Медреформа: як голосують нардепи від Києва

🕐 10:00, 13 липня 2017

Автор:

Денис Бігунов, рух “Сильні громади” для ЧЕСНО

Якісні зміни українці можуть відчути за рік. Це відбудеться, якщо нардепи підтримають законопроекти Міністерства охорони здоров'я.  Голосування у Верховній Раді показує, що нардепи від “Свободи” не голосують свідомо й мають свої зауваження. МОЗ їх враховує.


Партійці БПП та “Народного фронту”, яких обрали в Києві, у своїй більшості медреформу  підтримують. Координатори руху “Сильні громади” та руху ЧЕСНО з’ясували, як голосували народні депутати, які представляють інтереси киян.

 

Суть реформи: “гроші йдуть за пацієнтом”

Медична реформа представлена на сьогодні двома основними законопроектами № 6327 “Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг” і № 6329 “Про внесення змін до бюджетного кодексу України щодо удосконалення законодавства України  з фінансування охорони здоров’я”.

Реформа передбачає створення нової прозорої структури - Національної служби охорони здоров’я. Саме вона має забезпечити прозорий і зрозумілий принцип адресності фінансування державою медпослуг та препаратів за принципом "гроші йдуть за пацієнтом".

Це дасть можливість пацієнту за власним бажанням вибрати для себе як конкретних лікарів, так і медичні установи, що означає відхід від неефективного принципу фінансування медицини — віртуальних ліжко-місць.

Реформа також передбачає введення автономії медичних закладів, які самостійно розпоряджатимуться своїм бюджетом, а розмір заробітної плати лікарів буде залежати від кількості наданих конкретному пацієнту медичних послуг.

Окрім цього, одним із найважливіших нововведень реформи є введення поняття гарантованого пакету медичних послуг та препаратів, фінансування яких держава зможе чітко гарантувати не на словах, а на ділі, адже за статистикою, в Україні кожен день від виліковних хвороб помирає 67 осіб.

 

Як голосували мажоритарники Києва

У Верховній Раді столицю представляють 13 депутатів-мажоритарників.

Перший законопроект підтримали лише 5 народних обранців. Це всі три нардепи від БПП - Володимир Ар’єв, Олександр Третьяков, Дмитро Андрієвський, позафракційний Вячеслав Константіновський і один із двох обранців від “Народного фронту” - Віталій Сташук. Решта позафракційних або не голосували, або були відсутні.

 

Запропонована модель є перехідною до найпоширенішої у світі моделі страхової медицини і дозволяє викристалізувати професіоналів, яким довірятимуть пацієнти. Ми повинні почати зміни і вивести, врешті- решт, медицину з нинішнього стану, якому навіть епітетів підібрати важко, адже потрапити до лікаря люди часто бояться, - пояснює нардеп від БПП Ар’єв, чому віддав свій голос на підтримку медичній реформі.

 

Вячеслав Константіновський пояснює, чому підтримує медичну реформу так:

 

Галузь охорони здоров’я нині перебуває у вкрай незадовільному стані. Проблем вкрай багато. Їх неможливо вирішити без концептуальної зміни профільного законодавства. У нас багато років поспіль переважно тільки говорили про реформи. І тепер Україна посідає останні місця в світі по тривалості життя. Рівень смертності, навіть дитячої смертності, неприпустимо великий. Ми в "лідерах" з серцево-судинних захворювань і т.д. Тому підтримав законопроект Уряду, за наслідками прийняття якого МОЗ обіцяє: підвищити зарплати медпрацівникам; запровадити принцип «гроші йдуть за пацієнтом» для забезпечення конкретних індивідуальних потреб кожного хворого; запровадити конкретний державний гарантований пакет послуг та ліків (а не розповідати людям про нібито повністю безоплатну медицину тоді, коли насправді хворі часто витрачають величезні суми власних коштів на лікування); дозволити пацієнтам за рахунок бюджету отримувати медпослуги у недержавних закладах; гарантувати повну оплату за рахунок бюджету медпослуг і ліків, передбачених деталізованим описом, які необхідні для лікування учасників АТО; визнавати міжнародні клінічні настанови з метою застосування кращих світових практик доказової медицини…


Другий законопроект набрав ще нижчу підтримку серед нардепів від Києва. Законопроект підтримали лише чотири депутати з тринадцяти. Якщо попередній законопроект підтримали три з чотирьох нардепів від БПП, то цей законопроект отримав підтримку лише двох представників БПП  - Ар’єва та Третьякова. Їхній колега по фракції Дмитро Андрієвський не взяв участі в цьому голосуванні. У той же час депутат від “Народного фронту” Леонід Ємець на цей раз підтримав законопроект і голосував зі Сташуком солідарно - “за”.

