На фінансування партій у 2021 році передбачено 697 мільйонів гривень: хто і скільки отримає?

Фото: На фінансування партій у 2021 році передбачено 697 мільйонів гривень: хто і скільки отримає?

На фінансування НАЗК передбачено 1,144 млрд гривень. Частину цих коштів, 697 млн, спрямують на фінансування парламентських партій. Про це йдеться у додатку № 3 до держбюджету України на 2021 рік. Аналітики Руху ЧЕСНО змоделювали, скільки фінансування отримає кожна з парламентських партій.

Чому саме така сума?

Загальний розмір бюджету, передбаченого на фінансування партій, щороку змінюється і залежить від кількості виборців, які взяли участь у голосуванні, та від розміру мінімальної заробітної плати.

У  2021 році сума фінансування від кожного виборця, який взяв участь у голосуванні, становить 47 гривні 23 копійки.

 

Формула розрахунку наступна: одна сота від розміру мінімальної заробітної плати (станом на 1 січня року, що передує року виділення коштів), помножена на кількість виборців, що брали участь в останніх парламентських виборах (у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі).

47,23 грн × 14 759 548 = 697 093 452,04 грн

Окрім зміни розміру мінімальної заробітної плати, на загальний бюджет може впливати і зміна законодавства. З моменту запровадження державного фінансування у 2015 році формула розрахунку загального бюджету змінювалася декілька разів. Востаннє — у вересні та грудні 2019 року, коли народні депутати спочатку зменшили, а вже за два місяці повернули до попереднього рівня обсяги фінансування партій. Кілька місяців законодавчих гойдалок призвели до того, що у 2020 році на фінансування партій передбачили всього 283 млн гривень, тоді як роком раніше на це виділили удвічі більше коштів.

Як розподіляються?

Як на формування загального бюджету держфінансування, так і на його розподіл між партіями мають вплив лише активні виборці. Фактично виборець, ідучи на дільницю, вирішує не тільки за кого віддати голос, а й кому саме передати свою частку податків упродовж наступних п’яти років.

Чим вищим є результат партії на парламентських виборах, тим більше вона отримає державного фінансування. Право на фінансування мають лише партії, які подолали п’ятивідсотковий бар’єр. Голоси тих, хто проголосував за партії, які не подолали цього бар’єру, перерозподіляються між переможцями виборів (пропорційно до їхнього результату).

Загалом при розподілі держфінансування за існуючими правилами не враховується думка майже 22% активних виборців, що взяли участь у голосуванні в 2019 році. Саме стільки виборців проголосували за ті партії, які не подолали п’ятивідсотковий бар’єр і не потрапили до парламенту.

Нагадаємо, що ще до вересня 2019 року для отримання права на держфінансування потрібно було набрати 2% голосів (близько 300 тис. виборців), однак за ініціативи Володимира Зеленського парламент змінив цю норму закону, піднявши бар’єр із 2% до 5%. Якби бар’єр залишався на рівні 2%, при розподілі держкоштів не були би враховані лише 4,04% голосів.

90% коштів розподіляється між парламентськими партіями пропорційно до їхніх результатів на виборах. Ще 10% коштів розподіляється рівними частинами між партіями, які дотримались гендерної квоти (не більше ⅔ представників однієї статі у парламенті).

Хто і скільки отримає у 2021 році?

Майже половину коштів усього бюджету держфінансування партій (49,6%) отримає “Слуга народу”. Впродовж 2021 року партія має отримати чотирма рівними частками (кошти виділяються на щоквартальній основі) 345,8 млн гривень.

Диспропорція в обсягах коштів, які має отримати кожна з парламентських партій, пов’язана із результатами парламентських виборів, від яких і залежить, яку частку фінансування партія отримуватиме впродовж каденції. Нагадаємо, “Слуга народу” на парламентських виборах отримала понад 43% голосів громадян, які взяли участь у виборах.

104,5 млн впродовж року має отримати ОПЗЖ. Хоч “Батьківщина” і отримала на виборах третій результат, загальний обсяг держфінансування у неї нижчий, ніж у “Європейської солідарності” та “Голосу”, які за підсумками виборів мали дещо нижчий відсоток підтримки виборців. Саме між цими партіями рівними частками розподілять “гендерні” 10% від загального бюджету державного фінансування. Збалансоване формування списків принесло цим партіям додатково майже по 35 млн гривень фінансування лише у 2021 році.

Варто розуміти, що суми, передбачені у бюджеті, не завжди співпадають із тим, що реально отримують партії. У 2016–2020 роках на фінансування партій сукупно виділили майже 2,2 млрд гривень, але по факту партіям перерахували на 500 млн менше. Причин є декілька.

У 2016 році фінансування було передбачено на весь рік, однак реально партіям перерахували кошти лише за третій і четвертий квартали. Того ж року “Опозиційний блок” не надав НАЗК потрібних документів і кошти взагалі не отримував, а “Батьківщина” надала документи із запізненням і отримала гроші лише за четвертий квартал. Значна розбіжність між передбаченими і реально отриманими обсягами коштів була і у 2019 році. Через дочасні вибори новий парламент обрали на кілька місяців раніше, і попереднє скликання значно раніше втратило право на держфінансування. Відповідно, частину коштів, передбачених на фінансування партій у 2019 році, партії не отримали (190 млн гривень). У 2020 році “Слуга народу” із власної ініціативи відмовилася від держкоштів у третьому й четвертому кварталах, отримавши відповідно не 140 млн, а 70 млн гривень.

Впливати на процес виділення коштів можуть і порушення, виявлені у фінзвітності партій. Наприкінці 2020 року НАЗК виявило порушення у звітах “Батьківщини” та “Голосу” і прийняло рішення про зупинку державного фінансування. Тоді ж “Батьківщина” подала до НАЗК уточнюючий звіт, і Нацагентство відновило фінансування. Невирішеним залишається питання з фінансуванням “Голосу”.

Якщо партія не усуне порушення (через подання уточнюючого звіту), то ризикує не отримати 81,5 млн гривень (і це тільки у 2021 році). Очевидно, НАЗК може виявити порушення і у звітах інших партій, що потенційно може призвести до тимчасової зупинки, а то й до повного припинення держфінансування.

Нагадаємо, на законодавчому рівні державне фінансування партій в Україні запроваджено у 2015 році. Перші держкошти парламентські партії отримали у вересні 2016 року. Згідно із законом державне фінансування може бути використане на будь-яку статутну діяльність партій, крім пов’язаної з участю у виборах. Попереднє скликання парламенту використовувало держкошти передовсім для оренди офісів, виплати зарплат своїм працівникам, а також на рекламу та друковану продукцію.

Запровадження державного фінансування партій є загальносвітовою практикою, а країни, де його немає, є радше винятками. Із 43 європейських країн лише п’ять не мають державного фінансування партій.


[[ action.title ]]

[[ action.description ]]

[[ action.button ]]