Методології

Під час свого аналізу Рух ЧЕСНО використовує низку унікальних універсальних методологій, розроблених на основі багаторічного досвіду моніторингу діяльності депутатів Верховної Ради та місцевих рад, виборчих кампаній та фінансових звітів політичних партій.

Методологія щодо формування Реєстру зрадників країни

Рух ЧЕСНО створив Реєстр зрадників країни у березні 2022 року задля того, щоб політики, медійники, судді та правоохоронці, які, за оцінкою Руху ЧЕСНО, шкодять державному суверенітету, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України були притягнуті до відповідальності.

Окрім того, важливо, щоб ці громадяни України ніколи не отримали представницький мандат. Відповідно Рух ЧЕСНО під час виборчих кампаній буде вести моніторинг кандидатів від політичних сил і проводити просвітницьку кампанію з-поміж виборців. Реєстр зрадників країни, як і “ПолітХаб”, створений і для того, щоб зберегти політичну пам’ять.

Держава-агресор росія здійснювала і продовжує здійснювати військовий наступ на суверенітет України з моменту відновлення незалежності.

Спецслужби держави-агресора для захоплення української держави співпрацюють не лише з політиками (депутатами місцевих рад, членами виконавчих органів влади, головами ОДА та РДА), а й з медійниками, суддями, правоохоронцями. Саме тому таких колаборантів Рух ЧЕСНО також вносить до Реєстру.

Маркер “зрада” буде присвоюватися тим громадянам, які зробили заяви на користь окупантів, проводили проросійську пропаганду, брали участь в організації псевдореферендуму, формували підконтрольні рф “органи влади”.

Якщо дії особи з вищезазначеного кола підпадають хоча б під один із цих пунктів, вона вноситься до Реєстру зрадників країни:

1. Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту

Перехідна бік ворога означає, що громадянин України надає безпосередню допомогу державі, з якою Україна на той час перебуває у стані війни або збройного конфлікту. В конкретних випадках може полягати у вступі на службу до певних формувань ворожої держави (поліції, каральних загонів, розвідки), наданні засобів для вчинення злочинів агентам спецслужб іноземних держав, усуненні перешкод для їх вчинення або наданні зазначеним агентам іншої допомоги.

2. Шпигунство

Під цим мається на увазі передача або збирання з метою передачі іноземній державі, іноземній організації або їх представникам відомостей, що становлять державну таємницю.

3. Надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України

Під цим мається на увазі надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги у проведенні підривної діяльності проти України полягає у сприянні їх можливим чи дійсним зусиллям заподіяти шкоду державній безпеці України.

4. Публічне заперечення здійснення збройної агресії, встановлення та утвердження тимчасової окупації

Публічне заперечення здійснення збройної агресії росії проти України, встановлення та утвердження тимчасової окупації частини території України або публічні заклики громадянином України до:

• підтримки рішень та/або дій держави-агресора, збройних формувань та/або окупаційної адміністрації держави-агресора;

• співпраці з державою-агресором, збройними формуваннями та/або окупаційною адміністрацією держави-агресора;

• невизнання поширення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями України;

• виправдовування, глорифікація учасників збройної агресії РФ проти України.

5. Добровільне зайняття посади в органах місцевого самоврядування

Маються на увазі самопроголошені голови громад або ті, хто створили фейкові органи влади на місцях у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, в тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.

6. Добровільна участь в організації та проведенні незаконних виборів та/або референдумів

А також публічні заклики до проведення таких незаконних виборів та/або референдумів на тимчасово окупованій території.

7. Добровільне зайняття посади в незаконних судових або правоохоронних органах

Або надання таким формуванням допомоги у веденні бойових дій проти Збройних Сил України.

8. Передача матеріальних ресурсів незаконним збройним чи воєнізованим формуванням

Формуванням, створеним на тимчасово окупованій території державою-агресором або незаконними органами влади, в тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора

9. Організація, проведення та участь у заходах політичного характеру та/або здійснення інформаційної діяльності в інтересах держави-агресора

та/або його окупаційних адміністрацій, спрямованих на підтримку держави-агресора, її окупаційної адміністрації чи збройних формувань та/або уникнення нею відповідальності за збройну агресію проти України.

А також заперечення або виправдовування факту тимчасової анексії Криму та окупації частин Донеччини й Луганщини, маркування української влади як “нацистської” або маріонеткової. Заклики до капітуляції, виправдання агресії росії та поширення прокремлівських інформаційних фейків тощо.

10. Порушення присяги народного депутата України, судді, адвоката, правоохоронця,

який зобов’язався усіма діями боронити суверенітет і незалежність України (втеча з України на територію держави-агресора чи іншої країни).

11. Зміна державного кордону України

Умисні дії вчинені з метою насильницької зміни, повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України. Посягання на територіальну цілісність України. Також публічні заклики, розповсюдження матеріалів із закликами до цього. Фінансування таких дій.

12. Терористична діяльність

Створення терористичної групи чи терористичної організації. Участь в терористичній групі або терористичній організації.

13. Диверсія

Дії вчинені для ослаблення держави у вигляді вибухів, підпалів або інших дій, спрямованих на масове знищення людей, пошкодження об’єктів, які мають важливе оборонне значення. Вчинення дій, спрямованих на радіоактивне забруднення, масове отруєння, поширення епідемій, епізоотій.

14. Перешкоджання діяльності законних військових формувань

• Перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань.

• Несанкціоноване поширення інформації про направлення, переміщення зброї.

• Створення незаконних воєнізованих або збройних формувань та або участь в них.

Кожен громадянин може долучитися до формування Реєстру зрадників країни. Для цього треба заповнити форму за посиланням https://bit.ly/Zradnyky або написати на пошту [email protected].

Якщо ви помітили неточну інформацію або вважаєте, що профіль доданий у Реєстр помилково, надсилайте листа на адресу [email protected].

Після того, як Рух ЧЕСНО ознайомиться з наданими доказами і детально вивчить матеріали звернення, на лист буде надана відповідь. За наявності достатніх підстав інформація буде уточнена, а в разі, якщо профіль було додано помилково, його буде видалено з Реєстру зрадників країни.

Методологія щодо оцінки кандидатів у народні депутати, які не є чинними членами парламенту

Протягом парламентських виборів 2019 ми проаналізували кандадатів та кандидаток за наступними критеріями:

Критерій 1. Прогульництво

Щодо депутатів місцевих рад, які кандидуються в народні депутати, ми називаємо "прогульниками" тих, хто не відвідав від 25% засідань сесій чи комісій упродовж будь-якого календарного року під час каденції.

Цей критерій застосовується за наявності даних про відвідування депутатом сесій та комісій на веб-сайтах місцевих рад.

Критерій 2. Якість голосування депутатів місцевих рад

Рух ЧЕСНО оцінює індекс опозиційності голосувань депутата (відсоток голосувань “проти” та “утримався” у загальній кількості голосувань). Цей критерій відстежується за наявності інформації про поіменне голосування депутатів у раді на її офіційному сайті.

Окрім цього, Рух ЧЕСНО відстежує поіменні голосування за маркерні для громади питання.

Критерій 3. Фігурування в антикорупційних розслідуваннях (ФАРи)

У грудні 2015 року Рух ЧЕСНО запровадив моніторинговий інструмент – каталог фігурантів антикорупційних розслідувань, де ми збираємо матеріали журналістів-розслідувачів про політиків.

Джерела інформації: видання "Наші гроші", "Схеми", "Слідство.Інфо", "Українська правда", "Ukr.aw", "Наші гроші з Денисом Бігусом" та інші.

Ми не стверджуємо, що фігуранти каталогу вчинили корупційне правопорушення та не оцінюємо їхніх дій, а лише заохочуємо ознайомитися з журналістськими розслідуваннями, у яких фігурують кандидати в народні депутати. Детальніше про методологію ФАР можна дізнатися тут.

Критерій 4. Гречкосійство

Термінологія “гречкосійства”:

Гречкосійство – це спроби політиків (на виборних чи призначених посадах) або потенційних кандидатів вплинути на волевиявлення виборців самостійно чи через допоміжних суб’єктів (третіх сторін) шляхом роздавання товарів, надання послуг або інших матеріальних чи нематеріальних активів.

Гречкосійство за приватні кошти – це надання товарів, послуг виборцям або їхнім дітям власним коштом політиків чи потенційних кандидатів, зокрема й через громадські організації та благодійні фонди.

“Бюджетна гречка” або “піар бюджетним коштом” – це піар політиків чи потенційних кандидатів на товарах і послугах тощо, оплачених за кошти з державного або місцевого бюджету, які вони позиціонують/маркують як свою заслугу, комунікують як свій здобуток і можуть замовчувати те, що це зроблено за бюджетні гроші.

Потенційний кандидат – це особа, котра, маючи намір балотуватись і підвищити свою впізнаваність, показує це публічно. Демонстрування наміру може виявлятися в наданні товарів і послуг виборцям чи їхнім дітям за бюджетні чи приватні гроші або коштом третіх осіб з метою вплинути на волевиявлення в майбутньому.

Суб'єкти гречкосійства – це фізичні чи юридичні особи, яких потенційні кандидати або чинні політики можуть використовувати як посередників. 

Агітація – це здійснення діяльності з метою спонукання виборців голосувати або не голосувати за певного кандидата в депутати чи партію – суб'єкта виборчого процесу. Формами агітації, які Рух ЧЕСНО не вважає за гречкосійство, є роздавання листівок чи поліграфічних матеріалів, розміщення агітаційних наметів, зустрічі з виборцями задля розроблення програми та її подальшої популяризації, проведення мітингів і демонстрацій, дебати, політична реклама. 

Мета моніторингу

1. Зміна політичної культури чинних депутатів і потенційних кандидатів задля того, щоб електоральна демократія трансформувалась у представницьку.

2. Фіксація фактів гречкосійства, аналіз його впливу на вибір громадян і подальше здійснення гречкосіями неякісної представницької функції дають підстави для напрацювання змін до законодавства України, а саме:

   • урегулювати діяльність третіх осіб (благодійних фондів, громадських організацій, ЗМІ), спрямовану на популяризацію партій та окремих політиків, упрозорити джерела їхнього фінансування;

   • змінити дозволений перелік агітації (п.7 ч.1 статті 51 “Форми і засоби передвиборної агітації” Виборчого кодексу України), зокрема вилучити таку форму агітації, як концерти, спортивні змагання тощо;

   • ліквідувати цільові (депутатські) фонди, які зараз формуються з місцевих бюджетів (стаття 68 закону “Про місцеве самоврядування в Україні”) і використовуються депутатами як бюджетна “гречка”, оскільки депутати не повинні виконувати невластиві їм функції, що вже покладені на соцслужбу та інші профільні служби муніципалітетів.

Рух ЧЕСНО виступає за якісну зміну політичної культури в Україні. 

Значна кількість українських політиків у комунікації з виборцями не обговорює проблем, які можна розв’язати на різних рівнях із представницьким мандатом, не напрацьовує спільно відповідних політик, програм і шляхів їх реалізації. Натомість політики використовують товари, роботи та послуги, щоб отримати голоси виборців. Рух ЧЕСНО фіксує такі прояви гречкосійства. 

Перший  – це  “гречкосійство за приватні гроші”, тобто надання товарів чи послуг виборцям або їхнім дітям за приватні кошти, зокрема й через громадські організації та благодійні фонди. 

Згідно з дослідженням Руху ЧЕСНО, 2018 року 80 нардепів задекларували 94 благодійні фонди. Крім цього, фіксуються випадки іменних благодійних фондів, яких немає в деклараціях, а також благодійних фондів, котрі прямо чи опосередковано пов’язані з політиком.

Наявність у політика благодійного фонду чи ГО або промоутування ним певного фонду не є підставою називати такого політика гречкосієм. Водночас Рух ЧЕСНО розглядає це як підставу для перевірки діяльності політика. Ми беремо до розгляду діяльність благодійних фондів насамперед через те, що ці організації не оприлюднюють своїх донорів, тому громадськість не знає, хто ж насправді фінансує такого політика.

Другий вид  – це  “бюджетна гречка” або так званий “піар бюджетним коштом”. “Бюджетна гречка” походить з піару політиків на товарах і послугах, фінансованих початково платниками податків (ідеться, приміром, про субвенції на соціально-економічний розвиток з державного або обласного бюджету, депутатські фонди). 

До цього виду ми зараховуємо випадки, коли політики чи потенційні кандидати вдаються до піару на товарах і послугах тощо, оплачених за кошти з державного або місцевого бюджету, але при цьому вони позиціонують/маркують такі товари чи послуги як свою заслугу, комунікують як свій здобуток і можуть замовчувати те, що це зроблено за бюджетні гроші. Наприклад, пробрендовані іменем політика спортивні майданчики або лавки, придбані коштом платників податків, ми вважатимемо за “бюджетну гречку”. 

