12:21, 11 грудня 2018

Львівську область у Верховній Раді представляють 12 депутатів-мажоритарників. Найбільшу суму субвенцій одержав округ кнопкодава й фігуранта антикорупційних розслідувань Богдана Дубневича (“БПП”). Для округів народних обранців з провладної коаліції виділили понад 70% субвенційних коштів на Львівщині. Депутати, які не голосували за бюджет, отримали значно менше.


Субвенція – це форма грошової допомоги, що надається місцевим бюджетам з державної скарбниці та призначена для конкретної мети.

Виділення субвенцій округам можуть ініціювати як самі нардепи, так й інші суб’єкти. Народні обранці наголошують, що субвенційні кошти дають насамперед тим, хто голосує за бюджет.

З року в рік субвенції на соціально-економічний розвиток територій розподіляються між регіонами нерівномірно. Існує тенденція, що округи депутатів з коаліції та тих, які підтримують законопроекти щодо Державного бюджету, отримують у середньому більше, ніж округи нелояльних депутатів. Фактично відсутність прозорого механізму розподілу, який є для інших субвенцій, призводить до того, що розвиток регіонів стає заручником політичної лояльності мажоритарників”, – розповідає аналітик Громадського руху ЧЕСНО Олексій Вєдров.


Найбільше коштів у 2017 році отримав округ з центром у Львові (Личаківський район) Богдана Дубневича (“БПП”) – кнопкодава й фігуранта антикорупційних розслідувань.

Утім, він заперечує, що розмір субвенцій може залежати від результатів голосування того чи іншого депутата за бюджет:

Такого немає, не будемо включати фантазію. Якщо я не хочу щось робити, то я придумаю, що хтось винуватий. Не треба шукати винного в комусь, треба шукати в собі”.

Розмір субвенцій не залежить від того, що кому дають, а залежить від того, наскільки цей район або виборчий округ готовий це прийняти. Якщо готова технічна документація, є людина, яка цим займається, команда працює, пройшли експертизу, розіграні тендери, тоді воно рухається. Бо є області, де дорожній фонд виконується на 20%, а на дорогах неможливо проїхати, зокрема Миколаївська область. Це не залежить від того, що одного люблять, а іншого не люблять. А залежить від того, як організована робота на місцях”, – додає Богдан Дубневич.

Депутат постійно повідомляє в соцмережах про виконані на його окрузі роботи за кошти з держбюджету.

Рух ЧЕСНО наголошує, що основною діяльністю депутата-мажоритарника має бути законотворчість, а не залучення субвенцій на округ. Облаштування інфраструктурних об’єктів не є прерогативою роботи народного обранця.

Чому в розвинутих країнах є закон про лобізм, а в нас немає? Якщо щось збудовано або зроблено, це не підкуп виборців, це лобізм. І це треба приймати обов’язково, бо депутати для того, щоб лобіювати прийняття певних законів. Треба направляти кошти на екологічні програми, на будівництво шкіл і садочків. Якщо депутат це лобіює, то нічого погано немає. Я показую чітко роботу. На комісію при обласній раді виносяться проекти, які мають виготовлену проектну документацію, пройшли експертизу, де вже розіграні тендери. І зрозуміло, що депутати лобіюють, бо бюджет на рік є не таким великим”, – зазначає Богдан Дубневич.

Його брат Ярослав Дубневич теж активно піариться в соціальних мережах. На його сторінці у Facebook можна побачити чимало фото, на яких він отримує короваї від дітей, перерізає стрічки під час відкриття дитсадків і футбольних полів. Центр його округу – місто Городок.

 

Світлина з профілю Ярослава Дубневича у Facebook

До речі, брати Дубневичі – добре знані на Львівщині офіційні мільйонери, які регулярно стають фігурантами антикорупційних розслідувань. Так, “Наші гроші” довели, що у 2015-2016 роках пов’язані з Дубневичами компанії “Технобуд”, “ТІР” та “Енергія-Монтажсервіс” одержали тендерних замовлень на будівництво у виборчих округах братів-депутатів на понад 600 млн грн, що становить майже третину загальної вартості будівельних тендерів на Львівщині.

На запитання Руху ЧЕСНО про те, чи є ця інформація достовірною, Богдан Дубневич відповів:

Я буду щасливий, якщо ми приймемо такий закон, щоб журналіста, якщо він говорить неправду, садили в тюрму”.

