Філатов бачить позитив у зростанні грошової застави на посаду мера

Фото: Філатов бачить позитив у зростанні грошової застави на посаду мера

Грошова застава для партії, що буде балотуватися у Дніпровську міськраду становитиме майже 1,4 млн грн. Аналогічну суму має внести кандидат на посаду мера Дніпра. Для порівняння, кандидат в президенти в 2019 році мав внести грошову заставу в розмірі 2,5 млн.

Міський голова Дніпра Борис Філатов, який має намір переобратися, каже, що історія зі збільшенням грошової застави нормальна. 

“По-перше, це ліквідує клонів на виборах, бо кандидати розумітимуть свою фінансову відповідальність (і гроші ж не малі!). Сподіваюся, не буде Філатова-2,3,4. Деяких така сума застави змусить угамувати неадекватні амбіції. По-друге, якщо пригадати мої попередні вибори, то було ж і розмивання електорального поля. Несерйозні кандидати не заявлятимуться, аби підвищити свою “популярність” і “відтягнути” відсотки від реальних кандидатів. По-третє, усі розуміють: хочеш йти – будь готовий втратити понад 50 тис. доларів”, – прокоментував міський голова Дніпра Борис Філатов.

А гроші, які міський бюджет отримає від кандидатів-аутсайдерів, каже Філатов, “ми,  авжеж, витратимо на розвиток Дніпра”.  

Слід зазначити, що, за даними з декларації, очільник Дніпра доларовий мільйонер.

У 2015 році партія, коли реєструвала список кандидатів у Дніпрі, мала заплатити майже 40 000 грн. Таку ж суму мав внести кандидат на посаду мера. Про це свідчить постанова ЦВК. Таким чином застава зросла у 36 разів. 

 

Голова фракції “Самопоміч” в Дніпровський міськраді Юрій Акуленко вважає, що якщо грошова застава дійсно збільшилася в 36 разів, то з цим нічого не поробиш і партії будуть шукати кошти. 

Якщо для президентських і парламентських виборів законотворці розраховували розмір застави спираючись виключно на кількість мінімальних зарплат, то у випадку місцевих виборів розмір застави залежить від кількості зареєстрованих виборців. Таким чином у виборчому кодексі застосований різний підхід для формування розміру застави, що суперечить духу Виборчого кодексу.

Один із співавторів цієї правки, депутат попереднього скликання Олександр Черненко (колишній голова Комітету виборців України) пояснює, чому законотворці пішли на цей крок:

“Те, що підписано було — це були правки робочої групи. Ці правки, які виникли в ході дискусії на робочих групах, фактично, —  це позиція робочої групи, яка працювала над кодексом... Якщо ви маєте шанс вийти і перемогти, то ці гроші, ви їх не викидаєте, а повернете. Це було, щоб убезпечитися від технічних кандидатів. Два мільйони для мера Харкова — це цілком реалістична і придатна сума. Для кандидатів в раду — це ж не для одного, а для списку вона теж нормальна. Ми дійшли такої формули”.

Грошова застава для реєстрації партійного списку в Дніпропетровську обласну раду збільшиться зі 126 тис грн в 2015-му до 4,6 млн грн. Для порівняння партія, щоб балотуватися в Верховну Раду у 2019 році мала внести заставу, яка була меншою – 4,12 млн

Антоніна Ульяхіна, яка, як вона повідомила, “поки що” залишається очільницею Дніпропетровського обласного осередку ВО “Батьківщина”, каже, що сума величезна: 

“Цим самим партіям дають менше шансів виставляти своїх кандидатів. Великі, розгалужені партії, які мають багато члені, ще можуть. А от ті партії, які менші, нові, молоді партії, їм складніше буде”.

Вона вважає таке значне збільшення грошової застави не демократичним кроком, який “виб’є” частину партій з “виборчого змагання” в області.  

Законотворці ще мають час, щоб внести зміни до Виборчого кодексу, який нещодавно ухвалив парламент і підписав президент Володимир Зеленський наприкінці 2019 року.


[[ action.title ]]

[[ action.description ]]

[[ action.button ]]