгаданий Олександр Абдуллін. У 2002-2005 Кучеренко був президентом холдингу “АвтоКрАЗ”. У 2000-2001 роках очолював Запорізьку ОДА, у 2005-му - Держкомітет з питань житлово-комунального господарства.

Кучеренко тричі був обраний до ВРУ: 1998 - як мажоритарник-самовисуванець на Запоріжжі, 2006 - за списком “Нашої України”, 2007 - за списком НУНС. Нардепом 6-го скликання був недовго: у грудні 2007 року Кучеренка призначили міністром з питань ЖКГ у другому уряді Тимошенко. На цій посаді політик перебував до 2010-го.

Читайте також: "Батьківщина": хто ховається за "спонсорами" зі столичних околиць

№19. Андрій Ніколаєнко, голова ради директорів компанії "Велта", яка розробляє родовища ільменіту на Кіровоградщині, екс-очільник Кіровоградської ОДА часів Януковича, екс-голова партії “Основа”.

У 2000-х Ніколаєнко працював на дипломатичній службі у Південній Кореї. У 2009-2010 - заступник начальника управління Секретаріату Кабміну (опікувався перспективними проектами співробітництва з країнами Азіатсько-Тихоокеанського регіону), радник прем’єрки Тимошенко. У парламенті 5-го та 6-го скликань був помічником регіоналів Юрія Каракая та Сергія Ларіна.

За президентства Януковича, а саме у 2010-2013 роках, Ніколаєнко був заступником і першим заступником Ларіна як голови Кіровоградської ОДА, а у 2013-2014 сам очолював цей регіон. У 2014 році встиг побувати на двох посадах - першого заступника голови Донецької ОДА (яку тоді очолював Сергій Тарута) та голови Держагентства з питань відновлення Донбасу.

У 2017-2019 роках Ніколаєнко обіймав посаду голови партії “Основа”, лідером та “ідейним натхненником” якої був Тарута. Останній зараз також балотується за списком “Батьківщини” (під номером 2).

№20. Михайло Волинець, голова Конфедерації вільних профспілок та Незалежної профспілки гірників України, нардеп 4-6-го скликань.

За радянських часів Волинець працював на шахті імені Стаханова (Донеччина), у 1985-1991 роках очолював профспілковий комітет цієї шахти. Був депутатом міськради Красноармійська (нині - Покровськ). 1991 року Волинець виступив співорганізатором Незалежної профспілки гірників України, яку очолив 1999-го. 1997 року став головою Конфедерації вільних профспілок України.

У 2002, 2006 та 2007 роках Волинець обирався нардепом за списком БЮТ. У Верховній Раді 6-го скликання був прогульником. У парламенті 7-го та 8-го скликань працював помічником нардепів Олександра Бригинця й Павла Кишкаря.

Раніше Рух ЧЕСНО проаналізував перші десятки партій "Сила і честь", "Слуга народу", “Опозиційна платформа – За життя”, "Українська стратегія Гройсмана", "Голос", "Батьківщина" та "Європейська солідарність". Окрім того, ми дослідили другу й третю десятки “Опозиційної платформи - За життя”. Також Рух ЧЕСНО аналізує кандидатів у мажоритарних округах.

Нагадаємо, 21 липня 2019 року відбудуться позачергові вибори до Верховної Ради України. Громадський рух ЧЕСНО збирає інформацію про політичні партії та кандидатів у нардепи у спецпроекті Polithub, де кожен виборець має змогу не лише знайти біографію кандидата чи кандидатки, а й перевірити його/її на доброчесність.