Попов Олександр Павлович

Голова КМДА (2010 - 2014). Народний депутат Верховної Ради 6 скликання. Міністр з питань ЖКГ (у 2007 та 2010).

25 жовтня 2020 року обраний до Київради. Член комісії з питань ЖКГ та енергетики.

За офіційними результатами виборів 2020 набрав 9,51% та посів друге місце. 

Станом на 27 жовтня 2020 року Попов набирає 8,6% (відповідно до альтернативного екзит-полу - 9,6%) і може вийти у другий тур з Віталієм Кличком (47,8%). При цьому, інші два кандидати перебувають з ним майже на одному рівні - Сергій Притула (від "Голосу"), який набирає 8,3%, та Ірина Верещук від “Слуги народу”з 8,0%. 

У вересні 2020 року Попова було зареєстровано кандидатом на посаду Київського міського голови від партії “Опозиційна платформа - За життя”.

4 серпня 2020 року Рух ЧЕСНО зафіксував першу передвиборчу рекламу Попова. В ефірі програми “Мокрик по живому” політик сказав, що його зовнішню рекламу оплачує громадська організація “Кияни за Олександра Попова”. Згідно з даними аналітичної системи YouControl, цю ГО створили у той самий день - 4 серпня 2020 року.

На парламентських виборах 2019 балотувався яксамовисуванець по 212 округу (Дарниця) м. Києва. За результатами голосування отримав 9,5 % голосів виборців, поступившись кандидату переможцю від партії “Слуга народу” та представнику “Європейської солідарності”.

У грудні 2018 року адвокати Попова просили закрити справу проти нього у зв’язку із закінченням терміну давності.

Попова було відсторонено через звинувачення у причетності до розгону Євромайдану. 25 січня 2014 року його звільнили. Екс-глава КМДА  обвинувачений в кримінальному провадженні по розгону студентського євромайдан в ніч з 29 на 30 листопада 2013 року. Йому інкримінували дві статті Кримінального кодексу: ч. 2 ст. 28 ст. 340 (незаконне перешкоджання проведенню зборів і мітингів, вчинене за попередньою змовою групою осіб) та ч. 5 ст. 27 ч.3 ст. 365 (пособництво в перевищенні влади працівниками правоохоронного органу, що спричинило тяжкі наслідки).

Під час урядування Попова в Києві відбулось побиття силовиками студентів на Майдані. За рекомендацією РНБО Попов віддав розпорядження про завезення ялинкових конструкцій на центральну площу Києва в ніч з 29 на 30 листопада 2013 року. Це було зроблено для попередження зібрання натовпу та розгортання акцій протесту. 

Після обрання Віктора Януковича президентом у 2010 році, відбулось неконституційне призначення – очільником КМДА став Олександр Попов (2010-2014 роки). Однак, згідно з висновками Конституційного Суду України, цю посаду мав обіймати обраний громадою міський голова Леонід Черновецький. Останній призначення Попова не оскаржував, а 2012 року пішов у відставку з посади мера. 

На парламентських виборах 2007 року був обраний депутатом Верховної Ради 6 скликання від Партії регіонів. Двічі обіймав посаду міністра ЖКГ за прем’єрства Віктора Януковича (у 2007 році) та Миколи Азарова (у 2010 році).

З 1 березня по 12 травня 2007 року був заступником міністра будівництва, архітектури і житлово-комунального господарства в уряді Віктора Януковича.

Чотири каденції поспіль з 1994 по 2007 роки Попова обирали Комсомольським міським головою (зараз м. Горішні Плавні), як самовисуванця.

Впродовж 1998 - 2000 років - член Координаційної ради з питань місцевого самоврядування при Президентові України.

У 2000 - 2006 роках очолював правління Асоціації міст Полтавщини. 

У 1993 - 1994 роках працював віце-президентом з маркетингу та економіки фірми "Інкомбуд".

З 1987 по 1993 рік служив в органах КДБ, СБУ, в підрозділах захисту національної економіки. 

У 1982 закінчив Тюменський інститут на факультет промислового і цивільного будівництва.