Благоустрій для забудовників коштом киян: куди витратять 140 млн грн

На березі озера Глинка в Печерському районі Києва розпочалося будівництво 34-поверхового будинку. Його зводять упритул до вже існуючих будівель на бульварі Дружби народів, на зсувонебезпечному схилі, що загрожує життю місцевих мешканців.

На укріплення берегів озера Київрада вже виділила майже 30 млн грн і ще планує надати 111 млн грн. Це еквівалент вартості трьох нових дитсадків. Депутати міськради твердять, що укріплення насправді не було. За словами голови фракції "Самопоміч", за бюджетні гроші здійснили благоустрій території, аби легше продавалися квартири.

Зсув ґрунту може пошкодити тепломагістралі, які опалюють три райони Києва: Шевченківський, Голосіївський та Печерський.

До початку зведення висотки береги озера не становили небезпеки для старого житлового фонду. У період парламентської кампанії в липні 2019 року до озера Глинка приїздили кандидати в народні депутати у 221-му окрузі – очільниця фракції "Самопоміч" у Київраді Наталія Манойленко та екс-нардеп від "Народного фронту" Леонід Ємець, який представляв цей округ у ВРУ попереднього скликання. 

Чинна народна депутатка Анна Пуртова, обрана в цьому окрузі від партії "Слуга народу", відмовилася коментувати Руху ЧЕСНО ситуацію з будівництвом, пославшись на зайнятість у парламенті та комітеті.

На думку Наталії Манойленко, озеро укріплюють бюджетним коштом лише з боку новобудови. Екс-нардепа Леоніда Ємця повідомили в Київраді, що ця ділянка перебувала у власності ПрАТ "ХК "Київміськбуд", а зараз належить ТОВ "Деорбуд". Засновником цієї фірми є кіпрська офшорна компанія "Канетро Холдінгс ЛТД", а кінцевими бенефіціарами – громадянин Індії та мешканець Кременчука Дмитро Мармуляк. Прізвище Мармуляка згадується в розслідуванні "Наших грошей" стосовно іншого будівництва, у якому фігурує Вадим Столар.

Депутатка Київради від партії "Єдність" Алла Шлапак, обрана в Печерському районі, розповіла Руху ЧЕСНО, що відповідей на свої запити щодо будівництва біля озера не отримала.

Новий будівельний комплекс має назву ЖК "Салют". Його будує Асоціація "Будівельна група "Буд Девелопмент". Серед засновників цієї компанії – ТОВ "Декоплюс", засновником і бенефіціаром якого є офшорна фірма "Лонард Глобал ЛТД".

За інформацією ЗМІ, ця сама фірма незаконно забудовує набережну в Одесі.

Офшорна компанія "Лонард Глобал ЛТД" також є засновником ІБК "Альянс-груп", яка своєю чергою є партнером "Київміськбуду" в низці будівництв. За даними журналістів програми "Схеми", Асоціація "Буд Девелопмент" і ТОВ "Декоплюс" співпрацюють з "Київміськбудом"

Активісти пов'язують компанію "БГ "Буд Девелопмент" із генеральним директором ПрАТ "ХК "Київміськбуд" Ігорем Кушніром. Як відомо, 2014 року він невдало балотувався до Київської міської ради як самовисуванець у 51-му окрузі (Солом'янський район). У 2010-2012 роках працював у Кабміні Януковича заступником міністра оборони. Від 2002-го до 2012 року був депутатом Кременчуцької міськради.

"Буд Девелопмент" – це оточення президента "Київміськбуду" Кушніра. Це кременчуцький клан. "Київміськбуд" часто заробляє через отакі компанії. "Київміськбуд" – це на 80% комунальна власність, отже, він комусь щось платить, хто йому це все дозволяє. Стосовно цього об'єкта, то його спочатку просував "Київміськбуд", а тепер будує "Буд Девелопмент", – розповідає громадський діяч Георгій Могильний

"Якщо ви піднімете скандальні будівництва "Київміськбуду", наприклад на Кіквідзе, то був "Київміськбуд", став "Буд Девелопмент", на Глинки – те саме. Там, де здіймається великий скандал, вони приймають бренд "Київміськбуд" і продовжують будувати пов'язані компанії", – додає Могильний

Заступник Президента "Київміськбуду" Ігоря Кушніра, Едуард Шевчук, зв'язок компанії з "Буд Девелопмент" заперечує, але згадане будівництво рекламує й запевняє, що купити там квартиру, нібито в конкурентів, цілком безпечно.