Єдиний з київських депутатів, хто взагалі проголосував проти основного законопроекту “Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів”, - нардеп Борислав Береза.

 

У мене були запитання, які я виклав в Facebook. Після цього мені зателефонували  представники Кабміну. Ми зустрілися і поспілкувалися. І ці відповіді зняли частину питань. Я отримав відповідь про фінансування інститутів, по дитячим лікарням і по сімейним лікарям. Але по сімейним лікарям мене не влаштовує відповідь. Але те, що хлопці налаштовані співпрацювати - це видно, - каже Береза.

 

Представник “Волі народу” Євген Рибчинський взагалі не голосував. На запитання Громадського руху ЧЕСНО, чому не підтримав ці законопроекти, депутат пояснив таким чином:

 

З'ясовував питання контролю лікарів, які будуть малювати нереальну кількість  вилікуваних.

 

Зараз депутат твердить, що голосувати буде.

Решта депутатів від Києва, що не представляють жодної фракції - або не голосували, або значилися як відсутні на засіданні 8 червня.

Таким чином, повністю прийняття реформи такі народні обранці від Києва як Євген Рибчинський (“Воля народу”), а також низка позафракційних депутатів - зокрема прогульник Андрій Білецький, Олександр Супруненко та вже згаданий Борислав Береза.

Також не підтримав реформу єдиний з-поміж представників БПП Віктор Чумак та два “свободівці” Юрій Левченко та Андрій Іллєнко.

Як виявилося, “Свобода” медреформу не підтримує свідомо.

 

Це позиція нашої партії. Я можу трошки згодом дати роз’яснення, просто зараз трошки зайнятий, - говорить телефоном Громадському руху ЧЕСНО “свободівець” Іллєнко.

 

За інформацією ЧЕСНО, яку Громадський рух отримав пізніше від “свободівців”, партія вважає, що в державі має бути реальна безоплатна медицина для більшості населення. На думку “свободівців”, чинна система є корумпованою, але запропонована медреформа не вирішить цих проблем. Партійці наголошують, що реформа запровадить платну медицину і перелік послуг формуватиметься Кабміном. Свої пропозиції “Свобода” подала в правках до законопрооектів.

Представники “Свободи” вважають, що має бути затверджене на рівні закону мінімальне фінансування і воно має становити не менше 15% від дохідної частини держбюджету. Партійці переконані, що перелік послуг має затверджувати ВРУ, а не Кабмін. Також у “свободівців” є застереження, що Нацагенція по охороні здоров’я централізує механізм замість того, щоб він працював за регіональним принципом.

У Міністерстві охорони здоров'я відповіли, що більшість позицій, на яких наполягають депутати від "Свободи", враховані у проекті закону до другого читання:

 

Норми про співоплати вилучено з тексту за рішенням робочої групи з доопрацювання законопроекту — тобто правки, на яких наполягали в тому числі депутати від “Свободи”, враховані. Перелік послуг, згідно з проектом закону затверджує Верховна Рада, а не Уряд. Програма медичних гарантій затверджується в складі державного бюджету на поточний рік. Обсяг гарантованого пакету щороку затверджується депутатами Верховної Ради. Щодо регіонального принципу — немає ефективних прикладів у медицині, які працюють за регіональним принципом. Досвід країн з розвинутою медициною показує, що система національного солідарного страхування є ефективною, коли працює на національному рівні.

 

Таким чином, представники БПП “Солідарність” та “Народного фронту” у більшості своїй підтримали медичну реформу, у той час як позафракційні київські депутати, а також представники “Свободи” не голосували взагалі, або голосували проти чи утримались. Зараз між нардепами та МОЗом триває законотворчий діалог.

На цьому пленарному тижні депутати мають всі можливості для розгляду та прийняття необхідних законопроектів.

Для цього потрібно лише прийняти в другому читанні законопроект 6327 про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів та новий законопроект 6604 про внесення відповідних змін до Бюджетного кодексу України.

 

Якщо ж закон не ухвалюють до кінця поточної сесії — ми можемо стартувати з реформою на первинній ланці тільки з 1 січня 2018-го року. Ми зможемо підняти дохід сімейним лікарям тільки з 2018-го. Нам не вистачить даних, щоб розрахувати Державний гарантований пакет до 15 вересня — і ми зайдемо в передвиборний 2019 рік без реального бюджету. Реформа спеціалізованої допомоги тоді теж почнеться в передвиборчому 2020-му році, - зауважує в. о. Міністра охорони здоров’я Уляна Супрун.

 

Тому, який вибір зроблять народні обранці від столиці, українці можуть дізнатися вже в липні.

Аналітика зі спільними тегами

Уся аналітика

Новини зі спільними тегами

Усі новини

Повʼязаний інструмент