Також Рух ЧЕСНО виступає за ліквідацію депутатських фондів, які часто використовуються як “бюджетна гречка”, особливо в тих випадках, коли депутати дають виборцям готівку як матеріальну допомогу. Наявність депутатського фонду є вагомою перевагою для чинних депутатів, що може допомогти їм переобратися, оскільки вхід до політики тих, хто не має депутатського мандата, буде ускладнений саме через депутатські фонди.

Ми фіксуємо такі факти гречкосійства й у міжвиборчий період, оскільки цей час є білою плямою в законодавстві, що дає можливість потенційним кандидатам і чинним політикам вести активну діяльність (часто в межах певного округу) упродовж тривалого часу, але до початку виборчої кампанії. 

Крім того, використовуючи благодійні фонди, потенційні кандидати й чинні політики не зобов’язані розкривати джерела походження коштів, витрачених на гречкосійство. Відтак ми не завжди можемо зіставити масштаби видатків на “благодійно”-політичну кампанію та походження коштів на її проведення. 

Суб'єкти гречкосійства – це фізичні або юридичні особи, яких потенційні кандидати або чинні політики можуть використовувати як посередників. 

Допоміжними суб’єктами можуть бути:

1. Громадські організації (ГО), благодійні організації/фонди (БФ) та інші зареєстровані й незареєстровані об’єднання, зазначені в деклараціях (чи поза деклараціями) потенційних кандидатів або політиків, чия діяльність спрямована, зокрема, на популяризацію окремих політиків чи партій і які можуть потенційно вплинути на вибір виборців;

2. Помічники (якщо потенційний кандидат є чинним народним або місцевим депутатом), довірені особи кандидатів, помічені в наведених вище діях, що можуть вплинути на вибір виборців, тощо; 

3. Політичні партії (згідно зі статтею 4 ЗУ “Про благодійну діяльність і благодійні організації”, політичні партії не можуть здійснювати благодійну діяльність, але такі факти трапляються, тож ми також фіксуємо надання товарів чи послуг від партій як гречкосійство). 

Зауважимо, що після старту виборчої кампанії виникає відповідальність за підкуп виборців, що передбачено статтею 160 Кримінального кодексу України, і від цього моменту фактами підкупу виборців повинні опікуватися правоохоронні органи.

Відповідно до ККУ, підкуп виборів відбувається, якщо сума перевищує 3% прожиткового мінімуму, актуального на момент старту виборчої кампанії. Від 1 січня 2019 року і станом на 22 травня прожитковий мінімум становив 1853 грн (3% – 55,69 грн). Прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року сягає 2102 гривні (3% – це близько 63 грн).

Ми не вважаємо за гречкосійство промотовари, що містять ознаки агітаційних матеріалів, на кшталт візуальних зображень найменувань, символіки, прапорів політичної партії, а також канцелярію, кепки й футболки.

Проте ми вважаємо за гречкосійство організовані політиком, партією або потенційним кандидатом концерти та подібні види агітації (п.7 ч.1 статті 51 “Форми і засоби передвиборної агітації” Виборчого кодексу України) з огляду на те, що в такому разі громадяни по суті отримують від них додаткову послугу й це є непрямим підкупом виборців. Зауважимо, що на сьогодні такі заходи, як концерти, належать до форми агітації (згідно з Виборчим кодексом), тому у виборчий період кандидати повинні про них повідомляти у фінансових звітах, бо витрачають на них кошти з виборчих фондів. На думку Руху ЧЕСНО, такі концерти не дають виборцям додаткового розуміння про команду та програму кандидата й не сприяють процесу комунікації кандидата з виборцями задля окреслення проблем і пошуку шляхів їх розв’язання. Отже, організація концертів не розвиває представництво інтересів громади, а виконує радше розважальну функцію й дає виборцям змогу відвідати виступи зірок, за які вони, якби схотіли піти на концерт, мали б сплатити власні кошти. 

Зауважимо, що наведені кейси маркування гречкосійства не є вичерпними та можуть доповнюватися. 

Зв’язки кандидатів

Аби надати виборцям суспільно важливу інформацію, усіх кандидатів в народні депутати та членів їхніх сімей, з якими кандидат або кандидатка має спільний побут, Громадський рух ЧЕСНО перевіряє на наявність зв’язків з іншими політиками та політичними силами.

Ми беремо до уваги наступні показники:

1. Членство в політичних партіях

2. Фракційна та партійна приналежність

3. Наявність статусу помічника/помічниці депутата

4. Членство у виборчих комісіях від партії чи кандидата

5. Реєстрація довіреною особою кандидата в нардепи чи кандидата в президенти

6. Місце роботи, якщо воно пов’язане з політиками

7. Декларація на сайті НАЗК

8. Участь у фінансуванні політичних партій

9. Пов’язані особи (фізичні особи, з якими кандидат має родинні чи комерційні зв’язки, а також юридичні особи, з яким простежується зв’язок кандидата)

10. Конфлікт інтересів (голосування в сферах потенційного приватного інтересу кандидата тощо).

Також Рух ЧЕСНО моніторить склад виборчих комісій та довірених осіб для того, щоб визначити технічні зв’язки з політичними партіями та кандидатами або кандидатками.

Загальні положення

Рух ЧЕСНО не виступає за або проти жодної політичної партії, кандидата або кандидатки. Критерії, складені Рухом ЧЕСНО, є рекомендаційними для виборців і покликані допомогти українцям зробити поінформований вибір під час голосування, як і інформація про політичну пам’ять, яка стосується кандидата або кандидатки. У разі, якщо кандидат/ка не погоджується із викладеним за методологією матеріалом, за стандартами збалансованості інформації він/вона має право надати ЧЕСНО коментар щодо фактів, викладених у статті, який буде оприлюднено.

Методологію щодо оцінки роботи кандидатів в нардепи, які були народними депутатами у 8 скликанні, Громадський рух ЧЕСНО розробив і оприлюднив окремо.

---

Методологія щодо оцінки кандидатів у народні депутати, які є чинними членами парламенту

Критеріями, за якими ЧЕСНО аналізував кандидатів у народні депутати на виборах-2019, є:

За цим посиланням ви можете знайти рейтинг народних депутатів України VIII скликання відповідно до запропонованих ЧЕСНО критеріїв та методології оцінки, описаної нижче.

Рейтинг та критерії, складені Рухом ЧЕСНО, є рекомендаційними для виборців і покликані допомогти українцям зробити поінформований вибір під час голосування.

За цим посиланням ви можете знайти презентацію, яка наочно ілюструє критерії та рекомендаційний рейтинг парламентарів VIII скликання, складений за критеріями ЧЕСНО.

Критерій 1. Прогульництво

Рух ЧЕСНО називає "прогульниками" тих народних депутатів, які протягом своєї каденції не реєструвалися письмово без поважних причин в 25% і більше сесій.

Народний депутат або депутатка має самостійно здійснювати свою письмову реєстрацію на столах реєстрації в кулуарах Верховної Ради. Письмова присутність закріплюється особистим підписом народного депутата або депутатки. Письмова реєстрація також дає можливість бачити поважні причини відсутності. За критерій ми беремо саме відсутність народних депутатів без поважних причин. Ми не аналізуємо електронну реєстрацію, оскільки вона не дає достовірні свідчення фізичної присутності народного депутата чи депутатки. Разом з тим, на нашому сайті ми даємо можливість усіх охочим дослідити підсумкові результати по письмовій присутності, електронній відсутності, а також рівень участі в голосуваннях.

Щодо депутатів місцевих рад, які стали кандидатами в народні депутати, ми називаємо "прогульниками" тих, хто не відвідав від 25% засідань сесій чи комісій упродовж року.

Критерій 2. Кнопкодавство

Кнопкодави — це народні депутати, яких щонайменше один раз спіймали на неперсональному голосуванні та внесли до бази кнопкодавів Руху ЧЕСНО.

Згідно зі статтею 84 Конституції, голосування на засіданнях Верховної Ради України здійснюється народними депутатами особисто. До порушень персонального голосування належать випадки, коли народний депутат чи депутатка голосує за себе й на додачу на місцях своїх колег. Ми не враховуємо випадків голосування з чужого місця.Кількість і регулярність порушень, а також причини, які спонукали депутата чи депутатку до неособистого голосування, для оцінювання не мають значення. Порушення може підтверджуватися на підставі: 1) відеомоніторингу командою Руху ЧЕСНО у Верховній Раді з подальшою верифікацією народних депутатів за допомогою сайту ВРУ й розміщенням нардепів у сесійній залі; 2) повідомлень у ЗМІ; 3) особистих зізнань народних депутатів.

Критерій 3. Підтримка політичних реформ

Політичні реформи – це реформи, необхідні для розвитку демократії та розбудови демократичних інститутів.

До парламентських виборів 2019 року ми відібрали голосування за ключові законопроекти, у яких запропоновано системні зміни до принципів формування влади та утвердження справедливого судочинства:

• Виборчий кодекс (3112-1, перше читання – 7 листопада 2017 року).

  Його основне завдання – цілісне законодавче регулювання виборів в Україні, що сприятиме більш повній реалізації виборчих прав громадян, стабільності виборчого законодавства, дотриманню основних засад демократичних виборів. Законопроект, зокрема, передбачає запровадження пропорційної системи з відкритими регіональними списками на парламентських виборах замість закритих партійних списків та виборів в одномандатних мажоритарних округах.

• Закон про Вищий антикорупційний суд (2447-VIII, ухвалений 7 червня 2018 року).

  Створення цього суду стало важливим кроком у розбудові антикорупційної інфраструктури в Україні. Нова інституція разом з НАБУ та САП дасть змогу запустити дієвий державний механізм для протидії корупції.

• Фінансування партій з держбюджету (2123а, ухвалений 8 жовтня 2015 року).

  Закон, розроблений з урахуванням досвіду європейських країн, запровадив фінансування з державного бюджету парламентських партій, а після виборів до ВРУ 2019 року – усіх партій, які здобудуть щонайменше 2% голосів виборців. Закон має на меті посилити фінансову незалежність політичних партій, забезпечити перетворення їх з фінансованих олігархами виборчих "проектів" на реальних представників інтересів громадян.

• Створення НАБУ (1698-VII, ухвалений 14 жовтня 2014 року, ВРУ VII скликання).

  Це перший крок у боротьбі з політичною корупцією. Ухвалення закону дало змогу зосередити зусилля на розслідуванні фактів корупції топ-чиновників, виокремивши їх із загальної кількості кримінальних проваджень.

• Скасування загального нагляду прокуратури (1697-VII, ухвалений 14 жовтня 2014 року, ВРУ VII скликання).

  Функція "загального нагляду" за додержанням законів, яку раніше виконували органи прокуратури України, здебільшого притаманна тоталітарним режимам, а в українських реаліях вона ще й стала джерелом корупції. Позбавлення прокуратури цієї функції наблизило її до європейських стандартів, сприяло демократизації правоохоронної системи та значно зменшило тиск на підприємців.

Як проводиться підрахунок. Голосування за кожен законопроект дає народному депутату можливість набрати 100%, або коефіцієнт рівний одиниці. Зауважимо, що до нардепів VIII і VII скликання ми застосовуємо різний підрахунок цього коефіцієнту, оскільки три законопроекти були проголосовані під час Верховної Ради VIII скликання, два - під час Верховної Ради VII скликання. Підтримка політичних реформ - це єдиний коефіцієнт з мінусовим значенням. Якщо народний депутат ВРУ був і у 8 скликанні, і у 7 скликанні, то він або вона може отримати 100% за цим критерієм (голосування за п’ять законопроектів з п’яти), або коефіцієнт -1 (мінус один). Якщо народний депутат ВРУ 8 скликання не був нардепом 7 скликання, то за цим критерієм він може отримати максимум 60% (три законопроекти з п’яти), але його коефіцієнт ми також рахуємо як -1 (мінус один).

Критерій 4. Антидемократичність

Ми відібрали критично неприйнятні в демократичному суспільстві законодавчі ініціативи. Ці закони спрямовані на порушення громадянських і політичних прав та свобод, але, на жаль, були підтримані більшістю народних депутатів.

Перелік рішень парламентарів, використаних для оцінювання:

• Закони 16 січня (ми беремо до розгляду закон 3879, ухвалений 16 січня 2014 року, інші - 3837, 3855, 3883, 3587 - не містять результатів голосування на сайті ВРУ або не були прийняті). Щодо законопроекту 3837, ми беремо до уваги голосування без подальших заяв з проханням змінити результат його голосування.

  Так звані "диктаторські закони", ухвалені депутатами від "Партії регіонів" та КПУ з порушенням регламенту Верховної Ради, обмежували право громадян на мирний протест і фактично запроваджували цензуру. Ухвалення цих законів стало поштовхом до ескалації протистояння між учасниками Євромайдану та правоохоронцями.

