— Які три найбільші проблеми є у вашій громаді?

— Проблем є дуже багато. Але якщо сформувати три, то в першу чергу я би виділив — це дорога від Кам'янця-Подільського до нашої громади. Вона в незадовільному стані. І її стан дуже сильно відбивається на розвитку нашої громади. Інша проблема — це стан медичної галузі в нашій громаді. У нас була Староушицька районна лікарня, була не нашою, комунальною. І в цьому році, у зв'язку з медичною реформою, вона просто припинила своє існування, тому люди позбавлені можливості лікуватися стаціонарно на місці. Їм приходиться їхати до Кам'янця-Подільського, це більше 60 кілометрів від найдальших населених пунктів, а дорога у дуже жахливому стані.

У нас немає хорошої нової швидкої допомоги — залишились радянські уазіки, і амбулаторія сімейної медицини нормально не забезпечена та не оснащена. Після того, як лікарню закрили, ми стикнулися з проблемою, що у нас у Старій Ушиці немає де зробити загальний аналіз крові та рентген. І сімейний лікар направляє свого пацієнта в Кам'янець-Подільський, щоб вони провели такі обстеження. Наразі ця проблема на стадії вирішення, але вона залишається важливою, адже ми говоримо про здоров'я людей. Третє — це теж глобальна проблема, незадовільна демографія. Я впевнений, що це не тільки наша проблема. Люди помирають, народжуваність значно менша, а молоді люди теж виїжджають на роботу у міста та за кордон, оскільки є брак робочих місць та підприємств, де могли б люди себе реалізовувати та працювати.

— На якому етапі створення бюджету громади на 2021 рік? Він вже готовий чи ви ще над ним працюєте?

— Бюджет практично готовий. Його вже оприлюднили. До 23–24 грудня ми плануємо на сесії прийняти бюджет. Зараз вносимо деякі корективи, тому що цей рік такий незвичайний. Закінчилась реформа місцевого самоврядування, до нас ще доєдналась Чабанівська сільська рада.

Сьогодні багато районів ліквідовується і переформатовується. Все майно та установи у районних бюджетах будуть передаватись у громади. У зв'язку з цим маємо ряд проблем, які раніше не враховувалися. Саме тому в цьому році ми так довго працюємо над бюджетом. Проте в основному ми вже володіємо інформацією про власний бюджет на наступний рік, який не зовсім радує.

— Ви залучаєте громадян до обговорення проєкту бюджету?

— Ми виставляємо проект бюджету на обговорення і збираємо пропозиції.

Десь ми враховували ті проблемні питання, які ми напрацювали з всеукраїнською ініціативою "Активна громада". Що люди хочуть і бачать нагальнішим, ми беремо до уваги при плануванні бюджету.

Звичайно, ми зараз оприлюднимо (проект бюджету вже оприлюднено — прим. ЧЕСНО) на сайті та у фейсбуці проект бюджету. Буде ще якийсь тиждень для активних людей та депутатів, щоб щось змінити. Але от ще раз підкреслю, що цей рік такий… закінчення реформи, багато таких питань, що ми самі не знаємо, що нас чекає, до останнього.

— Ваша громада укрупнилась, оскільки додалась одна сільська рада. Як змінився бюджет у зв'язку з цим?

— У нас у цьому році був бюджет з усіма дотаціями, трансферами та субвенціями 29 млн гривень, з яких власних 11 млн гривень — то на наступний рік це десь буде в межах 37 млн гривень. Так, доєдналися ще Чабанівська сільська рада, доходи збільшились. Але вони не настільки збільшились, як здається, оскільки доходів цієї громади не вистачить, щоб покрити й ті основні видатки, які потрібні, щоб підтримувати їх територію. Ця різниця буде перекриватись за рахунок бюджету громади. Але там є перспектива, там є з чим працювати, тому такий стан речей знайомий у сільських радах. Системна робота по податках та резервах не велася. Тому я думаю, що в перспективі за рік-два з їхньої території значно збільшаться надходження.

— У вас заплановані дотації з обласного бюджету? І якщо так, то скільки коштів прийде з області?

— Фактично з обласного бюджету як таких дотацій ми не отримуємо. Як і кожна громада, отримуємо базову дотацію, але з державного бюджету. Тобто у нас зараз прямі міжбюджетні відносини із загальнодержавним бюджетом, з Міністерством фінансів.

