16:00, 19 жовтня 2018

Волинь у парламенті представляють 5 депутатів-мажоритарників.

Найбільше субвенцій отримав округ Степана Івахіва з “Волі народу” – близько 30 млн грн, а найменше – округ Ігоря Лапіна з “Народного фронту” – 17,8 млн грн. Депутати наголошують, що сума одержаних субвенційних коштів залежить від того, чи голосував нардеп за бюджет. Троє народних обранців піаряться на субвенціях.

Нардепи Ірина Констанкевич і Степан Івахів не голосували за виборчу реформу.


Хто і як може отримати гроші для округу?

Виділення певному округу субвенцій можуть ініціювати як самі народні депутати, так й інші суб’єкти. Парламентарі при цьому наголошують, що кошти дають насамперед тим, хто голосує за підтримання бюджету.

З року в рік субвенція на соціально-економічний розвиток територій розподіляється між регіонами вкрай нерівномірно. Причому існує тенденція, що округи депутатів коаліції та депутатів, що підтримують законопроекти щодо Державного бюджету, отримують у середньому більше, ніж округи нелояльних депутатів. Фактично відсутність прозорого механізму розподілу, який існує для інших субвенцій, призводить до того, що розвиток регіонів стає заручником політичної лояльності депутатів-мажоритарників, – розповідає аналітик Громадського руху ЧЕСНО Олексій Вєдров.

Майже нарівно поділили між собою субвенції народні депутати Ігор Гузь (“Народний фронт”) – близько 26 млн грн, Сергій Мартиняк (“Воля народу”) – 24,8 млн грн, а також обрана від 23-го округу депутатка з “УКРОПу” Ірина Констанкевич – приблизно 28 млн грн.

Троє волинських нардепів – Ігор Гузь, Степан Івахів та Ірина Констанкевич – мають або власні, або партійні благодійні фонди, тому досить часто у своїх повідомленнях вони висвітлюють освоєння бюджетних коштів як часткову чи й цілковиту заслугу цих фондів.

Читати більше: Зійшла “Манна небесна”: як нардепи засипають виборців подарунками

Усі ці округи одержали субвенції здебільшого на спорудження дитячих майданчиків, ремонти й будівництво шкіл, реконструкції комунальних приміщень, освітлення тощо.

Хто і як піариться на субвенціях?

На субвенціях піариться нардеп Ігор Гузь. Зокрема, у своєму звіті за 2017 рік він наголошує на тому, що ці кошти було залучено задля фінансування важливих для громади округу проектів. Пріоритетними напрямками своєї діяльності він називає не лише законотворчість, а й одержання для свого округу якнайбільшої суми субвенцій.

Серед фірм та фізичних осіб, що вигравали тендери на надання тих чи інших послуг за кошти субвенцій, фігурують люди, родичі яких працювали в народного депутата Ігоря Гузя.

Наприклад, як зазначено на сайті Prozorro, до кількох шкіл 19-го округу протягом 2017 року комп’ютерну техніку купував один і той самий чоловік – депутат Іваничівської селищної ради Роман Вікторович Чипинюк.

За даними аналітичної системи YouControl, він зареєструвався приватним підприємцем нещодавно – у червні 2017 року.

Його дружина Ганна Чипинюк, депутатка Іваничівської районної ради, за інформацією місцевих ЗМІ, із січня 2015 року керувала громадською приймальнею Ігоря Гузя.

У коментарі Руху ЧЕСНО Роман Чипинюк роз’яснив ситуацію:

Я вигравав тендери на постачання комп’ютерної техніки до закладів району. Конкурував з іншими учасниками, як і потрібно. Але бували випадки, коли конкурентів не було. Із Гузем чи нас щось пов’язує? Ну, я його знаю, бо він як народний депутат приїжджає до нас на округ. Але раніше ми так більше ніби… а зараз уже ні. І моя дружина в його приймальні вже не працює кілька років.

