МАСОНСЬКА ЛОЖА ВЕРХОВНОЇ РАДИ:
як працюють головні антикорупціонери країни
У 2017 Антикорупційний комітет схвалив лише один профільний законопроект — про е-декларування громадських активістів. У 2015 році було підписано сім законів.

Найгучніша подія 2017 року — звільнення Єгора Соболєва з посади голови комітету. Проголосувати за зняття на комітет прийшло 7 прогульників. Наразі комітет працює без очільника.

Опозиція жаліється, що на їхню думку в комітеті не зважають і хочуть перезавантаження.
2

нардепи комітету з БПП — Олег Барна і Костянтин Матейченко — мають кримінальне минуле
10

з 24 нардепів комітету є прогульниками
6

разів у 2017 році зривалися засідання комітету
Відвідуваність Антикорупційного комітету
Прогульниками ЧЕСНО вважає всіх,
хто пропустив 25% і більше засідань

Іван Мирний
член комітету, "Опозиційний блок"
"Ви скажіть, будь ласка, якщо я даю пропозиції якісь до антикорупційних законів, а пропозиції мої не приймаються. То я хочу ходити на цей комітет? Я тридцять років пропрацював у системі — я знаю як боротися з корупцією. Я кажу: "Хлопці, давайте зробимо те і те". А вони: "Ні, ти від опозиції, ти непотрібний". Для чого мені ходити на цей комітет?"
Натомість, відома волонтерка Тетяна Ричкова, БПП, в грудні повідомила Громадському руху ЧЕСНО, що з лютого 2017 року, коли вона стала нардепом, було проведено 16 засідань, але відсутня була на шістьох.

Тетяна Ричкова
член комітету, БПП
"Я була відсутня на 6-ти засіданнях з поважних причин (участь у державних представницьких заходах від ВРУ, заходах Міністерства оборони України, відрядження, невідкладних справах на своєму 27 виборчому окрузі, - прим. авт.). Про відсутність заздалегідь обов'язково повідомляла керівництву Комітету"
Артем Ільюк, "Відродження", свою відвідуваність комітету прокоментував так:

Артем Ільюк
член комітету, "Відродження"
"Антикоррупционный комитет себя изжил и, на мой взгляд, его надо распустить и избрать новый, потому что, наверное, этот состав уже не сможет выполнять те функции, которые на него возложены. Я ж тоже не мальчик, чтоб ходить на него и смотреть, как политические оппоненты между собой пытаются скупаться, а вся законодательная база стоит на месте…. Ну, я, конечно, сейчас еще похожу, посмотрю, как будет работа комитета вестись, но пока я не вижу, что есть сплоченность и есть понимание работы комитета"
Борислав Береза, позафракційний:

Борислав Береза
член комітету, позафракційний
"Одна з головних задач народного депутата — це працювати в комітеті, ми повинні робити антикорупційну експертизу. Крім того, ми повинні працювати з резонансними питаннями, коли є якісь корупційні скандали. Корупційні скандали затягують якихось депутатів до комітету, але от робота з антикорупційної експертизи важка і ретельна. Не всі приходять. І не треба забувати, що я часто відсутній, тому що знаходжусь в ПАРЄ"
Єгор Соболєв, "Самопоміч", екс-голова Антикорупційного комітету скаржиться, що робота блокується вже другий рік:

Єгор Соболєв
екс-голова Антикорупційного комітету, "Самопоміч"
"Антикорупційні закони стало неможливо проводити з осені 2016 року, коли народні депутати відчули персонально на собі дію раніше ухвалених законів про е-декларування та про незалежність НАБУ і САП. Як сказав один депутат з НФ: закони від Єгора більше прийматися не будуть. А у 2017 році БПП додатково делегував до нашого комітету трьох своїх представників, у тому числі Юрія Буглака, який багато років був юристом Президента. Після цього від комітету почали вимагати погодитися з призначенням залежного аудитора НАБУ. Наскільки я пам'ятаю, засідання комітету впродовж минулого року зривалися мінімум 6 разів"
Після набуття депутатських повноважень у березні 2017 року у комітет потрапляє юрист корпорації "Рошен" Юрій Буглак, БПП, який у червні стає головою підкомітету з питань запобігання і протидії політичній корупції; волонтерка Тетяна Ричкова, БПП; і Андрій Немировський, БПП, який згодом очолив підкомітет.