Оскільки за доходами на одного мешканця серед інших громад області ми знаходимося в кінці, тому маємо дотацію вирівнювання. Була додаткова дотація, яка давалась на область, яка ділила ці кошти між громадами. Це дотація на передані повноваження на сферу освіти. Тому що сьогодні держава нам дає освітню субвенцію, це кошти на заробітну плату педагогічним працівникам шкіл. А додатковою дотацією держава нам мала би перекривати видатки на технічний персонал, на підвіз учнів, на енергоносії, на заклади освіти та охорони здоров'я. Але якщо порівняти, в перший рік ми її отримали 2,5 млн гривень, у другий рік — 1,8 млн гривень, у минулому році — тільки 700 тис. гривень, а цей рік — ще менше. Тому ми плануємо щось отримати з цієї додаткової дотації, яка розподіляється з обласного бюджету.

Але це вже незначні суми, які дуже сильно не впливають на бюджет. Ми, звичайно, займаємо активну позицію, намагаємось брати участь в обласних програмах і отримувати кошти у бюджет громади. Наприклад, програма "Питна вода". Також є програми по енергоефективності. Наразі на наступний рік ми не можемо сказати, тому що є проблеми у всіх бюджетів. І обласний бюджет сьогодні говорить, що коштів на бюджет розвитку у них не буде. Тому не знаємо, чи зможемо скористатись участю у якихось програмах, чи ні.

— Скільки відсотків бюджету у вас передбачено на освіту і медицину?

— Освіта — вона найоб'ємніша і займає більшу частину бюджету. І я думаю, що це не тільки у нас, скрізь так. Протягом останніх трьох років це було близько 55%, це ще не багато. Але на наступний рік цей відсоток збільшується і буде близько 67%. Це за рахунок того, що збільшується мінімальна заробітна плата. Відповідно, вона тягне за собою більше тарифної сітки. Зарплати у вчителів великі, їх багато, за рахунок цього збільшуються видатки на заробітну плату і, відповідно, загальний відсоток витрат на освіту у бюджеті.

Ми фактично повністю фінансуємо енергоносії, наркотичні препарати, утримання ФАПів та інші потреби із власного бюджету. Якщо говорити про відсоток витрат бюджету громади, то це в межах 5–6%.

— На які пункти з вашої передвиборчої програми ви вже заклали кошти у цьому бюджеті?

— На обіцянки у наступному році кошти закладати важко. Бюджет наступного року буде таким, що коштів на розвиток дуже мало. Але все рівно одна з проблем, які я не включив у три вищезгадані, вона б зайняла четверте місце — це фактична відсутність очисних споруд у Старій Ушиці. Всі стоки течуть прямо в ліс. Цього допускати не можна, але ми, прийшовши до влади, це застали.

Нами виготовлено проектно-кошторисну документацію. В минулому році подали проект на ДФРР. Ще рішення немає, але попередньо ми десь на десятому місці з 91. Це хороші перспективи отримати кошти. Зі свого боку ми готові закласти кошти на співфінансування, якщо отримаємо гроші з ДФРР. Звичайно, є те, що турбує людей в кожному селі, це в першу чергу освітлення, стан доріг та благоустрій, школи. Закладаємо кошти, щоб якусь частину цих проблем вирішити.

Плануємо, і це було передвиборчою обіцянкою, виготовити проектно-кошторисну документацію та подати на ДФРР вже у 2021–2022 році проект по нашому центральному будинку культури у Старій Ушиці. Ми його будемо називати не просто будинком культури, адже він великий, можливо, це буде Центр розвитку громади. Там концентрується музична школа, спортзал, конференц-зал. Тобто в цілому це буде розвитковий центр всіх напрямків нашої громади. Це дуже важливий об'єкт нашої громади, і він потребує капітального ремонту. Ми почали вже виготовлення проєктно-кошторисної документації. Плануємо також завершити ремонт водогону у Старій Ушиці. На 90% ми його вже відремонтували, а на решту закладаємо кошти, щоб з весни завершити.

— Який рівень забезпечення громади коштами на боротьбу з коронавірусом? Скільки та на що витрачаєте?

