Чи готове місто до зими і хто віддасть борги Ахметова - заступник Кличка
Рух ЧЕСНО публікує серію інтерв'ю з міськими головами та членами їхніх команд у межах національної кампанії #ЧЕСНОзвіт.

Розмовляємо з Петром Пантелеєвим, заступником голови КМДА. Він відповідає за сферу ЖКГ, міський благоустрій та екологію.

На інтерв'ю заступник Кличка приходить досить напруженим і з 20-хвилинним запізненням. Щойно на нараді в Кабміні обговорювали відсутність гарячої води в Києві та початок опалювального сезону. Під час розмови Пантелеєв розповів руху ЧЕСНО про те, хто і як віддаватиме борги Ахметова та чи готове місто до зими. Заступник Кличка обіцяє, що в Києві в цьому сезоні вперше з'явиться снігоплавильна машина. Чиновник розповів, що планують робити з тоннами сміття та затопленням Поштової площі.

Громадський рух ЧЕСНО маркує дедлайни чиновників та стежитиме за їхнім дотриманням.




Гаряча вода, опалення без Ахметова та 2,4 мільярда боргу
— Кияни майже півроку були без гарячої води. Скажіть, будь ласка, що ви зробили, аби ситуація не повторилася?
— Ситуація, яка виникла цього літа, була спричинена саме переходом від надання послуг комерційною структурою до створення теплоенергетичної системи міста. Ми знайшли цивілізований, легітимний шлях, як уладнати це досить складне питання: звернення до суду, переговори, залучення Кабміну як координатора. За часів незалежності у столиці такого ще не було.

Що стосується перспективи, то вона є дуже непростою. Надання послуг гарячого водопостачання, особливо влітку, є збитковим. Собівартість приблизно вдвічі вища за чинний тариф. Розв'язання цієї проблеми може бути простим – банальне підвищення ціни на гарячу воду, але таке рішення навряд чи виконуватиметься.
— Бюджетні кошти мали б йти на розвиток міста, а не на забезпечення низьких тарифів. Проте перед виборами піднімати ціну на гарячу воду - це ж непопулярний крок?
— Так, тому ми все ж розраховуємо на гнучкість тарифоутворення. Сподіваємося, що завдяки технічним заходам нам вдасться зменшити втрати, які призводять до збитків. Звісно, потрібна підтримка міста для покриття певних касових розривів у діяльності підприємства.
— Київрада ініціювала повернення контролю над енергетичним комплексом міста. Створено КП "Київтеплоенерго", яке замість ахметівського "Київенерго" надаватиме послуги теплопостачання. Проте борги "Київенерго" місто взяло на себе. Можете назвати точну суму заборгованості і як плануєте її повертати?
— Борг майже 2,4 мільярда гривень, з них близько 1,9 мільярда заборгували кияни. Ми розраховуємо на те, що зможемо максимально зібрати ці кошти. Будемо підходити до погашення заборгованості кожним домогосподарством, кожною людиною залежно від їхньої платоспроможності. Реструктуризація цих боргів до п'яти років дасть людям змогу їх виплатити. Заборгованість не може просто зникнути, вона залишиться за тією чи іншою квартирою.
Проблеми з опаленням у 2019 році: чому сотні тисяч людей можуть залишитися без тепла?
— Як кияни можуть реструктуризувати борги?
— Потрібно підійти до Центру комунального сервісу за місцем проживання і там, поспілкувавшись із фахівцями, визначити найбільш прийнятний для себе варіант. Далі підписати договір на термін, узгоджений між сторонами.

