Мартиненко Микола Володимирович

Народний депутат 8 скликання. Обраний у 2014 році від партії “Народний Фронт” (№14 у списку), був членом партії. Був головою Комітету Верховної Ради України з питань ПЕК, ядерної політики та ядерної безпеки та заступником голови фракції “Народного Фронту”.

Кнопкодав. Фігурант шести антикорупційних розслідувань.

28 липня 2022 року НАБУ та САП  повідомили про підозру екснардепу, голові комітету Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки в одержанні неправомірної вигоди та відмиванні коштів, повідомляє “"Інтерфакс-Україна". 

На думку антикорупційних органів, депутат одержав від керівництва чеської компанії "SKODA JS a.s." хабар у вигляді 311,6 тисячі євро за сприяння її інтересам. "Неправомірну вигоду перерахували під виглядом оплати агентських послуг за угодою про співпрацю, а в подальшому - легалізували"

26 червня 2020 року Федеральний кримінальний суд Швейцарії визнав Мартиненка винним у відмиванні 2,8 млн євро через швейцарську фінансову систему в складі злочинного угруповання і оголосив покарання у вигляді 28 місяців ув'язнення, 12 з яких — "безумовного відбування".

У 2017 році став фігурантом кримінальної справи щодо розтрати коштів державного підприємства. Мартиненка взяли на поруки екс-колеги з фракції “Народного Фронту”, суд відпустив його. Кримінальні справи щодо нього також розслідуються у Швейцарії та Чехії.

30 листопада 2015 року склав депутатські повноваження у зв'язку з корупційним скандалом. Очолює Раду Українського центру економічних та політичних досліджень імені Олександра Разумкова.

У 2012 році був обраний народним депутатом 7 скликання за списком ВО “Батьківщина”, 17 номером як безпартійний. Був головою Комітету Верховної Ради України з питань ПЕК, ядерної політики та ядерної безпеки. У 2011-2012 роках - член Ради партії “Фронт Змін”.  

У 2006 та 2007 роках був обраний народним депутатом 5 та 6 скликання від блоків “Наша Україна” та “Наша Україна — Народна самооборона” відповідно  (№ 21 та №48 у списку). Обидва рази був головою Комітету Верховної Ради України з питань ПЕК, ядерної політики та ядерної безпеки.

У 2005-2009 роках - член партії “Народний Союз “Наша Україна”, був головою Київської міської організації партії. У 2009 році певний час очолював фракцію “Наша Україна - Народна Самооборона”.

На президентських виборах 2004 року був заступником керівника виборчої кампанії Віктора Ющенка та членом Комітету національного порятунку, а у березні 2005 року очолив парламентську фракцію “Наша Україна”.

У 1998 та 2002 роках був обраний народним депутатом 3 та 4 скликань як самовисуванець за виборчим округом № 21 (Волинська область). У 4 скликанні - перший заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань ПЕК, ядерної політики та ядерної безпеки. У 3 скликанні входив до фракції НДП, у 4 - до фракції “Наша Україна”.

З 1991 до 1998 року - голова правління та президент АТ “Торговий дім”, голова правління ЗАТ “Інтерпорт-Ковель”. У радянські часи обіймав керівні посади у комсомолі, був секретарем Київського міського комітету ЛКСМУ. Працював інженером на заводі “Антонов”.

Закінчив Харківський авіаційний інститут ім.М.Є.Жуковського за фахом “інженер-механік, спеціалізація “літакобудування”.