У Пустомитівському районі є такий заклик, що на тендер подаються і в основному виграють ті фірми, що зареєстровані в цьому районі, для того, щоб кошти залишалися в районі. Я не займаюся ніяким бізнесом, я вже 4 роки є депутатом ВР, тому я займаюся другою роботою. І ми з братом своїх фірм будівельних не маємо. Тому те, що описують ваші колеги, – це є глибока неправда”, – додає він.

Зазначимо, що 2017 року ТОВ “БРП “Технобуд” і ТОВ “ТІР” також отримували за виконані роботи кошти, виділені на округи Дубневичів.

На другому місці з-поміж тих, хто одержав найбільшу суму субвенцій, – кнопкодав і прогульник Тарас Батенко. Центр його округу – місто Перемишляни. На парламентських виборах 2014 року він висувався як мажоритарник від “БПП”, проте 2016-го став головою політради “УКРОПу”, а згодом – й очільником партії. Батенко, як і його колеги Дубневичі, піарився на отриманих з держбюджету субвенційних коштах. На ресурсі zvity.org є звіт депутата за 2017 рік, де йдеться про залучені на округ субвенції. Ще раз зауважимо, що придбання та розміщення дитячих майданчиків, заміна вікон, капітальний ремонт у навчальних закладах, як це зазначено у звіті пана Батенка, не є показником ефективності народного депутата.

Михайло Бондар з “Народного фронту” отримав майже 38 млн грн на свій округ з центром у Бродах. Велику частину цих коштів витратили на заходи з енергоефективності під час реконструкції шкіл і лікарень. Загалом, майже всі субвенції спрямували на ремонти приміщень освітніх та медичних закладів.

“БППшники” Андрій Лопушанський та Андрій Кіт одержали на свої округи 29 млн і 25 млн відповідно. Нагадаємо, що Кіт прогулює засідання Верховної Ради та кнопкодавить.

Значно менше субвенцій залучили ті депутати, які не голосували за бюджет, а саме Ірина Подоляк із “Самопомочі” та позафракційні Богдан Матківський, Олег Мусій, Дмитро Добродомов, Володимир Парасюк.

Громадський рух ЧЕСНО поцікавився в них, чи не вбачають вони причинно-наслідкових зв’язків між помітно меншим розміром державних субвенцій для їхніх округів та непідтриманням ними бюджету.

Я знаю про це. Тому що я неодноразово отримував від представників влади пропозиції, що, якщо ти голосуєш за певні законопроекти, тоді це гарантоване задоволення субвенцій на округи, котрі, згідно із законом, мали би рівномірно розподілятися. Якщо ви звернете увагу на виступ екс-міністра фінансів Данилюка, то він прямо заявив, що це політичний хабар, який дуже розповсюджений і практикується в новітній українській політиці та у складі цієї ради. Субвенції видають лояльним мажоритарникам за їхні позитивні голосування. У декого за рік виходить навіть і 20, і 30, і 50 млн грн”, – зазначає лідер партіїГромадський рух “Народний контроль Дмитро Добродомов.

Читайте також: Олександр Данилюк: У якийсь момент я сказав: "Давайте визнаємо, що це уряд імпотентів"

Свою думку про взаємозалежність суми виділених субвенцій та результатів голосування за бюджет висловлює й мажоритарниця від “Самопомочі” Ірина Подоляк:

Безсумнівно, субвенція залежить від бюджету. І цього року це буде повторюватись. Відколи ми пішли в опозицію, надання субвенцій абсолютно узалежнюється від голосування за бюджет. І це є доконаний факт. Це вам скаже будь-який чесний депутат-мажоритарник”.

Водночас Подоляк твердить, що нині державою визначено хибні пріоритети розподілу субвенційних коштів:

У нашій державі, як і в будь-якій іншій, немає унікальних проблем на окремих округах. І купувати за лояльність до уряду якісь преференції для свого округу – це фактично продаватися. Тому що проблеми в усіх округах є однаковими: дороги, інфраструктура, транспорт, незалежно від того, де цей округ розташований. На моє переконання, державні субвенції повинні розподілятися не залежно від лояльності, а залежно від чітко окреслених, зрозумілих усім пріоритетів і показників”.