Уклавши такий договір, людина перестає бути боржником. Якщо ж вона його не виконує, то знову набуває статусу боржника. Враховуючи стрімке подорожчання газу, а отже, і комунальних послуг, слід давати людям максимальні строки для виплати боргів.
— Який граничний термін на підписання таких договорів? Місто буде ініціювати судові позови щодо тих, хто не уклав договір?
— Єдиного граничного терміну – немає. Як я вже сказав, треба знаходити індивідуальний підхід у кожній ситуації, враховувати ситуацію кожної родини. Механізм судового позову – це практика, що передбачена чинним законодавство. Але наша мета – якомога більше боргових питань врегулювати без застосування судових механізмів.
— Окрім боргів місту загрожує ще й сплата штрафних санкцій. У мировій угоді з "Київенерго" це питання не врегульоване. Чи є ризики, що Київ таки змусять їх сплатити в судовому порядку?
— Треба розрізняти санкції. На початку перемовин, у травні, комунальному підприємству пропонували взяти на себе борг, зокрема й штрафні санкції у сумі приблизно 1,2 мільярда гривень. Так от, ті санкції у процесі переговорів компанія "Київенерго" списала. Ми домоглися того, що новостворене підприємство їх не перейняло. В угоді ж мова йде про штрафні санкції, які можуть виникнути у майбутньому й передбачені типовим договором про постачання газу між "Нафтогазом" і споживачами.
— "Київенерго" понад 17 років здійснювало так звані невід'ємні поліпшення тепломереж - ремонт та оновлення мереж, заміну устаткування. Зараз же потрібно за це заплатити. Про яку суму йдеться?
— Компанія "Київенерго" звертається зараз до міської влади з вимогою відшкодувати їй 900 мільйонів гривень. Це версія "Київенерго". Це питання розглядалося на засіданні відповідної комісії, але підтвердити заявлену суму або обсяг виконаних робіт на сьогодні немає змоги.
— Який механізм контролю був передбачений у договорі? Чи може "Київенерго" через суд вимагати повернення цих коштів?
— Компанія просто щороку подавала аудиторські звіти про те, що виконує певні роботи. У договорі було передбачене зобов'язання надавати такі звіти до КМДА. Але на сьогодні в КМДА немає можливості визначити вартість та обсяги виконаних робіт. Тому відшкодування невід'ємних поліпшень під питанням.
— Електромережі. Київ не може побачити вигоду там, де її бачить Ахметов. Лише близько 15% електромереж належать місту. Ви заявляли, що на їх утримання місто витрачає 60 мільйонів. А скільки на них заробляє?
— Це розрізнені ділянки мереж і станцій, що не становлять цілісний комплекс, який може дати змогу на цьому заробляти. Шматки кабелів і станцій, які історично місто отримувало після того, як, наприклад, зникали промислові підприємства й залишалися житловий фонд та інфраструктура. Це все передавалось у комунальну власність. Для того, щоб мати прибуток з цього ресурсу, необхідно організувати облік цих систем, упорядкувати їх, створити нове підприємство, яке отримуватиме ліцензії. Ми не зможемо одержувати ліцензії, мережі не готові до виконання функції дистрибуції. Це можливе лише за умови дотування такого підприємства протягом 2-3 років.
— То яке ваше управлінське рішення: залишити електромережі місту, створити КП і намагатися працювати чи, як і решту, передати в управління?
— Поки що вирішили їх віддати, продати через конкурс. На наш погляд, це найприйнятніший варіант. Наразі ми не бачимо сенсу в тому, щоб місто в такому невеличкому сегменті виконувало функцію дистрибуції. Таке обладнання не здатне виконувати зазначену функцію. Для того, аби привести його у відповідність, необхідні значні кошти й час.




Як Київ підготувався до зими
— У вас, як у заступника голови КМДА, досить широкий спектр повноважень. Перейдімо до питань благоустрою.

"Київенерго" залишило киянам багато перекопаних доріг і тротуарів. Департамент благоустрою проводив аудит, який виявив понад 2 тисячі розритих місць. Потрібні чималі гроші для їх усунення. Чиїм коштом це робитимуть?
— Це судова перспектива. Ми вже подали позов до суду, але до нього є певні зауваження. Тобто це питання вирішуватиметься в судовому порядку.
— До питання Поштової площі. Це складний об'єкт, і в Київраді досі немає порозуміння стосовно музею. Проте історичну пам'ятку нещодавно затопило. Що ви робите, аби такого більше не трапилося?
— Гадаю, ми зробили навіть більше, ніж зобов'язані на сьогодні. Об'єкт будівництва на Поштовій площі не введено в експлуатацію, зокрема й інженерні мережі. Причиною підтоплення стало пошкодження одного з трубопроводів, які теж нікому не передано. Ми ліквідовували це пошкодження. Однак ні "Київводоканал", ні ми не можемо зараз твердити, що в нас є 100% гарантія, що той трубопровід буде непошкодженим. Тримаємо стан цих трубопроводів на контролі.

