– Перший квартал цього року ми закрили з перевиконанням бюджету. Обласний бюджет – 101,2%. Інші бюджети області – 109,4%. Досить серйозні показники, навіть порівняно з першим кварталом 2019 року ми далеко попереду. Щодо квітня, то основний удар карантинної кризи припав саме на квітень. Тут уже є проблема. У нас є бюджетні ненадходження, або бюджетний "мінус". Станом на 29 квітня порівняно з квітнем 2019 року це мінус 33,8%. Я спілкуюся з колегами з інших областей, і ця проблема наявна сьогодні в усіх областях.

– Я нещодавно зустрічався з керівниками великих промислових підприємств, де працюють тисячі людей. І це, відповідно, ще й тисячі сімей. На цій зустрічі був присутній керівник центру зайнятості. На сьогодні діє програма, яка надає можливість за державні кошти виплачувати зарплату робітникам цих підприємств. Нам насамперед необхідно зберегти робочі місця.

Якщо до кризи ми розробляли плани, як будемо збільшувати робочі місця, то зараз у першу чергу думаємо про те, як їх зберегти. А вже після виходу з карантинної кризи міркуватимемо, як збільшити кількість робочих місць. У нас є приблизно 66 млн грн, які можуть бути виділені на такі заходи. Ми – чи не єдина область, котра запровадила цю програму. Тепер уже розробляється така програма для малого та середнього бізнесу. Ми всіляко будемо сприяти, щоб вони отримували кошти на виплати своїм працівникам у цей кризовий час.

– Ми чекаємо на субвенцію. Навіть президент висловлювався щодо цього. Ми це питання порушуємо на спільних нарадах з Кабінетом Міністрів. Якщо воно не буде вирішене найближчим часом, то я вже порушував це питання з головою обласної ради, тоді ми скличемо сесію облради й будемо виділяти кошти з місцевого бюджету.

– Відповім, що розмова йде зараз така. Населення за опалення розрахувалося на 77%.
Це станом на перше квітня. Цього місяця кількість несплачених рахунків буде більшою, ми теж це розуміємо. Борг станом на 1 квітня – 528,5 млн грн. І більша частина несплаченої суми – це місто Харків (495 млн).

– На рівні уряду ведеться. Багато вже було звернень до уряду від очільників міст. І до нас зверталися, а ми передавали цю інформацію. Разом з цим уже в середині квітня закінчився опалювальний сезон, і, я думаю, люди все ж зможуть погасити ці борги, бо платіжки надходитимуть зараз уже з меншими сумами.

– На селекторі не завжди навіть мери обласних центрів присутні. Є наради, на які запрошують представників облцентрів, є наради, які ми проводимо без них. Мери міст обласного підпорядкування спілкуються зі мною. Кожен міський голова, який хоче побачитися й передати свою проблему, без усіляких перепон потрапляє до мене, і ми особисто спілкуємося. Учора, наприклад, мер Люботина в мене був.

– Ми проводили з ними нараду. У нас навіть є відповідна група в месенджері. І якщо є якісь питання нагальні, мене повідомляють і ми розбираємося.

– Спочатку були звернення, які стосувалися забезпеченості лікарень, тому що це було дуже важливо. Очільники як об'єднаних громад, так і міст на той час непокоїлися, що засобів індивідуального захисту буде недостатньо. Але ми всіх заспокоїли. На сьогодні цих засобів є в достатній кількості. Ми повсякчас поповнюємо запаси, весь час звертаємося.

– Усі програми, що є у країні, є й у нас. Справді, ми відставили в бік усі ті конфлікти, які були, тому що вони точно були не на часі. І після цього все перейшло в конструктивне русло. Усі завдання, котрі ставляться, наразі виконуються мером міста.

Там були деякі занепокоєння стосовно продовольчих ринків. Були побоювання щодо порушення санітарних норм, тож у Києві ухвалили рішення, що ці ринки потрібно тимчасово закрити. Деякі великі міста чинили певний спротив. Але потім мером Харкова Геннадієм Кернесом було проведено комісію, яка ухвалила рішення закрити ринки. Усе відбувалось у відповідній комунікації. І на сьогодні я не бачу жодних проблем. Усі питання, які є, вирішуємо разом.

– Ми всі співпрацюємо. І Ярославський допомагає. Ми чекаємо на "штучну легеню", яку він уже проплатив. Вона надійде незабаром, у середині травня. І це буде дуже важливе придбання для області, бо такі дорогі апарати в дефіциті, навіть в Україні. Але вони дуже дієві. Є ШВЛ, а є апарат "штучна легеня". Це зовсім інший рівень. Фахівці кажуть, що це досить серйозний прилад, який рятує людей у доволі тяжких станах.

Наразі є офіційний штаб, котрий я очолюю. До нього входять і народні депутати, і посадовці відповідні. До цього штабу були залучені й бізнесмени та волонтери. Він працює щодня, тому що, на жаль, слід визнати, що 90% часу ми зараз витрачаємо на боротьбу з коронавірусом. Ми вже дивимося вперед. Ми розуміємо, що є життя людей, але необхідно думати про економіку.