• Подання до Конституційного Суду України про декриміналізацію незаконного збагачення.

  Визнання статті 368-2 ККУ "Незаконне збагачення" неконституційною за поданням 59 нардепів зробило неможливим притягнення до відповідальності посадовців, які здобули свої активи незаконним шляхом. Декриміналізація незаконного збагачення мала негативну реакцію з боку Євросоюзу. Незаконне збагачення було декриміналізоване після кількарічної роботи НАБУ і САП, що призвело до закриття величезної кількості справ проти народних депутатів.

• Обов’язкове декларування для громадських активістів (6172, ухвалений 23 березня 2017 року).

  Закон ухвалили фактично як помсту антикорупційним розслідувачам від громадськості за матеріали про народних депутатів і запровадження обов’язкового декларування для чиновників. Зобов’язання громадських активістів декларувати їхні статки фактично прирівнює їх до чиновників і створює ризик втручання держави в діяльність антикорупційних ГО, переслідування та тиску на антикорупціонерів. Закон зазнав нищівної критики з боку західних партнерів України, а також був визнаний неконституційним рішенням Конституційного Суду.

• Закон про необов’язковість юридичної освіти для Генерального прокурора (1355-VIII, ухвалений 12 травня 2016 року).

  Закон, який скасував обов’язковість юридичної освіти для очільника ГПУ, був ухвалений Верховною Радою поспіхом і того самого дня підписаний Президентом Петром Порошенком. Тодішня влада не приховувала, що цей документ має забезпечити призначення Генпрокурором соратника Порошенка Юрія Луценка. Фактична мета та спосіб ухвалення закону продемонстрували, що політична доцільність може бути вищою за необхідність дотримання законодавчих процедур, а це своєю чергою нівелює прозорість і демократичність процесу ухвалення рішень.

Як проводиться підрахунок. Якщо народний депутат ВРУ був і у 8 скликанні, і у 7 скликанні, то він або вона може отримати 100% за цим критерієм (голосування за три законопроекти і одне подання, або 25% за кожну активність), або коефіцієнт рівний 1-ці (одиниці). Якщо народний депутат ВРУ 8 скликання не був нардепом 7 скликання, то за цим критерієм він може отримати максимум 75% (два законопроекти і подання), але його коефіцієнт ми також рахуємо як 1-цю (одиниця).

Критерій 5. Фігурування в Антикорупційних Розслідуваннях (ФАРи)

У грудні 2015 року Рух ЧЕСНО запровадив моніторинговий інструмент – каталог фігурантів антикорупційних розслідувань, де ми збираємо матеріали журналістів-розслідувачів про політиків.

Джерела інформації: "Наші гроші", "Схеми", "Слідство.Інфо", "Українська правда", "Ukr.aw", "Наші гроші з Денисом Бігусом" та інші.

Ми не стверджуємо, що фігуранти каталогу, вчинили корупційне правопорушення, та не оцінюємо їхніх дій, а лише заохочуємо ознайомитися з журналістськими розслідуваннями, у яких фігурують кандидати в народні депутати. Детальніше про методологію ФАР можна дізнатися тут.

Критерій 6. Гречкосійство

Термінологія “гречкосійства”:

Гречкосійство – це спроби політиків (на виборних чи призначених посадах) або потенційних кандидатів вплинути на волевиявлення виборців самостійно чи через допоміжних суб’єктів (третіх сторін) шляхом роздавання товарів, надання послуг або інших матеріальних чи нематеріальних активів.

Гречкосійство за приватні кошти – це надання товарів, послуг виборцям або їхнім дітям власним коштом політиків чи потенційних кандидатів, зокрема й через громадські організації та благодійні фонди.

“Бюджетна гречка” або “піар бюджетним коштом” – це піар політиків чи потенційних кандидатів на товарах і послугах тощо, оплачених за кошти з державного або місцевого бюджету, які вони позиціонують/маркують як свою заслугу, комунікують як свій здобуток і можуть замовчувати те, що це зроблено за бюджетні гроші.

Потенційний кандидат – це особа, котра, маючи намір балотуватись і підвищити свою впізнаваність, показує це публічно. Демонстрування наміру може виявлятися в наданні товарів і послуг виборцям чи їхнім дітям за бюджетні чи приватні гроші або коштом третіх осіб з метою вплинути на волевиявлення в майбутньому.

Суб'єкти гречкосійства – це фізичні чи юридичні особи, яких потенційні кандидати або чинні політики можуть використовувати як посередників. 

Агітація – це здійснення діяльності з метою спонукання виборців голосувати або не голосувати за певного кандидата в депутати чи партію – суб'єкта виборчого процесу. Формами агітації, які Рух ЧЕСНО не вважає за гречкосійство, є роздавання листівок чи поліграфічних матеріалів, розміщення агітаційних наметів, зустрічі з виборцями задля розроблення програми та її подальшої популяризації, проведення мітингів і демонстрацій, дебати, політична реклама. 

Мета моніторингу

1. Зміна політичної культури чинних депутатів і потенційних кандидатів задля того, щоб електоральна демократія трансформувалась у представницьку.

2. Фіксація фактів гречкосійства, аналіз його впливу на вибір громадян і подальше здійснення гречкосіями неякісної представницької функції дають підстави для напрацювання змін до законодавства України, а саме:

   • урегулювати діяльність третіх осіб (благодійних фондів, громадських організацій, ЗМІ), спрямовану на популяризацію партій та окремих політиків, упрозорити джерела їхнього фінансування;

   • змінити дозволений перелік агітації (п.7 ч.1 статті 51 “Форми і засоби передвиборної агітації” Виборчого кодексу України), зокрема вилучити таку форму агітації, як концерти, спортивні змагання тощо;

   • ліквідувати цільові (депутатські) фонди, які зараз формуються з місцевих бюджетів (стаття 68 закону “Про місцеве самоврядування в Україні”) і використовуються депутатами як бюджетна “гречка”, оскільки депутати не повинні виконувати невластиві їм функції, що вже покладені на соцслужбу та інші профільні служби муніципалітетів.

Рух ЧЕСНО виступає за якісну зміну політичної культури в Україні. 

Значна кількість українських політиків у комунікації з виборцями не обговорює проблем, які можна розв’язати на різних рівнях із представницьким мандатом, не напрацьовує спільно відповідних політик, програм і шляхів їх реалізації. Натомість політики використовують товари, роботи та послуги, щоб отримати голоси виборців. Рух ЧЕСНО фіксує такі прояви гречкосійства. 

Перший  – це  “гречкосійство за приватні гроші”, тобто надання товарів чи послуг виборцям або їхнім дітям за приватні кошти, зокрема й через громадські організації та благодійні фонди. 

Згідно з дослідженням Руху ЧЕСНО, 2018 року 80 нардепів задекларували 94 благодійні фонди. Крім цього, фіксуються випадки іменних благодійних фондів, яких немає в деклараціях, а також благодійних фондів, котрі прямо чи опосередковано пов’язані з політиком.

Наявність у політика благодійного фонду чи ГО або промоутування ним певного фонду не є підставою називати такого політика гречкосієм. Водночас Рух ЧЕСНО розглядає це як підставу для перевірки діяльності політика. Ми беремо до розгляду діяльність благодійних фондів насамперед через те, що ці організації не оприлюднюють своїх донорів, тому громадськість не знає, хто ж насправді фінансує такого політика.

Другий вид  – це  “бюджетна гречка” або так званий “піар бюджетним коштом”. “Бюджетна гречка” походить з піару політиків на товарах і послугах, фінансованих початково платниками податків (ідеться, приміром, про субвенції на соціально-економічний розвиток з державного або обласного бюджету, депутатські фонди). 

До цього виду ми зараховуємо випадки, коли політики чи потенційні кандидати вдаються до піару на товарах і послугах тощо, оплачених за кошти з державного або місцевого бюджету, але при цьому вони позиціонують/маркують такі товари чи послуги як свою заслугу, комунікують як свій здобуток і можуть замовчувати те, що це зроблено за бюджетні гроші. Наприклад, пробрендовані іменем політика спортивні майданчики або лавки, придбані коштом платників податків, ми вважатимемо за “бюджетну гречку”. 

Також Рух ЧЕСНО виступає за ліквідацію депутатських фондів, які часто використовуються як “бюджетна гречка”, особливо в тих випадках, коли депутати дають виборцям готівку як матеріальну допомогу. Наявність депутатського фонду є вагомою перевагою для чинних депутатів, що може допомогти їм переобратися, оскільки вхід до політики тих, хто не має депутатського мандата, буде ускладнений саме через депутатські фонди.

Ми фіксуємо такі факти гречкосійства й у міжвиборчий період, оскільки цей час є білою плямою в законодавстві, що дає можливість потенційним кандидатам і чинним політикам вести активну діяльність (часто в межах певного округу) упродовж тривалого часу, але до початку виборчої кампанії. 

Крім того, використовуючи благодійні фонди, потенційні кандидати й чинні політики не зобов’язані розкривати джерела походження коштів, витрачених на гречкосійство. Відтак ми не завжди можемо зіставити масштаби видатків на “благодійно”-політичну кампанію та походження коштів на її проведення. 

Суб'єкти гречкосійства – це фізичні або юридичні особи, яких потенційні кандидати або чинні політики можуть використовувати як посередників. 

Допоміжними суб’єктами можуть бути:

1. Громадські організації (ГО), благодійні організації/фонди (БФ) та інші зареєстровані й незареєстровані об’єднання, зазначені в деклараціях (чи поза деклараціями) потенційних кандидатів або політиків, чия діяльність спрямована, зокрема, на популяризацію окремих політиків чи партій і які можуть потенційно вплинути на вибір виборців;

2. Помічники (якщо потенційний кандидат є чинним народним або місцевим депутатом), довірені особи кандидатів, помічені в наведених вище діях, що можуть вплинути на вибір виборців, тощо; 

3. Політичні партії (згідно зі статтею 4 ЗУ “Про благодійну діяльність і благодійні організації”, політичні партії не можуть здійснювати благодійну діяльність, але такі факти трапляються, тож ми також фіксуємо надання товарів чи послуг від партій як гречкосійство). 

Зауважимо, що після старту виборчої кампанії виникає відповідальність за підкуп виборців, що передбачено статтею 160 Кримінального кодексу України, і від цього моменту фактами підкупу виборців повинні опікуватися правоохоронні органи.

Відповідно до ККУ, підкуп виборів відбувається, якщо сума перевищує 3% прожиткового мінімуму, актуального на момент старту виборчої кампанії. Від 1 січня 2019 року і станом на 22 травня прожитковий мінімум становив 1853 грн (3% – 55,69 грн). Прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року сягає 2102 гривні (3% – це близько 63 грн).

Ми не вважаємо за гречкосійство промотовари, що містять ознаки агітаційних матеріалів, на кшталт візуальних зображень найменувань, символіки, прапорів політичної партії, а також канцелярію, кепки й футболки.

Проте ми вважаємо за гречкосійство організовані політиком, партією або потенційним кандидатом концерти та подібні види агітації (п.7 ч.1 статті 51 “Форми і засоби передвиборної агітації” Виборчого кодексу України) з огляду на те, що в такому разі громадяни по суті отримують від них додаткову послугу й це є непрямим підкупом виборців. Зауважимо, що на сьогодні такі заходи, як концерти, належать до форми агітації (згідно з Виборчим кодексом), тому у виборчий період кандидати повинні про них повідомляти у фінансових звітах, бо витрачають на них кошти з виборчих фондів. На думку Руху ЧЕСНО, такі концерти не дають виборцям додаткового розуміння про команду та програму кандидата й не сприяють процесу комунікації кандидата з виборцями задля окреслення проблем і пошуку шляхів їх розв’язання. Отже, організація концертів не розвиває представництво інтересів громади, а виконує радше розважальну функцію й дає виборцям змогу відвідати виступи зірок, за які вони, якби схотіли піти на концерт, мали б сплатити власні кошти. 

Зауважимо, що наведені кейси маркування гречкосійства не є вичерпними та можуть доповнюватися. 

---

Методологія аналізу е-декларацій (оновлено)

Рух ЧЕСНО аналізує декларацій депутатів місцевих рад. За результатами аналізу ЧЕСНО оприлюднює наступні рейтинги:

ТОП найбідніших депутатів

За визначенням Руху ЧЕСНО до цієї категорії належать депутати, сукупний дохід сім’ї яких є меншим за прожитковий мінімум для всіх членів сім'ї, які фігурують в декларації. На інфографіці відображаємо у відсотках, наскільки дохід сім'ї відповідає прожитковому мінімуму.

За прожитковий мінімум на одного члена сім'ї беремо річну величину прожиткового мінімуму для працездатної особи — 17 212 грн у 2016 році.