"А яке ми маємо відношення до того будівництва? Ніякого зв'язку, ні юридичного, ніякого не маємо з цією фірмою. Я як будівельник знаю всі будівництва в місті Києві, я їжджу, бачу, цим цікавлюся. Наскільки я пам'ятаю, там за бюджетні кошти виконали роботи з укріплення берегових ліній цього озера. Тому я вважаю, що ніякої небезпеки там немає. Я не експерт із будівництва, але як будівельник не бачу там жодних проблем під час будівництва, тому що був виконаний комплекс будівельних робіт з укріплення берегової лінії", – зазначає віце-президент ПрАТ "Київміськбуд" Едуард Шевчук.

Екс-нардеп Леонід Ємець звернувся до Київради з проханням надати інформацію про будівельні роботи поряд з озером Глинка. Там повідомили, що Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва не давав забудовнику дозволу на виконання будівельних робіт на цій території. Такий дозвіл видала Державна архітектурно-будівельна інспекція. Об'єкт будівництва належить до об'єктів зі значними наслідками (СС3).

Нещодавно береги озера укріпили бюджетним коштом. Одразу після цього ділянку поруч з озером Київміськрада передала під багатоповерхову забудову "Київміськбуду".

"Ділянка біля озера непридатна для будівництва з двох причин. По-перше, в озеро впадають понад 20 джерел, які неможливо осушити або перекрити. Ґрунт глиняний, а під поверхнею – суміш із глини та підземних вод, яка в разі активного будівництва вийде на поверхню, і розвиток Куренівської трагедії можна буде спостерігати в наші дні на території Деміївки та Голосіївського району", – розповідає місцева жителька Ірина Дінч

У мешканців сусідніх будинків є висновки КП "Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт", Печерської райдержадміністрації та Управління екології та природних ресурсів КМДА про те, що територія біля озера Глинка належить до зсувонебезпечної зони Києва, на якій постійно відбуваються небезпечні процеси. 

"Остання спроба будівництва багатоповерхівки закінчилася на етапі знищення 50-ти дерев, які своїм корінням тримали ґрунт, і частина берега впала в озеро, скоротивши відстань до найближчих будинків більш ніж на п'ять метрів", – додає Дінч.

У 2017 році ТОВ "Ягуар" виграло тендер на регулювання рівня водойми озера Глинка та берегоукріплення на майже 17 млн грн.

Те саме ТОВ "Ягуар" 2018 року перемогло в тендері на виконання протизсувних робіт на озері Глинка на майже 12 млн грн.

"ТОВ "Ягуар" є однією з організацій, з якою "Київміськбуд" має договірні відносини у сфері виконання підрядних робіт. "Київміськбуд" не має впливу на зазначену організацію та не може відповідати за її дії чи виконання будь-яких робіт на ділянках, які не входять до зони відповідальності холдингової компанії", – повідомляє руху ЧЕСНО через прес-службу Ігор Кушнір.

На сайті "Київміськбуду" ця компанія зазначена як партнер.

Як повідомили в серпні цього року на засіданні комісії Київради стосовно незаконних забудов у столиці, на укріплення озера цьогоріч планують виділити ще майже 111 млн грн. Ця сума наведена в рішенні Київради "Про бюджет міста Києва на 2019 рік".

Це питання мали б розглянути депутати на найближчій сесії Київради, але через політичну кризу орган місцевого самоврядування не засідає вже майже півроку.

На березі озера Глинка, крім ЖК "Салют", у приватній власності перебувають ще 6 земельних ділянок, де теж може початися будівництво.