– Слід зазначити, що в Чернівецькій області спалах почався раніше. У нас у березні з'явився перший підтверджений випадок. Після цього ми розпочали виявляти коло осіб і запобігати поширенню захворювання. Ми спрямовували всі сили на те, щоб максимально відпрацьовувати поширення коронавірусу. Ті області, де пізніше з'явилося зараження, мали можливість підготуватися краще.

Ви бачите, що є розвинені країни, які дуже постраждали від цієї хвороби. Наша країна у зв'язку з тим, що ми змогли запровадити карантинні заходи раніше, мала можливість усе ж підготуватися. Навіть з урахуванням того стану медицини, який маємо сьогодні. А якщо порівнювати з іншими областями… Багато хто ж не вірив. Навіть лікарі дещо зверхньо ставилися до того, що відбувається. До того, як відчули, що хвороба справді шириться, і зрозуміли, що це таке.

– Справді, є така проблема. Ми вже давно не орієнтуємося на експрес-тести. Вони наявні в достатній кількості, ми їх роздали всім лікарням. І якщо це опорні лікарні, визначені як такі, які першими прийматимуть хворих на COVID-19, то всі зразки в потенційно інфікованих одразу ж відбирають для ПЛР-тестування. Якщо лікарні не визначено як опорні, то за наявної симптоматики лікар робить швидкий тест. Але така проблема є в усій Україні. Як експрес-, так і ПЛР-тести надходили з одних джерел. Інших у нас немає. Проте ми взагалі не орієнтуємося на експрес-тести, бо там похибка дуже серйозна.

– На сьогодні ми маємо змогу перевіряти 450 осіб на добу. 29 квітня в нас було протестовано 327 людей, 28 квітня – 306 осіб. У нас нещодавно була верифікована ще одна лабораторія, яка може робити ПЛР-перевірки на COVID-19. Це та лабораторія, котра розташована в інфекційній лікарні.

– За даними, які мені надає Департамент охорони здоров'я, ми забезпечені на 100% засобами індивідуального захисту. Щодо медичного обладнання, то в нас є 610 апаратів ШВЛ. З них працюючих, на жаль, 482 апарати. Деякі ми вже полагодили, решту ремонтують.

Але з 249 осіб, у яких підтверджено COVID-19 станом на 30 квітня, на Харківщині двоє хворих перебували на кисневій підтримці, й один – на апараті ШВЛ. Трішки більше як 90 інфікованих станом на 29 квітня перебували на стаціонарному лікуванні, тобто були госпіталізовані. Більшість узагалі переносить цю хворобу в легкій формі, перебуваючи в самоізоляції. З огляду на динаміку, яку ми зараз маємо (а кількість осіб, котрим щоденно діагностують COVID-19 зменшується), така кількість апаратів ШВЛ нам і не потрібна.

Проте за кошти обласного бюджету ми закупили ще 11 апаратів ШВЛ і передали їх інфекційній лікарні.

– Необхідно визначити, за якою формулою це рахується. Узагалі, якщо ми не знаємо, скільки це все триватиме, то засобів індивідуального захисту завжди буде недостатньо. Але виходячи з тієї динаміки, яка є на сьогодні, лікарі повідомляють, що їм цього на 100% досить по-різному: від двох тижнів до місяця. І ми постійно поповнюємо склад у кожній лікарні, оновлюємо його.

– Я весь час роблю звернення, прошу наших лікарів… У нас чомусь бережуть і не використовують засоби індивідуального захисту. Чому так відбувається, мені не зрозуміло. Якщо навіть та лікарня, яка забезпечена на два тижні, повідомляє, що "нам треба", ми обов'язково одразу купуємо й надсилаємо туди засоби індивідуального захисту. Чому медики так хворіють, є велике питання. Справді, кожен четвертий хворий на COVID-19 в області – це лікар.

При цьому є ще така цікава ситуація. У військово-медичному клінічному центрі нашим харківським лабцентром було виявлено 9 хворих медиків, які взагалі не мали жодних симптомів. Від командування головний лікар отримав можливість відіслати ці тести додатково до Києва, перепровірити їх, і наскільки мені відомо, станом на 29 квітня з 5 зразків усі 5 показали негативний результат, тобто відсутність хвороби. За протоколом, ці лікарі повинні пройти ще одне тестування. І, з одного боку, я розумію наш лабцентр, де наполягають, що не могли помилитися, а з іншого боку, я, звісно, хотів би, щоб ці лікарі виявилися здоровими.

– Ну, є загальна відповідальність осіб за порушення карантинних норм. Але це стосується сумління лікарів, усвідомлення того, що відбувається, і ставлення до свого здоров'я та здоров'я оточуючих.

Ми щоразу проводимо епідрозслідування й бачимо, як медики заносять цю хворобу до своїх родин. Дякуємо Богу, що вона має легкий перебіг, але ж могло бути інакше. Добре, що відсутні супутні захворювання. Усі четверо померлих на сьогодні від COVID-19 у Харківській області хворіли ще на щось, що й призвело до смерті. Наражати на таку небезпеку оточуючих, на мій погляд, не потрібно. Потрібно свідомо ставитися до себе й оточуючих.

