Скільки коштував голос виборця на Одещині?

В Одеській області з 11 мажоритарних округів "неозелененими" залишилися три. І тільки двом нардепам з попереднього парламенту вдалося потрапити до Верховної Ради IX скликання – гречкосіям Олексію Гончаренку та Антону Кіссе. Останній витратив на виборчу кампанію у 142-му одномандатному окрузі найменше коштів з-поміж переможців в області. Голос виборця обійшовся йому також найдешевше – майже в 4 гривні. Стільки ж віддав за голос Зе!новачок Олег Колєв, який представлятиме 134-й округ. Найбільша сума (31 гривня) припадає на голоси виборців Олександра Ткаченка й Ігоря Васильковського. Хоча їхні кампанії не були найдорожчими, видатки обох кандидатів перевищили півмільйона. "Слуги народу" в цьому регіоні активно використовували рекламу в інтернеті. Частина з них отримала підтримку від партії: так, за банери у Facebook було сплачено з рахунків, пов'язаних із партією.

Рух ЧЕСНО дослідив, на що переможці в округах на Одещині витрачали кошти з виборчих фондів та чия кампанія була найефективнішою.



Олександр Ткаченко, переможець від президентської політсили у 141-му окрузі, витратив на свою кампанію майже 764 тисячі гривень. Юрист вніс до виборчого фонду 100 тисяч власних коштів, також серед донорів були члени родини кандидата.


Скриншот розшифрування до фінального звіту О. Ткаченка із сайту ЦВК

За Ткаченка проголосували 24 287 виборців, у перерахунку до суми виборчого фонду один голос коштував йому 31 гривню. Під час кампанії кандидат не користувався послугами телебачення чи радіо, а вів агітацію у друкованих ЗМІ та інтернеті. Так, на офіційній сторінці "слуги народу" від 141-го округу у Facebook можна побачити, що на її рекламування в період від червня до серпня було витрачено понад 180 тисяч гривень. Проте оплату здійснювала ГО "Команда Зеленського", що не підпадає під виборчий фонд.


Скриншот сторінки "Слуга Народу – Олександр Ткаченко – Округ 141" у Facebook

Найбільше видатків з виборчого фонду, а саме на 600 601 гривню, було на виготовлення друкованих агітаційних матеріалів.

Майже 803 тисячі гривень заплатив за свою виборчу кампанію представник президентської політсили у 139-му окрузі Ігор Васильковський: 748 500 грн він вніс сам, ще 57 322 гривні переказало ТОВ "Інтерактивна медіаплатформа", кінцевою бенефіціарною власницею якого є дружина кандидата Олена Васильковська. Зазначимо, що, відповідно до декларації, увесь родинний дохід Васильковських за 2018 рік становив 195 тисяч гривень. З огляду на те, що на виборчу кампанію було витрачено майже в чотири рази більше, перша половина 2019-го для сім'ї вже народного депутата була фінансово вдалішою.

Найбільше Васильковський вклав в ефірний час на телебаченні – 381 тисячу гривень. Зокрема, понад 30 тисяч отримало ТОВ "ТРК "Лаванда", власником якого є все той же Ігор Васильковський.


Скриншот розшифрування до фінального звіту І. Васильковського із сайту ЦВК


Активно користувався Васильковський інтернет-майданчиком. І якщо в його звіті про використання коштів на цю нішу зазначено лише 20 тисяч гривень, то ГО "Команда Зеленського" віддала на рекламу сторінки кандидата у Facebook близько 100 тисяч гривень.


Скриншот сторінки "Слуга Народу – Ігор Васильковський – Округ 139" у Facebook

На виборах кандидат здобув 25 738 голосів, тож у перерахунку до витрачених на агітацію коштів один голос обійшовся йому у 31 гривню. Проте на результат міг вплинути й той факт, що в цьому самому окрузі балотувався однопрізвищник представника Зе!команди Василь Васильковський. Хоча він і відомий завдяки виступам в одеських ЗМІ в ролі економічного експерта, свою кандидатуру просував за технологією клонування. У біографії на сайті ЦВК зазначено, що Василь Васильковський – керівник ТОВ "Слуга народу-ЗЕ", створеного 18 червня 2019 року. Клон набрав 5 377 голосів, тобто за нього проголосували більш ніж 7% активних виборців округу. На кампанію він витратив майже 121 тисячу гривень родинних коштів (серед його донорів є Олександра Васильковська, найімовірніше, дружина). Отже, у кожен голос кандидат вклав 22 гривні.

