Інвестиції від бізнесу та партійців: хто фінансував "Голос"

Уже за два місяці після свого створення політсила "Голос" на позачергових виборах до Верховної Ради України одержала 5,82% голосів виборців і провела до парламенту 20 народних депутатів: 17 пройшли за партійним списком, 3 – як мажоритарники. Виборча кампанія офіційно коштувала партії 105 мільйонів гривень, поступившись за обсягом витрат лише "радикалам" і "Слузі народу". 

Один списочник у Раді обійшовся "Голосу" в понад 6 мільйонів гривень – найдорожче з-поміж усіх партій, що потрапили до парламенту. Водночас про те, хто фінансував кампанію "Голосу", можна було лише частково дізнатися з партійних прес-релізів, тоді як виборчий фінзвіт не містив жодного імені внескодавців. 

Імена донорів стали відомі тільки після оприлюднення фінансового звіту "Голосу" за ІІ квартал – першого звіту від моменту заснування партії, у якому можемо побачити її офіційних донорів.

Рух ЧЕСНО проаналізував фінансовий звіт "Голосу" за ІІ квартал 2019 року.

У другому кварталі на рахунок партії надійшло 58,4 мільйона гривень. З них 3,2 мільйона – від юридичних осіб та 55,2 мільйона – від фізичних осіб.

"Голос" пішов тим самим шляхом, що й більшість партій: збирав кошти не на рахунок виборчого фонду, а на поточний рахунок, уже потім переспрямовуючи їх на виборчий. Через це у проміжному звіті про виборчу кампанію, який подається за тиждень до дня голосування, ми побачили не імена конкретних донорів, а інформацію про те, що гроші партія отримала зі свого поточного рахунку. І тільки в середині серпня політсила оприлюднила фінансовий звіт за ІІ квартал, де, власне, і знаходимо дані про спонсорів її виборчої кампанії. Про решту внескодавців буде зазначено у звіті за ІІІ квартал 2019 року, який міститиме інформацію про надходження за липень.

Спроба відкритості у фінансуванні

21 вересня партії "Голос" минуло 4 місяці. Саме 21 травня, фактично за 3 дні до старту виборчої кампанії, зареєстровану ще 2015 року партію "Платформа ініціатив" перейменували на "Голос". Заступник очільника "Голосу" Ярослав Юрчишин, коментуючи Руху ЧЕСНО перейменування партії, пояснив, що контроль над юрособою команді Святослава Вакарчука передали київські підприємці, які 2020 року планують брати участь у місцевих виборах. Напередодні старту парламентської кампанії в "Голосі" розраховували зібрати на вибори 10-12 мільйонів доларів, однак у фінансовому звіті партії ми бачимо значно менші суми.

"Я б сказав, що просто переоцінював можливості, але з того, що нам вдалося зібрати, цілком можна провести адекватну виборчу кампанію… Достатньо складно давати невеликі внески на політичні сили: процес забюрократизований, багато банків, перестраховуючись, вимагають додаткові заяви й тому подібне. Але на загал цієї суми, яку зібралося повністю вистачило, аби провести виборчу кампанію", – розповів заступник голови партії та народний депутат Ярослав Юрчишин.

Ще до старту виборчої кампанії партія вела перемовини з бізнесом щодо її фінансування та мала намір залучати кошти шляхом краудфандингу (невеликих внесків від значної кількості донорів переважно через інтернет-платежі). Планувалася фандрейзингова кампанія серед усього населення України, проте у фінансовому звіті партії левову частку становлять великі внески. Тож плани щодо масштабної фандрейзингової кампанії та залучення численних дрібних донорів так і не були реалізовані. Трішки менш ніж сотня осіб, згідно з офіційною фінзвітністю, переказала "Голосу" кошти у травні-червні.

"По-перше, дуже короткий період кампанії, тому насправді більш адекватно було спілкуватися з тими, хто може дати більші суми… Коли ми почали залучати невеликі кошти, нам з усіх сторін почали писати, наскільки це складно, наскільки забюрократизований цей процес, наскільки неможливо використати рішення, щоб громадяни в Шепетівці, Слов'янську змогли дати кошти політичній партії, навіть вказуючи свої реквізити та дані. Власне, тому довелося відмовитися від фандрейзингової кампанії", – коментує неефективність такого способу залучення грошей Юрчишин.