ТОП-5 Найбільших доходів

За методикою ЧЕСНО у цій категорії наводимо рейтинг депутатів, сім'ї яких заробили найбільше потягом періоду декларування. Рейтинг формується за рівнем доходів. На інфографіці подаємо інформацію про 5 найбагатших депутатів за рівнем доходів їхніх сімей.

ТОП найбільших статків депутатів

За методикою ЧЕСНО для визначення статків депутатів сумуємо усі числові значення Розділів 8 та 12 е-декларації, зокрема:

• готівкові кошти (в різних валютах)

• кошти на рахунках у банках

• дорогоцінні метали

• позики третім особам

• внески до статутного капіталу

З огляду на те, що серед депутатів немає єдиного підходу щодо вказування номінальної вартості цінних паперів (частина вказують вартість всіх паперів, частина — вартість одного паперу), цей показник до розрахунку статків не включено.

Грошові кошти в іноземних валютах переводимо в гривню за курсом Національного банку станом на кінець року декларування.

Враховуються статки усіх членів сім’ї декларантів.

---

Методологія аналізу фінансових звітів політичних партій

Фінансова прозорість та доброчесність політичних партій повинна стати одним з основних критеріїв електорального вибору. Уже традиційно українські політичні партії недостатньо комунікують із виборцями питання походження коштів, а також їх витрати. Фінансові звіти, які партії щоквартально подають до НАЗК, є у відкритому доступі. Однак, звіти є занадто об’ємними (квартальні звіти окремих партій займають десятки тисяч сторінок) та складними для сприйняття. Безумовно, виникає потреба подання такої інформації у максимально доступному для виборців форматі.

Веб-інструмент “Золото партій”

З 2016 року Рух ЧЕСНО займається розробкою, вдосконаленням та наповненням веб-інструменту “Золото партій”, покликаного максимально доступно донести інформацію про обсяги фінансування й витрат політичних партій, про їхніх основних донорів тощо.

Аналіз партійних фінансових звітів

Аналітики ЧЕСНО готують аналітику, статті, розслідування та новини у сфері політичних фінансів із акцентом на перевірку достовірності та повноти даних, поданих партіями у фінансових звітах. Ми публікуємо матеріали як про окремі політичні партії, так і про факти, явища, закономірності, пов’язані із політичним фінансуванням та фінансовими звітами політичних партій.

У своїй діяльності ЧЕСНО керується такими журналістськими стандартами, як безсторонність, відокремлення фактів від коментарів, баланс думок і точок зору, достовірність (підкріплення матеріалу фактажем, посиланнями, доказами, аргументами), точність та повнота.

Під час підготовки матеріалів, присвячених конкретним політичним партіям, Рух ЧЕСНО завжди надає можливість уповноваженим особам партії чи політикам (особам, організаціям), яких це стосується, прокоментувати викладені факти.

Проект “Просування стандартів фінансової прозорості та доброчесності партій в Україні”

З березня 2018 року по травень 2019 року Громадський рух ЧЕСНО за підтримки IFES Україна реалізує проект “Просування стандартів фінансової прозорості та доброчесності партій в Україні”. У рамках проекту будуть публікуватися статті, розслідування, новини та аналітика щодо конкретних політичних партій. Кожній окремій партії буде присвячено по одному матеріалу. Черговість підбору партій визначається автором, редактором та керівником проекту/напрямку відповідно до критеріїв, описаних вище.

У рамках проекту опубліковано:

Обираючи теми для статей, розслідувань та аналітики щодо конкретних політичних партій, пріоритетними для Громадського руху ЧЕСНО є:

• парламентські партії (із огляду на те, що вони є при владі, а також на те, що ці партії отримують державне фінансування)

• позапарламентські партії, які згідно із актуальними соціологічними дослідженнями мають рейтинг 5% і вище, а отже претендують на місця в парламенті та отримання державного фінансування

• позапарламентські партії, які згідно із актуальними соціологічними дослідженнями мають рейтинг 2% і більше, а отже претендуватимуть на отримання державного фінансування після наступних парламентських виборів

• позапарламентські партії, які мають значний вплив на певні регіони (критерій - результати місцевих виборів)

• інші активні політичні партії (ведуть активні інформаційні кампанії, що свідчить про використання значного ресурсу).

Черговість відбору партій у межах кожної категорії та в цілому визначається аналітиком ЧЕСНО та узгоджується з керівником відповідного проекту/напрямку в організації та редактором сайту ЧЕСНО. Під час відбору тем аналітик зважає на те, які останні матеріали публікував ЧЕСНО, уникаючи акцентування уваги на конкретній політичній партії. Виявляючи порушення або інші вагомі факти чи явища щодо конкретної політичної партії, у цій же статті автор повинен згадати аналогічні чи схожі порушення, факти чи явища, що стосуються інших політичних партій.

---

Методологія оцінювання відповідальності та відкритості депутатів місцевих рад

Рух ЧЕСНО на основі своєї діяльності підготував критерії оцінювання роботи політика/політикині, які допоможуть виборцям визначити, наскільки він чи вона є доброчесними, працюючи в місцевій раді. Це дасть партіям змогу вирішити, чи кандидувати таких політиків знову 2020 року на місцевих виборах, а виборцям – зрозуміти, чи якісно їхні депутати виконують представницьку функцію.

Як відомо, місцеві ради є тим інструментом, з допомогою якого реалізується управління справами громади на місцях. Від імені територіальних громад та в їхніх інтересах депутати місцевих рад розпоряджаються бюджетними коштами, затверджують місцеві податки, опікуються питаннями благоустрою населених пунктів, вирішують долю комунального майна.

У межах моніторингу Рух ЧЕСНО збирає та аналізує інформацію про роботу депутатів місцевих рад з метою інформування виборців перед черговими виборами.

Моніторинг Рухом ЧЕСНО здійснюється за публічно оголошеними критеріями. Аналіз роботи депутата відбувається на підставі відомостей про:

Моніторинг за цими критеріями здійснюється для того, щоб покращити якість виконання представницької функції депутатів, інформування виборців про механізм відкликання депутатів-прогульників та тих депутатів, які неналежним чином виконують представницьку функцію. Рух ЧЕСНО моніторить факти гречкосійства, фігурування в антикорупціних розслідуваннях та міжпартійних перходів для збереження політичної пам’яті та зміни політичної культури.     

Також Рух ЧЕСНО на основі зібраних даних та аналізу пропонуватиме законотворцям прийняти відповідні зміни, аби покращити якість роботи політичної системи.

Критерій 1. Відвідуваність

Рух ЧЕСНО аналізує відвідування депутатами пленарних засідань місцевих рад та засідань постійних комісій.

Згідно із законом, пропуски депутатом протягом року понад половини засідань сесій або постійної комісії, до якої він належить, є підставою для відкликання такого депутата виборцями (ч. 5 ст. 49 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, ч. 2 ст. 37 Закону України “Про статус депутатів місцевих рад”). Ми з’ясовуємо, скільки засідань пропустили депутати та хто з них є “кандидатами на відкликання”.

“Кандидатом на відкликання” Рух ЧЕСНО вважає депутата місцевої ради, який пропустив більш ніж 50% засідань ради або понад 50% засідань постійної комісії, до складу якої він входить, протягом одного з повних календарних років його каденції. Неповні роки депутатської каденції не враховуються. 

У тому разі, якщо депутат змінював постійну комісію впродовж року, враховується частка пропущених від загальної кількості засідань усіх комісій, членом яких він був протягом року.

Якщо орган місцевого самоврядування надає Руху ЧЕСНО дані поіменного голосування депутатів, то враховуються дані не письмової чи електронної реєстрації депутата на засіданнях, а його участь у голосуваннях. Якщо депутат упродовж року не брав участі в понад 50% голосувань, то він вважається кандидатом на відкликання, оскільки неналежним чином виконував свою представницьку функцію.

Напередодні виборів до місцевих рад 2020 року Рух ЧЕСНО аналізує відвідуваність депутатами засідань ради та її постійних комісій і називає тих депутатів, котрі є прогульниками. 

“Прогульниками” вважаються депутати, які пропустили 25% і більше чергових засідань місцевої ради або засідань її постійних комісій від моменту обрання до відповідної ради. У тому разі, якщо депутат змінював постійну комісію впродовж своєї каденції, враховується частка пропущених від загальної кількості засідань усіх комісій, членом яких він був. 

Якщо орган місцевого самоврядування надав Руху ЧЕСНО результати поіменних голосувань, то враховуються дані не письмової чи електронної реєстрації депутата на засіданнях, а його участь у голосуваннях.

За результатами 4-х календарних років роботи ради (2016, 2017, 2018, 2019 роки) Рух ЧЕСНО вираховує для кожного депутата рівень виконання ним представницької функції в балах від 0 до -16, які можуть бути відображені у відсотках. 

Якщо депутат став кандидатом на відкликання за результатами прогулювання засідань сесій або комісії під час календарного року його каденції, то це -2 бали. Якщо депутат пропустив понад 50% засідань і сесій, і комісії протягом одного календарного року, то це -4 бали (-2 за пропуски сесійних засідань, -2 за пропуски засідань комісії). 

Якщо депутат пропустив 25% засідань сесій або комісії, то це, відповідно, -1 бал. Отож, сумарно за 4 роки пропускання засідань сесій та комісій максимальним від’ємним балом, що відображає неякісне представництво інтересів виборців, є -16. А 0 балів є найбільш позитивним показником.

Публікуючи інформацію про “кандидатів на відкликання” та “прогульників” ради, Рух ЧЕСНО має на меті привернути увагу партій, місцевої громади й журналістів до проблеми неналежного відвідування депутатами засідань ради та несумлінного виконання функцій представницької демократії. Депутатів ми спонукаємо до відповідального ставлення до виконання своєї представницької функції.

Ми сподіваємося, що результати досліджень Руху ЧЕСНО стануть поштовхом для подальшого з’ясування журналістами й активістами на місцях, хто з місцевих депутатів заслуговує на відкликання (згідно зі ст. 37 Закону України “Про статус депутатів місцевих рад”).

Рух ЧЕСНО використовує такі джерела інформації: дані, оприлюднені на офіційних веб-сайтах рад, протоколи засідань місцевих рад і постійних комісій, відповіді на інформаційні запити Руху ЧЕСНО до місцевих рад.

У разі ненадання інформації на запит Руху ЧЕСНО, а також відсутності необхідних даних у відкритих загальнодоступних джерелах у результатах дослідження буде позначка “ІНФОРМАЦІЮ ПРИХОВАНО РАДОЮ”.

Критерій 2. Якість голосування депутатів місцевих рад

Громадський рух ЧЕСНО визначає індекс опозиційності голосувань депутата (відсоток голосувань “проти” та “утримався” в загальній кількості голосувань). Цей критерій відстежується за наявності інформації про поіменне голосування депутатів у раді на її офіційному сайті або в офіційній відповіді на запит Руху ЧЕСНО.

З огляду на те, що інформація про відвідуваність не може дати в повному обсязі розуміння про належне виконання депутатом його представницької функції (деякі депутати реєструються на засіданні, а потім залишають залу, не беручи участі в подальших голосуваннях), Рух ЧЕСНО аналізує відсоток участі депутатів у голосуваннях ради.

Крім цього, Рух ЧЕСНО відстежує поіменні голосування за важливі для громади питання.

Критерій 3. Кількість поданих проєктів рішень та підтримка їх радою

Рух ЧЕСНО може аналізувати інформацію про те, скільки проєктів рішень подав кожен депутат і скільки з них було ухвалено, якщо відповідна місцева рада надала такі дані. 

Ми не аналізуємо змісту проєктів рішень, а констатуємо кількість напрацювань і кількість підтриманих радою рішень. Це дає можливість оцінити підтримку депутата радою та доцільність поданих ним проєктів рішень, на думку депутатів тієї ж ради. Таким чином ми намагаємося показати активність депутатів у розробленні рішень та можливий вплив автора проєкту рішення на його ухвалення радою.

Критерій 4. Фігурування в антикорупційних розслідуваннях (ФАР)

У грудні 2015 року Рух ЧЕСНО презентував моніторинговий інструмент – каталог фігурантів антикорупційних розслідувань, де ми збираємо матеріали журналістів-розслідувачів про політиків.

Нашими джерелами для моніторингу є видання “Наші гроші”, “Схеми”, “Слідство.інфо”, “Українська правда”, “Ukr.aw”, “Наші гроші з Денисом Бігусом” та інші. Ми не стверджуємо, що фігуранти каталогу вчинили корупційне правопорушення та не оцінюємо їхніх дій, а лише заохочуємо ознайомитися з журналістськими розслідуваннями, у яких фігурують, зокрема, і депутати місцевих рад. Детальніше про методологію ФАР можна дізнатися на сайті Руху ЧЕСНО.

