Майже мільйон на місяць незалежно від результату: скільки отримують члени наглядових рад держкомпаній

Запити Рух ЧЕСНО надіслав 24 вересня, а закон дає на відповідь п'ять робочих днів, у разі великого обсягу інформації — до 20. Але відповідей ми так і не отримали від НАК “Нафтогаз України”, ТОВ “Оператор ГТС України”, ПАТ “Центренерго”, АТ “Енергетична компанія України”. Тож про винагороду наглядових рад цих компаній невідомо ні сум, ні того, хто й на яких умовах її встановлює. Оператор ГТС у червні також відмовив ЧЕСНО у відомостях про склад своєї наглядової ради.

Зауважимо, що суми в матеріалі наведено так, як їх подали у відповідях на запити ЧЕСНО або в звітах, на які компанії послалися. Чимало з цих даних є у вільному доступі на сайтах компаній, але без прізвищ — лише з назвами посад.

"Чи багато я отримую? Звісно, переважна більшість напише, що багато. Бо це більше за магічну цифру в 10 мінімальних зарплат (максимум, на що люди погоджуються платити чиновникам, тобто 81 000 гривень), а також більше, ніж 100 000 гривень, які хлопці та дівчата отримують на передовій. Це точно менше, ніж у Трампа, бо Президент США отримує $400 000 на рік (крім $16 млн, які витрачаються кожні вихідні на його політ додому у Флориду з Вашингтона). Думаю після сьогоднішніх новин він втратить зацікавленість в керівній посаді на Укрпошті",

— зазначив Смілянський.

Щоразу дискусія точиться довкола сум і рідко — довкола того, хто й за якими правилами їх визначає. Саме тому ми вирішили написати про це.

Члени наглядових рад — не працівники компанії. Вони діють за цивільно-правовими договорами, тож отримують не зарплату, а винагороду за послуги. Її розмір визначає не сама рада і не менеджмент підприємства, а власник — держава в особі “вищого органу”: Кабмін, профільне міністерство чи агентство.

Базову рамку визначає постанова Кабміну — суб'єкт управління щороку переглядає річну винагороду, а її стеля залежить від чистого доходу компанії від реалізації за останньою річною звітністю: що більший дохід, то вища межа. Річну суму зазвичай ділять на 12 рівних частин і виплачують щомісяця після підписання акта наданих послуг (хоча тут є винятки, наприклад Укргазбанк — раз на квартал). З кінця 2024 року діє також єдина Політика винагороди членів наглядових рад (постанова № 1369 від 29.11.2024).

Структура майже скрізь однакова: фіксована щомісячна сума, надбавка голові ради (здебільшого 20%) і подекуди доплата за роботу в комітетах з аудиту, призначень і винагород тощо. Премій і бонусів за KPI не отримує ніхто з тих, хто розкрив структуру винагороди. Окремо компанії компенсують проїзд і проживання та страхують відповідальність членів рад, а Укренерго ще й забезпечує медичне страхування.

Скільки платять у держбанках

Найбільше отримують наглядовці державних банків — від 491 до 911 тис. грн на місяць. Для них діють окремі правила: профільний закон, положення НБУ про політику винагороди й окреме положення для кожного банку, затверджене Кабміном. Винагороду тут можна встановлювати в іноземній валюті, а звіти про неї банки публікують на своїх сайтах.

ПриватБанк. Положення про винагороду ради затвердив Кабмін окремою постановою, умови договорів — розпорядженнями № 1206 і № 186-р. За серпень 2026 року четверо незалежних членів ради отримали по 835 тис. грн, п’ятий — 911 тис., представники держави — до 759 тис. грн до оподаткування. Це найвищі суми серед усіх, хто відповів.

Ощадбанк. Положення затвердив Кабмін постановою, а договори уклали на підставі розпорядження. Змінної винагороди для ради положення не передбачає, натомість доплачують голові ради та головам її комітетів — будь-яких, але лише за один: хто очолює кілька комітетів, отримує одну доплату. Розмір доплат положення не називає — його визначають умови договорів, затверджені Кабміном. За квітень 2026 року голова ради Володимир Лавренчук отримав 759 тис. грн до оподаткування, незалежні члени — від 585 до 644 тис., представники держави — по 585 тис. Поіменно банк суми назвати відмовився: за його внутрішніми документами “будь-яка інформація, за винятком загальнодоступної інформації, є інформацією з обмеженим доступом”.