Зазначимо, що "Голос" став першою політичною силою в Україні, котра почала самостійно оприлюднювати донорів і структуру видатків на своєму офіційному сайті. Цей процес скидався на частину агітаційної стратегії. Щотижня на партійному сайті оголошували імена трьох внескодавців, щоправда, не уточнюючи, які суми вони пожертвували. Самі донори теж долучилися до цієї кампанії й ділилися тим, що вони підтримують "Голос", зокрема фінансово, на своїх сторінках у соцмережах.

"Це була свідома стратегія – про те, що бізнес, який готовий говорити про підтримку нової політичної сили, стимулює інший бізнес задуматися про підтримку, а також гарантує виборцям, що в нас немає прихованих капіталів, тіньового фінансування… Бізнес, особливо некорумпований, це досить герметичне коло спілкування, тому такі речі дуже важливі. Для суспільства, особливо для вдумливо налаштованого виборця, це теж дуже позитивна ознака. Це доводить, що й бізнес потім не доведеться ловити на тому, що він через політичні сили щось лобіює, бо він уже повідомив про підтримку, та й політична сила не має прихованих зобов'язань перед бізнесом", – коментує комунікацію з донорами Юрчишин.

Однак 1 липня, у розпал виборчої кампанії, "Голос" припинив публікувати імена донорів і надалі до цієї практики не повертався. До виборів партія оприлюднила імена 7 осіб та однієї компанії, які загалом перерахували "Голосу" не більш ніж 6,5% надходжень на партійний рахунок у ІІ кварталі. У "Голосі" такі дії пояснюють короткостроковістю кампанії.

Серед названих партією внескодавців є кілька відомих осіб у сфері бізнесу, зокрема інвестиційний банкір Сергій Фурса, регіональний президент Jacobs Douwe Egberts Тарас Лукачук, екс-президент "Київстар" Петро Чернишов, співзасновник Kasta.ua Андрій Логвін та засновник ІТ-компанії MacPaw Олександр Косован. Усі вони зробили внески в розмірі від 250 тисяч до майже 1,5 мільйона гривень, профінансувавши політсилу загалом на 3,8 мільйона гривень.

20 червня партія оприлюднила інформацію про те, що одним з донаторів є фінансовий директор компанії "Чумак" Андрій Левчук, однак у звіті за ІІ квартал дані про надходження від цієї особи відсутні. У "Голосі" пояснили це тим, що внесок було зроблено 1 липня, а отже, відповідну інформацію можна буде побачити у фінансовому звіті за ІІІ квартал.

"Це був двосторонній процес: як пропозиції від бізнесу, так і у зворотному напрямку, тобто звернення до бізнесу. Але умовою в тому чи іншому напрямку була чітка домовленість із бізнесом, що це не може бути питання продажу політичних рішень. Ми не йдемо лобіювати ваші інтереси, ми йдемо створювати прозорі правила", – розповідає Юрчишин про те, яким чином відбувалося залучення коштів бізнесу.

Гроші від бізнесу

Фінансовий звіт партії за ІІ квартал дає чіткішу картину того, хто ж її фінансував. Юридичні особи перерахували "Голосу" 3,2 мільйона гривень. З них левову частку, а саме 2,8 мільйона, становить внесок від ТОВ "ЕМЕРДЖЕКС КОНСАЛТИНГ". Згідно з даними сайту Clarity-project, основним видом діяльності цієї компанії є консультування з питань комерційної діяльності й керування. Її засновницею та керівницею є Олена Вольська. Вона також є засновницею іншої юридичної особи – ПП "ЕЙМС ІНТЕРНЕШНЛ УКРАЇНА", яке профінансувало партію ще на 200 тисяч гривень. 

На сайті "Голосу" зазначено, що Вольська є однією з партнерок консалтингової компанії EBS, котра, згідно з прес-релізом від 1 липня, теж стала донором партії. Але у фінансовому звіті політсили компанія EBS (ТОВ "ЕБС АДВАНТЕДЖ") відсутня, внески на партійний рахунок було здійснено іншими організаціями. Усі три згадані вище фірми зареєстровано за однією адресою.


goloszmin.org

Внесок у розмірі 250 тисяч гривень зробило зареєстроване в Рівному ТОВ "УКРТРАНСРЕЙЛ", основним видом діяльності якого є виробництво електроенергії. Власниками цієї компанії є Абдулаєв Ельмар Ельбрусович та Абдулаєв Ельбрус Фарман, колишній держсекретар Міністерства транспорту України (2002 року). У радянські часи він працював начальником Азербайджанської залізниці, потім оселився в Україні. Обіймав посаду віце-президента "Укрзалізниці", згодом став директором департаменту залізничного транспорту в Міністерстві транспорту та зв'язку. У 1995 році його призначили заступником голови Рівненської ОДА.

