Заступник голови Дмитро Андрієвський у коментарі Громадському руху ЧЕСНО повідомив, що в Комітеті дійсно є проблема з відвідуваністю і з кворумом.

Андрієвський також твердить, що як заступник голови намагався вжити заходів — звертався до Володимира Гройсмана.

Зауважимо, що у розкладі Верховної Ради виділено час на роботу в комітетах та фракціях разом.

Як повідомив помічник, Івахів нібито велику увагу приділяє роботі на окрузі на Волині.

Зауважимо, що у ст. 19 Закону "Про Регламент Верховної Ради" парламент має календарний план. Згідно з ним, депутати кожен другий тиждень місяця мають проводити в комітеті, наступний — з виборцями. Щодо розкладу засідань Верховної Ради, то в середу і п'ятницю проводяться лише ранкові засідання, оскільки, наприклад, по середах у другій половині дня депутати мають працювати у комітетах.

Окрім того, Закон "Про статус народного депутата" передбачає фінзабезпечення нардепа. Утім, у п.5 ст.33 також говориться про те, якщо нардеп не виконує повноваження, які включають і роботу в комітеті, то підкомітет з питань депутатської етики може підготувати подання, яке припинить виплати, пов'язані з виконанням депутатських повноважень

Степан Івахів є єдиним представником "Волі Народу" у Комітеті.

Громадський рух ЧЕСНО також поцікавився, як все ж йому вдається працювати у Комітеті та доносити свою позицію або позицію фракції за його відсутності.

Нагадаємо, що участь у засіданнях Івахіва звелася до 10%, і в комітеті таки є проблеми з кворумом.

Щодо законодавчої активності в Комітеті, варто нагадати громадськості, що Степан Івахів у попередньому скликанні був заступником голови Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин. Частина законопроектів Івахіва стосується не тільки будівельної, а й аграрної сфери.

З приводу законодавчої ефективності прес-секретар депутата Денис П'ятигорець повідомив, що нардеп нібито не шукає реклами.

Завужимо, що Івахів є співініціатором двох законопроектів, які стали законами. Утім, серед них немає жодного профільного.

Не відстає від рівня прогулів Івахіва і черкаський мажоритарник Володимир Зубик.

Громадський рух ЧЕСНО намагався взяти коментар у Володимира Зубика і з'ясувати, чому він не ходить на Комітет. Утім, зв'язатися спочатку з Зубиком не вдавалося ні за телефоном на сайті ВРУ, ні за телефонами приймальні у Черкасах.

Щодо телефонів приймальні у Черкасах, то оператор "Інтертелеком" відповідає, що набрані номери — усі три — тимчасово відключені.

Але ЧЕСНО неочікувано зустрів і Володимира Зубика, і Степана Івахіва, і інших менш злісних прогульників на засіданні Комітету 12 квітня. Комітет зібрав велику кількість членів — прийшло 11 нардепів з 13-ти.

Утім, заступник голови Дмитро Андрієвський повідомив Громадському руху ЧЕСНО, що наразі комітети не практикують передачу голосів через довіреність.

Також Зубик розповів Громадському руху ЧЕСНО, що він хотів в саме цей Комітет.

Окрім того, Зубик вважає, що пропуск засідань говорить нібито про його депутатську незаангажованість.

На питання ЧЕСНО щодо атмосфери в Комітеті і координації дій опозиції і представників провладної коаліції Зубик відповів, що проблеми в цьому не бачить.

На питання про неочікувану присутність Зубика на Комітеті, він відповів, що в цьому немає зв'язку з голосуванням за члена Конкурсної комісії.

Часто прогулюють засідання Комітету Сергій Скуратовський, Андрій Гальченко, Олександр Ревега, Петро Сабашук.

Громадський рух ЧЕСНО намагався зв'язатися з головою Комітету Сергієм Скуратовським, щоб він пояснив свою відсутність на половині засідань. Утім, нам так і не вдалося цього зробити. За телефоном сайту ВРУ відповіли, що Сергія Скуратовського найближчими днями не буде.

Коли голова Комітету Скуратовський відсутній, його обов'язки, згідно з Закону "Про Комітети ВРУ", виконує перший заступник, а в разі його відсутності заступники.

Щодо роботи всередині Комітету, то Гальченко пояснив, що члени Комітету вирішили залишити політику поза стінами Комітету.

