– На жаль, у нас не так багато повноважень у частині економічних преференцій. 26 березня ми ухвалили рішення про поновлення програм фінансово-кредитної підтримки малого та середнього бізнесу. Там не надто великі гроші, але вони є й полегшать долю підприємцям… У нас щодо комунальної власності є пільги, щодо землі – затвердила держава. От за великим рахунком і всі пільги, які є.

Ми ж зробили полегшення днів із 10 тому, але після того, як побачили, що коїлося минулими вихідними, коли всім усе стало фіолетово й люди пішли гуляти, то зрозуміли, що просто не втримаємо ситуацію.

Подібна історія відбулася в Україні щодо ринків. Ми ж теж думали відкривати ринки, розробили правила, щоб 10 людей заходили, решта не заходили. Продумали все, аби дати якусь можливість працювати… Але якщо ще навіть на самому ринку якось можна забезпечити правила, то що робити з усією чергою перед ринком, де ніяк не можна гарантувати дотримання карантинних заходів? На мою думку, на сьогодні нам удається, враховуючи карантинні заходи, втримувати ситуацію. Якщо так триватиме далі, то ми запропонуємо уряду відкрити, наприклад, перукарні. Хай вони працюватимуть за попереднім записом, з усіма заходами безпеки.

– .Це буде після Великодня. Ми зараз боремося самі із собою в душах і головах, але нам Великдень треба просто пережити, тому що найбільша на сьогодні небезпека – це скупчення людей.

У нас 2 тижні минуло. Ми маємо поширення вірусу, але помаленьку й потихеньку. А подивіться на вчорашню та сьогоднішню ситуацію з Лаврою. Це вже такі вогнища, які потрібно локалізувати й нікого туди не пускати.

– Підраховували. Ми ухвалили відповідні рішення та зробили секвестр бюджету на 4,1 мільярда гривень. Ми забрали чимало з об'єктів спеціального фонду. У нас тепер там дефіцит, чого, до речі, не було давно. І я думаю, що це не останній перегляд бюджету.

Але це необхідно, щоб місто могло безболісно функціонувати до осені. Ми багато залишили на розвиток Києва, великі об'єкти будуються, але дечим довелося пожертвувати. Хоча наприкінці минулого року в нас були дуже амбітні плани на розвиток міста.

– У нас схожа ситуація. Проте йдеться не про скорочення фінансування важливих інфраструктурних об'єктів. Місто зменшило обсяги фінансування тих об'єктів, на яких з тих чи інших об'єктивних причин роботи виконуватися не будуть, або тих, де поточного року були заплановані лише проєктні роботи.

– Об'єкти, які мали високий ступінь готовності, будуть добудовані. Так само й стратегічні об'єкти. Подільсько-Воскресенський мостовий перехід будується, метро будується, великі дороги будуються. Великі розв'язки, які ми обіцяли зробити, будуються. Наприклад, на вулиці Богатирській ми обіцяли до кінця березня відкрити рух і відкрили. Обіцяли до кінця березня відкрити рух на Шулявському шляхопроводі на з'їздах – відкрили.

Це ті самі податки й робочі місця. Люди працюють, отримують зарплату, місто одержує податки.

– По-різному. У КП "Київський метрополітен" є свій колективний договір, вони самі вирішують. Але ніхто нікого насильно з роботи не виганяв і в неоплачувану відпустку не відправляв. Насправді метрополітен функціонує, і ми економії не бачимо. Ми ремонтуємо рухомий склад, ескалатори, станції… Те, що в підземці немає пасажирів, для цих робіт, може, навіть краще. Але на сьогодні закриття метрополітену – це дуже серйозний виклик і питання до бюджету. Ми в будь-якому разі будемо виплачувати зарплату працівникам комунального підприємства з міського бюджету.

Те саме стосується й КП "Київпастранс", тому що там на сьогодні працює відсотків 10-15 від рухомого складу, який зазвичай виїжджав на лінію.

– За власний кошт ми нікому не рекомендували йти у відпустку. У нас є колективний договір, усі працюють у віддаленому режимі. Когось у гарному сенсі перепрофілювали. Наприклад, працівники ЦНАПів сьогодні задіяні в моніторинговому центрі, який відстежує ситуацію з COVID-19. Щодо працівників КМДА, то, хто виявив бажання піти у відпустку, той пішов, але здебільшого всі працюють дистанційно.

