Гра в чотири руки: нардеп Горбунов залучає субвенції на округ Яриніча

У Кіровоградській області найбільше коштів на соціально-економічний розвиток отримав округ нардепа-кнопкодава та фігуранта антикорупційних розслідувань від БПП Костянтина Яриніча – 64 млн грн. Це половина субвенцій, залучених на Кіровоградщину мажоритарниками. З них 7,5 млн залучив нардеп-списочник від "Народного фронту" Олександр Горбунов. Яриніч каже, що, за його інформацією, Горбунов планує балотуватися до Верховної Ради від цього округу.

Серед об'єктів, на які витратили кошти, – заміна вікон у навчальних закладах і ремонт спортивних майданчиків. Однак перейматися благоустроєм повинна місцева влада й комунальні підприємства. Натомість народні депутати перебирають на себе їхні обов'язки та починають грати роль господарників, хоча мали б працювати в парламенті й розробляти законопроекти. Саме для цього їх і наймали на роботу виборці.

Для людей чи для перемоги на виборах?

Надання на округ субвенцій на соціально-економічний розвиток мають змогу ініціювати як самі народні депутати, так й інші суб'єкти. Особливістю цієї субвенції є те, що уряд в особі Міністерства фінансів України вирішує, кому її давати, а кому ні, які об'єкти в регіонах фінансувати, а на які не виділяти коштів.

Другий рік поспіль аналіз, здійснений Рухом ЧЕСНО, показує, що виділення субвенцій – процес політично заангажований. Існує тенденція, що округи нардепів з коаліції та тих, які підтримують законопроекти щодо державного бюджету, отримують у середньому більше, ніж округи нелояльних депутатів.

Так, округ народного депутата Костянтина Яриніча з провладної фракції БПП, який послідовно голосує за держбюджет, одержав 2018 року 64 млн грн. Це найбільша субвенція в Кіровоградській області й четверта за розміром – у країні.

Яриніч стверджує, що сума субвенцій залежить виключно від роботи народного обранця, а до залучення коштів на його округ причетні й інші депутати:

"Це розподіляє Кабінет Міністрів, ми тільки даємо запроси. Це запроси, які поступали не тільки від мене, а й від народних депутатів, які працюють на Кіровоградщині. Наскільки я знаю, це всі народні депутати, які "від" чи "на" Кіровоградщині, незважаючи на те, це мажоритарники чи ні. Приймали участь і Яриніч, і Кузьменко, і Горбунов, і Березкін, наскільки я знаю, можливо, Ларін".

 

Сам Яриніч, за його словами, теж долучається до залучення коштів на інші округи:

"У мене є проекти, які тільки для 99-го округу. А була ситуація, що треба було терміново допомогти на території Кузьменка, і я долучався. Це спільна праця народних депутатів. Ми тут не ділимо на хороших-поганих, лівих-правих. Тільки з єдиною ціллю, щоб це було на Кіровоградщині. Це не справа одного депутата. Я ніколи не вираховував, хто що вносить".

Також Яриніч розповідає, що інколи допомагає залучати гроші в інші області, аби згодом народні обранці з тих регіонів долучалися до виділення субвенцій на кіровоградські округи.

Другою проблемою залишається піар мажоритарників на субвенційних коштах, через що у виборців може скластися неправильне уявлення про функції народних депутатів.

Про залучення Яринічем субвенцій пишуть і місцеві ЗМІ, і сайт партії.

Стаття про реконструкцію набережної за субвенційні кошти (джерело – сайт "Кіровоград24")

З'являються дописи про надання коштів з державного бюджету й на сторінці нардепа у Facebook. Наприклад, щодо заміни вікон у багатоповерхівках на енергозберігаючі.

Пост на сторінці К. Яриніча у Facebook

Замінюють вікна та двері державним коштом і в навчальних закладах. 2018 року на окрузі Яриніча на це спрямували щонайменше 4 млн грн субвенцій.

Пост про залучення субвенцій на сторінці К. Яриніча у Facebook

Ще 5 млн грн витратили на спортивні майданчики. Ці видатки здаються потрібними, однак питаннями благоустрою має опікуватися міська влада й відповідні комунальні служби. А використання субвенцій з такою метою створює в людей хибне уявлення про нібито господарські функції народного депутата, хоча він має працювати насамперед як законотворець.

Костянтин Яриніч, з одного боку, погоджується з тим, що нардеп не повинен розв'язувати локальні питання, але водночас зазначає, що намагається реагувати на прохання виборців:

"Коли нам кажуть, що народний депутат недопрацьовує, тому що лампочка не світить чи лавочки немає, то народний депутат не повинен за це відповідати, у нього зовсім інші функції й можливості. Але якщо міська влада звертається з тим, що вона не має змоги утеплити приміщення, які перебувають в аварійному стані, стосовно наших об'єктів освіти й дитячих садочків, то це стратегічні об'єкти, бо там наші діти навчаються".