Під кінець Гальченко наголосив, що в нього є сумніви в ефективності чинної Верховної Ради.

П'ять законопроектів ініціював Кабмін в особі Арсенія Яценюка (3) і Володимира Гройсмана (2).

Нардепи зареєстрували шість законопроектів.

Тож, Арсеній Яценюк ініціював такі законопроекти.

Проект Закону №2029а "Про внесення змін до деяких законів України у сфері комунальних послуг" мав на меті подолати відхилення тарифів від економічно обґрунтованих витрат і встановити єдиний підхід у сфері держрегулювання тарифів.

Підкреслюється, що вигоду від цього закону отримає і держава, і ринок, і споживачі. Зокрема, відсутність заниженої ціни сприятиме раціональному плануванню бюджетів; забезпечить беззбиткову роботу підприємств, закличе інвестиції; підвищить рівень послуг.

Цей законопроект входив у так званий "пакет МВФ", що уможливило отримання траншу.

Реформаторський Проект Закону №1565 "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" був запропонований Яценюком і широко підтриманий активістами. Він був розроблений для більш дієвої системи управління будинками.

Третім законопроектом Арсенія Яценюка був Проект Закону №1546 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю та удосконалення містобудівного законодавства".

Як писали ЗМІ, закон передав функцію архітектурно-будівельного контролю органам місцевого управління.

Щодо законопроектів Володимира Гройсмана, то підписаними є такі закони.

Законопроект №5273 "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" передбачає реструктиризацію заборгованості тепло- та водопостачальних підприємств.

Законопроект №4550 "Про внесення змін до ст.4 ЗУ "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва" (щодо реалізації державних житлових програм)" має на меті забезпечення доступним житлом.

Так, у Законі був доданий абзац, в якому йдеться про те, що держпідтримка надається у розмірі 50% вартості будівництва (придбання) доступного житла та/або пільгового іпотечного житлового кредиту військовослужбовцям, добровольцям, внутрішньо переміщеним особам тощо.

Щодо законопроектів нардепів, то загалом нардепи ініціювали шість підписаних законів. Зокрема, члени Комітету були співініціаторами трьох законів.

Проект Закону №1505-1 "Про внесення змін до п.3 р.8 "Прикінцеві положення "ЗУ "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків..." ініціювали 5 нардепів Комітету.

Закон передбачає продовження строку мораторію на відчуження гуртожитків до 1 жовтня 2019 року.

Співініціаторами №4733-1 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності" є 15 нардепів, з яких 7 є членами Комітету.

Закон передбачає скасування категорій складності об'єктів будівництва. Також у Пояснювальній записці йдеться, що в рейтингу Doing Business Украна має найкращі показники у процедурі отримання дозволів на будівництво. Утім, щодо якості контролю - найнижчі показники.

Так, закон має впорядкувати відносини в будівництві, щоб запобігало самочинному будівництву та створенню афер.

Голова Держархбудінспекції Олексій Кудрявцев говорив , що закон значно посилює протидію держави незаконному будівництву.

Щодо №4680 "Про внесення змін до ст. 13 ЗУ "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", то співініціаторами виступило 11 членів Комітету.

Метою законопроекту є впровадження забезпечення послуг з утримання будинків.

Ініціаторами ще трьох законопроектів стали троє нардепів з інших Комітетів ВРУ,

Так, Олександра Кужель, нардеп БЮТ, заступниця голови Комітету з питань промислової політики та підприємництва, ініціювала №1059 "Про внесення змін до ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності" щодо прийняття в експлуатацію об'єктів будівництва, збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт".

Закон необхідно було прийняти у зв'язку з необхідністю продовження дії "будівельної амністії". Передбачається, що закон продовжить легалізацію самочинного будівництва та отримання права власності.

Окрім того, у пояснювальній записці йдеться про спрощення механізму техобстеження будинків і тощо площею до 300 метрів; та господарських — до 100 метрів.

Ініціаторами Закону №6068 виступили Ірина Геращенко, Марія Іонова та Ірина Луценко. Закон стосується забезпечення функціонування Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні - Музею Революції Гідності.

Третім є законопроектом "Про внесення змін до ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" щодо належного соціально-економічного захисту учасників АТО та членів їх сімей (про справедливе призначення та надання субсидій)", який ініцювало дев'ять нардепів.

Так, закон пропонує військовослужбовцям субсидії на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива на період проведення АТО.