Натомість Ігор Гузь зазначив, що, мовляв, не причетний до процедури закупівель:

Щодо закупівлі комп’ютерної техніки “соцеконому”, то тим займаються напряму органи місцевого самоврядування чи відділи освіти, яким підпорядковані заклади освіти, куди надходить техніка. Як народний депутат я не маю стосунку до закупівель. Моє завдання інше: у будь-яких випадках залучати якомога більше державних коштів для округу. Роман Чипинюк, як й інші постачальники, має право займатися комерційною діяльністю. 

Частину коштів спрямовували також на ремонт шкіл. Цікаво, що переможцем одного з таких тендерів стала фірма, чиє керівництво пов’язане з політичною партією “УКРОП”.

Підприємство “ПІК”, яке очолює Олександр Антипенков, реконструювало в молодіжний центр школу в селі Кречів Іваничівського району. Антипенков на минулих місцевих виборах балотувався від “УКРОПу” до Волинської облради, однак не пройшов. За даними сайту “Посіпаки-2”, він був помічником депутатки Волиньради Надії Хвищун (“УКРОП”).

Для 23-го округу представниці “УКРОПу” Ірини Констанкевич кошти з державного бюджету виділяли переважно на спорудження дитячих майданчиків, закупівлю медичного обладнання, ремонт і будівництво шкіл.

Про це народна депутатка теж згадала у своєму звіті за 2017 рік.

В інформаційному бюлетені “УКРОПу” вона часто повідомляє про те, скільки коштів, мовляв, залучено на округ за її підтримки.

Про це пишуть і на сторінці “УКРОПу” у Facebook.

Ірина Констанкевич є однією з фігурантів антикорупційних розслідувань Руху ЧЕСНО. Вона потрапила до парламенту за результатами довиборів у 23-му окрузі на Волині в липні 2016 року. Її агітаційна кампанія велася з порушеннями. Були зафіксовані факти непрямого підкупу виборців фондом “укропівця”, голови Волиньради Ігоря Палиці “Тільки разом”.

Народна депутатка твердить, що субвенції розподіляють нерівномірно:

Субвенція по соцеконому розподіляється, як мені відомо, не однаково. Залежить від багатьох факторів. Щодо мого округу, то ми враховували потреби кожного району пропорційно до кількості населення й актуальності. Тому левова частка коштів у 23-му окрузі спрямована на школи, ДНЗ, потім медицина, культура, спорт, – пояснила Констанкевич.

На запитання, чому вона не голосувала за виборчу реформу, народна депутатка відповіла:

Не пригадую вже, що саме це було. Щось технічне.

Про освоєння державних субвенцій та використання коштів із власного благодійного фонду “Патріоти Волині” повідомляє й народний депутат Степан Івахів.

Він теж є фігурантом антикорупційних розслідувань Руху ЧЕСНО, а також порушником Конституції України – кнопкодавом. Його фонд “Патріоти Волині” засвітився під час непрямого підкупу виборців на минулих і позаминулих парламентських виборах.

За кошти субвенцій в окрузі Івахіва будували дитячі майданчики, реконструювали приміщення, здійснювали благоустрій територій, робили капітальні ремонти закладів тощо.

Цікаво, що згадане нами вище підприємство “ПІК” перемогло в тендері на реконструкцію дошкільного закладу в окрузі. Зокрема, Колодяжненська сільрада Ковельського району Волинської області оголосила тендер на реконструкцію частини приміщення під дошкільний заклад у селі Скулин на суму понад 5 млн грн. У вересні 2017 року відбулися відкриті торги, і з-поміж трьох учасників перемогла фірма “ПІК”, яка подала одну з найвищих цінових пропозицій.

Це підприємство виконувало роботи також у Локачинському, Турійському, Луцькому й інших районах області.