– Більшість відхилених протоколів – це протоколи, оформлені неналежним чином. На сьогодні це основна причина їх відхилення. Наразі у правоохоронців є всі правові підстави, аби складати ці протоколи. Надзвичайну ситуацію запроваджено, карантинні заходи вжито…

– Сьогодні, посилаючись на цю статтю Конституції, акцентують увагу на можливості обмежень тільки в умовах надзвичайного стану. Проте насправді ситуація досить неоднозначна. Обмеження конституційних прав і свобод можливе за одночасної наявності двох умов: обмеження передбачене законом та має легітимну мету. Щодо легітимності: у статті 3 Конституції зазначено, що здоров'я, честь та гідність, недоторканність і безпека є найвищою соціальною цінністю, тобто держава зобов'язана охороняти здоров'я своїх громадян. Далі стаття 27 зобов'язує державу захищати життя своїх громадян. А стаття 34 надає можливість обмежувати певні права для охорони здоров'я населення. Окрім того, у статті 29 ЗУ "Про захист населення від інфекційних хвороб" чітко сказано, що в разі введення карантину в рішенні Кабінету Міністрів України встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов'язки, що покладаються на них. Власне, у мене все і про легітимність, і про законність.

Та ні, я думаю, що в нас такої ситуації не відбудеться. Ми медично й організаційно все робимо правильно. Це треба запроваджувати надзвичайний стан, аби задіювати такі речі. Не думаю, що ми до того дійдемо.

– Уже після того, як було запроваджено надзвичайну ситуацію, ми створили комісію з її ліквідації. А до цього працювали в режимі ТЕБ та НС (комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, – прим. ЧЕСНО), ухвалювали рішення. Ті рішення за великим рахунком не дуже й відрізнялися. Якщо пам'ятаєте, тоді була плутанина з надзвичайним станом і надзвичайною ситуацією. Хтось її запроваджував, а хтось – ні. Насправді надзвичайна ситуація техногенного характеру була запроваджена 10 чи 13 березня. Перше засідання комісії з питань ТЕБ і НС країни було проведене під керівництвом прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, а ми вже на підставі її рішень ухвалювали власні у своїй комісії. Причому про це не просто треба було заявити, там ціла процедура потрібна. Я навіть не певен, що всі області процедурно правильно все зробили.

Ми створили комісію, її штаб та працюємо в такому режимі. Хоча комісія з питань ТЕБ і НС має трохи ширші повноваження, тому час від часу збирається й вона.

– Я б хотів, аби ви перевіряли інформацію.

– Ну, допис Бахматова у Facebook... Але я не хочу його коментувати, бо це неправдива інформація.

– Якщо хтось працював у якихось структурах або хоча б в армії служив, то ті знають, що розв'язання будь-якого завдання починається з того, щоб зрозуміти, який для цього є ресурс. Звісно, щодо кожної лікарні ми знаємо, скільки й де є якого кисню, скільки апаратів ШВЛ, скільки ліжок тощо. Я вже проїхав другу хвилю лікарень, зокрема й 17-ту. Мені дуже дивно чути таке про 17-ту лікарню. Так, ця лікарня, можливо, не в найкращому стані, бо там будівлі 1956 року. Але я нагадаю, що вона була основною під час Майдану, тому що це політравма. Вона "витягнула" всіх. Там фахівці надзвичайно сильні. А в другу хвилю вона потрапила тому, що там є окремий корпус, який можна буде переробити зараз… Але не можна це все зробити миттєво.

Якщо брати лікарні другої хвилі, то це майже 1800 ліжок, які ми будемо готові надати для тяжких хворих, котрі потребуватимуть госпіталізації.

– На сьогодні ж немає лікування. Так, є необхідні жарознижувальні засоби, антибіотики. Зараз їх достатньо, і ми ще закупимо за кошти резервного фонду. Це не ті ліки, які дорого коштують. Експрес-тести та ПЛР-аналізи теж роблять коштом держави й міста. Платно їх роблять приватні лабораторії.

– Думаю, близько 2000 тестів. У нас є 4 центри, де ми можемо їх робити. Меценати допомогли купити в державну лабораторію систему, яка за добу робить близько 400 тестів. Ми придбали декілька своїх лабораторій, але наразі їх не задіюємо, тому що немає такої кількості ПЛР-тестів.

Тут ще цікава ситуація. Треба чи не треба їх робити? Англійці, наприклад, їх уже не роблять. Вони вже ставлять діагнози за станом і симптомами. Роблять тест тільки тим, хто потрапляє до лікарні в тяжкому стані.