Донори-партійці

Члени "Голосу" теж зробили свій внесок у виборчу кампанію партії. Так, серед перших донорів був сам Вакарчук, який перерахував майже 1,7 мільйона гривень. Окрім нього, партію профінансували ще двоє партійців – Володимир Цабаль (1,4 мільйона гривень) і Катерина Сорока (400 тисяч гривень). Цабаль став народним депутатом ВРУ 9-го скликання як номер 12 у партійному списку. Його однопартійці пощастило менше – Сорока була під номером 31, тож до парламенту не потрапила. Зазначимо, що вона є юристкою ТОВ "ДІ ЕЛ ЕЙ ПАЙПЕР УКРАЇНА", керівниця якого Маргарита Карпенко теж зробила переказ на рахунок партії в розмірі 1,5 мільйона гривень. 


liga.net

Внески від інвесторів

Серед інших фізичних осіб та ФОПів пожертви "Голосу" робили працівники інвестиційної компанії "ДРАГОН КАПІТАЛ". Вони профінансували партію як фізичні особи загалом на 6,7 мільйона гривень, що становить близько 11,5% надходжень у ІІ кварталі. Керівник ТОВ "ДРАГОН КАПІТАЛ ІНВЕСТМЕНТС" Євген Баранов переказав на партійний рахунок 1,6 мільйона гривень. Згідно з декларацією на сайті НАЗК, він є чоловіком депутатки Київради Ольги Балицької. Також внески зробили інші представники менеджменту компанії, зокрема керуючий директор аналітичного департаменту Андрій Безп'ятов (500 тисяч гривень), керуючий директор з фінансових послуг Андрій Дмитренко (1 мільйон гривень) та головна економістка Олена Білан (1,5 мільйона гривень). За даними Clarity-project, Білан є однією із засновників ГО "ВОКС УКРАЇНА" та входить до складу її наглядової ради. До переліку донорів також потрапила Наталія Бест, екс-радниця міністра економічного розвитку й торгівлі України. Відповідно до декларації на сайті НАЗК, її чоловіком є Браян Бест, керуючий директор з інвестиційно-банківських послуг у "ДРАГОН КАПІТАЛ". Бест перерахувала партії 500 тисяч гривень, а також дала гроші на купівлю комп'ютерного обладнання на 275 тисяч гривень. Приблизно 400 тисяч гривень надійшло на рахунок партії від Дениса Мацуєвакерівника СП ТОВ "ДРАГОН КАПІТАЛ", котрий опікується торговими операціями з акціями. Ще майже 1 мільйон гривень перерахувала Галина Котович, яка є засновницею ТОВ "ДРАГОН КОРПОРЕЙТ ФАЙНЕНС".

Донори, чиї організації зареєстровано за однією адресою

Близько 8,6 мільйона гривень на рахунок "Голосу" надійшло від осіб, чиї організації зареєстровано за однією адресою (м. Київ, Харківське шосе, будинок 201-203). Частина з них так чи інакше пов'язана з уже згадуваним Андрієм Логвіним, співзасновником Kasta.ua. Так, 1,5 мільйона гривень на рахунок партії внесла Наталія Логвін. За інформацією на сторінці донорки в соцмережі, вона є фахівчинею зі зв'язків із громадськістю в Kasta.ua. Майже стільки ж переказала Катерина Болтагкерівниця ТОВ "І.КОМ Сервіс", засновником якого є Логвін

Решта внескодавців, чиї організації зареєстровано за тією ж адресою, переказали від 230 тисяч до 1,5 мільйона гривень. Серед них є Світлана Язикова, котра керувала ТОВ "Каста груп", директорка ТОВ "Артега" Ганна Станкевич, керівник ТОВ "Бунат" Богдан Лащук, засновниця ТОВ "Текат" Тетяна Барчук, керівниця ТОВ "Вітур" Ольга Костюченко, засновниця ТОВ "Маделін" Катерина Брудар

Донор-ФАР

Попри те, що "Голос" декларував політику залучення коштів, згідно з якою "партія не прийматиме гроші від компаній, задіяних у корупційних схемах", близько 1,6 мільйона гривень потрапили на її рахунок від фігуранта журналістських антикорупційних розслідувань Володимира Лімакова, котрий став учасником розподілу лісу під Києвом. Він зробив два внески по 1,6 мільйона гривень кожен, однак один із них повернули на підставі наявності несплаченого податкового боргу. Згідно з даними Clarity-project, Лімаков є засновником 74 організацій, 53 з яких є майже ідентичними за назвами. 