Критерій 5. Гречкосійство

Термінологія “гречкосійства”:

Гречкосійство – це спроби політиків (на виборних чи призначених посадах) або потенційних кандидатів вплинути на волевиявлення виборців самостійно чи через допоміжних суб’єктів (третіх сторін) шляхом роздавання товарів, надання послуг або інших матеріальних чи нематеріальних активів.

Гречкосійство за приватні кошти – це надання товарів, послуг виборцям або їхнім дітям власним коштом політиків чи потенційних кандидатів, зокрема й через громадські організації та благодійні фонди.

“Бюджетна гречка” або “піар бюджетним коштом” – це піар політиків чи потенційних кандидатів на товарах і послугах тощо, оплачених за кошти з державного або місцевого бюджету, які вони позиціонують/маркують як свою заслугу, комунікують як свій здобуток і можуть замовчувати те, що це зроблено за бюджетні гроші.

Потенційний кандидат – це особа, котра, маючи намір балотуватись і підвищити свою впізнаваність, показує це публічно. Демонстрування наміру може виявлятися в наданні товарів і послуг виборцям чи їхнім дітям за бюджетні чи приватні гроші або коштом третіх осіб з метою вплинути на волевиявлення в майбутньому.

Суб'єкти гречкосійства – це фізичні чи юридичні особи, яких потенційні кандидати або чинні політики можуть використовувати як посередників. 

Агітація – це здійснення діяльності з метою спонукання виборців голосувати або не голосувати за певного кандидата в депутати чи партію – суб'єкта виборчого процесу. Формами агітації, які Рух ЧЕСНО не вважає за гречкосійство, є роздавання листівок чи поліграфічних матеріалів, розміщення агітаційних наметів, зустрічі з виборцями задля розроблення програми та її подальшої популяризації, проведення мітингів і демонстрацій, дебати, політична реклама. 

Мета моніторингу

1. Зміна політичної культури чинних депутатів і потенційних кандидатів задля того, щоб електоральна демократія трансформувалась у представницьку.

2. Фіксація фактів гречкосійства, аналіз його впливу на вибір громадян і подальше здійснення гречкосіями неякісної представницької функції дають підстави для напрацювання змін до законодавства України, а саме:

   • урегулювати діяльність третіх осіб (благодійних фондів, громадських організацій, ЗМІ), спрямовану на популяризацію партій та окремих політиків, упрозорити джерела їхнього фінансування;

   • змінити дозволений перелік агітації (п.7 ч.1 статті 51 “Форми і засоби передвиборної агітації” Виборчого кодексу України), зокрема вилучити таку форму агітації, як концерти, спортивні змагання тощо;

   • ліквідувати цільові (депутатські) фонди, які зараз формуються з місцевих бюджетів (стаття 68 закону “Про місцеве самоврядування в Україні”) і використовуються депутатами як бюджетна “гречка”, оскільки депутати не повинні виконувати невластиві їм функції, що вже покладені на соцслужбу та інші профільні служби муніципалітетів.

Рух ЧЕСНО виступає за якісну зміну політичної культури в Україні. 

Значна кількість українських політиків у комунікації з виборцями не обговорює проблем, які можна розв’язати на різних рівнях із представницьким мандатом, не напрацьовує спільно відповідних політик, програм і шляхів їх реалізації. Натомість політики використовують товари, роботи та послуги, щоб отримати голоси виборців. Рух ЧЕСНО фіксує такі прояви гречкосійства. 

Перший  – це  “гречкосійство за приватні гроші”, тобто надання товарів чи послуг виборцям або їхнім дітям за приватні кошти, зокрема й через громадські організації та благодійні фонди. 

Згідно з дослідженням Руху ЧЕСНО, 2018 року 80 нардепів задекларували 94 благодійні фонди. Крім цього, фіксуються випадки іменних благодійних фондів, яких немає в деклараціях, а також благодійних фондів, котрі прямо чи опосередковано пов’язані з політиком.

Наявність у політика благодійного фонду чи ГО або промоутування ним певного фонду не є підставою називати такого політика гречкосієм. Водночас Рух ЧЕСНО розглядає це як підставу для перевірки діяльності політика. Ми беремо до розгляду діяльність благодійних фондів насамперед через те, що ці організації не оприлюднюють своїх донорів, тому громадськість не знає, хто ж насправді фінансує такого політика.

Другий вид  – це  “бюджетна гречка” або так званий “піар бюджетним коштом”. “Бюджетна гречка” походить з піару політиків на товарах і послугах, фінансованих початково платниками податків (ідеться, приміром, про субвенції на соціально-економічний розвиток з державного або обласного бюджету, депутатські фонди). 

До цього виду ми зараховуємо випадки, коли політики чи потенційні кандидати вдаються до піару на товарах і послугах тощо, оплачених за кошти з державного або місцевого бюджету, але при цьому вони позиціонують/маркують такі товари чи послуги як свою заслугу, комунікують як свій здобуток і можуть замовчувати те, що це зроблено за бюджетні гроші. Наприклад, пробрендовані іменем політика спортивні майданчики або лавки, придбані коштом платників податків, ми вважатимемо за “бюджетну гречку”. 

Також Рух ЧЕСНО виступає за ліквідацію депутатських фондів, які часто використовуються як “бюджетна гречка”, особливо в тих випадках, коли депутати дають виборцям готівку як матеріальну допомогу. Наявність депутатського фонду є вагомою перевагою для чинних депутатів, що може допомогти їм переобратися, оскільки вхід до політики тих, хто не має депутатського мандата, буде ускладнений саме через депутатські фонди.

Ми фіксуємо такі факти гречкосійства й у міжвиборчий період, оскільки цей час є білою плямою в законодавстві, що дає можливість потенційним кандидатам і чинним політикам вести активну діяльність (часто в межах певного округу) упродовж тривалого часу, але до початку виборчої кампанії. 

Крім того, використовуючи благодійні фонди, потенційні кандидати й чинні політики не зобов’язані розкривати джерела походження коштів, витрачених на гречкосійство. Відтак ми не завжди можемо зіставити масштаби видатків на “благодійно”-політичну кампанію та походження коштів на її проведення. 

Суб'єкти гречкосійства – це фізичні або юридичні особи, яких потенційні кандидати або чинні політики можуть використовувати як посередників. 

Допоміжними суб’єктами можуть бути:

1. Громадські організації (ГО), благодійні організації/фонди (БФ) та інші зареєстровані й незареєстровані об’єднання, зазначені в деклараціях (чи поза деклараціями) потенційних кандидатів або політиків, чия діяльність спрямована, зокрема, на популяризацію окремих політиків чи партій і які можуть потенційно вплинути на вибір виборців;

2. Помічники (якщо потенційний кандидат є чинним народним або місцевим депутатом), довірені особи кандидатів, помічені в наведених вище діях, що можуть вплинути на вибір виборців, тощо; 

3. Політичні партії (згідно зі статтею 4 ЗУ “Про благодійну діяльність і благодійні організації”, політичні партії не можуть здійснювати благодійну діяльність, але такі факти трапляються, тож ми також фіксуємо надання товарів чи послуг від партій як гречкосійство). 

Зауважимо, що після старту виборчої кампанії виникає відповідальність за підкуп виборців, що передбачено статтею 160 Кримінального кодексу України, і від цього моменту фактами підкупу виборців повинні опікуватися правоохоронні органи.

Відповідно до ККУ, підкуп виборів відбувається, якщо сума перевищує 3% прожиткового мінімуму, актуального на момент старту виборчої кампанії. Від 1 січня 2019 року і станом на 22 травня прожитковий мінімум становив 1853 грн (3% – 55,69 грн). Прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року сягає 2102 гривні (3% – це близько 63 грн).

Ми не вважаємо за гречкосійство промотовари, що містять ознаки агітаційних матеріалів, на кшталт візуальних зображень найменувань, символіки, прапорів політичної партії, а також канцелярію, кепки й футболки.

Проте ми вважаємо за гречкосійство організовані політиком, партією або потенційним кандидатом концерти та подібні види агітації (п.7 ч.1 статті 51 “Форми і засоби передвиборної агітації” Виборчого кодексу України) з огляду на те, що в такому разі громадяни по суті отримують від них додаткову послугу й це є непрямим підкупом виборців. Зауважимо, що на сьогодні такі заходи, як концерти, належать до форми агітації (згідно з Виборчим кодексом), тому у виборчий період кандидати повинні про них повідомляти у фінансових звітах, бо витрачають на них кошти з виборчих фондів. На думку Руху ЧЕСНО, такі концерти не дають виборцям додаткового розуміння про команду та програму кандидата й не сприяють процесу комунікації кандидата з виборцями задля окреслення проблем і пошуку шляхів їх розв’язання. Отже, організація концертів не розвиває представництво інтересів громади, а виконує радше розважальну функцію й дає виборцям змогу відвідати виступи зірок, за які вони, якби схотіли піти на концерт, мали б сплатити власні кошти. 

Зауважимо, що наведені кейси маркування гречкосійства не є вичерпними та можуть доповнюватися. 

Критерій 6. Міжфракційні/міжпартійні переходи

Рух ЧЕСНО досліджуватиме політичну траєкторію депутатів місцевих рад, з’ясовуючи, хто з депутатів змінював свою фракційну або партійну належність.

Згідно із законом, депутатів місцевих рад обирають пропорційним та мажоритарним способами. При цьому партії наділені правом висувати кандидатів як у багатомандатних, так і в одномандатних виборчих округах. 

ПРАВО НА ВІДПОВІДЬ

Рух ЧЕСНО надає особам, які стали фігурантами матеріалів, створених у межах кампанії моніторингу, можливість висловити свою позицію щодо результатів моніторингу.

Рух ЧЕСНО не зобов’язаний перевіряти достовірність інформації, отриманої з офіційних джерел, і не несе відповідальності в разі її спростування (стаття 302 Цивільного кодексу України). Це, зокрема, дані про письмову чи електронну реєстрацію депутата місцевої ради, про зміну ним фракції; інформація, одержана у відповідь на запит або звернення до органу державної влади чи місцевого самоврядування; відомості, розміщені на офіційному веб-сайті місцевої ради; інша інформація з офіційних джерел. 

Рух ЧЕСНО також звертається безпосередньо до місцевих депутатів з метою отримання інформації про них та їхню діяльність.

Громадський рух ЧЕСНО, відповідно до положень Конституції України про свободу інформації та вираження поглядів, збирає й поширює інформацію про депутатів.

При цьому Рух ЧЕСНО дотримується принципів неупередженості, збалансованості, достовірності, вичерпності й точності поширюваної інформації.

Рух ЧЕСНО не виступає за чи проти жодної політичної партії, кандидата або кандидатки. 

Критерії, визначені Рухом ЧЕСНО, є рекомендаційними для виборців і мають на меті допомогти українцям зробити поінформований вибір під час голосування, як й інформація про політичну пам’ять, що стосується кандидата чи кандидатки. У разі, якщо кандидат/ка не погоджується з викладеним за методологією Руху ЧЕСНО матеріалом, за стандартами збалансованості інформації він/вона має право надати Руху ЧЕСНО коментар щодо фактів, викладених у статті, який буде оприлюднено. 

---

Юридичні засади діяльності Руху ЧЕСНО

Рух ЧЕСНО, відповідно до положень Конституції України про свободу вираження поглядів та забезпечення вільного волевиявлення на виборах, поширює інформацію про осіб, які претендують або можуть претендувати на посаду народного депутата України, депутата місцевих рад, голів міст та інших виборних посад.

Діяльність Руху спрямована на забезпечення виборцям можливості доступу до різнобічної та неупередженої інформації, потрібної для здійснення усвідомленого, поінформованого, вільного вибору (стаття 63 Закону України “Про вибори народних депутатів України”). При цьому Рух дотримується принципів неупередженості, збалансованості, достовірності, повноти і точності поширюваної інформації.

1. Інформація, яку використовує Рух ЧЕСНО:

• Рух ЧЕСНО використовує інформацію, що отримується безпосередньо від самих осіб, яких вона стосується, або збирається виключно з відкритих загальнодоступних джерел.  Така інформація надана за згодою особи або раніше вже була оприлюднена, є доступною для ознайомлення і подальшого поширення необмеженому колу осіб і, відповідно, не може вважатися конфіденційною інформацією про особу.

• Рух ЧЕСНО виходить з того, що відповідно до статті 7 Закону України “Про статус народного депутата України” народний депутат постійно підтримує зв’язки з виборцями, розглядає звернення виборців, об’єднань громадян, вживає заходів для реалізації їх пропозицій і законних вимог, інформує виборців про свою депутатську діяльність під час особистих зустрічей з ними та через засоби масової інформації. 

