Народний депутат Єфімов вказав 14 компаній у декларації 2017 року, які раніше не декларував, а його дружина продає елітні авто задешево

• порушення антикорупційного законодавства: порушення вимог фінансового контролю

Дружина народного депутата Максима Єфімова у 2017 році виручила 69 тисяч гривень від продажу двох елітних автомобілів Mercedes-Benz і стала власницею Range Rover Sport за ціною в 5 разів нижче ринку. Максим Єфімов у деклараціях за 2015 то 2016 роки не вказав 14 компаній, які зазначив лише у декларації 2017 року- повідомляє проект “Декларації”.

У порівнянні з 2016 роком, у декларації 2017 року з власності дружини Єфімова зникло два автомобілі Mercedes-Benz S320 2005 і Mercedes-Benz S550 2008 року випуску. Проте на сайтах продажу вживаних Mercedes-Benz S320 станом на 2017 рік коштував близько 14 тисяч долларів, а  Mercedes-Benz S550 - від 20 до 30 тисяч доларів. Тобто ціни продажу автомобілів, на думку журналістів, були занижені під чинний ліміт розрахунку готівкою, який на даний час складає 50 тисяч гривень.

У січні 2017 року Ганна Єфімова стала власницею автомобіля Range Rover Sport 2014 року. Згідно декларації, його вартість на момент придбання становила близько 300 тисяч гривень. Але на вторинному ринку в залежності від комплектації такі зараз коштують від 1,4 до 2 млн гривень. 

Сам народний депутат Максим Єфімов довніс у свою декларацію за 2017 рік 14 компаній зі складу корпорації “Вітряні парки України”, які забув вказати у 2016 році. Корпорація “Вітряні парки України” спеціалізується на виробництві зеленої електроенергії. Її бенефіціарами станом на 2017 рік  були Максим Єфімов і мільярдер Олег Мкртчан.

Відповідно до пп.5-1, ч.1 ст. 46 ЗУ "про запобігання корупції", суб'єкт декларування у е-декларації з 2015 року повинен вказувати юридичних осіб, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб’єкт декларування або члени його сім’ї". Окрім цього, суб'єкт декларування повинен зазначати достовірну інформацію про майно, його вартість на час набуття. Невиконання зазначених вимог закону є підставою притягення особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування до відповідальності кримінальної (ст. 366-1 КК України) чи адміністративної (ст. 172-6 Кодексу про адміністративні правопорушення).