Переможець у 136-му окрузі Олександр Горенюк витратив на кампанію найбільше з-поміж новообраних нардепів в області – майже 1 мільйон гривень, зокрема 714 927 гривень власних коштів і 262 400 гривень, одержаних від трьох фізичних осіб. Найбільші видатки були пов'язані з оплатою ефірного часу на телебаченні – 382 тисячі гривень. Ще близько 4,5 тисячі доларів США кандидат заплатив за рекламу своєї сторінки у Facebook, що відповідає гривневому еквіваленту, зазначеному у фінансовому звіті. За Горенюка проголосували 35 814 виборців. Один голос коштував йому 27 гривень.

На півгривні менше обійшовся кожен із 26 518 голосів Артему Дмитруку – переможцеві у 133-му, рекордному в Україні одномандатному окрузі, де було 45 кандидатів. Свою кампанію підприємець фінансував самостійно, внісши майже 702 тисячі гривень. Ще понад 90 тисяч гривень вклала в його рекламу в інтернеті все та ж громадська організація "Команда Зеленського". 

Більш ніж половину коштів з виборчого фонду, а саме 377 тисяч гривень, витратили на розміщення агітаційних матеріалів на носіях зовнішньої реклами (білбордах, вивісках, сітілайтах), ще 207 тисяч коштував ефірний час на одеських телеканалах. Також Дмитрук приділив увагу виготовленню таких агітаційних матеріалів, як пакети та ростова фігура (вона коштує 26 200 гривень). У кандидата від "Слуги народу" в цьому окрузі був клон. Ще один Артем Дмитрук, самовисуванець, набрав 2 749 голосів. Порахувати їхню вартість не вдалося, адже звіт не Зе!Дмитрука на сайті ЦВК відсутній.

Зазначимо, що, крім виборчих фондів самих мажоритарників від "Слуги народу", на перемогу кандидатів від цієї політсили працювала й реклама всієї партії, яка підвищувала їхні рейтинги. Загалом партія витратила на парламентську кампанію близько 114 млн грн. Утім, як повідомляв Рух ЧЕСНО, не всі видатки "Слуги народу" було відображено у звіті партії.

У складі Верховної Ради IX скликання залишиться народний депутат Урбанський. Проте в сімейній команді відбулася заміна: замість Олександра в його ж 143-му окрузі пройшов колишній голова Одеської обласної ради Анатолій Урбанський. У минулому член "Блоку Петра Порошенка "Солідарність" на виборах до парламенту балотувався як безпартійний самовисуванець. Він здобув довіру майже 57% виборців, отримавши 33 048 голосів. Ціна одного голосу дорівнює 26 гривень, адже виборчий фонд Урбанського становив 846 450 гривень. Наповнювався він самим кандидатом і його батьком – нардепом ВРУ V скликання Ігорем Урбанським. Понад 697 тисяч було спрямовано на оплату розміщення агітаційних матеріалів у друкованих ЗМІ.

18 гривень заплатив за голос виборця колишній заступник голови Одеської ОДА Сергій Колебошин. Представник президентської партії у 140-му ОВО набрав найбільшу кількість голосів з-поміж переможців в області – 36 244. Виборчий фонд посадовця сягав майже 640 тисяч гривень. З них лише 40 тисяч – власні кошти кандидата, решта – внески фізичних осіб. Найбільше видатків припало на оплату розміщення агітації на носіях зовнішньої реклами – 421 тисяча гривень. З-поміж ЗМІ він скористався лише послугами друкованих видань, сплативши за них майже 44 тисячі. Рекламу кандидата можна було побачити й у Facebook, за неї понад 60 тисяч гривень заплатила партія.