• Рух ЧЕСНО виходить також із того, що відповідно до статті 5 Закону України “Про захист персональних даних” персональні дані особи, яка займає або претендує зайняти виборну посаду у представницькому органі (у т.ч. є народним депутатом України або кандидатом у народні депутати України), не належать до інформації з обмеженим доступом.

• При цьому, за статтею 21 Закону України “Про інформацію”, не може бути віднесено до інформації з обмеженим доступом (у т.ч. до конфіденційної інформації про особу) відомості про факти порушення прав і свобод людини, про незаконні дії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.

• Так само не є конфіденційною інформація, що стосується здійснення особою, яка займає посаду, пов’язану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень (Рішення Конституційного Суду № 2-рп/2012 від 20.01.2012).

• Також не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно (згідно із ч.5 ст.6 Закону України “Про доступ до публічної інформації”).

• Рух ЧЕСНО не зобов’язаний повідомляти особу про збирання і оброблення її персональних даних, оскільки інформація збирається із загальнодоступних джерел (стаття 12 Закону України “Про захист персональних даних”).

• Крім того, інформація, що містилася у документах, поданих до Центральної виборчої комісії для реєстрації кандидатів у депутати, є відкритою згідно із ч.2 ст. 63 Закону України “Про вибори народних депутатів”. Серед іншого, йдеться про таку інформацію:

  • автобіографія;

  • зобов'язання у разі обрання депутатом протягом місяця після офіційного оприлюднення результатів виборів передати в управління іншій особі належні йому підприємства та корпоративні права;

  • відомості з декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру.

• У своїй діяльності Рух ЧЕСНО також виходить з права окремих громадян або об’єднань громадян проводити заходи щодо інформування населення з питань запобігання і протидії корупції, проводити дослідження з цих питань, повідомляти громадськість про виявлені факти вчинення корупційних правопорушень та здійснювати громадський контроль в інших формах, які не суперечать чинному законодавству (п. 1 ст. 18 Закону України “Про засади запобігання і протидії корупції”).

• Таким чином, збирання та інша обробка персональних даних народних депутатів здійснюється для захисту законних інтересів учасників Руху ЧЕСНО, що становить собою правомірну підставу для такої обробки (п. 5 ст. 11 Закону України “Про захист персональних даних”).

• Рух ЧЕСНО здійснює обробку персональних даних депутатів в базі даних, яка буде зареєстрована у встановленому законом порядку.

2. Поширення негативної інформації

• Рух ЧЕСНО не робить тверджень щодо доведеності фактів неправомірної або неетичної поведінки (наприклад, щодо порушення особою прав людини чи невідповідності стилю життя особи її задекларованим доходам).

• Рух ЧЕСНО не робить тверджень щодо доведеності вини особи у вчинені правопорушення, крім випадків, коли така вина встановлена судом. Оцінка Руху може не збігатися з офіційними висновками (наприклад, із рішенням суду щодо непритягнення до відповідальності чи відмовою правоохоронних органів порушити кримінальну справу, відкрити провадження у справі про адміністративне правопорушення).

• Рух ЧЕСНО робить оцінку вірогідності причетності особи до правопорушення чи неетичної поведінки і поширює відповідну інформацію лише у випадку, коли така вірогідність, на думку Руху ЧЕСНО є високою і ґрунтується на фактичних даних, оприлюднених у достовірних джерелах.

• Таким чином, Рух ЧЕСНО наголошує, що твердження про відповідність чи невідповідність критеріям “Непричетність до порушення прав і свобод людини”, “Непричетність до корупції та інших зловживань”, “Незмінність політичної позиції відповідно до волевиявлення виборців” та “Відповідність стилю життя депутатів задекларованому майновому стану” є оціночними судженнями Руху ЧЕСНО.

• Оціночні судження Руху ЧЕСНО не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості (стаття 30 Закону України “Про інформацію”), що відповідає міжнародним стандартам захисту свободи слова, зокрема, обов’язковій для застосування практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якою оціночні судження не підлягають доведенню (див., серед інших, рішення у справах “Лінгенс проти Австрії”, “Українська Прес-Група проти України”).

• Рух ЧЕСНО не зобов’язаний перевіряти достовірність інформації, отриманої з офіційних джерел, та не несе відповідальності в разі її спростування (стаття 302 Цивільного кодексу). Це, зокрема: інформація про письмову чи електронну реєстрацію народного депутата, про зміну фракції; інформація, отримана у відповідь на запит чи звернення, державного органу чи органу місцевого самоврядування; інформація з офіційного веб-сайту Верховної Ради; інша інформація з офіційних джерел. Рух ЧЕСНО також звертається безпосередньо до народних депутатів з метою отримання інформації про них та їхню діяльність.

3. Право на спростування та відповідь

Перед оприлюдненням своєї оцінки Рух ЧЕСНО повідомляє народних депутатів про можливість спростувати інформацію про їхню можливу недоброчесність протягом 3 днів.

Рух ЧЕСНО, відповідно до статті 30 Закону України “Про інформацію”, надає особі, про яку було поширено інформацію, з якою вона не згодна, можливість відповіді в розумному обсязі. Відповідь оприлюднюється на веб-сайті Руху ЧЕСНО на сторінці відповідного депутата.

Рух ЧЕСНО надає особам, які стали фігурантами проведених у рамках кампанії досліджень, можливість представити свою позицію щодо здійсненого моніторингу.

По-перше, перед офіційним оприлюдненням Рух ЧЕСНО повідомлятиме результати моніторингу апаратам місцевих рад та головам фракцій для отримання можливих спростувань/відповідей. Впродовж 3 робочих днів з дня отримання повідомлення про результати моніторингу Руху ЧЕСНО особи, що стали фігурантами досліджень Руху, матимуть змогу надати свою відповідь. Рух ЧЕСНО може змінити оцінку у разі наведення особою переконливих аргументів. Відповіді фігурантів додаватимуться до результатів досліджень на офіційному сайті ЧЕСНО у відповідному розділі.

Крім того, після оприлюднення результатів досліджень Рух ЧЕСНО розглядатиме апеляції осіб, не згодних із оцінкою Руху. Апеляції додаватимуться до результатів досліджень, що публікуватимуться на офіційному сайті ЧЕСНО.

4. Передвиборна агітація

Рух ЧЕСНО дотримується вимог Закону України “Про вибори народних депутатів України” щодо передвиборної агітації, зокрема в частині строків проведення агітації.

Засоби масової інформації, що поширюють інформацію Руху ЧЕСНО чи про Рух ЧЕСНО, повинні при цьому уникати агітації голосувати або не голосувати за певну партію чи кандидата, не вживати висловлювань чи розміщувати матеріали, які ставлять за мету спонукати виборців голосувати або не голосувати за конкретну партію чи кандидата. Такі заклики і матеріали під час виборчого процесу можуть бути визнані порушенням статті 74 Закону України “Про вибори народних депутатів України”.

Інформація у засобах масової інформації про Рух ЧЕСНО, у якій згадується оцінка Рухом ЧЕСНО конкретних кандидатів чи партій, не може вважатися передвиборною агітацією.

---

Методологія дослідження політичної реклами в Telegram

Вибір каналів для дослідження

Для дослідження політичної реклами канали обираються за наступними критеріями:

• Орієнтовані на українську аудиторію
• Належать до категорії новинних та політичних каналів
• Мають більше 100 тисяч підписників
• Не є особистими блогами
• Не є офіційними каналами політиків або урядових установ

Таким чином було отримано список зі 126 найбільших регіональних та всеукраїнських телеграм-каналів. Також для дослідження реклами народних депутатів були зібрані їхні телеграм-канали. Всього було виявлено 109 таких каналів. У випадку дослідження реклами політичних партій, урядовців або представників місцевої влади є доречним більший пул телеграм-каналів.

Також для порівняння зв’язків нардепів зі ЗМІ та великими каналами, сторінки ЗМІ обираються за наступними критеріями:

• загальнонаціональні інтернет-видання
• відсутнє обмеження щодо кількості підписників

ЗМІ, що позиціонують себе регіональними, проте мають більше 100 тисяч підписників класифікуються на етапі порівняння як великі Telegram-канали через велике охоплення аудиторії. Відповідно має значення показник найбільшої кількості репостів у двох категоріях: ЗМІ та великі канали. За умови однакової кількості репостів в категорії, береться до уваги останнє значення у часовому проміжку.

Дослідження зв’язків та мереж каналів

Для дослідження мережі поширення політичної реклами використовується мережевий аналіз. Зібрані новинні та депутатські канали є вузлами (об’єктами) мережі, а згадки та репости є ребрами, тобто зв’язками.

У випадку дослідження реклами варто зауважити, що не всі депутати мають власні канали, проте вони все одно можуть бути учасниками мережі. Тому за потреби список вузлів можна розширити.

Оскільки в Telegram на відміну від Facebook або Twitter не має функції “друзів”, то дослідження зв’язків зводиться до даних дописів, а не самих каналів. Основними джерелами інформації є:

• Згадки. Користувачі та канали в Telegram можуть бути згадані за власним нікнеймом або внутрішним посиланням t.me. У першому випадку це відбувається за допомогою знаку “@”, у другому – url (зазвичай вбудований в текст).
• Репости. Дописи можна пересилати на канал, при цьому зберігається вказаний оригінальний автор повідомлення (у форматі клікабельного імені, якщо не змінені налаштування конфіденійності). Текст та медіа повідомлення залишається незмінним.

Окрім цих даних, які можна зібрати за допомогою Telegram API, може знадобитися також ручний пошук згадок за іменем та прізвищем. Це буде доречно у випадку дослідження більшої мережі поширення реклами політиків, а не лише їхніх каналів.

Для аналізу мережі каналів важливими є наступні показники:

• Центральність вузлів за степенем та посередництвом. Перше вказує на кількість зв’язків у об’єкта, а друге на кількість разів, коли він є мостом між двома іншими учасниками мережі.
• Кластеризація. За допомогою алгоритмів, наприклад спектральної кластеризації, мережа досліджується на наявність спільнот. У випадку Telegram – каналів, які часто посилаються одне на одного.

Моніторинг політичної рекламия

В Telegram-каналах присутня як пряма, так і прихована реклама. Для моніторингу обох типів релевантним є пошук тексту за ключовими словами. До першого типу належать дописи зі словами-маркерами “підписуйтесь” або “стежте”. Рідше реклама позначена відповідними дисклеймерами.

Визначити чи є допис прихованою рекламою складніше. У цьому випадку варто досліджувати текст та медіа дописів зі згадками політиків або їхніх ініціатив за допомогою аналізу тональності. Наступні маркери можуть бути індикторами прихованої реклами:

• Попередні дописи, що стосуються політика та/або ініціативи є негативними, проте рекламний пост є позитивним за тональністю
• Усі дописи на каналі, що стосуються політика та/або ініціативи є позитивними
• Канал, де розміщено рекламу, та політик належать до однієї мережі та/або кластеру
• Канал політика має високий показник центральності у мережі каналів, де розміщено рекламу
• Декілька каналів поширюють дописи з однаковим змістом та/або мінімальними змінами, наприклад, допис перекладений іншою мовою

Для аналізу витрат на політичну рекламу можна дізнатися її приблизну ціну наступними шляхами:

• Пряма комунікація з адміністраторами каналу. Анонімні профілі для комунікації щодо розміщення реклами зазвичай вказуються в описі каналу.
• Біржу реклами в Telegram. На спеціальних сайтах, що займаються посередництвом у розмішенні реклами, вказані її розцінки та умови на різних каналах.

Важливо зазначити, що точну ціну реклами дізнатися з відкритих джерел майже неможливо, адже більшість каналів працюють анонімно та без посередництва самої платформи у рзмішенні реклами, як це відбувається у Facebook або Google.

Методологія дослідження “Захисники серед депутатів місцевих рад”

Збір даних

Щоб отримати інформацію про кількість депутатів, які проходять службу в ЗСУ та ТрО аналітики ЧЕСНО направлять запити до великих партій, які представлені у багатьох регіонах України, до місцевих партій, які представлені в окремих областях, районах та містах, а також у обласні, міські та районні ради. Додатково, в межах якісного аналізу, будуть проаналізовані кейси служби депутатів в Збройних Силах України та підрозділах територіальної оборони, які згадуються у ЗМІ.

Перелік партій буде визначений за зведеними даними ЧЕСНО “Вибори-2020. Кандидування й підсумки”, які агреговані з сайту ЦВК.

Додатково будуть надіслані звернення до місцевих рад. До обласних рад у кожній області та до міських рад обласних центрів у кожній області будуть надіслані звернення за зразком.

Для перевірки наданих даних буде також надіслане звернення до Центральної виборчої комісії з проханням надати інформацію про загальну кількість депутатів від кожної з партій.

Збір інформації

Осередкам партій та ОМС відповідного рівня будуть надіслані таблиці для заповнення за шаблоном та супровідні листи, у яких буде обґрунтована потреба надати інформацію про депутатів, які проходять службу в Збройних Силах України та підрозділах територіальної оборони.