Укргазбанк. Положення про винагороду ради затвердили загальні збори акціонерів у квітні 2024 року. У вересні 2026 року голові ради Санелі Пашіч нарахували 668 тис. грн, членам — від 500 до 565 тис. Виплачують раз на квартал.

“Сенс Банк”. Розмір винагороди встановлює Кабмін, положення про неї затвердив Мінфін як єдиний акціонер. За липень 2026 року незалежні члени ради отримали по 491 тис. грн, один — 536 тис., ще двоє — нічого. Саме в липні, через три роки після призначення, завершилися повноваження двох представників держави — заступника голови ради Андрія Свистуна та Владислава Власюка. Прізвищ у звітах банку немає, тож можна лише припустити, що без винагороди за липень залишилися саме вони. У 2025 році банк дев'ять місяців не мав правомочної ради (для засідань потрібні щонайменше шестеро членів) і не здійснював виплат. У звіті за вересень 2026 року вказано лише четверо членів, і жоден не отримав винагороди за серпень.

Наглядові енергетики

В енергетичних компаніях ставки нижчі, ніж у банках, але суми між ними відрізняються більше як утричі. Умови тут затверджує то Кабмін, то Міненерго.

Енергоатом. Умови договорів затверджує уряд. Базова винагорода — 386 848 грн на місяць; голові ради додають 20%, усім членам — 10% за роботу в комітетах. Тож голова ради Руміна Велші отримує близько 503 тис. грн на місяць, члени — 426 тис. Голова й один із членів ради працюють з 12 лютого 2026 року, ще двоє приєдналися влітку. Енергоатом, який у червні відмовив ЧЕСНО навіть у відомостях про склад наглядової ради, цього разу назвав суми поіменно.

Читати також:“Ради під наглядом: хто контролює державні мільярди після звільнення Єрмака”

Винагороди попереднього складу ради опинилися в центрі уваги після операції НАБУ “Мідас”. У листопаді 2025 року слідство повідомило про схему в Енергоатомі, за якою контрагенти мали віддавати 10–15% від суми контрактів, і 11 листопада 2025 року уряд достроково припинив повноваження наглядової ради. Згодом медіа з'ясували, скільки заробляли її члени. З 1 січня до 11 листопада 2025 року тодішній голова ради Ярек Неверович отримав 4,29 млн грн (близько 390 тис. на місяць), представник держави Тимофій Милованов — 3,37 млн грн, заступник голови Майкл Елліот Кірст — 3,03 млн грн. Ще один представник держави — Віталій Петрук — винагороди не мав. Загалом за цей час раді виплатили 10,69 млн грн.

Укренерго. За статутом компанії умови договорів із членами ради та розмір їхньої винагороди затверджують загальні збори після консультацій з НКРЕКП. Але всі акції Укренерго належать державі, тож зборів як таких немає: рішення одноосібно ухвалює Міненерго своїм наказом (№465 від 10.12.2024). Член ради отримує 350 тис. грн на місяць, голова Єппе Кофод — 420 тис.; з травня 2026 року головам комітетів доплачують ще по 35 тис. У грудні 2024 року ставку підняли на 21% — з 288 тис. За 2025 рік член ради отримував у середньому 355 тис. грн на місяць — у 7 разів більше за середню зарплату працівника компанії (50,9 тис.). Ще 1,13 млн грн компенсацій і майже 5 млн “додаткових благ” (страхування та проїзд) пішло на сімох членів ради. Зауважимо, що Укренерго — єдина компанія, яка надала помісячні дані щодо кожного члена ради з 2024 року, і щомісяця публікує їх на сайті.

“Українські розподільні мережі”. Компанія має найнижчу ставку серед тих, хто відповів, і найрізкіше зростання. Товариство, як і Енергоатом, назвало суми поіменно. У 2024 році незалежні члени ради Олег Канцуров, Євгеній Литвинов й Андрій Костриця отримали по 618 тис. грн за рік, тобто по 51,5 тис. на місяць. Це менше навіть за відхилену Радою стелю у 80 тисяч. Представники держави Світлана Білько й Андрій Почтарьов не мали виплат: за умовами договорів винагорода не передбачена тим, хто обіймає посади держслужби. У 2025 році незалежні члени отримали по 582 тис. грн, Почтарьов — 34 тис. за період із 20 листопада по 8 грудня. А вже 9 грудня 2025 року Міненерго припинило повноваження всієї ради, й до кінця березня компанія працювала без неї.