Скриншот сторінки "Слуга Народу – Сергій Колебошин – Округ 140" у Facebook

Олексій Гончаренко цього разу потрапив до Ради мажоритарником – як безпартійний самовисуванець у 137-му окрузі. Він одержав 20 425 голосів і заплатив за кожен 15 гривень власних коштів, адже кампанію фінансував зі своєї кишені. Виборчий фонд Гончаренка становив 308 тисяч гривень. Практично рівномірно цю суму було витрачено на три напрямки: виготовлення агітаційних матеріалів, використання ЗМІ та розміщення політичної реклами на зовнішніх носіях. Також до способів здобуття голосів виборців народний депутат додав ще два "надбання" обранців попередніх скликань – гречкосійство та піар на державних субвенціях, виділених на округ.

Олексію Леонову голос виборця також коштував 15 гривень. Але шматок його рейтингу відкусив клон Євген Леонов, який набрав 3496 голосів (5,15%).

До виборчого фонду ресторатор вніс 409 тисяч власних коштів. Половину витратив на зовнішню рекламу, ще майже 118 тисяч гривень вклав у виготовлення агітаційних матеріалів. Рекламував свою кандидатуру Леонов і у Facebook. Типова сторінка представника Зе!команди давала оголошень загалом на понад 92 тисячі гривень. Зазначимо, що ці кошти сплатив сам Олексій Леонов, зокрема і зі свого виборчого фонду, однак у його фінзвіті витрати на рекламу в інтернеті відсутні.


Скриншот сторінки "Слуга Народу – Сергій Колебошин – Округ 140" у Facebook

 


Скриншот фінального звіту О. Леонова із сайту ЦВК

Окрім витрат, які політики відображають офіційно у звіті, під час кампанії може існувати й тіньовий бюджет, про який виборці не дізнаються.

Найменше на Одещині за голос кожного з 25 642 виборців заплатив Олега Колєва – лише 3,5 гривні. Виборчий фонд представника "Слуги народу" у 134-му окрузі становив 90 500 власних гривень. 60 тисяч із них він витратив на послуги ЗМІ. У звіті кошти, виділені на радіо- та телеефіри, поділено рівно до копійки та переказано на рахунки в один день.


Склеєний скриншот розшифрування до фінального звіту О. Колєва із сайту ЦВК

Також Колєв єдиний зі "слуг" не рекламував кандидатської сторінки у Facebook, проте за інші послуги просування в інтернеті віддав 10 тисяч гривень.

Знову пройшов до Ради у 142-му окрузі кнопкодав і гречкосій Антон Кіссе. Можна припустити, що безпартійний самовисуванець Кіссе використав кошти виборчого фонду та провів кампанію найуспішніше. У нього не лише одна з найменших у регіоні вартість голосу – 3,85 гривні, а й рекордно низький розмір виборчого фонду – 68 813 гривень. І з цієї суми лише 20 тисяч – кошти самого народного депутата.

Наприклад, його основний конкурент із Зе!команди Руслан Плохой набрав на 3 254 (5,21%) голоси менше, а його кампанія коштувала 1 мільйон 800 тисяч гривень. Тобто представникові "Слуги народу", який не потрапив до парламенту, один голос обійшовся у 123 гривні.
Утім, до незначного виборчого фонду Антона Кіссе можна додати 12,1 мільйона гривень державних субвенцій за 2018 рік, на яких депутат упевнено піарився.

У матеріалі використано інформацію лише про офіційні видатки кандидатів, які здійснювалися з рахунків виборчих фондів. Не можна ігнорувати той факт, що на виборах є й неофіційні витрати, які до звітів не потрапляють.

Також у статті не враховано даних про переможця від "Слуги народу" у 138-му окрузі Степана Чернявського, оскільки станом на 2 вересня на сайті ЦВК відсутні і проміжні, і фінальні звіти всіх восьми кандидатів у цьому окрузі.