— У цьому році ми витратили близько 150 тис. гривень власних коштів на боротьбу з коронавірусом. Частину коштів ми передавали на районну лікарню, частину виділяли на нашу амбулаторію сімейної медицини. Тобто на ті потреби, які просили наші сімейні лікарі: засоби захисту, дезінфікуючі засоби і т. д. Також закуповували все необхідне — маски і дезрозчини — на заклади освіти та наш виконавчий комітет.

— На 2021 рік закладаєте кошти на боротьбу з коронавірусом?

— Звичайно, закладаємо. Поки що на тому ж рівні, що й минулого року. За потреби будемо коригувати бюджет. Наразі коштів вистачає.

— Куди госпіталізують хворих на коронавірус мешканців громади?

— Я вже казав про ту проблему, що у нас закрили відділення районної лікарні. Хворих на коронавірус госпіталізують у Кам'янець-Подільську районну лікарню. Поки що проблем із госпіталізацією не було.

— Чи заплановані у бюджеті кошти на допомогу хворим?

— Плануємо, у минулому році у нас було закладено 150 тис. гривень. Це інваліди першої групи, онкохворі, неблагополучні сім'ї та люди, які потребують матеріальної допомоги. Одноразово ми виділяємо таким людям до двох тисяч гривень. Але всі ті люди, які звертались, отримали кошти. На наступний рік плануємо закласти трішки більшу суму. Можливо, ми будемо збільшувати розмір одноразової допомоги. І, звичайно ж, до нас доєдналась Чабанівська сільська рада, у якій є теж люди, що потребують допомоги.

— Громада допомагала місцевому бізнесу під час коронавірусу?

— Ми завжди намагаємось налагодити партнерські відносини з бізнесом та вести діалог. Тому розуміємо, що в період коронавірусу їм важко. Проте пільг з боку громади ми не надавали. Основна підприємницька діяльність у громаді — це в основному магазини, тобто ті сфери, які повністю не припиняли свою діяльність.

Про зменшення ставки податку до нас ніхто не звертався. Там теж є свої нюанси по цій пільзі. Конкретно комусь ми не можемо дати пільги. Потрібно надавати пільгу всім підприємцям певної категорії. До того ж пільга не дається на місяць чи на два, якщо в цьому році змінили, то це вже до кінця року. Є бізнес і є наш бюджет, всі ці витрати потрібно якось балансувати.

— Чи варто було спускати партійну систему до громад населенням від десяти тисяч виборців?

— Ви знаєте, я вважаю, що не потрібно. У нас громада до десяти тисяч виборців. У нас не було партійної системи, і я вважаю, що це правильно. На рівні громади люди мають знати свого депутата у своєму окрузі. Старостинські округи сформовані так, що один староста на три-чотири села. Воно краще, коли є депутат від певного округу. З власного досвіду я бачу: де активні депутати, то вони допомагають розвиватись своєму селу, своєму округу. Вони приходять з якимись ідеями, десь ми можемо не все бачити, а вони намагаються допомагати. І люди частіше звертаються до депутата, якого вони знають, з тою чи іншою проблемою. Я вважаю, що на рівні невеликої громади, на рівні села ця партійна система ні до чого.

— Як ви вважаєте, чи варто впроваджувати внутрішньопартійну конкуренцію?

— Я вважаю, що якщо є партійний список, то рейтингування повинно бути. Якщо у списку є людина, заради якої люди і партію підтримують, то, звичайно, буде неправильно, що вона десь на шостій позиції, за неї проголосувала найбільша кількість людей, і вона не пройшла. Це правильно, що такі люди повинні по рейтингуванню підійматись.

— У громаді були проблеми щодо участі жінок у виборах?

— У нас у громаді проблем із цим не було. У попередньому депутатському складі, наприклад, було близько 40% жінок. І так само і залишається пропорція серед кандидатів. У нас достатньо було жінок, які ту мінімальну квоту навіть значно перевищили. В апараті ради теж більшість жінок працює. Тобто з цим у нашій громаді проблем немає, оскільки маємо багато активних розумних жінок, яким довіряють люди.

— Доцільно впроваджувати заробітну плату депутатам місцевих рад?