Олег Мусій запевняє, що, попри чітку опозиційну позицію до влади, його округ не залишається без субвенцій, проте так само підтверджує нерівномірність розподілу коштів:

Я хронічно не голосую за бюджет, але округ отримує субвенції. Так, горем навпіл, з великими потугами, з моїм лобіюванням, але отримує. Субвенції – це державні кошти. І було б чесно розподілити їх рівномірно. Інше питання – регіони, які потребують екстра-допомоги. Я не думаю, що округи Дубневичів потребують якоїсь екстра-допомоги. Проблеми Львівщини однакові і в тому районі, де обрали Дубневича, і в тому, де обрали мене. Така не зовсім, можливо, правильна постанова Кабінету Міністрів про розподіл субвенцій за певними внутрішніми критеріями дозволяє владі маніпулювати мажоритарними депутатами”.

Менш ніж 1 млн грн субвенцій отримав округ представниці міжфракційного об’єднання “ЄвроОптимісти” Оксани Юринець:

Я взагалі не бачу зв’язку між тим, що ти виділяєш гроші для свого округу, і за це тебе люблять і голосують за тебе. Наприклад, переплюнути адмінресурс, який має мер міста, нереально. Я не вважаю, що субвенції – це зло. Так, щодо нерівномірного розподілу треба ставити питання. Неправильно, коли є перекіс. Але якби я не мала жодних впливів на те, щоб кошти заходили в Львівську область, мене б зарахували як неякісний депутат-мажоритарник. На жаль, зараз ефективність народного депутата вимірюється не кількістю ухвалених законів, їхньою ефективністю й безпосередньою імплементацією, а виключно тим, що ти дав”.

Хто та як голосував за реформаторські закони?

Восени минулого року український парламент ухвалив за основу проект Виборчого кодексу, який передбачає кардинальну зміну моделі виборчої системи – вибори депутатів Верховної Ради за відкритими “регіональними” списками.

Мажоритарна система стимулює прямий і непрямий підкуп виборців, у результаті чого до влади в Україні приходять політики, що мають свої бізнес-інтереси й не готові працювати для народу.

Є дві проблеми з мажоритарною системою. Перша й головна – чимало депутатів-мажоритарників менше зацікавлені загальнодержавними проблемами, ніж інтересами свого округу. Парламент не може працювати ефективно, коли половина депутатів займається субвенціями, щоб переобратися. Друга – безкарний підкуп виборців. Оскільки мажоритарні округи невеликі, то роздавання гречки чи грошей суттєво впливає на результати волевиявлення. Саме тому чинна коаліція й обіцяла виборчу реформу, для парламенту, зокрема, – перехід на відкриті регіональні списки, де всі депутати принаймні будуть пов’язані спільною партійною програмою”, – каже Єгор Поляков, полісі-аналітик з питань виборчої реформи ГО “Центр UA”.

Мажоритарники з “БПП” – брати Дубневичі, Кіт і Лопушанський – не підтримали виборчої реформи.

Богдан Дубневич у коментарі Руху ЧЕСНО наголосив, що, на його думку, усі депутати мають обиратися до ВРУ за мажоритарною системою.

Зауважимо, що змінити виборчу систему обіцяв Петро Порошенко, коли балотувався на посаду Президента України 2014 року.

Я маю абсолютно тверде переконання, який закон є оптимальним – це пропорційна система з відкритими списками”, – казав він тоді. 

Ухвалити новий Виборчий кодекс, що передбачає обрання нардепів за пропорційною системою та відкритими списками, зобов’язалися й 302 народні депутати з 5 фракцій чинного парламенту, які підписалися під коаліційною угодою.

Решта мажоритарників з Львівщини Виборчий кодекс підтримують і голосували за нього в першому читанні.

Однозначно потрібно скасувати мажоритарку. Я категорично виступаю за ухвалення нового Виборчого кодексу з відкритими списками. Ми беремо участь у всіх акціях на його підтримку”, – твердить Дмитро Добродомов.

Олег Мусій зазначає:

Якщо буде дотриманий принцип, який декларувався, буду підтримувати Виборчий кодекс у другому читанні. Якщо влада знову зманіпулює й напхає туди таких речей, щоб контролювати вибори, то я не буду голосувати”.

Нагадаємо, що Громадський рух ЧЕСНО проаналізував фінансові звіти партій Львівщини, які мають фракції в міській та обласній радах.


Авторка

Діана Бих Діана Биханалітикиня ЧЕСНО, ГО ЦентрUA