26 березня 2026 року Міненерго обрало нову раду та підняло ставку до 1,7 млн грн на рік (142 тис. на місяць) — у 2,75 раза. За 26 березня — 31 серпня незалежні члени Ігор Бурак, Ярослав Диковицький і Сергій Савчук та представник держави Сергій Карпенко отримали по 736 тис. грн. У серпні Міненерго прибрало з договорів застереження, за яким представникам держави на посадах держслужби винагороду не платили. Віктор Поліщук, обраний до ради ще в березні, одержує кошти з 26 серпня — наступного дня після зміни. За шість днів серпня йому нарахували 27 тис. грн. Надбавок голові й за роботу в комітетах тут не встановлено.

Укргідроенерго. Умови договорів затверджував Кабмін, відповідно до яких голові ради Валентину Гвоздію доплачували 20%, а от премій не було. Сум компанія не назвала, а звіти за 2024–2025 роки під час воєнного стану не оприлюднює. З 7 липня 2026 року повноваження колишньої ради припинено, станом на 1 вересня голови ради немає.

А “Українські енергетичні машини” у своїй відповіді відіслали до сторінки з положенням про винагороду 2021 року й сум не назвали.

Нафта й газ

Голова ради Укрнафти Тімоті Додсон отримує 6,57 млн грн на рік (548 тис. на місяць), члени — по 5,48 млн (456 тис.). За 2024–2025 роки ставку підвищували двічі: у липні 2024-го — з 346 до 406 тис. грн на місяць, у квітні 2025-го — до 456 тис. Голові доплачують 20%, за комітети — нічого, премій немає, а один із членів ради з липня 2026 року винагороди не отримує. Самі ж положення та звіти про винагороду компанія не розкриває: на час воєнного стану на них поставили гриф “Для службового користування” за рішенням безіменного “уповноваженого державного органу”.

Примітно, що найбільша державна компанія Нафтогаз на запит Руху ЧЕСНО, на жаль, не відповіла.

Транспорт, пошта, ліси

Умови договорів із членами наглядової ради Укрзалізниці затвердив Кабмін окремим розпорядженням, проте сум компанія не назвала. Вона пояснила це “воєнним станом і статусом оператора критичної інфраструктури”. На думку представників підприємства, розголошення цих даних “може негативно вплинути на діяльність керівництва” та “становити загрозу системі управління технологічними процесами”. Дані обіцяють оприлюднити після скасування воєнного стану.

Водночас загальні суми є у фінансовій звітності компанії: в 2024 році винагороди членам наглядової ради становили 21,28 млн грн, у 2023-му — 21,52 млн грн.

Питання оплати наглядової ради Укрзалізниці публічно обговорювали й раніше. У липні 2020 року нардепка Ольга Василевська-Смаглюк оприлюднила дані про доходи членів ради: тодішній голова Шевкі Аджунер за вісім місяців отримав понад 13,8 млн грн, Андерс Ослунд і Крістіан Кун — по 11,7 млн. Тоді ж компанія переходила на чотириденний робочий тиждень і скорочувала працівників. За фінансовою звітністю, у 2019 році винагороди членам наглядової ради становили 43,4 млн грн, у 2020-му — 20,7 млн.

На час карантину уряд обмежив винагороди до 47 тис. грн на місяць. У липні 2020 року член ради Сергій Лещенко повідомляв, що з березня членам ради не платили взагалі. Пізніше межу підняли приблизно до 60 тис. грн, а після скасування обмежень винагороди знову зросли: у лютому 2021 року Лещенко й ще один представник держави задекларували по 332 тис. грн на місяць. Винагороду Лещенка компанія також відмовлялася оприлюднювати з міркувань його безпеки.

