Миргородська райрада: хто може втратити мандати

Фото: Миргородська райрада: хто може втратити мандати

Кожен третій депутат у раді – прогульник. Обранці від “СДП” прогулюють найчастіше. Отисько й Тимченко пропустили понад половину засідань. Замість засідань постійних комісій у раді проводять засідання президії, бо зібрати депутатів практично неможливо. Опозиції в райраді немає. Усі фракції підтримують більш ніж 98% рішень.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», якщо депутат пропустив понад 50% засідань сесій і/або постійних депутатських комісій протягом року, його можна позбавити мандата.

Громадський рух ЧЕСНО проаналізував роботу Миргородської райради за 2017 рік та виявив двох кандидатів на відкликання.

Поспілкуватись із цими депутатами нам не вдалося, оскільки на сайті райради відсутні їхні контактні телефони. Та й інформації про місце й час приймання громадян там також немає. Нагадаємо, що надавати журналістам номери мобільних телефонів місцевих обранців секретар ради Лариса Літовка відмовилася.

Депутатів, які пропускають понад 50% засідань, можна позбавити мандата. Щоправда, перед місцевими виборами 2015 року депутати Верховної Ради України дещо ускладнили процедуру відкликання. Навіть якщо громада виконає всі умови, остаточне рішення ухвалюватиме партія.

Якщо виборці вирішать усунути з ради депутатів-прогульників або вони самі складуть мандат, то замінити їх можуть перші непрохідні кандидати в партійному списку. Для цього не потрібно проводити перевибори.

Отож, замість депутатки від “СДП” Любові Гречки до райради може потрапити Микола Пересадило, учитель Попівської ЗОШ. А замість “радикала” Сергія Отиська мандат може отримати Сергій Клименко, завідувач Зуївцівського ДНЗ “Віночок”.

Хто прогулює найбільше?

Прогульниками, згідно з методологією Громадського руху ЧЕСНО, стають ті депутати, які пропустили від 25% до 50% засідань сесій та/або комісій.

2017 року Рух ЧЕСНО виявив у Миргородській райраді 9 прогульників: трьох – від "Аграрної партії", двох – від “БПП”, по одному – від “СДП”, “Батьківщини”, “Відродження” та "Радикальної партії".

Якби Юрій Онищук з “Аграрної партії” та Тетяна Ситник із “БПП” пропустили ще хоча б одне засідання сесії, то виборці могли б їх відкликати.

Прогулював засідання торік ще один представник “Аграрної партії” Павло Кандиба. Однак у грудні 2017 року він склав депутатські повноваження й у раді його замінив Микола Григоренко.

Пропустив чотири сесійні засідання протягом своєї каденції й Антон Ханко зі “Свободи”. Він увійшов до складу депутатського корпусу лише в лютому 2017 року, замінивши в раді однопартійця – Миколу Устименка. Тому до загального рейтингу Ханко не потрапив.

Крім того, навіть якщо депутати реєструвались у системі, то могли бути відсутніми під час розгляду окремих питань.

Відвідування сесій та комісій, згідно із ЗУ “Про статус депутатів місцевих рад”, є обов'язком, а не правом місцевих обранців. Оскільки депутат має представницький мандат, він повинен бути присутнім на всіх сесійних засіданнях і брати участь у голосуванні за кожне рішення, адже виборці довірили йому представляти їхні інтереси в раді.

Загалом 32% депутатів Миргородської райради несумлінно відвідують засідання. 6% місцевих обранців є кандидатами на відкликання.

Партійна безвідповідальність

Аналіз відвідуваності, здійснений Громадським рухом ЧЕСНО, показав, що найбільший відсоток прогульників – у “СДП”: двоє з трьох депутатів пропускають засідання сесій. У середньому представники “СДП” прогулюють 40% сесій.

2017 року в Миргородській районній раді відбулося 14 сесійних засідань. Зазвичай у радах усі проекти рішень, за які мають голосувати на сесії, попередньо розглядають на засіданнях профільних комісій. Такий підхід дає змогу детально вивчити кожне питання.

На розгляд сесії виносять кілька десятків питань, що стосуються різних сфер – від закупівлі медикаментів до ремонту доріг. Проаналізувати кожне з них депутатам досить складно. По-перше, це потребує чимало часу. А депутати місцевих рад працюють безоплатно й повинні поєднувати депутатську діяльність зі своєю основною роботою. По-друге, вони не можуть бути експертами в усіх галузях водночас.

У ст. 46 ЗУ «Про місцеве самоврядування» сказано, що ради всіх рівнів провадять свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань і засідань постійних комісій. Постійні комісії створюють для вивчення, попереднього розгляду та підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету. Порядок роботи комісій визначає сама рада.

У Миргородській райраді засідань профільних комісій як таких немає. Перед пленарними засіданнями там скликають президію, до складу якої входять 10 осіб: голова райради Леонід Яринич, його заступник Микола Парфеня, голови фракцій Валентина Аршинова, Олександр Пась, Євгеній Бродський, Костянтин Богданов, Микола Віташ, Олег Турбаба й нині Валерій Толмачов.

Якщо є необхідність, на засідання запрошують представників однієї чи кількох профільних комісій. Таких “розширених” засідань президії за рік відбулося загалом 9.

Радник голови райради з юридичних питань Валерій Толмачов зазначає, що вони пішли на такий крок, бо зібрати комісію практично неможливо. Район порівняно великий, а депутати мешкають переважно в селах.

Нам легше в такому аспекті працювати, легше зібрати. Там більш серйозні люди – це голови постійних комісій, голови фракцій, керівники в основному.

І додає, що, на його думку, така проблема існує і в інших великих районах області:

Мені кажеться, важко зараз зібрати наших депутатів, які часто просто займають іждівєнчіску позицію. Я не знаю, чого вони йшли в те депутатство. Але їх дуже мало цікавить те, що треба приїжджати і працювати. Їхня активність проявляється вже в день проведення самого пленарного засідання. Ось у чому проблема.

Нульова опозиційність

У Миргородській райраді представлено 7 політичних сил. Найбільше мандатів отримала партія “Відродження” – 7 шт. Голова ради Леонід Яринич – також представник “Відродження”. Його заступник Микола Парфеня балотувався до райради від “Батьківщини”.

Поіменне голосування демонструє, чи є в раді опозиція. Громадський рух ЧЕСНО проаналізував результати поіменного голосування та склав рейтинг провладності фракцій у Миргородській райраді.

Упродовж 2017 року в Миргородській районній раді відбулося 14 сесійних засідань, з яких 2 – позачергові. Під час чергових засідань розглядали в середньому по 20 питань. Загалом за рік рада голосувала 476 разів. Усі політсили майже стовідсотково підтримували проекти рішень, винесених на сесію.

Нагадаємо, що Громадський рух ЧЕСНО також аналізував роботу Миргородської міської ради. Там ситуація з опозиційністю дещо краща. «Батьківщина» не підтримує 9% питань, «Свобода» – 7%, «Громада» – 4%.

Крім того, журналісти ЧЕСНО проаналізували декларації депутатів Миргородської районної та Миргородської міської рад і склали рейтинги найзаможніших місцевих обранців.


[[ action.title ]]

[[ action.description ]]

[[ action.button ]]