Єгора Соболєва зняли з посади голови комітету у грудні 2017 року. Знаково, що голосів за ухвалення цього рішення членам комітету вистачило. Проголосувати за зняття Соболєва прийшли сім прогульників комітету.
Два нардепи з комітету — Олег Барна і Костянтин Матейченко — були фігурантами кримінального розслідування. Барну обвинувачували у побитті, а Матейченка у земельних маніпуляціях на посаді сільського голови.
Законодавча активність антикорупційників
Щодо законодавчої активності нардепів, то найгірші "показники" демонструють прогульники.

Так, Іван Мирний є ініціатором 8-ми законодавчих ініціатив, з яких чинними стали постанова про звільнення Соболєва і закон про ратифікацію Конвенції про запобігання насильству стосовно жінок.

Серед законодавчих ініціатив Сергія Дунаєва є лише два проекти постанов, які стали чинними актами. Йдеться про звільнення Соболєва і відзначення 75-річчя з дня народження Богдана Ступки.

Михайло Ланьо теж має лише одну чинну законодавчу ініціативу — теж постанова про звільнення Соболєва.

Вадим Кривохатько взагалі не виступив ініціатором жодного підписаного профільного законопроекту. Поправок нардеп не робив.

Щодо підписаних законопроектів, то за час Верховної Ради VII Президент підписав 10 профільних законопроектів: найбільше — 7 — у 2015 році, два — у 2016, один — у 2017 році.

Єдиним підписаним законопроектом 2017 року став президентський закон №6172. У ньому на одну сторінку — по суті — йдеться про відміну електронного декларування для військових, які стоять на лінії фронту.

Але група нардепів подає до цього законопроекту правки на 32 сторінки.
Одна з правок включає декларування громадських активістів авторства Тетяни Чорновол, "Народний фронт". Початково також пропонувалося проголосувати е-декларування і для ЗМІ, але пізніше поправку відхилили.
За словами екс-голови комітету Єгора Соболєва, поправку №34 рекомендували ухвалити Іван Мельничук, Олег Барна, Тетяна Ричкова, Ігор Артюшенко, Андрій Немировський, Юрій Буглак, Костянтин Матейченко, Юрій Савчук, Ігор Попов, Сергій Дунаєв та Михайло Ланьо.

Скріншоти порівняльної таблиці до законопроекту №6172
Ярослав Юрчишин, голова Transparency International Ukraine, про законопроект №6172:

Ярослав Юрчишин
голова Transparency International Ukraine
"Запам'ятайте сьогоднішній день. День початку перемоги над корупцією. Завдяки правці до законопроекту 6172 про скасування декларацій для молодшого офіцерського складу, тепер всі прибиральниці, постачальники води в офіси антикорупційних ГО та інші наші підрядники (треті особи) мають подавати е-декларації"
У січні 2018 Петро Порошенко просив депутатів скасувати вимогу про зобов'язання активістів подавати електронні декларації.

Зауважимо, що у вересні 2017 у комітеті розглядали зареєстрований ще у березні законопроект №6271, в якому пропонувалося скасувати декларування для громадських активістів.

Також Порошенко у липні ініцював законопроекти №6674 і №6675 про звітність для громадських організацій.

У лютому в ефірі телеканалу "Рада" представник Президента у ВРУ Ірина Луценко заявила, що Порошенко пропонує замінити обов'язкову подачу декларацій громадськими активістами на обов'язкове звітування.

На даний момент на сайті ВРУ зазначено, що розгляд і №6271, і №6674, і №6675 відкладено. До закінчення терміну подачі е-декларацій залишається трохи більше 2-х тижнів.

Представник Українського незалежного центру політичних досліджень Олександр Равчев говорить, що найбільшою загрозою законопроектів Адміністрації Президента про декларування ГО є те, що Податкова матиме право відбирати ознаку неприбутковості, а також ймовірні загрози фізичної розправи над правозахисниками, які моніторять порушення прав людини на окупованих територіях.

Олександр Равчев
представник Українського незалежного центру політичних досліджень
"У першому випадку, податкова зможе заблокувати діяльність будь-якої громадської організації. Наприклад, перед виборами скасувати ознаку неприбутковості в організацій, які моніторять виборчі порушення. В другому, у вільному доступі опиниться інформація про всіх, хто фіксує злочини Росії та її найманців на окупованих територіях Криму і Донбасу"
2016: як приймали електронне декларування
Щодо підписаних профільних законопроектів 2016 року, то йдеться про дві ініціативи.

По-перше, це №3755 із пропозиціями Президента, який активізував електронне декларування. Варто відновити хронологію законопроекту:

4 січня стало відомо, що у законопроекті про Держбюджет-2016 з'явилася поправка, згідно з якою е-декларування відкладається на рік.