– Механізми в різних лікарнях різняться, бо й історія того, що відбувається, різна. Наприклад, було закрито лікарню, у якій виявлено понад 30 випадків інфікування. Хворобу там констатували у двох відділеннях. Було проведено епідеміологічне розслідування, яке дало підстави стверджувати, що контактних людей дуже багато серед лікарів. На щастя, після того, як ми визначили коло контактних осіб, відібрали в них зразки та зробили тестування, у більшості наявність захворювання не підтвердилася.

Але щоб завадити поширенню хвороби, ми змушені були закрити цю лікарню. В інших лікарнях під час епідрозслідування ми виявляємо коло осіб, які контактували з хворим, і якщо воно було невеликим, медзаклад не закриваємо.

– Я думаю, що ми з вами можемо тільки гадати, з чим це пов'язано. Епідрозслідування показують, що не всі лікарі захворіли від контакту з виявленими хворими. Іноді ми, на жаль, можемо констатувати, що не знаємо, звідки заразився лікар. Це може бути транспорт, контакт на вулиці чи сімейне святкування. Більшість фактів захворювання, виявлених у лікарів, не пов'язані з їхньою роботою.

– Ми ухвалили рішення про перевіряння цієї категорії хворих навіть до того, як МОЗ змінив свій протокол, де зазначив відповідну категорію як "обов'язкову для перевірки". Ми неодноразово розмовляли на спільних нарадах з Махотою, і я наполягав саме на тому, що необхідно перевіряти хворих на пневмонію, бо ми розуміємо, що це потенційно хворі на COVID-19. Ми зробили перевірку великої кількості осіб – точну цифру не пам'ятаю, але понад 1000.

– Так, змінилася. Збільшилася приблизно на 20 осіб.

– Кожен хворий, у якого констатовано ГРВІ, якщо таке рішення ухвалює лікар, проходить ПЛР-перевірку. Зараз є три категорії людей, котрим обов'язково роблять ПЛР-тестування: це особи, які мають захворювання на пневмонію, це люди, котрі мають ознаки хвороби, і це контактні особи. Це всі ті, яких ми перевіряємо. Є області, до речі, де контактних осіб, якщо в них відсутні симптоми коронавірусної хвороби, просто поміщають у 14-денну самоізоляцію й лише через 14 днів тестують. Ми ж, поміщаючи їх у самоізоляцію, робимо тестування одразу, навіть якщо в них відсутні симптоми. Це пояснює те, чому в один з останніх днів ми отримали таку велику кількість нових лабораторних підтверджень – це було коло контактних осіб, у яких не було симптомів.

– Я особисто не підтримую. Я вважаю, що нам з нинішньою статистикою та динамікою необхідно послаблювати карантин, але в загальноукраїнській динаміці. Я вже казав, що, на мою думку, ми в Харківській області маємо таку динаміку, бо мали більше часу, щоб підготуватися. Але ми бачимо, як хвороба шириться. Від однієї захворілої особи ми виявляємо, наприклад, 30 людей, яким передався вірус. І COVID-19 може дуже поширитися, якщо зараз ми трішки послабимо карантин.

– Звісно, цього не можна виключати. І тоді ми цього не виключали. Якби була жахлива динаміка, ми були б змушені перекрити область, не впускати й не випускати людей. Перекриття в нашому регіоні деяких населених пунктів уже відбувалося. І це дало свої позитивні результати, наприклад у с. Високопілля. Після того, як ми його перекрили, нам удалося фактично локалізувати цю проблему. По-перше, з'явилося інше ставлення в людей, які проживають у цьому населеному пункті. По-друге, якщо ми блокуємо переміщення людей, хвороба не поширюється на інші населені пункти. Бо той осередок, який виник у м. Валки, був занесений саме з Високопілля. Перекриття населених пунктів – це на 100% дуже дієвий захід.

– Це кількість підтверджених хворих і динаміка поширення. Зараз я не казатиму, які конкретно для цього мають бути цифри та відсотки. Це може бути й динаміка. Наприклад, якщо в нас щодня буде по 100-200 нових хворих… Це можна буде назвати спалахом.

– Зараз карантинні заходи запроваджено до 11 травня. Я сподіваюся, що від того моменту, а може, і раніше, почнуться послаблення. Щодо ринків ситуація вже змінюється. Я вважаю, що це перша ознака того, що ситуація все ж буде змінюватися на краще.

– Ми будемо повністю виконувати постанови Кабміну. З нашого боку необхідно жорстко контролювати, щоб усе, що відбувається на ринках, відповідало санітарним і карантинним вимогам.

– Це знов-таки контроль. Ми будемо контролювати, щоб транспорт обробляли належним чином, щоб люди їздили там не напхом, а в обмеженій кількості, приблизно так, як у містах. Такі правила діятимуть ще певний час навіть після послаблення карантинних заходів. Я сподіваюся, що це всі розуміють.