Партії офіційно витратили на вибори у Тернополі дещо більше чотирьох мільйонів гривень

“Свобода” витрачала гроші більшою мірою на телерекламу, а “слуги народу” робили ставку на зовнішню рекламу. Якщо “Свобода” оплачувала кампанію з рахунку партії, то у “слуг народу” партія майже не брала на себе витрати. За все платили переважно з фонду кандидата у мери від “Слуги народу” Віктора Гевка.

Витрати політсил та кандидатів у мери суттєво занижені. У багатьох випадках витрати на рекламу у Facebook, яку наразі досить легко обрахувати, не відображені у повному обсязі у звітах головних претендентів. Реальні витрати на кампанію були значно вищими, адже виборчі звіти відображають дані лише за три-чотири тижні офіційної кампанії, тоді як фактично кампанія почалася ще за два-чотири місяці до дня виборів.

Зазначимо, що не всі учасники виборчих перегонів подали звіти до Тернопільської ТВК. У відповідь на запит про доступ до публічної інформації щодо відсутніх та неповних звітів нам повідомили: “Уся виборча фінансова звітність суб'єктів виборчого процесу (проміжні та остаточні фінансові звіти) розміщена на вказаній вище сторінці (на сторінці ТВК у Facebook — прим. ЧЕСНО), де ви маєте можливість її проаналізувати”.

Рух ЧЕСНО проаналізував звіти дев’ятьох претендентів на посаду мера та 11 партій.

Походження коштів

Сумарно у Тернополі кандидати у мери та партії зібрали всього 4,3 млн гривень внесків. Для порівняння, у Києві виборчі фонди політиків та політсил сягнули 321 млн гривень.

Серед усіх внесків на виборчі рахунки левову частку складають власні кошти кандидатів у сумі 1,2 млн та власні кошти партії — 2,2 млн. Щодо останніх, йдеться про перерахування грошей із партійного рахунку на виборчий. Тобто реальних донорів можна відшукати лише у квартальній звітності партій. 

Однак через “карантинні” зміни до законодавства парламент дозволив партіям не подавати її аж до закінчення карантину (плюс 40 днів). Більшість партій використовує таку можливість та не звітує перед НАЗК. Це означає, що імена офіційних донорів виборчих кампаній по всій країні дізнаємося вже наступного року. Спрогнозувати, коли саме, неможливо, адже карантин постійно продовжують.

Менше чверті від усіх надходжень, 863 тис., було зроблено фізичними особами, і їхні імена відображено у звітах. З-поміж 48 донорів 40 були кандидатами від партій на поточних виборах до Тернопільської міськради і фактично робили внесок у власну кампанію. Ким були ключові внескодавці та скільки вони задонатили, ви можете прочитати в аналізі проміжних звітів.

У переліку донорів з остаточних звітів є лише три донори — не списочники, про яких не йшлося у попередньому матеріалі.

Зокрема Любов Стасишин перерахувала 15 тис. гривень на кампанію партії “Патріот”. Стасишин є однією із засновниць ТОВ “АСКА”, уповноваженою особою даної організації значиться другий номер у списку згаданої партії до міськради Богдан Стасишин

На 34 тис. поповнила рахунок Віктора Овчарука Наталія Кравець.

Майже 50 тис. пожертвувала на кампанію “Свободі” Ольга Глинянадовірена особа на парламентських виборах свободівця Михайла Головка та підписантка тернопільського осередку молодіжної ГО “Сокіл Свободи”.

На що витрачали?

Сукупні витрати партій та кандидатів у міські голови становлять 4,2 млн гривень. Найбільшими статтями видатків залишаються телереклама, зовнішня реклама та агітаційна продукція. 60% припадає саме на оплату двох перших категорій, вони коштували тернопільським політикам 1,39 млн та 1,36 млн відповідно. Для агітації політики використали чотири локальних та один національний канал. Серед місцевих телеканалів найбільше коштів було переказано на рахунок “ТВ-4” — 686 тис., дещо менше отримали “Тернопіль 1” (365 тис.) та ІНТБ (279 тис.). На рахунок філії суспільного мовника “UA: Тернопіль” надійшло 50 тис. В ефірі загальнонаціонального “5 каналу” з’являлась агітація Леоніда Бицюри вартістю 8,6 тис. гривень.

Порівняно незначними є витрати на рекламу в інтернеті. На неї витратили майже 300 тис. гривень, або 7% від загального обсягу фонду. Щоправда, виникають певні сумніви щодо достовірності звітів саме у частині витрат на інтернет загалом і рекламу в соцмережах зокрема.