Натомість Укрпошта відмовила Руху ЧЕСНО у відповіді, компанія пояснила, що члени наглядової ради начебто не є її працівниками й працюють за цивільно-правовими договорами, тож питання про їхню винагороду “виходять за рамки компетенції Товариства”. Договорів із членами ради та наказів Мінвідновлення про їхню винагороду, за словами компанії, у неї немає.

Водночас у тому ж листі Укрпошта пише, що розмір винагороди визначається за постановою № 668, а рішення про неї ухвалює єдиний акціонер — Мінвідновлення своїм наказом. Рада складається із семи членів, п'ятеро з них — незалежні, і, як зазначено в листі, саме вона “контролює та регулює діяльність генерального директора”.

Зауважимо, що зарплата гендиректора Укрпошти Ігоря Смілянського одна з найбільш обговорюваних у держсекторі. За його власними словами, у 2024 році він отримав 11,72 млн грн до оподаткування — близько 970 тис. грн на місяць, включно з 15% доплати за роботу з державною таємницею. Це приблизно в 60 разів більше за середню зарплату працівника компанії, яку він сам оцінив у 15,7 тис. грн. Приблизно таку ж суму — 11,7 млн грн — Смілянський вказав і за 2025 рік. Щодо премій гендиректор Укрпошти заявляв, що з початку 2022 року їх не отримував, хоча контракт це дозволяє.

У компанії “Ліси України” розмір винагороди встановлює Держлісагентство, а стеля залежить від чистого доходу підприємства. Члени ради з лютого 2025 року отримують по 362 тис. грн на місяць, голова Маркіян Витвицький з липня 2026-го — 434 тис. (+20%). Положення дозволяє ще 3% за участь у комітетах, але таких доплат, як і премій, не було.

Воєнний стан — не аргумент

Суми назвали дев’ять із 17 компаній, чотири відповіли без сум, а ще чотири проігнорували запит.

Більшість їхніх аргументів суперечать закону, який прямо визначає, що інформація про структуру, принципи формування та розмір винагороди членів наглядових рад компаній, де держава має понад 50%, не належить до інформації з обмеженим доступом. Цю норму у своїх же відповідях процитували Ощадбанк й Укрнафта. А пункт 5 частини першої статті 13 того ж закону робить такі компанії розпорядниками саме цієї інформації. На це у своїй відповіді послалося Укренерго. Тож і аргумент Укрпошти про “компетенцію” законом спростовується.

Воєнний стан дозволяє відкласти подання й оприлюднення окремої звітності, але не скасовує відкритості самих даних й обов'язку відповідати на запити. До речі, Укренерго — теж об'єкт критичної інфраструктури, але щомісяця публікує ці дані на своєму сайті. Так само роблять і державні банки.

Висновок

Проблема не в тому, що наглядовцям платять, а в тому, як. Сума визначається розпорядженням Кабміну чи наказом міністерства під конкретну раду, і публічно перевірити, чому, наприклад, член ради “Українських розподільних мереж” отримує 142 тис. грн, а ПриватБанку — 835 тис., неможливо. Як і зрозуміти, чому одним наказом ставку можна підняти майже втричі. Оцінювання роботи наглядових рад уряд запровадив ще на початку 2025 року, але на суми воно не впливає: винагорода фіксована та гарантована незалежно від результату.

Єдина стеля в бюджеті цю проблему не розв’язує. Державі потрібні публічна методика, за якою сума виводиться з розміру компанії та ринку, обов’язкові щомісячні звіти для всіх без посилань на воєнний стан і зв’язок частини винагороди з оцінкою роботи ради. Інакше 80 тисяч ризикують стати не економією, а приводом позбутися незалежних директорів — а мільйони в правліннях залишаться, де були.

Високі винагороди можна було б пояснити результатом: саме наглядові ради мають вчасно помічати ризики та запобігати корупції в компаніях. Але кейси цього року свідчать про інше. Схема, яку НАБУ виявило в Енергоатомі, працювала за тодішньої наглядової ради (її згодом розпустили), яка за неповні 11 місяців 2025 року отримала 10,69 млн грн. У “Сенс Банку” справа про відмивання коштів дійшла до відсторонення самого очільника ради. Поки винагорода не залежить від того, чи рада справді захищає компанію, наглядові ради залишаються для бюджету передусім статтею витрат, а це гроші державних компаній, тобто зрештою суспільства.