Після введення цього об'єкта в експлуатацію та передання інженерних мереж відповідним службам нам буде простіше. Це вже буде наше господарство, наша відповідальність, і ми зможемо виконувати там певні роботи, витрачати кошти на цей об'єкт.
Більшість депутатів за #МузейНаПоштовій – технічний нокдаун Кличка
— Ви маєте на увазі, що торговельний центр не введено в експлуатацію? Але якщо буде торговельний центр, то не буде музею...
— Це вже інша ситуація. Ми ж не є тут ідеологами, ми більше дбаємо про інженерну частину, нас цікавлять і непокоять інженерні мережі, щоб уникнути надалі подібних аварійних ситуацій. А ідеологію, тобто те, що буде там розміщене, повинні вирішити громада й міська рада.
— Незабаром зима. Чи є якісь нові системні рішення для міста в зимовий період?
— Нещодавно спільно з областю та поліцією провели координаційну зустріч щодо роботи у складних погодних умовах і під час снігопадів. Цього року хочемо зробити таке нововведення – пускати транспорт Великою кільцевою для того, аби він не нагромаджувався на в'їздах до міста. Також цьогоріч ми маємо отримати першу снігоплавильну машину.
— Якраз планувала про це запитати. То її вже придбали?
— Це буде мобільна снігоплавильна машина, яка дасть змогу зменшувати обсяги снігу. Нині сніг вивозять на далеку відстань, що незручно й витратно. Великі міста вже давно працюють з такою снігоплавильною технікою. Зараз триває процедура закупівлі цієї машини. Та в будь-якому разі в цей зимовий період вона запрацює. На це вже виділено кошти.



Екологія та сміття
— Київ потрапив до ТОП-10 міст України із найбільш забрудненим повітрям. Яких заходів плануєте вжити для зниження забрудненості?
— Інформацію щодо високої забрудненості повітря в місті не можу ані спростувати, ані підтвердити. Київське повітря забруднюють Дарницька ТЕЦ, яка працює на вугіллі, сміттєспалювальний завод "Енергія" та, звісно ж, величезна кількість транспорту. Я вважаю, що транспорт – це взагалі номер один. Проте скажу кілька слів от про ті два об'єкти. В листопаді вперше в історії на Дарницькій ТЕЦ ми запустимо в дію перший вугільний фільтр, що значно зменшить викиди. Стосовно "Енергії" хочемо продовжити роботу, яку розпочало кілька років тому "Київенерго", а потім призупинило. Наступного року плануємо поставити на заводі хоча б один фільтр, а якщо вдасться, то і два.
— Київ щороку продукує понад 1,2 мільйона тонн сміття. Коли нарешті припинять вивозити відходи на 5-й полігон в Підгірцях? Коли побудують сміттєпереробний завод?
— Дедлайн – 2021 рік. Щоб закрити 5-й полігон, слід створити альтернативу. Такий план ми затвердили рішенням сесії. Раніше планували припинити роботу полігону вже цього року. Проте, як виявилося, створити альтернативу не так просто. По-перше, це питання розміщення заводу. Наразі знайшли три ділянки в межах міста, також ведемо діалог з областю. Але жодне село не хоче бачити біля себе звалище. Цю ситуацію необхідно принципово змінювати на законодавчому рівні.
— Завод може переробляти приблизно 400 тонн сміття. Одного такого підприємства місту не вистачить. Куди подіти решту відходів?
— Так, але це вже подальша перспектива. 2021 року маємо відкрити перший комплекс, який замінить потужності 5-го полігону. Це перший крок, аби закрити полігон і завершити його рекультивацію.



Плани на майбутнє
— Назвіть три пріоритети, над якими будете працювати у 2019 році.
— Теплоенергетика.

— Сміттєва галузь.

— Контроль стану благоустрою, зокрема в центральній частині міста.
Дедлайни Пантелеєва
Листопад 2018
- запуск очисного фільтра на Дарницькій ТЕЦ
2019 рік
запуск першого фільтра на заводі "Енергія"
Лютий 2019
придбання снігоплавильної машини
2019 рік
відкриття сміттєпереробного заводу
Матеріал підготувала:
Віта Думанська
координаторка Громадського руху ЧЕСНО
Шулявський гамбіт команди Кличка
Made on
Tilda