Ми ж зараз робимо тести всім, хто надходить з пневмонією. У нас працюють 28 мобільних груп. Ми намагаємося завдяки центру, який створили, виявляти вогнища й рубати ці ланцюжки, аби вірус не поширювався. Тепер хочемо робити тести всім тим, кого ургентно привозять до лікарні, зокрема задля того, щоб убезпечити лікарів.

– Є лікарі приватних клінік, які свого часу почали приймати хворих. Загалом 14 хворих медиків, троє – з приватних клінік.

– Нам хотілося б мати витратні матеріали для ЕКМО (екстракорпоральної мембранної оксигенації. Цей метод гарантує постійне достатнє надходження кисню та видалення вуглекислого газу в пацієнтів на штучній вентиляції легень. Таким чином ЕКМО буквально заміщує функцію легень, на відміну від ШВЛ, і зменшує або навіть цілком нівелює її негативний вплив на легеневу тканину, – прим. ЧЕСНО). Це величезна проблема. Ці апарати працюють за принципом діалізу.

– Можу сказати, що зараз особливо ті, хто на передовій, повністю забезпечені засобами індивідуального захисту. Навіть сьогодні підписував документи на 650 таких костюмів. Вони є різні – одноразові, багаторазові. Ці розподілили на 8-му та 10-ту лікарні, здається. Учора Анатолій Вершигора (головний лікар станції швидкої допомоги м. Києва – прим. ЧЕСНО) отримав 600 захисних костюмів.

Це все постійно оновлюється та закуповується. Звісно, хотілося б, аби був запас на місяць чи два. Ще два тижні тому було страшно й не зрозуміло, де брати. Бо ми розуміли, що все закривається, нічого не літає. Зараз уже і внутрішньо все налагодилося: шиють маски, костюми. Уже немає в цьому проблеми.

– Є два варіанти співпраці. Перший – це вони самі йдуть безпосередньо до лікарень, і там їм кажуть, що необхідно. Зазвичай коштами ніхто не допомагає. Нам це не потрібно, краще це робити шляхом матеріального забезпечення. Везуть захисні костюми, маски, ШВЛи, дезінфектори та інше.

Пропонують гроші, але нам навіть краще послугами. Ось одна компанія робить ремонт з розведення кисню в лікарні.

А тим, хто тільки гроші готовий дати, ми надавали благодійні рахунки лікарень з формулюванням: "На виплату заробітної плати". На сьогодні всі вони у стані НКП (неприбуткове комунальне підприємство, – прим. ЧЕСНО), тому гроші, які надійдуть з цільовим призначенням, точно підуть на заробітну плату.

– Там мікс. З 1 квітня ми перейшли на іншу форму фінансування медицини. У нас залишилася частина невикористаних коштів субсидії з державного бюджету, а частина – з місцевого.

Ми зараз напевно не шукатимемо, чия правда, а хто винуватий. Ми заплатимо медикам усе, що було обіцяно урядом і містом. А потім уже, думаю, знайдемо спільну мову з державою, щоб вирівняти ситуацію з фінансуванням.

– Те, за що проголосувало місто, буде виплачене всім. А щодо державних я не можу обіцяти. Але ті, хто працюватиме з COVID-19, отримуватимуть удвічі більше.

– У нас не така велика кількість подарованих – їх лише 10 на сьогодні. Ми підходили до питання забезпечення діагностичним обладнанням і в першу чергу звертали увагу на те, щоб зробити якісною саме медичну послугу. У широкому сенсі це послуга разом з ліжко-місцем. Але для мене були важливими діагностування та безпосередньо лікування. Якщо ти отримав якісну медичну послугу, грубо кажучи, тобі операцію зробили на якісному обладнанні, то в принципі полежати потім у палаті не з євроремонтом можна. Колись ми й до ремонту дійдемо в повному обсязі.

Тож ми були сконцентровані на діагностичному обладнанні, тому, купуючи у відділення апарати ШВЛ, розуміли, хто на них має працювати. На ту кількість апаратів, яка на сьогодні є, нам є кому працювати.

– Не хочемо... Не хочемо, тому що ми забезпечуємо своїх. Зараз будуть дебати щодо примусової обсервації. Особливо це стосується тих, хто прилітатиме літаками. Щоб вони залишалися в Києві. Я проти цього. Добре, коли люди здорові, два тижні пожили та й поїхали по домівках. А якщо там є хворі, то це знов-таки буде вогнище. І нам доведеться їх переводити до наших інфекційних відділень, які розраховані на ту кількість людей, що проживає в Києві.

