"Обіцяних коштів на доплати медикам
від Кабміну не надійшло"

інтерв'ю з Сергієм Надалом,
міським головою Тернополя
Тернопіль недоотримає понад 60 млн грн через запровадження карантинних обмежень. Значній частині бюджетників не виплатять доплат і надбавок, а лише компенсацію за вимушений простій.

Міський транспорт, який возить лише медиків та комунальників, зазнає серйозних збитків, які доведеться покривати з бюджету міста. Інші комунальні підприємства недоотримують від населення десь 60% доходу.

Швидкі тести на наявність коронавірусу не дають якісних результатів. Тільки 10% виявленого експрес-тестами підтверджують у лабораторії методом ПЛР-дослідження. Обіцяних коштів на доплати медикам від Кабміну не надійшло. Натомість із квітня передбачили доплату в розмірі 10 тис. грн усім медпрацівникам, задіяним у боротьбі з COVID-19.

Спілкуємось із Сергієм Надалом, міським головою Тернополя, про те, як місто планує виходити з карантину, як поновити роботу громадського транспорту. Для тернополян важливим є доїзд до дач, аби посадити городину. Укрзалізниця може запустити електрички у форматі спецрейсів, де також діятимуть обмеження.
– Скільки недоотримує бюджет Тернополя через карантинні заходи?
– Поки що розрахунки попередні. Є кошти, які ми однозначно втратили, – це податок на нерухомість та податок на землю. Але, крім того, будуть ще й опосередковані втрати через значне зменшення надходжень податку з доходів фізичних осіб, оскільки багато людей наразі не працюють і фірми не платять зарплату. Ми пішли назустріч бізнесу та надали пільгу зі сплати єдиного податку для фізосіб-підприємців 1-ї та 2-ї груп, які не працюють під час карантину. Це ще близько 2 млн грн щомісяця.
– А про які суми загалом іде мова?
– Від початку карантину, тобто від 17 березня, до 17 квітня ми недоотримали 40 млн грн. З урахуванням продовження до середини травня ці втрати будуть щонайменше 60 млн.
– Скільки заборгували тернополяни за комунальні послуги?
– Кабінет Міністрів дозволив людям не платити за комунальні послуги. Але, на жаль, народні обранці, може, не знали, а може, і забули, що комунальним підприємствам потрібно платити за газ, заробітну плату своїм працівникам, податки тощо.

На сьогодні не сплачено 102 млн грн – це оплата за гарячу воду й опалення, 25 млн – за холодну воду та каналізацію, близько 6 млн – за вивезення сміття. Загалом платежі зменшилися приблизно на 60%.
"Рівень платежів за комуналку знизився від 30% до 60%". Інтерв'ю з мером Хмельницького Олександром Симчишиним
Яким чином місто перерозподіляє бюджет і від яких видатків відмовляється в першу чергу?
– Уже наприкінці березня, коли ми зрозуміли всю серйозність проблеми, те, який у нас стан справ з фінансуванням медицини, коли усвідомили, що можемо втратити медиків через мізерну зарплату в розмірі 4 тис. грн, тоді ухвалили рішення про доплату 10 тис. грн медпрацівникам, починаючи з квітня. За березень ми всім медичним працівникам, які брали участь у ліквідації наслідків пандемії COVID-19, зробили доплату в розмірі окладу, а вже з квітня будемо доплачувати 10 тис. грн кожному працівникові медицини, незалежно від того, чи це санітарка, чи лікар, чи медична сестра. Обіцяних коштів на доплати медикам від Кабміну не надійшло.

