Законопроєкт "Про столицю": чим завершиться для киян конфлікт між Зеленським та Кличком?

Фото: Законопроєкт "Про столицю": чим завершиться для киян конфлікт між Зеленським та Кличком?

Законопроєкт “Про столицю” розглядатиме парламент сьогодні, 18 листопада.

Якщо народні депутати підтримають законодавчу ініціативу, то мер Києва зможе вести лише сесійні засідання ради, а Київську міську державну адміністрацію очолить призначенець президента. Це передбачає пункт 2 статті 14 проєкту Закону.

Для розуміння, в усіх інших містах і раду, і виконавчий комітет очолює одна особа - обраний громадою міський голова, а не призначенець центральної влади.

У коментарі Руху ЧЕСНО Віталій Кличко наголошує, що у разі ухвалення закону в останній редакції, він буде оскаржувати прийняте рішення як неконституційне. Рух ЧЕСНО з'ясовував, чим може обернутися нова законотворча ініціатива для киян.

Офіс президента так і не реалізував 2019 року спробу призначити головою КМДА свою людину, а рейтинг партії "Слуга народу" в Києві не дозволив ані виграти вибори мера міста, ані сформувати в раді більшість. 

"Київ був і залишається надважливим містом для формування демократії в Україні. Коли громадяни їдуть на протести з усієї України під органи центральної влади — Офіс Президента, Верховну Раду, Уряд — то саме місцева влада може гарантувати їм певний рівень безпеки. Ми вже мали випадок, коли Банкова в часи Януковича вирішила дати в КМДА свого призначенця. Це завершилося тим, що коли мітингувальники пішли відвойовувати демократичні цінності в центральної влади, у КМДА не те, що не було людини, яка б займалася безпекою на вулицях міста, там сидів призначенець Офісу Президента, який у найвідповідальніший момент дав команду зупинити метро, щоб на підтримку протестувальників кияни не могли оперативно зібратися”, — наголошує лідерка Руху ЧЕСНО Віта Думанська.

"Останнім часом ми спостерігаємо за тим, що вертикаль Зеленського робить зачистку потенційних конкурентів на виборах. Кабмін знебарвлений, у ньому немає яскравих лідерів і засідання проходили тривалий час у закритому форматі від преси. Позбулися навіть Авакова. І не тому, що це була вимога суспільства. Це зробили тоді, коли центральна влада почала втілювати політику нейтралізації всіх, хто може мати хоч якийсь рейтинг і бути політичним конкурентом. Спікера Разумкова, який має свій власний рейтинг і може очолити політичну силу, Слуг народу — звільнили. Тепер черга дійшла до Києва. Рух ЧЕСНО не підтримує жодну політичну силу чи політика. Але ми стежимо за тим, як формуються правила гри в політичній системі. І ніхто не зможе пояснити киянам, чого в Києві буде керувати не той, кого вони обрали, а той, кого призначить Банкова", — резюмує Думанська.

Конфлікт Банкової та Кличка наростав з моменту перемоги Зеленського на президентських виборах. Кабмін тоді навіть погодив відставку Кличка як голови КМДА, а тогочасний депутат від "Слуги народу" Олександр Ткаченко подав декларацію як кандидат на цю посаду. Під час своєї першої пресконференції Володимир Зеленський наголосив, що не бачить поки що іншої людини на цій посаді, окрім Ткаченка. Але тоді цей план реалізувати не вдалося і тому слуги народу з того часу готували новий законопроєкт про місто Київ, де від самого початку виписують норму, за якою мер міста не може очолювати КМДА.

Конституційний Суд України ще 2003 року дав роз'яснення, що головою Київської міської ради та КМДА має бути одна й та сама особа. 

"Я знаю, що в деяких кабінетах мислять образами, а не законами. Тому наведу образний приклад. У міста не може бути два керівники. Це як два водії за кермом. Або дві господині на кухні. Розділення посад на міського голову та голову КМДА принесе хаос в управління Києвом. Якщо юридичною мовою, то цей законопроєкт суперечить низці норм Конституції та рішенням Конституційного суду. Його ухвалення не буде сприйнято ані в Україні, ані в Європі. Незрозуміло, навіщо такий поспіх? За два роки, що законопроєкт пролежав у Комітеті Ради, можна було вже й з європейцями узгодити, й якісно опрацювати його до другого читання, й з депутатами Київради та громадськістю обговорити", — коментує Руху ЧЕСНО міський голова Віталій Кличко.

У одній з публікацій перший віцеспікер Олександр Корнієнко пообіцяв, що закон буде ухвалено та він набуде чинності до кінця 2021 року.

Своєю чергою Кличко вважає, що влада проштовхує поспіхом цей закон, аргументуючи, що це — продовження реформи децентралізації. Децентралізація — успішна реформа, яка проводилась у тісному партнерстві з європейськими колегами, було вивчено кращі європейські практики.

“Я з власної ініціативи надіслав проєкт закону до Венеційської комісії. За попередніми висновками  зауважень дуже багато — і це до ґрунтовного постатейного вивчення. Чекаємо на повний висновок”, — додає мер.

За словами Корнієнка голова КМДА координуватиме роботу центральних органів виконавчої влади на місцях та “дбайливо наглядатиме”, що передбачає Європейська хартія місцевого самоврядування.

“Дбайливий нагляд означає, що жодні рішення не зупиняються, не призупиняються, а голова КМДА, призначений Президентом за поданням Кабміну, дбайливо вказуватиме місцевій владі на чолі з законно обраним мером на недоліки в розробці тих актів, які розроблятиме Київрада та виконком. Це нормальна практика. Це ті самі префекти, до яких ми йдемо”, — наголосив Олександр Корнієнко.

Варто зауважити, що такий інструмент як префектура в Україні, так і не запрацював, зате в усіх областях і далі діють голови облдержадміністрацій, яких призначає президент. Цей інструмент центральна влада залишила собі, щоб як і попередники користуватися адмінресурсом під час виборів. Так, Рух ЧЕСНО фіксував на довиборах до Верховної ради на Франківщині, Черкащині та Херсонщині використання такого адмінресурсу.


[[ action.title ]]

[[ action.description ]]

[[ action.button ]]