Голова фракції "Самопоміч" у Київраді Наталія Манойленко твердить, що укріплення схилів не здійснювали, натомість зробили благоустрій території для приваблення інвесторів та укріпили берег з боку будівництва:

"Будівництво на березі озера може призвести до техногенної катастрофи, від якої постраждають як жителі старих будинків, так і новобудови. Протягом останніх декількох років ведуться роботи з укріплення берега озера. Але "за дивним збігом" вони виконуються переважно не з того боку озера, де урвище вже впритул наближається до житлового будинку, а з іншого, де нещодавно розпочалося будівництво нової багатоповерхівки".

"Таким чином сотні мільйонів гривень бюджетних коштів пішли на створення умов для комерційної забудови. При цьому проект забудови залишається екологічно та техногенно небезпечним", – додає Манойленко.

Депутатка зауважує, що укріплення берегів озера Глинка було в бюджеті міста окремим рядком усі минулі роки.

Місцеві мешканці розповідають, що в найближчих до озера будинках з'являються тріщини, там просідає ґрунт, оголюються міські комунікації.


На фото: тріщини в будинку з боку бульвару Дружби народів

Депутатка Київради від партії "Єдність" Алла Шлапак, яка входить до бюджетної комісії Київради, як і Манойленко, каже, що роботи з укріплення зсувонебезпечного берега не були виконані:

"Свого часу ми домагалися фінансування з бюджету на укріплення берегів озера Глинка, але куди поділися ці кошти (близько 27 млн грн), зараз з'ясовуємо. Кілька запитів подали на фінансовий аудит, тому що не зрозуміло, чому не виконано роботи та яким чином там з'явився забудовник. Я досі з червня не отримала відповідей на ці запитання від низки установ".

"Коли ми робили виїзне засідання за участю мешканців прилеглих будинків, мова йшла про очищення озера й укріплення частини берега, що тримає старі будинки. Крім того, там ідуть шляхопроводи з опалення та електропостачання. Тоді голова РДА пропонував проект благоустрою озера із зоною відпочинку. Але нічого цього зроблено не було", – додає Шлапак.

Алла Шлапак передала Руху ЧЕСНО копію свого депутатського звернення до міського голови Віталія Кличка, датованого 4 липня. У ньому депутатка просить забезпечити безпеку мешканців будинків поряд з озером Глинка та надати дозвільні документи на будівництво ЖК "Салют". Однак, за її словами, відповіді на це звернення від Кличка вона досі не одержала, тож нещодавно надіслала повторного листа.

У 2013 році технічний директор "Київенерго" Олександр Зайцев на колегії в мерії наголосив, що компанія занепокоєна активізацією зсувних процесів на схилах озера, що загрожує знищенням розміщених там тепломагістралей та інженерних комунікацій. Поблизу озера Глинка розташовані 2 магістральні трубопроводи діаметром 1200 мм, які забезпечують теплопостачання частини Голосіївського, Печерського та Шевченківського районів. 

Фізичне пошкодження тепломереж унаслідок зсуву може призвести до припинення теплопостачання споживачів щонайменше половини столиці та витоку теплоносія на поверхню.

На сьогодні, за словами місцевих жителів, відстань між зсувом і тепломережами скоротилася до 16 метрів, а до найближчих житлових будинків залишилося менш ніж 40 метрів. 

У серпні 2014 року на озеро Глинка приїжджав мер Києва Віталій Кличко. Він тоді сказав, що на цій території можна створити паркову зону, і розпорядився укріпити берег:

"Земля тут щороку просідає на метр-півтора, і сезон дощів прискорить цей процес. Ми бачимо будинок, який стоїть на схилі, дерева, які падають. У жодному разі не можна допустити трагедії, необхідно укріпити берег. До того ж озеро сьогодні більше схоже на смітник. Я вважаю, що тут можна облаштувати красивий парк, гарну рекреаційну зону".

Протягом 5 років парк навколо озера Глинка так і не створили, натомість розпочалося будівництво нового житлового комплексу на укріплених за бюджетні гроші схилах.

Нагадаємо, Рух ЧЕСНО склав ТОП-10 гарячих точок у Києві, де громада чинила опір забудовникам. Остаточної крапки в цих протистояннях здебільшого ще не поставлено, проте завдяки активності киян усі ці будівництва вдалося зупинити.