Clarity-project.info

Зазначимо, що це лише частина донорів, які фінансували виборчу кампанію "Голосу". Імена решти дізнаємось аж у листопаді, коли партія подасть до НАЗК фінансовий звіт за ІІІ квартал. Саме він міститиме дані про внескодавців, котрі переказували гроші в липні. Ці кошти партія потім переспрямовувала на рахунок свого виборчого фонду.

Що далі?

За результатами виборів, окрім місць у парламенті, "Голос" також здобув право на державне фінансування своєї статутної діяльності. Перші кошти з держбюджету партія отримає на початку 2020 року. Щоправда, яку саме суму одержить "Голос", наразі передбачити складно, адже з ініціативи Володимира Зеленського обсяги державного фінансування партій можуть скоротити вдвічі. Від того, чи ухвалить ВРУ цю поправку, залежатимуть розміри держфінансування "Голосу" та решти партій, які на виборах здобули понад 2% голосів.

Цікаво, що через особливості розподілу державного фінансування "Голос" і "ЄС" отримають навіть більше держкоштів, ніж "Батьківщина", яка здобула більше голосів виборців. Річ у тім, що додаткове фінансування в розмірі 10% загального бюджету між собою нарівно ділять партії, у чиєму прохідному списку є понад третина жінок. Цьому критерію відповідають лише дві парламентські партії – "Голос" і "Європейська солідарність".

Крім цього, усі партії, які пройшли до парламенту, зокрема й "Голос", повинні отримати з державного бюджету відшкодування всіх видатків на виборчу кампанію, а це додаткові 105 мільйонів гривень. Така компенсація має на меті заохотити партії виводити свої виборчі бюджети з тіні. Водночас вона може спровокувати й негативні наслідки, наприклад, стимулюватиме партії витрачати на кампанію ще більше коштів, адже вони однаково їм повернуться. Парадоксально, але ані позитивної, ані негативної функції ця норма під час цьогорічної парламентської кампанії не відіграла.

Як у "Голосі" використають ці кошти, залежить тільки від самої партії. Актуальна редакція закону "Про політичні партії в Україні" не регламентує, куди можна й куди не можна витрачати ці держкошти. Єдина заборона стосується спрямування їх на виборчу кампанію. Вочевидь, вибір у партії невеликий, адже щонайбільше за рік в Україні відбудуться місцеві вибори, а для успішного проведення цієї кампанії "Голосу" потрібні потужні регіональні осередки. Імовірно, саме на цьому варто зосередити стратегію партії та використовувати для її реалізації держкошти. Політсили з ВРУ попереднього скликання майже всі держкошти витрачали на рекламу та кількісне розширення мережі в регіонах (більше найманих працівників та офісів). Така стратегія призвела до того, що 4 із 6 парламентських партій минулого скликання до нової Верховної Ради не потрапили.

Водночас розгортання діяльності партії в національних масштабах потребуватиме більших ресурсів, аніж ті, які "Голос" отримає як держфінансування. Тож політсилі потрібно якнайшвидше повернутися до нереалізованої ідеї щодо публічного фандрейзингу, який можливий лише після спрощення процедури здійснення внесків на користь партій, на що "Голос" може вплинути, оскільки представлений у парламенті.

Нагадаємо, згідно з даними розслідування "Я – бот" (спільний проект hromadske.ua та "Слідство.Інфо"), під час виборчої кампанії в інтересах "Голосу" діяла мережа інтернет-ботів, які спочатку залишали компліментарні коментарі на користь "Громадянської позиції" та Анатолія Гриценка, а за два тижні до виборів переключилися на підтримку Святослава Вакарчука й "Голосу". Загалом мережа ботів, у якій був і журналіст під прикриттям, залишила під різними публікаціями близько 6 тисяч компліментарних коментарів щодо "Голосу". Святослав Вакарчук та інші функціонери партії співпрацю з ботами заперечують.