Реконструкція на межі зникнення

Найбільше коштів на окрузі Яриніча пішло на вже згадувану реконструкцію парку Перемоги – 7,55 млн грн з державного бюджету. Гроші на ремонт залучив не сам мажоритарник, а його колега – депутат-списочник від "Народного фронту" Олександр Горбунов, який публічно заявляє про це у ЗМІ:

"Після чергових перемовин з міською владою вже вдруге за мого сприяння місто отримало кошти на реконструкцію 2-х об'єктів. Зокрема, парку Перемоги та парку "Ковалівський".

Публічну обіцянку відремонтувати парк нардеп дав ще 2016 року.

Громадський рух ЧЕСНО вже розповідав про те, що "Народний фронт" має занадто низький рейтинг для проходження до ВРУ наступного скликання, тому списочники партії шукають альтернативу в мажоритарці й саботують виконання коаліційної угоди щодо ліквідації мажоритарної системи. Наприклад, Сергій Пашинський та Андрій Іванчук активізувалися на мажоритарних округах у Житомирській та Івано-Франківській областях відповідно.

Яриніч зазначає, що, наскільки йому відомо, Горбунов планує балотуватися від його округу до парламенту на цьогорічних виборах, і твердить, що ніяк цьому не протидіятиме попри те, що сам теж повторно намагатиметься потрапити до Ради.

Тендер на виконання робіт у парку Перемоги виграло колективне підприємство "Єлізавета". Загальна вартість закупівлі становить понад 38 млн грн.

Майбутній вигляд парку Перемоги (джерело – сайт міської ради Кропивницького)

"Єлізавета" фігурує в кримінальному провадженні щодо розтрати бюджетних коштів та має скандальну репутацію в місті. 2017 року інформаційне агентство "Укрінформ" писало про те, що це підприємство під прикриттям "заходів з озеленення" видалило 80 дерев, а ще 70 обрізало "під стовп", унаслідок чого багато з них загинуло.

Уже встигли потрапити під пилу "Єлізавети" й дерева в парку Перемоги.

Обрізання дерев у парку Перемоги (джерело – інтернет-портал "Перша електронна газета")

Представники Громадської ради при міськвиконкомі звернулися до керівника обласної екологічної інспекції з вимогою покарати це підприємство за варварське обрізання дерев. Після зустрічі громадськості з владою та підрядниками до проекту реконструкції парку внесли зміни та зобов'язали виконавця робіт полікувати скалічені дерева.

Улюблені підрядники управління ЖКГ

Трохи менше, ніж на реконструкцію парку, виділили на капітальний ремонт вулиці Приміської – 5,5 млн грн. Роботи виконуватиме мале приватне підприємство "Тарон".

Ремонтуватиме "Тарон" і провулок Середньовічний за 5 млн грн та вулицю Рівненську за 3,5 млн грн – так само за субвенційні гроші.

Ця компанія фігурує в кримінальному провадженні про привласнення бюджетних коштів. 2015 року Антимонопольний комітет України ухвалив два рішення про вчинення фірмою порушень законодавства про захист економічної конкуренції. Однак ПП "Тарон" це не завадило отримувати підряди, оплачувані з бюджету. Протягом 2016-2018 років воно уклало 62 договори, 58 з яких – з управлінням ЖКГ міської ради Кропивницького. Тобто кожну 12-ту угоду управління підписувало з "Тароном".

У досьє компанії на сайті YouControl зазначено, що статутний капітал фірми – 10 гривень. Один з її засновників – Марат Мхитарян – є також власником ПП "Мам-сервіс". Це підприємство теж одержувало минулого року підряди за державні кошти.

Перший договір компанія уклала щодо ремонту покриття проїздів і пішохідних доріжок Масляниківського кладовища. Другий – про капітальний ремонт дороги на вулицях Верхня Прирічна та Луганська. З бюджету на ці роботи виділили майже 7 млн грн.

"Мам-сервіс" також фігурує в кримінальних провадженнях, зокрема за підозрою в розтраті та привласненні чужого майна.

Отже, субвенції, які фактично є коштами платників податків, часто освоюють сумнівні фірми, а політики використовують їх в особистих інтересах, аби утримати свій округ на наступних парламентських виборах або ж, навпаки, відвоювати його в нинішнього депутата-мажоритарника.

Якщо до цього додати ще й непропорційний розподіл коштів, то можна твердити про системні проблеми функціонування інституту субвенцій. Розв'язати їх здатна, зокрема, виборча реформа, яка передбачає запровадження відкритих регіональних списків.

Фото – сторінка К. Яриніча у Facebook