У квітні на сесії міськради було ухвалене рішення, за яким ми додатково спрямували на боротьбу з коронавірусом ще 47 млн грн. Тобто загалом з міського бюджету виділили 60 млн грн.
З яких статей бюджету взяли на цей перерозподіл?
– Це переважно об'єкти інфраструктури. Ті, де було передбачено будівництво та ремонт нових об'єктів. Ми забрали кошти з добудови водної арени, оскільки знали, що Верховна Рада знімає також кошти з ДФРР (Державного фонду регіонального розвитку, – прим. ЧЕСНО). Забрали з капітальних видатків і зменшили фінансування на утримання апарату міськради.
Чи відправляли медиків, працівників дошкільних закладів у відпустку власним коштом?
– Не було такого. Жодного медика, жодного працівника дитсадка у відпустку не відправляли (роздратовано). Я знаю, що були скарги й нарікання працівників садочків, що їх змусили це зробити. Це була позиція виключно окремих директорів садочків. На рівні управління освіти таке рішення не ухвалювалося. Ми проаналізували за один день, коли було п'ять звернень, і три з них виявилися фіктивними. Були також начебто звернення до уряду про те, що відправляють в неоплачувану відпустку. Коли зв'язалися з цими людьми – кажуть, що вони не зверталися.
Надбавки та премії бюджетникам скасовували?
– У багатьох комунальних підприємствах сьогодні не заробітна плата з надбавками та преміями, а оплата за вимушений простій, тому що люди фактично не працюють. Дали доручення управлінню освіти проаналізувати, як працюють педагоги. Якщо школи на карантині, але вчителі навчають дітей дистанційно, вони мають отримати заробітну плату й надбавки. Якщо працівники садочків не працюють узагалі (харчоблоки, нянечки чи вихователі), отже, вони повинні одержати той мінімум, який передбачила держава. І вони не можуть отримати додаткові виплати та премії. Тому це вже було на розсуд кожного керівника, але всі мали отримати виплату, відповідно до законодавства, принаймні за вимушений простій.
ТРАНСПОРТ
– Які збитки має транспорт?
– КП "Тернопільелектротранс" має шалені збитки. Тому що перевезень громадським транспортом наразі не існує, тільки спецрейси. А на цих рейсах у тролейбусі їдуть щонайбільше 10-15 осіб, але трапляється, що й 1-2 людини. Ми мусимо забезпечити ці рейси, бо це питання доправлення лікарів, працівників аптек, наших стратегічних підприємств. Збитки "Тернопільавтотрансу" – це ще декілька мільйонів щомісяця. Плюс компенсація за спецрейси тим перевізникам, яких ми залучаємо додатково.
– Чому в обідню пору містянам складно дістатися на роботу? Це запитання від читачів.
– По-перше, ми не можемо возити кожного особисто. Це не таксі, а спецрейс. Спеціальні рейси визначені в ті години, коли їде на роботу та повертається з роботи основна маса працівників. Причому головним орієнтиром для нас є саме медичні працівники, а також ті, які забезпечують роботу комунальних служб, і правоохоронці. Під них визначено ці години.

Я не знаю сьогодні велику кількість працівників, яким необхідно їхати в обід. Ба більше, ми даємо спецтранспорт і для працівників бізнесу. Натомість бачимо зростання цін, що не завжди контрольоване, яке ми, на жаль, зараз поки що не можемо перевірити, але ми це моніторимо й обов'язково після карантину до цього повернемося. Можливо, підприємці (і закон їм дає таке право) мали б забезпечити спецрейси для своїх працівників?
Голова Житомирської ОДА Бунечко: "Моделюємо різний розвиток ситуації, починаючи від перекриття області"
– Тернополяни бідкаються, що не можуть посадити городину на дачах. Як розв'язується питання транспортного сполучення?
– Насправді це питання належить виключно до компетенцій ОДА та Укрзалізниці. Ми про це вже вели мову, і зараз вони думають, що можна зробити. Дуже довго вони готували спецрейси, щоб довезти медичних працівників з районів до Тернополя. Чимало з цих спецрейсів здійснюють волонтери та наші міські перевізники, а не обласні. Сьогодні це питання порушено на рівні Кабміну.