Одним із пріоритетних напрямків моєї діяльності є впровадження енергозберігаючих технологій у закладах освіти, то з державної субвенції понад 9 млн грн було спрямовано на встановлення сучасних енергоощадних вікон і дверей. Решта коштів спрямована на будівництво та ремонт дитячих навчальних закладів і дитячих майданчиків, ремонтні роботи в закладах культури, благоустрій населених пунктів.

Івахів пояснив, чому не голосував за виборчу реформу:

Я завжди був прихильником позапартійності. І вважаю, що народний депутат, який обраний за мажоритарною системою, може й зобов’язаний нести персональну відповідальність перед своїм виборцем, чого, у свою чергу, не варто й вимагати від депутата, обраного за списком партії, навіть відкритим.

Порівняно небагато субвенцій отримав округ третього фігуранта антикорупційних розслідувань з Волині Сергія Мартиняка. За кошти в сумі майже 25 млн грн у його окрузі було профінансовано 32 об’єкти.

У коментарі народний депутат зазначив, що виділення грошей на ті чи інші цілі відбувалося з урахуванням потреб громади:

У процесі робочих зустрічей народного депутата до його приймальні постійно надходять звернення як від громадян, так і від органів державної влади з проханнями про допомогу у фінансуванні на розвиток території громад. У зв’язку із цим обов’язково проводять огляд пропонованих об’єктів. Перевага віддається школам та дошкільним навчальним закладам, фінансуванню енергозберігаючих заходів задля економії коштів громад.

Округ народного депутата Ігоря Лапіна одержав близько 17,8 млн грн.

Ці кошти спрямували на будівництво школи та придбання медичного обладнання для лікарень. Як розповів Лапін, субвенції використали на два пріоритетні напрямки – освіту й медицину. За його словами, політичний чинник частково є визначальним у наданні субвенцій.

Під час розподілу субвенцій, звісно, враховується те, наскільки депутат займає державницьку позицію, наскільки він поділяє майбутнє коаліції разом з урядом, бере на себе відповідальність за владу та розділяє відповідальність за державні програми з нашим коаліційним урядом, будучи у провладній інституції, настільки й враховуються рекомендації тих чи інших народних депутатів під час розподілу субвенцій, – резюмує Лапін.

Хто і як голосував за реформаторські закони?

Восени минулого року український парламент ухвалив за основу проект Виборчого кодексу, який передбачає кардинальну зміну моделі виборчої системи – вибори депутатів Верховної Ради за відкритими “регіональними” списками.

Мажоритарна система стимулює прямий і непрямий підкуп виборців, у результаті чого до влади в Україні приходять політики, що мають свої бізнес-інтереси й не готові працювати для народу.

Є дві проблеми з мажоритарною системою. Перша й головна – чимало депутатів-мажоритарників менше зацікавлені загальнодержавними проблемами, ніж інтересами свого округу. Парламент не може працювати ефективно, коли половина депутатів займається субвенціями, щоб переобратися. Друга – безкарний підкуп виборців. Оскільки мажоритарні округи невеликі, то роздавання гречки чи грошей суттєво впливає на результати волевиявлення. Саме тому чинна коаліція й обіцяла виборчу реформу, для парламенту, зокрема, – перехід на відкриті регіональні списки, де всі депутати принаймні будуть пов’язані спільною партійною програмою, – каже Єгор Поляков, полісі-аналітик з питань виборчої реформи ГО “Центр UA”.

Волинські мажоритарники Степан Івахів та Ірина Констанкевич не підтримали виборчу реформу, а Констанкевич – ще й сім важливих законопроектів, які стосувалися медичної реформи, закупівель, поліції, освіти тощо.

Як бачимо, Ірина Констанкевич та Степан Івахів не голосували за найбільшу кількість реформаторських законів. Загалом мажоритарники з Волині прогуляли 22,9% голосувань у Верховній Раді. У 33,9% голосувань вони не брали участі, хоча й були присутні на робочому місці.


Авторка

Аріна Крапка Аріна Крапкажурналістка для ЧЕСНО