— Я буду керуватись власним враженням від роботи у власній громаді. У мене громада невеличка, до десяти тисяч виборців, а є громади більші. В принципі, я сьогодні не бачу такої доцільності, щоб депутат отримував кошти. Повністю з роботою справляється рада та виконавчий апарат, старости. Ті функції, які покладені на депутатів, можуть на всі сто відсотків виконуватись на громадських засадах.

— Який функціонал повинен бути покладений на районні ради?

— Я сам до кінця не розумію, для чого вони залишили районні ради з тими повноваженнями, які у них є. Можливо, законодавець вирішив, що все має передатись на громади. На мою думку, можна було районні лікарні та певні такі установи залишити на рівні району, якщо залишається район. Але тоді потрібно думати з податковою базою: що залишати і за рахунок чого районний бюджет утримувати. Могла би бути форма співфінансування тих закладів, які використовуватимуть громади всього району.

Але на сьогоднішній день, якщо цього немає, всі комунальні заклади повинні передатись у громади. Дійсно, десь погоджуюсь, що та сама районна лікарня буде знаходитись у комунальній власності громади, на чиїй території вона знаходиться, а можна по договору муніципального співробітництва допомагати фінансувати такі заклади. Тому доцільності немає їх утримувати на районному бюджеті. Тому я вважаю, що на сьогоднішній день районні ради не потрібні. Я думаю, що це перехідний період, тому що не було часу вносити зміни до Конституції.

— Законодавці розглядають варіант змін до законодавства, при якому, якщо рада висловлює недовіру голові громади, відбуваються перевибори не тільки на цю посаду, але й перевибори ради. Ви вважаєте, що варто таке приймати?

— Я вважаю, що варто. Зі свого досвіду я знаю, що в Хотині, наприклад, була висловлена недовіра хотинському міському голові. Знаю цього хотинського голову. Це людина активна, у нас були спільні проекти з розвитку туризму. Власне, ініціатива "Дністер 1362". Мені здається, він був усунений радою через внутрішній зговір, можна так сказати, депутатів. Є різні випадки. Є депутати, проходять, щоб лобіювати власні інтереси.

А так вони будуть знати, що вони йтимуть на вибори разом із головою громади.

— Мінрегіон вбачає за доцільне лімітувати повноваження секретаря ради, який, по суті, завжди може бути в. о. мера, щоб секретар міг виконувати обов'язки виключно в частині організації роботи ради, а що стосується виконкому, то ці обов'язки, до прикладу, має виконувати керуючий справами. Як би ви розподілили ці обов'язки між виконавчою гілкою ради і самою радою?

— Я теж погоджуюся з тим, що секретар не завжди може виконувати функції голови, якщо голова з якихось причин склав повноваження чи не може працювати. Тому що робота секретаря направлена на роботу ради на сесії, на інші напрямки. Якщо таке станеться, я навіть бачу по своїй громаді, людина, яка є секретарем, вона у своїй частині молодець, але я не впевнений, чи вона би потягнула роботу голови громади. Заступник чи керівник апарату в господарській частині функціонування громади більше орієнтується. Тому я вважаю, що варто розділяти ці повноваження.

— Законотворці також пропонують як альтернативу ввести нову посаду — голова апарату ради. Тобто щоб керуючий справами відповідав за виконком, а голова апарату ради опікувався радою. Як найбільш ефективно можна було б розподілити обов'язки для взаємодії апарату і ради?

— Я проти цього. Якщо його і вводити, то це не має бути обов'язковою нормою, а саме можливою нормою. У невеликій громаді це лишнє. А, наприклад, у Хмельницькому чи Кам'янці-Подільському це нормально. Це не зовсім погана думка, проте не має бути нормою. Це те саме, що сьогодні в нас заставили створювати фінансовий орган у громаді як окрему юридичну особу. Це не потрібно. Тому що в невеликій громаді голова має право бути розпорядником коштів. А зараз наробити відокремлених відділів, кожну юридичну особу. Три людини, він начальник-печатка, відділ освіти — начальник-печатка, відділ землі — начальник-печатка, і люди будуть сміятись, що вони там роблять. Кожен зі своєю бухгалтерією. Якщо ми сьогодні закупку робимо в цілому на громаду, наприклад електроенергію. А так кожен відділ буде на себе, ці передачі між відділами, ні. Воно, можливо, має бути в законодавстві для великих громад, але у малих громадах це не має бути нормою.