Це не залежить від рішення виконкому чи сесії. Люди мають розуміти перше – є закон. Закон забороняє громадський транспорт. Отже, це має бути не громадський транспорт, а якісь спеціальні рейси. Чому тут варто зробити виняток? Тільки тому, що в нас дуже багато людей завдяки цим городам живе. Люди мають посадити, а потім зібрати врожай – ним вони харчуються протягом року. Це треба враховувати та йти назустріч. Але знов-таки за умови дотримання певних обмежень.
МЕДИЦИНА
– Як місто забезпечене засобами захисту, апаратами ШВЛ? Будете працювати над поповненням чи наразі всього вистачає?
– Працюємо над поповненням постійно. На сьогодні лікувальні заклади, які задіяні в боротьбі з COVID-19, забезпечені на період від місяця до двох. Я кажу про предмети захисту для лікарів, медикаменти та все інше. Але це якщо кількість хворих буде такою, як є зараз. Якщо буде стрімкий спалах, то, звісно, їх швидше використають.

Проблема в тому, що гроші є, але немає в наявності предметів захисту. Скажімо, 22 квітня ми передали 1500 масок дитячій лікарні. За них довелося заплатити готівкою, бо інакше не хотіли продавати.

Щодо апаратів ШВЛ, то маємо достатню кількість на сьогодні. Але на цьому не зупиняємося. Протягом двох тижнів місто отримає ще апарати ШВЛ: частину – за бюджетні кошти, частину – за гроші благодійників. ШВЛ – це не єдине, що потрібно. Закуповуємо й інше обладнання.
– Яку стратегію тестування на COVID-19 ви обрали?
– У нас здійснюється тестування у двох напрямках. Перший – обов'язкове тестування всіх, хто контактував з тими, кого визнано хворими. Усіх, хто мав контакт із хворими, перевіряють ПЛР-тестами. Їх роблять у спеціальній лабораторії, де працюють вірусологи. Там роблять тести для всієї області.

Другий – окремо робимо тестування певним категоріям. Перевіряємо експрес-тестами, які ми, до речі, закупили теж за готівку. 3000 тестів замовили спеціально з Китаю. Якщо на той час у Тернополі пропонували тести за ціною від 5 до 12 євро за одиницю, то ми придбали за 2,5 дол./од. Причому закупили якісні тести, які сертифіковані в Україні.
– А де взяли готівку?
– Дали благодійники.
– Яка пропускна спроможність лабораторії для ПЛР-тестування?
– Це обласна лабораторія. Сьогодні за добу вони можуть робити 300 тестів.
– Як розподілили експрес-тести й кого тестуєте?
– Усі тести передали сімейним лікарям, бо вони знають, кого з їхніх пацієнтів потрібно тестувати. Тестування здійснюють спеціальні виїзні бригади. Крім того, ми виокремили групи, які, на нашу думку, у зоні підвищеного ризику. Це сімейні лікарі, педіатри, працівники громадського транспорту, які виконують спецрейси, священнослужителі, співробітники муніципальної інспекції, поліції, екстреної медичної допомоги та волонтери. Цим групам роблять швидкі тести в першу чергу.

У кого немає вірусу – супер, у кого результат позитивний – роблять ПЛР-тест для лабораторного підтвердження. Коли ми вперше протестували сімейних лікарів, то з 256 експрес-тести показали 30 позитивних. Це було шоком. Одразу зробили лабораторне тестування, і з 30 підтвердилися 2 чи 3.
– Ви сказали, що тестуєте волонтерів. Уточніть для читачів, кого ви мали на увазі? Тих, хто розвозить пакунки літнім людям?
– Ми запросили всіх, хто хоче бути волонтером, до нас долучитися. Щоб відсіяти шахраїв, спільно погодили "Паспорт волонтера", який міг заповнити онлайн кожен охочий, щоб Управління молодіжної політики спілкувалося з цими людьми напряму. Ці добровольці допомагають розвозити продукти харчування, купляти медикаменти, підвозять наших лікарів.
– Скільки волонтерів знайшли в такий спосіб?
– Загалом декларації подали близько 200 осіб. Але реальна постійна співпраця відбувається з 35-45 людьми, які долучаються фактично щодня.
– У багатьох містах бізнес допомагає лікарням, закуповує спецзасоби. Яка ситуація в Тернополі?
– Ми відчуваємо велику підтримку бізнесу від початку карантинних заходів. Тобто люди розуміють реальний стан справ, який є в країні. Вони бачать те, що було в інших країнах Європи. Маю приклад (слава Богу, не в Тернополі), коли люди ставили апарати ШВЛ у своїх гаражах. Не спасе тебе ШВЛ удома в гаражі, не спасе тебе лікування в Австрії чи у Швейцарії, доведеться лікуватися в міській або районній лікарні. Тому ми разом мусимо подбати про наші медичні заклади.