Таблиця включає в себе декілька запитів для заповнення даних. Запитуємо дані щодо обласних рад, міських рад обласних центрів, районних рад та міських рад у розподілі за областями. Щодо кожного рівня ради запитуємо такі дані:

• Загальна кількість депутатів у раді
• Кількість депутатів від політсили відповідного рівня
• Кількість депутатів відповідного рівня, які:
• Мобілізовані або контракт в ЗСУ
• Мобілізовані або контракт в ТрО ЗСУ
• Контракт в ДФТГ
• Примітки (за наявності)

Розподіл на категорії (мобілізовані або контракт в ЗСУ; мобілізовані або контракт в ТрО ЗСУ; контракт в ДФТГ) зумовлений відмінностями умов проходження служби в різних складових ЗСУ та інших військових формуваннях.

1. Мобілізовані або контракт в ЗСУ, в більшості, проходять службу у бойових частинах та залучаються до участі у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії росії проти України.
2. Мобілізовані або контракт в ТрО ЗСУ, в більшості, проходять службу в ротах охорони ТЦК та СП або у місцевих підрозділах територіальної оборони, які не залучаються до завдань в зонах безпосередніх бойових діях.
3. За контрактом в ДФТГ добровольці залучаються до завдань у воєнізованих підрозділах, сформованих на території громади для оборони цієї громади. Така служба не є безпосередньо військовою службою, тому з ДФТГ можна звільнитися за власним бажанням та не очікувати наказу про демобілізацію або завершення воєнного стану.

Інформація, яка додатково може бути в запиті та може бути корисною для якісного аналізу:

1. Коли такі депутати почали проходити службу;
2. Поранення;
3. Виплати з місцевого бюджету за військову службу, службу в ТрО та ДФТГ.

Як будемо аналізувати дані?

За результатами звернень ми отримаємо:

1. Таблиці відповідей від великих партій, які представлені у більшості регіонів України. Усі таблиці мають уніфікований вигляд, тому дані будуть зведені в одну таблицю;
2. Таблиці відповідей від місцевих партій, які представлені в окремих областях, районах та містах, щодо депутатів окремих місцевих рад. Усі таблиці мають уніфікований вигляд, тому дані будуть зведені в одну таблицю;
3. Додатково, якісні дані кейсів служби депутатів в Збройних Силах України та підрозділах територіальної оборони через ЗМІ.

Усі дані будуть зведені в комплексну таблицю та проаналізовані за такими напрямами:

1. Рейтинг партій (у відсотковому співвідношенні до загальної кількості депутатів) по кількості депутатів, які проходять службу в ЗСУ, ТрО ЗСУ та ДФТГ;
2. Рейтинг обласних рад, міських рад обласних центрів, районних рад та міських рад у розподілі за областями по кількості депутатів, які проходять службу в ЗСУ, ТрО ЗСУ та ДФТГ;
3. Якісний аналіз отриманих даних з урахуванням кейсів служби депутатів в службу в ЗСУ, ТрО ЗСУ та ДФТГ.

У публічній комунікації результатів дослідження будуть ті партій, у яких проходять військову службу понад 10% депутатів.

У 2023 році відбулося оновлення методології щодо врахування добровольців ДФТГ (добровольче формування територіальних громад) під час розрахунку відсоткового співвідношення військовослужбовців до загальної кількості місцевих депутатів.

ДФТГ відіграли важливу роль на початку повномасштабного вторгнення у 2022 році, проте наразі на захисті цілісності України у східних та південних регіонах стоять військовослужбовці Збройних сил та тероборони Збройних сил, Нацгвардії та інших військових формувань. Разом з тим, якщо партія надавала дані про кількість депутатів у ДФТГ, ці дані додані в текст.

---

Методологія оцінки партійних сайтів на доступність та зручність для потенційного донора

Завдання цієї методології — оцінка сайтів політичних партій з точки зору потенційного донора. 

Методологія передбачає 6 критеріїв доступності здійснити внесок— від наявності банківських реквізитів і до пошуку проявів фандрейзингу. По кількох критеріях аналізувалися основні партійні сайти, сайти місцевих організацій партій, а також основна сторінка партії у Facebook.

Наявність розділу "Підтримати", "Реквізити"

“так”/1 — у випадках, коли на сайті є реквізити партії, незалежно від того, на якій сторінці чи у якому розділі вони опубліковані;

“ні”/0 — у випадках, коли реквізитів партії на сайті не виявлено.

Аналізується виключно сайт партії. Опубліковані на ньому фінансові звіти не враховуються.

Доступність реквізитів

“так”/1 — у випадках, коли кнопка “підтримати” чи “реквізити” окремо вбудована на головній сторінці сайту і візуально видима одразу після входу на нього;

“ні”/0 — у випадках, коли для пошуку кнопки чи розділу з реквізитами потрібно прикладати зусилля, шукати у підрозділах сайту, скролити на кінець сторінки тощо.

Наявність інструкції/роз'яснення процедур і обмежень

“так”/1 — у випадках, коли інструкція і роз'яснення на сайті присутні та актуальні (модифіковані після останніх змін до ЗУ “Про політичні партії в Україні”, прийняті у січні 2020.

“частково”/0,5 — у випадках, коли роз'яснення на сайті є, але не актуальні (зважаючи на зміни у законодавстві);

“ні”/0 — у випадках, коли роз'яснення/інструкції на сайті відсутні.

Інтеграція платіжних систем

“так”/1 — у випадках, коли у сайт вбудовано будь-яку платіжну систему, яка дозволяє здійснювати перерахунок на користь партії безпосередньо через партійний сайт;

“ні”/0 — у випадках, коли платіжні системи у сайт не вбудовані.

Наявність реквізитів місцевих осередків

“так”/1 — у випадках, коли на центральному чи регіональних сайтах партії можна знайти реквізити конкретних місцевих організацій партії;

“частково”/0,5 — у випадках, коли на основному сайті чи регіональних сайтах партії опубліковано реквізити лише частини місцевих осередків партії (порівнюється із відповідним розділом у фінансовому звіті партії);

“ні”/0 — у випадках, коли на основному сайті та на регіональних сайтах партії реквізити місцевих організацій відсутні.

Публічні прояви фандрейзингу за останні 2 роки

“так”/1 — у випадках, якщо на партійному сайті або на основній сторінці у Facebook виявлено окремі статті/дописи з проханням про фінансову підтримку;

“частково”/0,5 — якщо прохання про підтримку є, але їм не присвячено окремих дописів/новин (інтегровані у дописи та новини на інші теми);

“ні”/0 — у випадках, коли при аналізі основного партійного сайту і основної сторінки партії у Facebook жодних проявів фандрейзингу не виявлено.

Методологія аналізу комітетів Верховної Ради 9 скликання: антирейтинг комітетів

Наразі Верховна Рада 9 скликання налічує 23 комітети. 

Парламент зараз проводить комунікаційну реформу разом з ЄС-ПРООН. Мета реформи – покращити інформування про роботу комітетів Верховної Ради та взаємодію з громадянами на різних комунікаційних майданчиках. 

Рух ЧЕСНО від початку березня і до кінця травня 2020 року (фактично у період дії жорсткого карантину, запровадженого через коронавірусну пандемію) відстежував прозорість роботи парламентських комітетів за такими параметрами:

Присутність у публічному просторі:

1. Наявність Youtube-каналу комітету з коректною назвою для пошуку і з посиланням на нього на офіційному сайті комітету;

2. Онлайн-трансляція засідань комітету з подальшим збереженням їхніх записів на Youtube-каналі (або будь-який інший формат, який передбачає відеофіксацію засідань і оприлюднення записів, але такий, що не викликає труднощів з їхнім пошуком);

3. Наявність Facebook-сторінки комітету;

4. Регулярне оновлення Facebook-сторінки комітету;

У тому разі, якщо комітет має Youtube-канал, ми зараховуємо йому 1 бал, у разі його відсутності - 0 балів. Якщо Youtube-канал не наповнений контентом (круглі столи, конференції тощо), комітет отримає 0,5 бала.

Випадки некоректних назв YouTube-каналів комітетів та відсутність посилань на канали на сайтах комітетів ми не враховуємо під час нарахування балів, але вказуємо на ці проблеми письмово.

Якщо комітет викладає записи трансляцій засідань на Youtube-канал, ми даємо йому 1 бал, якщо ні - 0 балів, якщо деяких записів засідань бракує - 0,5 бала.

Зауважимо, що ми не враховуємо засідання комітетів, які в повному обсязі або частково оприлюднені  на YouTube парламентського телеканалу “Рада”, оскільки пошук на каналі конкретних засідань ускладнений через некоректні назви та неправильні дати засідань. Утім, про ці випадки ми згадаємо  в описі антирейтингу. 

Наявність у комітету Facebook-сторінки надає йому 1 бал, відсутність - 0 балів, наповнення Facebook-сторінки - ще 1 бал, відсутність наповнення - 0 балів, часткове наповнення - 0,5 бала. 

1 бал за наповнення Facebook-сторінки ми нараховуємо, якщо комітет активно - від декількох постів на тиждень - висвітлює свою діяльність та його членів. 

Якщо активність на сторінці комітету була лише одна протягом тривалого періоду часу (створена подія, опублікований пост), то ми не вважаємо її такою, що частково наповнюється.

Якщо сторінку не оновлювали у 2020 році взагалі - 0 балів, навіть якщо її активно вели до кінця 2019 року.

Регулярне наповнення:

1. Наявність протоколів засідань і вчасне їх оприлюднення;

2. Наявність стенограм засідань і вчасне їх оприлюднення;

3. Наявність аудіозаписів засідань і вчасне їх оприлюднення;

4. Вчасне оприлюднення порядків денних засідань;

5. Інформування про рішення, які були ухвалені на засіданні комітету (наприклад, висновки комітету щодо законопроєктів у форматі новин тощо).

Залежно від наявної інформації, ми нараховуємо за кожний пункт методології 0, чи 0,5 чи 1 бал. 

1 бал: Уся інформація присутня або ж відсутній щонайбільше один із цих матеріалів: стенограма, протокол, порядок денний, новина на основі засідання, аудіо.  

0,5 бала: Інформація частково опублікована

0 балів: Інформації взагалі немає, або оприлюднена лише одна стенограма, протокол, порядок денного, новина на основі засідання або аудіо.

Мета – визначення комітетів, які найгірше звітують про свою діяльність. Для цього ми створимо антирейтинг комітетів і плануємо наголошувати на негативних кейсах їхньої прозорості. Ці випадки ми будемо фіксувати в нашому документі.

Попри наявність фіксації засідань комітетів у форматі стенограм і протоколів, досі залишається ускладненим відображення поіменного голосування народних депутатів на цих засіданнях:  у стенограмах не завжди фіксують, як саме голосував кожен нардеп з того чи іншого питання, а у разі ведення відеотрансляції об'єктив камери часто не охоплює всю залу засідань. Тому в рамках комунікаційних перетворень у комітетах гарною практикою для секретаріатів була б поіменна фіксація голосувань з оприлюдненням їхніх результатів після засідань.

Через запроваджений у середині березня карантин комітети перейшли на дистанційний режим роботи, тому деякі з них почали використовувати інструмент онлайн-конференцій і викладати трансляції або записи засідань на Youtube-канали, що спростило доступ до засідань і покращило прозорість. 

Рух ЧЕСНО ретельно слідкує за діяльністю правоохоронного та регламентного комітетів, також ми звертаємо увагу на антикорупційний комітет і комітет з питань державної влади та місцевого самоврядування. 

Наші трансляції можна знайти  у Twitter за тегом #чеснокомітети.

Методологія щодо визначення кандидатів на відкликання за маркерними голосуваннями

У 2021 році завершується річний імунітет для депутатів місцевих рад. Партії вперше отримають можливість відкликати депутатів місцевих рад завдяки імперативному мандату. Водночас для виборців ця процедура залишається складнішою. Тобто це не лише право партій, а й обов’язок, який впливає на якість партійного будівництва і на те, кандидатів якої якості отримує країна на парламентських виборах.

Саме тому Рух ЧЕСНО, який стежить за формуванням інституту репутації, проводитиме моніторинги голосувань у місцевих радах і визначатиме маркерні голосування.

Маркерним голосуванням у раді може вважатися:

• будь-яке голосування, яке стосується нераціонального використання невідновлюваних ресурсів (заплав, лісів, парків тощо); 

• будь-яке голосування щодо нераціональних витрат бюджетних коштів (закупівля за завищеною ціною); 

• голосування за кадрове призначення, якщо кандидат є недоброчесним;

• будь-яке голосування, яке суперечить заявленій позиції партії, яка була прописана в програмі, меморандумі чи озвучена публічно. У такому випадку маркерне голосування стосується конкретної політичної сили, яка діяла всупереч своїм обіцянкам.