– У нас є 28 центрів медико-санітарної допомоги. Вони відбирають матеріал на ПЛР-діагностику. У них дуже високий відсоток виявлення хворих. І це досить правильно. Вони їдуть в епіцентр вогнища й роблять аналізи швидко, щоб у якомога коротші строки обрубати всю цю історію. Є тест-системи, які дають результат до години. Вони стоять у лікарнях для оперативного реагування. Також є великі плашки по 90 штук, то вони вже по 5-6 годин робляться. Ще залежить, яка лабораторія.

– Так, з ними працює моніторинговий центр. За даними Нацполіції, це близько 35 тисяч людей, які приїхали, починаючи, якщо не помиляюся, чи з 10, чи з 13 березня. За наданими поліцією даними ми здійснюємо обдзвін. Вони на самоізоляції, на обсервації тощо.

– Це гідрохлорид, якщо не помиляюся. У нас є потужності на водоканалі для знезараження води. Велику кількість розчину було зроблено, щоб мити під'їзди, вулиці, лікарні. Використовується антисептичний засіб. До речі, його виготовлення оплатив один з меценатів. Ми його роздаємо, миємо вулиці, і нам його вистачить ще місяців на три-чотири.

– Це ефективно. Це те, що використовують у світі.

– У нас на сьогодні рух і так обмежений: і регулярні, і нерегулярні перевезення пасажирським транспортом заборонено. Обмежити рух приватного транспорту нам нескладно, але для міста це матиме дуже негативні наслідки. У нас 30% людей працюють на критичній інфраструктурі міста, і мешкають вони за містом, включно з медиками. Ми доклали стільки зусиль, аби налаштувати роботу, а якщо перекрити рух, то будуть погані наслідки.

Звісно, у разі потреби таке рішення може бути ухвалене. Але воно не дасть бажаного ефекту, якщо ми насамперед не достукаємося до голів людей, щоб вони не пускали своїх батьків, дідів до церкви на Вербну неділю та Великдень.

– Ми зустрічаємося з ними часто, пропонуємо. Буквально 8 квітня була зустріч у мерії з представниками релігійних конфесій. Але це складно, бо ми ж не можемо їм наказувати, у них своя ієрархія. Ми можемо лише рекомендувати, просити. У нас влада відокремлена від церкви.

Єдине, що ми точно робитимемо, – будемо ухвалювати відповідні рішення й посилювати заходи контролю за дотриманням санітарних норм біля культових споруд під час свят.

– Мер про це казав. Що і як там відбувалося – це хай інфекціоністи розслідують, хто і з ким там контактував. На мою думку, те, що ми зараз знаємо про поширення вірусу в Лаврі, – це тільки вершина айсберга. Ураховуючи спосіб життя й особливості богослужіння в церкві, у Лаврі живуть окремо, але досить близько спілкуються.

– У нас це вже давно працює. Потрібно звернутися за єдиним телефонним номером 1551. У місті на постійному обслуговуванні є 12 тисяч людей, і соцпрацівники до них ходять: миють, чистять, годують. Зараз розширили категорію до 30 тисяч. То ми їх забезпечуємо пайками. Щось купуємо самі, бо виділяли на це кошти, а щось додають меценати.

– Нема там ніякої політичної реклами. А соціальна яка? "Залишайтеся вдома!" Але точно не скажу – я їх не дивився. Для мене це не дуже важливо. Головне – щоб людям принесли поїсти.

– Я до цього ставлюся так само, як коли під час виборчої кампанії намагаються купити голоси. Це за великим рахунком та сама історія. Але якщо роздають маски – беріть, а далі думайте головою, кого підтримувати.

Я, до речі, у цьому нічого поганого не бачу в частині того, що депутати долучилися до всієї цієї історії. Якщо є можливість, то давайте всім допомагати, і тоді швидше це все подолаємо.

– Це соціальна реклама. Бюджетні кошти на неї не витрачалися.

– Так, місто справді минулого року закупило 26 таких бусиків. Ми їх брали насамперед для дітей з інвалідністю, якщо чесно. Але зараз вони орієнтовані на людей, які не можуть самостійно пересуватися містом і яким потрібна передовсім медична допомога. Наприклад, частково для тих, кому необхідний гемодіаліз, для дітей з інвалідністю, онкохворих і так далі. Це по суті соціальне таксі.