Я хочу подякувати підприємцям Тернополя й тим, які родом з Тернопільщини, але сьогодні працюють у Києві, проте теж долучилися. Сьогодні є низка підприємців, котрі просто надають обладнання, техніку й навіть не хочуть, щоб їх називали.
– То який механізм співпраці з бізнесом? Через благодійні фонди?
– Механізм такий. Ми разом з лікарями зробили інвентаризацію, перелік обладнання, який сьогодні є реально в лікарнях, перелік того, що необхідно, аби забезпечити лікування містян і людей з районів, бо ми приймаємо хворих з усіх районів. За цим переліком визначили, що можемо купити за бюджетні кошти, а що – тільки за позабюджетні. І тоді, коли звертаються благодійники або коли ми звертаємося до них, що буває найчастіше, одразу їм пропонуємо перелік обладнання, яке просимо придбати.

Крім того, дві лікарні (дитяча та перша міська) мають офіційні благодійні рахунки. Інформацію про них оприлюднили, і благодійники можуть переказувати кошти. Також є люди, які свідомо приходили до лікарів та запитували, чим допомогти, що купити. Допомагають у межах своїх можливостей.
ВИХІД З КАРАНТИНУ
– Скажіть, чи є в Тернополя план виходу з карантину? Який бізнес зможе почати працювати в першу чергу, що дозволите?
– Є дві речі. Окремо є рішення про надзвичайну ситуацію в Тернополі та Тернопільській області, де ситуація з великою захворюваністю та смертністю. Окремо є рішення про надзвичайну ситуацію на рівні країни. Тому, якщо уряд ухвалюватиме рішення в державі, вони багато в чому матимуть і рекомендаційний характер.

Якщо стан захворюваності не змінюватиметься, то, певна річ, ми залишатимемо карантинні заходи. Ми не мешкаємо на безлюдному острові. Ми так чи інакше пов'язані з життєдіяльністю країни, наших міст, областей, наших сусідів. На сьогодні є чіткий перелік тих, хто не працює, – це працівники ринків, промислових магазинів, ті, хто надавав послуги. Власне, тільки про поновлення їхньої роботи ми й можемо вести мову. Це слід робити поетапно, у міру того, як спадатиме захворюваність.

Щодо ринків рішення будемо ухвалювати відповідно до ситуації.
Сергій Сухомлин: "Дозволили відчинити магазинчики, аби збільшити конкуренцію й не дати підвищити ціни"
– Як ви плануєте поновлювати роботу транспорту? Чи досить автопарку, щоб забезпечити перевезення без скупчень людей?
– Рух громадського транспорту залежатиме знов-таки від того, як успішно ми будемо виходити з карантину, наскільки зменшиться кількість хворих. Рух зможемо поновити поетапно. Пасажири повинні дотримуватися карантинного режиму: використовувати маски, рукавички, інші предмети захисту. Як показує практика, коли є можливість проїзду до 20 людей, то той громадський транспорт, який є в Тернополі, у принципі справлявся.

Додатковий транспорт можемо отримати тільки від приватних перевізників. Це означає, що такі рейси будуть збитковими й місту доведеться компенсувати витрати перевізникам. Ще й збільшаться затори на дорогах міста.