Для виправлення цієї ситуації був зареєстрований проект закону №3755.
Так, 16 лютого 2016 року Андрій Парубій виносить на голосування №3755 і пропонує його проголосувати за скороченою процедурою (159 "за"). Після цього Вадим Денисенко, запрошений до доповіді, повідомив нардепів, що у законопроект встигли внести поправки.

Поправки в законопроекті виявилися неочікуваними і для самих нардепів, і для громадськості. Тодішній голова антикорупційного комітету Єгор Соболєв сказав, що так не можна ставитися до ухвалення законів. Окрім того, на комітеті розглядали інший варіант законопроекту.

Скріншоти обговорення поправок до закону

Єгор Соболєв
екс-голова Антикорупційного комітету, "Самопоміч"

"
Я прошу спікера опитати: якщо в залі знайдеться десять людей, які розуміють, що там написано, це буде хорошим результатом"
Журналісти і громадський сектор одразу виявили в законопроекті ряд негативних змін.

Денис Бігус про законопроект:
Зокрема, пропонувалася запровадити відповідальність з 2017 року, декларування підняли з 20 мінімальних зарплат до 100 тощо.

Порошенку довелося ветувати законопроект через гостру критику. 15 березня він повернув законопроект зі своїми пропозиціями.

Щодо другого законопроекту, то йдеться про №4056 — про Нацагенство з питань повернення активів, який був теж одним із законопроектів, необхідних для надання безвізу Україні (АРМА). Із діяльністю агентства можна ознайомитися на сайті АРМА.
По хардкору в 2015: шість підписаних законів за рік
У 2015 році Президент підписав шість профільних законопроектів. Ініціаторами трьох законопроектів були нардепи, ще інших трьох — Кабмін Арсенія Яценюка. Основними ідеями законопроектів року були:
1
про звільнення директора Антикорупційного бюро за висновком аудитора
2
фінансування партій з держбюджету
3
про відкриття реєстрів власності нерухомого майна
4
2492 (Кабмін)
заборона працівникам НАБУ бути членами партій
5
2879 (Кабмін)
внесення в декларації інформації про свої іноземні активи
6
3040 (Кабмін)
про створення Національної агенції щодо управління активами
Закон про НАБУ №1660д
Уваги заслуговує прийняття закону №1660д, що давав можливість політичного звільнення директора НАБУ за висновками експертного середовища.
Окрім того, за місяць до реєстрації законопроекту №1660д нинішній генпрокурор Юрій Луценко ініціював законопроект №1660 щодо забезпечення діяльності НАБУ. Зокрема, у Центрі протидії корупції зауважували, що він унеможливлює розслідування справ екс-президентів.

Утім, уже через 2 дні після подання законопроекту Порошенку довелося виправляти помилки фракції: під час інтерв'ю він сказав, що не бачить проблеми з підслідністю екс-президентів.
У лютому 2015, коли приймали 1660д, його виключали з порядку денного попри те, що фінальний текст був узгоджений на комітеті.

У законопроекті №1660д прописана важлива норма про можливість звільнення директора НАБУ.
Новою причиною і зняття директора є негативний висновок міжнародного аудиту…"
— з доповіді Юрія Луценка на засіданні ВРУ
Віталій Шабунін, голова правління Центру протидії корупції, бачить у вимозі з висновком міжнародного аудитора політичну складову, яка може дозволити легко зняти директора НАБУ, який не подобається владі:

Віталій Шабунін
голова правління
Центру протидії корупції
"Щойно Верховна Рада дала можливість політичного звільнення директора Антикорупційного бюро. "Зовнішній міжнародний аудит" це3 людини: один від КМУ, один від ВРУ і один від Президента. Цей аудит відбувається раз на рік і у разі його негативного висновку Президент може одноосібно звільнити директора, а Верховна Рада може простою більшістю його зняти"
Як виявилося у майбутньому, надалі неодноразово через ВРУ намагалися протягнути необхідних аудиторів, зокрема, Найджела Брауна.
Політична пам'ять
Цей текст — одинадцятий аналітичний матеріал Громадського руху ЧЕСНО щодо роботи нардепів у Комітетах Верховної Ради. Цикл матеріалів входить до спецпроекту «Політична пам'ять» Громадського руху ЧЕСНО — онлайн — хабу для українських виборців з інформацією про партії та політиків, які йшли на вибори до Верховної та місцевих рад України
Матеріал підготувала:
Оксана Ставнійчук
аналітик ЧЕСНО
comments powered by HyperComments

© 2018 All Right Reserved. Civic movement CHESNO
Made on
Tilda