У рейтингу обсягів витрат із виборчих фондів перші шість місць займають партії, чиї представники стали депутатами міськради: ВО “Свобода”, “Слуга народу”, “Сила людей”, “Європейська солідарність”, “Порядок. Відповідальність. Справедливість”, “За майбутнє”. Проте розподіл мандатів між ними не співмірний з витратами. Найбільше виборча кампанія коштувала представникам “Свободи” та “Слуги народу” — перша витратила 1,25 млн, отримавши 18 депутатів, інша витратила трохи більше 1 млн та здобула три мандати.

“Свобода” та Сергій Надал

Лідером за надходженнями та витратами є ВО “Свобода”, яке отримало свого мера та найбільшу фракцію в раді. Виборчі фонди кандидата Надала і самої партії становили 1,25 млн та були повністю витрачені на передвиборчу діяльність. З сукупних 1,25 млн гривень видатків 726 тис. вартувала телереклама. У звітах “Свободи” та Сергія Надала нам не вдалося виявити жодного платежу за рекламу в інтернеті. 

Однак ми знаходимо ряд публікацій від офіційної сторінки Надала та тернопільського осередку “Свободи” у Facebook, які рекламувались із липня по жовтень 2020 року. У звітах мали б бути відображені принаймні жовтневі витрати, адже звітний період припав саме на цей місяць. Так, зі сторінки знову чинного мера прорекламовано публікації на суму 300 доларів, а з партійної сторінки — на понад 3 тис. доларів.

Також за Надала агітувала сторінка “Я люблю Тернопіль”, з якої у серпні — жовтні витратили 20 тис. доларів. Найбільше припало саме на останній місяць — 16,9 тис. 

“Слуга народу” та Віктор Гевко

Дещо меншими були надходження та видатки на кампанію у Віктора Гевка та “Слуги народу”. Вона обійшлась в 1 млн гривень. Зазначимо, що в оприлюдненому Тернопільською ТВК звіті кандидата Гевка пропущені деякі сторінки, тож можна зробити лише приблизні розрахунки по витрачених коштах. Ключові неточності стосуються саме витрат на інтернет-рекламу. У розшифровці звіту кандидата є тільки одна оплата на 40 тис., водночас загальна прозвітована сума становить 110 тис. гривень. Рекламувались публікації з офіційної сторінки Гевка у Facebook у жовтні на 2,6 тис. доларів.

“Сила людей” та Іван Сороколіт

Трійку політсил зі значним обсягом внесків та видатків закриває “Сила людей”. Усі витрати на кампанію кандидата в мери Івана Сороколіта та самої політсили велися з виборчого рахунку партії. Сороколіт не відкривав виборчого фонду та, відповідно, не подавав звіт. Це у коментарі Руху ЧЕСНО підтвердив представник партії та обраний депутат Тернопільської міськради Олег Різник. Згідно з оприлюдненими фінансовими даними, політсила не використовувала телебачення для передвиборчої агітації, видатків на це не зафіксовано. Щодо інтернет-реклами, то в партійному звіті витрати на Facebook були відображені із призначенням “інші витрати на передвиборчу агітацію”.

Зазначимо, що цьогоріч ЦВК передбачила код витрат на рекламу в інтернеті у фінзвітах, тож партії могли більш детально відобразити виборчі видатки. 

У жовтні лише зі сторінки “Сили Людей Тернополя” було витрачено на рекламу 5 тис. доларів. У звіті знаходимо вдвічі менше — 74,6 тис. гривень на “рекламу у соціальній мережі Фейсбук”. Сторінка також мала рекламні публікації у день тиші та день виборів, зокрема про використання агітації іншими політсилами у згадані дні.

ЄС та Віктор Овчарук

Фракція “Європейської солідарності” у Тернопільській міськраді стала другою за кількістю депутатів (дев’ять осіб), а сукупно кампанія кандидата та партії вартувала 385 тис. гривень. Найбільше було витрачено на телерекламу та зовнішню рекламу, 158 тис. і 148 тис. відповідно.

За Віктора Овчарука та “Європейську солідарність” у Facebook агітувало принаймні три сторінки. Перш за все це сторінка “Тернополяни”, яка під час кампанії розміщувала рекламні дописи за та проти одразу кількох партій та політиків. Але у жовтні сторінка агітувала передовсім за ЄС та Овчарука й витратила на рекламні дописи щонайменше 1 тис. доларів. Схожа ситуація і зі сторінкою “Файне місто”, витрати з неї були дещо нижчими, але не меншими, ніж 400 доларів. Ще 365 доларів у жовтні витратили на рекламні написи з офіційної партійної сторінки “Європейська Солідарність — місто Тернопіль”. Таким чином, реальні витрати на соцмережі сягають принаймні 1,8 тис. доларів (близько 50 тис. гривень). У звітах Овчарука та ЄС можна ідентифікувати лише один платіж за рекламу в інтернеті та соцмережах на 20 тис. гривень.