Наприклад, у Київраді таким оголосили голосування за проєкт рішення, згідно з яким рада припинить оскаржувати в судах наміри забудовників знищити екосистему південних Осокорків, озер Небреж і Мартишів. У Київській облраді — голосування за зміну Схеми перспективного планування Київщини, яка “помилково” включила до меж Київщини столичний Біличанський ліс.

Рух Чесно може оголошувати голосування маркерними не лише до розгляду питання у раді, але й після його розгляду, коли відбувається аналіз роботи ради за певний період.

Інформація щодо того, як депутат голосував у маркерному голосуванні, додається у його профіль на ПолітХабі, як і позначка “дизлайку” із маркуванням “кандидат на відкликання”. 

Громадська організація “Рух ЧЕСНО” надсилає листи з результатами моніторингу маркерних голосувань до керівництва обласних осередків партії чи до керівника партії безпосередньо з вимогою відкликати депутата, який хоча б в одному маркерному голосуванні підтримав позицію, яка суперечить інтересам громади.

У разі ігнорування листів та за відсутності процедури відкликання Рух ЧЕСНО додає керівнику партії або осередку, який отримав письмове звернення, інформацію про неналежне реагування і толерування недоброчесних дій “кандидатів на відкликання”.

Методологія моніторингу діяльності партій в умовах воєнного стану

Методологія моніторингу діяльності партій в умовах воєнного стану

Чергові парламентські вибори в Україні мали б відбутися у 2023 році — в останню неділю жовтня п’ятого року повноважень Верховної Ради, як це визначено в ч. 1 ст. 77 Конституції. Проте з 24 лютого 2022 року в країні діє правовий режим воєнного стану. При цьому відповідним законодавством обмежуються низка прав та свобод громадян, у тому числі й виборчих. 

Частина 4 статті 83 Конституції України встановлює заборону на припинення повноважень парламенту під час війни, забезпечуючи їх продовження до моменту формування нового складу після закінчення дії воєнного стану. Цю статтю варто тлумачити розширено — заборонені не лише парламентські, а й президентські та місцеві вибори. Також, згідно зі статтею 10 Закону України “Про правовий режим воєнного стану”, забороняється припинення діяльності будь-яких державних органів під час воєнного стану.

В умовах, коли вибори неможливі, політичний процес не зупиняється. Партії продовжують свою діяльність та готуються до перших повоєнних виборів. Більше того, до 26 березня 2024 року парламентські партії, а до 26 квітня 2024 року — всі інші, зобов’язані подати фінансові звіти за 2020–2023 роки до Національного агентства з питань запобігання корупції. НАЗК має їх перевірити та надати висновки у строк 90 днів. Обов’язок звітування був відновлений Законом України № 3337-IX від 23.08.2023.

Метою моніторингу діяльності партій у регіонах є збір даних щодо діяльності партій у міжвиборчий період та підготовки до перших повоєнних виборів задля подальшої верифікації партійних фінансових звітів. Рух ЧЕСНО очікує, що після оприлюднення результатів моніторингу політичні партії звітуватимуть про фінансові результати своєї діяльності в повному обсязі та за необхідності внесуть дані, яких не вистачає, у свої звіти. Ще одним очікуваним результатом є зменшення зловживання суб’єктами моніторингу адміністративним ресурсом та темою благодійності. Зібрані дані дозволять верифікувати інформацію, подану політичними силами у фінансових звітах до НАЗК. 

Для цього моніторинг фокусуватиметься на наступних трьох сферах: 

• зловживання адміністративним ресурсом, 
• благодійність партій,
• політична реклама в соціальних мережах. 

У ході проведення моніторингу також враховуватимуть загальні дані щодо партій, представлених у визначених регіонах: кількість мандатів в міських та обласних рад, представлення на рівні комісій, загальнополітична активність партії та повʼязані з нею організації.

Моніторинг проводиться у п’яти найбільших містах України — Києві, Дніпрі, Одесі, Харкові та Львові. За потреби межі його проведення можуть бути розширені до відповідних областей. Результати моніторингу можуть бути оприлюднені у формі текстових матеріалів, а також підсумкового аналітичного звіту.

Моніторинг враховує події та дані за останні шість місяців від дати його початку та за період його проведення. Якщо факти зловживання були вчинені раніше, ніж за шість попередніх місяців, проте мають довгострокові наслідки або не могли бути виявлені раніше, вони можуть бути включені у результати такого моніторингу. Це зумовлено відсутністю доступу до інформації про фінанси політичних партій в Україні протягом 2020–2023 років. 

У випадку необхідності уточнень, коментарів або виявлення невідповідностей зібраної інформації фінансовим звітам партії аналітик може сформувати запит до політичної партії або державної установи, звернутися за коментарем до їхніх представників та / або передати інформацію до контролюючих органів. 

Зловживання адміністративним ресурсом

Під зловживанням адміністративним ресурсом маються на увазі “неправомірні переваги, отримані певними партіями або кандидатами шляхом використання своїх посадових повноважень або зв’язків із державними установами” (OSCE/ODIHR, 2015) проте лише з політичною метою, а не в цілях особистого збагачення. 

Враховуючи, що довести факт саме “зловживання з політичною метою” часто важко або й неможливо через заборону на проведення виборів, доречним є обмежити та чітко визначити сфери, у яких відбувається моніторинг. Так, наприклад, аналіз стосуватиметься поточної діяльності органів місцевого самоврядування — рішення комісій або міської ради на рівні розподілу доступу політичних сил до влади. Також не заплановано цілеспрямованого моніторингу регуляторних ресурсів або ресурсів правозастосування.

На першому етапі моніторингу визначатимуться політичні сили, які на місцевих виборах 2020 року пройшли до місцевої ради обласного центру чи обласної ради. Окремо розглядатимуть заборонені під час повномасштабного вторгнення партії (якщо такі мали фракції у визначених радах). Для оцінки доступу політсили до влади враховуються наступні показники:

• кількість мандатів у місцевих радах,
• представлення політичної сили на керівних посадах у міській, обласній раді та / або місцевій військовій адміністрації,
• кількість представників партії серед голів та членів комісій місцевих рад.

Для здійснення моніторингу зловживання адміністративним ресурсом визначаються такі можливі зловживання, які вчинені протягом останніх шести місяців від дати початку моніторингу та протягом його проведення:

• Інституційна реклама та використання політичними силами інформаційних ресурсів державних органів.
  • До уваги беруться міська, обласна ради та / або місцева військова адміністрація.
  • Інституційна реклама — це реклама діяльності публічних установ на зовнішніх ресурсах. Вони не беруть участі у виборах, відповідно, ними не можуть здійснюватися агітаційні заходи, на відміну від потенційних кандидатів. Тому це має розцінюватися як зловживання адмінресурсом.
  • Політичні партії можуть використовувати інформаційні ресурси (сайт, соціальні мережі та ін.) визначених органів для проведення рекламних кампаній з використання символіки та бренду партії. Такі випадки мають бути зафіксовані та розцінюватися як зловживання.
• Візуальна присутність бренду партії під час проведення публічних заходів державних установ.
  • Такими публічними заходами вважаються події, організовані державними установами за бюджетні кошти. Це може бути відкриття школи, лікарні, громадські святкування чи зібрання з метою обговорення чи інформування та ін. Враховуючи це, на них не має здійснюватись агітаційна діяльність. В іншому випадку це можна вважати зловживанням.
• Використання персоналу бюджетних установ.
  • Це зловживання може набувати різних форм — від використання працівників у рекламних кампаніях до проведення заходів політичних сил у бюджетних установах, наприклад у державних університетах або школах.

Для того, аби факт зловживання вважався достовірним, необхідно фіксувати його докази. Це можуть бути фото- або відеоматеріали, дописи у соціальних мережах чи у ЗМІ, партій чи державних установ, підтвердження кількома свідками / незаангажованими особами або представником сили, що вчинила  зловживання. У випадку фіксації факту агітації він враховується за наявності згадки назви, логотипу, слогану або лідера політичної сили та / або заклику їх підтримувати чи долучатися до їхньої діяльності.

Партійна благодійність

В Україні партіям заборонено здійснювати благодійну діяльність або фінансово підтримувати організації, що займаються такою. Проте на початку повномасштабного вторгнення, 2 березня 2022 року, Національне агентство з питань запобігання корупції дозволило політичним силам витрачати фінансування на підтримку діяльності Сил оборони та протидію російській агресії. Це спричинило ситуацію, коли партії створюють рекламні кампанії навколо благодійної діяльності, в тому числі за рахунок коштів із державного бюджету.

Серед поширених видів такої діяльності — використання коштів із рахунку держфінансування на закупівлю техніки для армії, надання поворотної фінансової допомоги громадським організаціям, закупівля товарів для малозахищених груп населення, особливо внутрішньо переміщених осіб. Цей список не є вичерпним та може доповнюватися.

У деяких випадках благодійна діяльність партій може трактуватися як підкуп виборців або “гречкосійство”. Це спроби політиків на виборних чи призначених посадах та / або потенційних кандидатів вплинути на підвищення впізнаваності партії серед майбутніх виборців шляхом роздачі товарів, надання послуг або інших матеріальних чи нематеріальних активів. Тому за наявності інформації про подібні факти зі сторони визначених політичних сил вона також має фіксуватися.

Ще одним важливим фактором є наявність припартійних громадських організацій або благодійних фондів. Партії можуть здійснювати благодійну діяльність у регіонах через них. Тому перед початком моніторингу має бути зібрана інформація про наявність таких БО / ГО, а в ході проведення дослідження — враховуватися інформація про їхню діяльність у визначеному регіоні.

Для виявлення таких фактів можливе використання двох методів або етапів, залежно від організації моніторингу. Враховуються факти благодійної діяльності, здійсненої за останні шість місяців із дати початку моніторингу або протягом його проведення. На першому етапі збирається інформація з відкритих джерел — ЗМІ, соціальних мереж, сайтів політичних сил, громадських організацій або благодійних фондів, друкованих видань та ін. 

Наступний етап — аналіз фінансових звітів політичної партії за відповідний період. Здійснення цього етапу для парламентських партій можливе після 26 березня 2024 року, для усіх інших — після 26 квітня 2024 року. У випадку появи звіту до закінчення терміну подачі протягом часу здійснення моніторингу він може та має враховуватись. У цей етап включається не лише аналіз наданої партією інформації, а й порівняння її з зафіксованими даними у ході здійснення моніторингу. 

Реклама у соціальних мережах

Політичні сили активно запускають рекламні кампанії у соціальних мережах. У випадку з використанням Facebook існує практика звітувати про витрати на політичну рекламу. В іншому випадку за наявності доказів НАЗК може скласти протокол про порушення та передати його до поліції. Для моніторингу цієї реклами аналізуються витрати офіційних сторінок, а також тих, що розповсюджують інформацію на користь визначених політичних партій у досліджуваних регіонах.

У Telegram-каналах існує як відкрита, так і прихована політична реклама. У ході моніторингу визначаються 10 найпопулярніших місцевих каналів. Для виявлення обох видів політичної реклами ефективним є аналіз тексту за ключовими словами та згадками назви політичної сили, її лого, слогану або голови. Відкрита реклама зазвичай містить заклики до підписки чи репосту, іноді супроводжується відповідними дисклеймерами.

Розпізнати приховану рекламу важче. Наступні маркери можуть бути індикаторами прихованої реклами:

• Попередні дописи, що стосуються політика та / або ініціативи, є негативними, проте рекламний пост є позитивним за тональністю.
• Усі дописи на каналі, що стосуються політика та / або ініціативи, є позитивними.
• Канал, де розміщено рекламу, та канал політика та / або партії належать до одного кластеру, за даними попередніх досліджень українського сегменту Telegram Рухом ЧЕСНО. 
• Канал політика має високий показник центральності у мережі каналів, де розміщено рекламу.
• Декілька каналів поширюють дописи з однаковим змістом та / або мінімальними змінами, наприклад, допис перекладений іншою мовою.

Інформацію щодо вартості політичної реклами можна отримати, звернувшись безпосередньо до адміністраторів каналу, або через спеціалізовані рекламні біржі Telegram. Однак визначити точну ціну часто складно через анонімність більшості каналів та відсутність прямого зв’язку із платформою, на відміну від систем реклами у Facebook або Google.

У Центрі прозорості реклами Google відсутні дані про те, скільки рекламодавець витратив на кампанію. Проте важливо фіксувати факти реклами політичних сил на цій платформі. Враховується реклама як від партійної сторінки, так і від сторінки її голови або афілійованих ГО / БО з використанням назви / лого або слогану політсили. Ця інформація за потреби буде використана також для верифікації даних фінансових звітів партії.