Чому зараз немає заторів? Бо значно менше громадського транспорту, який їде тільки в певні години вранці та ввечері й не в такій кількості, як раніше. Ми завершили конкурс на перевезення, визначили нових перевізників, запустили нову транспортну мережу, яка дасть змогу зменшити затори та краще задовольнятиме потреби людей.
ПРОБЛЕМИ МІСТА
– Є проблеми, які були в місті до карантину та залишаться після його завершення. Перед кожним інтерв'ю з мером Рух ЧЕСНО запитує в читачів, про що вони б поцікавилися в очільника міста. Найбільшу кількість реакцій набрало питання про забудову парків і зелених зон у Тернополі. То наскільки зменшилася площа зелених зон і чому люди так на це реагують?
– Проаналізуймо, за який період це все відбулося. Що таке паркові зони та зелені зони? Тому що в розумінні людей дерево – це паркова або зелена зона. У Тернополі чітко визначено межі парків, уперше за всю історію України. Чому в парках постали церкви, новобудови? Тому що не було меж парків. Ці всі забудови почали з'являтися ще 15 років тому, а не зараз.
А за час вашої каденції зменшилися площі парків та скверів, і якщо так, то наскільки?
– Звісно, не зменшилися. За час моєї каденції вперше визначено площі парків і зелених зон, бо раніше їх не було. Ті цифри, які називають псевдоекологи та псевдоактивісти, узяті з їхньої голови, їх не існувало. Тому казати про якесь зменшення зон… На підставі чого?
Питання, яке стосується геть усіх міст, – планування супутньої інфраструктури біля житлової забудови. Маю на увазі дитсадки, школи. У Тернополі є з цим проблеми?
– По-перше, Тернопіль забезпечений школами достатньо. Кількість шкіл є більшою, ніж реальна потреба. Немає черг у садочках для дітей, які досягли 3-річного віку. Є проблема з ясельними групами, тому ми щороку працюємо над тим, аби створювати нові садочки.

Під час надання документів на будівництво групи житлових будинків обов'язково передбачається спорудження дитячих садочків.
Але у вас, напевно, як і в Києві, будинки зводять по одному, а не комплексом, щоб оминути цю вимогу?
– Якщо видаються документи на будівництво одного будинку, то в такому разі, звісно, не потрібно будувати дитсадки та школи. Правильно? У нас визначено, наприклад, мікрорайон "Північний" для нової забудови. І там передбачено місця для спорудження садочків. Місто розробляє проєктну документацію, а фінансування будівництва здійснюватиметься коштом тих забудовників, які отримали ділянки для забудови.
А як розв'язуєте питання паркування в нових ЖК? Чи переконуєте забудовників споруджувати підземні паркінги?
– У нас не ведеться будівництво жодного житлового комплексу, але є будівництво житлових кварталів. Є Державні будівельні норми, які визначають, скільки місць для паркування транспорту повинен мати житловий будинок – чи це підземний, чи наземний паркінг, чи навколо будинку. Є норми, визначені ДБН, яка площа має бути зарезервована навколо цих будинків для паркування. Саме в цій кількості ми й нав'язуємо їх нашим забудовникам.
ДЕДЛАЙНИ
Коли ми брали у вас попереднє інтерв'ю, ви зафіксували для себе два дедлайни на 2019 рік. Перший – закупівля 20 автобусів. Виконано?
– Так, виконано. Для КП "Тернопільелектротранс" придбано автобуси "МАН".
Другий – завершення проєкту з облаштування індивідуальних теплових пунктів. Як із цим?
– Є план робіт, який ми розробили на кожен рік. За ним і працюємо. Проектом зі Світовим банком та ЄБРР передбачено облаштування ІТП.

Роботи планували завершити до серпня цього року. Проте у зв'язку з пандемією коронавірусної хвороби не може бути дотримано графіків фінансування з боку фінансових установ. Це не тільки в Тернополі, це рішення Світового банку та ЄБРР для всіх міст України.

Також італійський завод, який є виробником ІТП, зупинив роботу та призупинив постачання обладнання.

Зі свого боку ми працюємо з фінансовими установами над відтермінуванням платежів за кредитами у зв'язку з форс-мажорними обставинами в Україні та світі.
Рух ЧЕСНО також поцікавився, як мер Тернополя ставиться до висловлювання свого однопартійця – міського голови Івано-Франківська, який хотів "запакувати" ромів і вивезти з міста. Надал відмовився коментувати цю ситуацію.
Матеріал підготувала
Віта Думанська
Лідерка Руху ЧЕСНО
Фото: Влад Кравчук
Made on
Tilda