“Порядок. Відповідальність. Справедливість”

Промерській партії п’ять місць у міській раді коштували 296 тис. гривень. Найбільше пішло на зовнішню рекламу — 138 тис., трохи менше — на телебачення, 108 тис. У звіті партії нам не вдалося ідентифікувати жодного платежу за рекламу в інтернеті, тоді як такі витрати у партії та її кандидатів перевищують 4 тис. доларів. Левову частку коштів витратили на просування рекламних дописів із партійної сторінки (3821 долар у жовтні). Ще на 374 долари опублікував дописи кандидат до міськради Андрій Грицишин. Він відкривав власний фонд, однак там є лише два платежі — за ефірний час на радіо та на телебаченні. З обох сторінок агітували і за Сергія Надала і позиціонували себе як “команда Надала”.

“За майбутнє”

Партія “За майбутнє”, котра вела активну агітацію в місті, не висуваючи свого кандидата, витратила за звітний період 184 тис. гривень та отримала три мандати у міськраді. Це єдина партія, яка не відобразила у виборчих звітах телевізійну та зовнішню рекламу. У серпні — вересні цьогоріч Рух ЧЕСНО фіксував банери з партійною рекламою, однак витрати за них повинні бути відображені у квартальних фінансових звітах, тоді партія ще не була зареєстрована. Натомість основними статтями видатків у виборчий період стали інтернет-реклама та витрати на друк, брендування тощо. Згідно зі звітом, реклама в інтернеті коштувала політсилі майже 108 тис. гривень. Партійна сторінка у Facebook “Тернопіль за майбутнє” витратила у жовтні 2 тис. доларів. Варто згадати, що до міської та обласної рад партію вів нардеп Іван Чайківський, а його витрати на інтернет-рекламу напередодні виборів становили 8 тис. доларів. Сам політик звітів не подав. Зазначимо, що в області партійні витрати сягають 1,4 млн гривень, з яких 0,5 млн коштувало “розміщення та рекламування інформації в соціальних мережах”.

Політсили, що не потрапили до міськради

Вперше за довгий час до міської ради не потрапила “Батьківщина”, яка кандидатом у мери вела екс-свободівця Леоніда Бицюру. Загальні витрати з виборчого фонду партії та кандидата становлять 176 тис., майже всі видатки йшли з рахунку Бицюри. Телереклама вартувала кандидату найбільше — 103 тис. гривень. Витрат на інтернет-агітацію у звіті ми не виявили взагалі, але на сторінці Бицюри у Facebook були рекламні пости вартістю 5 тис. доларів (у жовтні). Тож реальні витрати “Батьківщини” та Бицюри мали б бути значно вищими.

У 150 тис. гривень обійшлась участь у виборах представниці Української галицької партії Ірині Яремчук. Всі видатки на кампанію велись через рахунки кандидатів від партії, а виборчий фонд самої політсили не створювався. Зовнішня реклама у виборчий період коштувала Яремчук 105 тис. гривень, це найбільша стаття видатків кандидатки. Нам вдалося виявити лише один платіж за рекламу в соцмережах на 15 тис. гривень. Ці витрати фактично дорівнюють 500 долларам, що їх витратили на промо у Facebook зі сторінки Яремчук. Ще 3,8 тис. доларів коштувала партійна реклама на фейсбук-сторінці “Українська Галицька Партія Тернопільщина”. В обласному звіті УГП вдається ідентифікувати два платежі за рекламу в соцмережах, загалом на 60 тис. гривень. Щоправда, ці платежі не повною мірою пояснюють фактичні видатки на рекламу в соцмережах.

Офіційні видатки та надходження інших партій та кандидатів, що балотувались, однак не пройшли в раду, є порівняно малими — від 1,1 тис. до 65 тис. гривень. 

В цілому фактично до всіх звітів є питання щодо їх повноти та достовірності у частині витрат на соцмережі. Виявляти такі розбіжності легко через наявність відкритих даних у бібліотеці фейсбук-реклами. Щодо інших каналів комунікації, то таких відкритих даних немає, тож співставити реальні і задекларовані видатки дуже складно. Втім, ймовірність того, що партії не повністю або взагалі не декларували тільки якусь окрему категорію видатків, дуже низька.