Невільний Wi-Fi: чому в метро та центрі Києва відсутнє підключення

Нешвидкий Wi-Fі

У 2015-му мер Києва Віталій Кличко урочисто оголосив про запуск інтернету в метро. Тоді ж Wi-Fі з'явився на кількох станціях підземки, аж раптом зник: можливість під'єднання залишалася, але веб-сторінки не відкривалися. Виявляється, система тоді працювала лише в тестовому режимі.

2014 року столична влада підписала інвестиційний договір із ТОВ "Фідомобайл" (нині "Mosquito Mobile"). Ця компанія повинна була покрити інтернет-мережею 52 станції, 774 вагони, тунелі та платформи. Роботи мали виконувати в кілька етапів. 

На першому етапі Wi-Fі мав з'явитися на ось таких станціях метро.

А також у 165 вагонах метро. Крім послуги бездротового доступу до інтернету за технологією Wi-Fі, компанія мала налагодити систему відеоспостереження.

Зрештою, обладнання змонтували. Згідно з графіком фінансування та реалізації інвестиційного проекту, затвердженим у травні 2016 року, виконання робіт на одній станції коштувало майже 890 тисяч гривень. Загалом же, за даними КП "Київський метрополітен", на першому етапі витратили $6,1 млн (без урахування адміністративних та операційних видатків).

Роботи з підключення мали завершитися до кінця 2017 року. Але за півроку до цього терміну директор КП "Київське інвестиційне агентство" Олег Містюк повідомив, що проект заморожено. Причина – інвестору бракує коштів. Приблизно в той самий час стало відомо, що власник "Mosquito Mobile" Олександр Адаріч є також власником визнаного неплатоспроможним "Фідобанку". У метрополітені твердили: інвестор не тільки припинив роботи, а й не підтримував обладнання в робочому стані, не забезпечував сервісного обслуговування.

Після попередження "Mosquito Mobile" КМДА в односторонньому порядку розірвала договір, а згодом не пустила інвестора до обладнання: мовляв, державний виконавець розпочав опис та арешт цього майна. Потім чиновники заявили, що починають підготовку до нового інвестиційного конкурсу.

Однак інвестор не погодився з рішенням КМДА та звернувся до суду, вимагаючи визнати недійсною односторонню відмову профільного департаменту КМДА та метрополітену від договору. Суд він виграв, а згодом рішення першої інстанції підтвердила й апеляція.

Як пояснили Руху ЧЕСНО в КП "Київський метрополітен", наразі тривають інвестиційні та технічні ревізії. Поки що не відомо, чи за їхніми результатами поновлять роботу обладнання та розвиватимуть мережу. Але достеменно зрозуміло: новий конкурс провести не можуть, оскільки суд визнав дійсним попередній.

Інша історія з Wi-Fi у наземному громадському транспорті. В автобусах, тролейбусах і трамваях вільний Wi-Fі має працювати від грудня 2017 року. Про його наявність свідчить відповідна позначка. Для його облаштування столична адміністрація теж шукала інвестора. Ним стала компанія "еWi-Fi", яка надає киянам безкоштовну послугу й водночас заробляє на рекламі: перед підключенням має вмикатися 10-секундне рекламне повідомлення. У КП "Київпастранс" кажуть, що, налаштовуючи мережу, дбали насамперед про містян і туристів, котрі з допомогою Wi-Fi могли б ефективно планувати свої поїздки. Але наразі пасажири скаржаться на проблеми в роботі сервісу.

У пошуках інвестора

Узагалі неможливо знайти громадську мережу Wi-Fi у центрі міста, приміром на Хрещатику, Бессарабській площі чи в Маріїнському парку. Хоча кілька років тому в КМДА обіцяли, що запустять її в усіх популярних туристичних локаціях Києва.

Про те, чому ж підключення відсутнє, Рух ЧЕСНО поцікавився у столичних чиновників. Й отримав десять відповідей – від кожного з районів Києва. Якщо коротко: точок доступу немає, коштів на це ніколи не виділяли й не передбачали. Виняток – безкоштовний Wi-Fі у закладах освіти та бібліотеках.

У Департаменті економіки та інвестицій КМДА зазначають, що готуються до проведення першого інвестиційного конкурсу для забезпечення доступу до інтернету через Wi-Fi. Роботи почалися ще в лютому 2019 року і тривають досі. 

"КП "Київське інвестиційне агентство" звернулось із запитом до колег з "Київтелесервісу", які мають надати необхідні технічні характеристики. І лише після отримання вихідних даних можна буде розробляти проект, виносити його на розгляд та затвердження конкурсною комісією", – пояснюють у департаменті. 

Тобто наразі чиновники не можуть повідомити ані адреси, за якими буде створено мережу, ані орієнтовний кошторис. Також не відомі й строки виконання робіт.

Районна мережа

Скільки приблизно може коштувати облаштування мережі Wi-Fi на кількох вулицях і як її створити, можна побачити на прикладі Солом'янського району.

Там за розбудову мережі вільного Wi-Fi свого часу взявся тодішній студент Національного технічного університету Кирило Немченко. 2017 року він підготував проект "Вільний Wi-Fi на Солом'янці", узяв участь у конкурсі за програмою громадського бюджету та отримав фінансування.

"На момент подання проекту я був студентом КПІ, мешкав на території студмістечка, навчався за спеціальністю "Телекомунікації" та був головою студентської ради студмістечка, – розповідає Кирило. – Для КПІшної спільноти розв'язання проблем і створення чогось нового з допомогою громадського бюджету вже стало традицією. От я й подав заявку". 

За його словами, територія реалізації проекту пов'язана зі студентами, а це молоді та прогресивні люди. 

"Для мене, як і для більшості, інтернет – це не розкіш, а одна з потреб нарівні з опаленням та гарячою водою", – додає він.

Кирило показує мапу з поміченими на ній вулицями, де можна буде "спіймати" вільний Wi-Fi. Це Політехнічна, Борщагівська, Виборзька, Металістів, Смоленська, Академіка Янгеля та провулок Ковальського.

Усі роботи з облаштування єдиної неперервної бездротової мережі доступу до інтернету зі 130 точками доступу Немченко оцінив у два мільйони гривень. Він каже, що кошторис кілька разів коригувався. 

"Сума могла значно зрости, якби потрібно було прокладати інфраструктуру для мережі, наприклад оптичні лінії", – зауважує Кирило.

Від моменту перемоги проекту Немченка минуло два роки. Наразі він на фінальній стадії реалізації. Відбувся тендер, який виграла компанія "Кабель-Трейд". Уже закуплено необхідне обладнання. Найближчим часом буде отримано ліцензію від НКРЗІ та почнуться монтажні роботи. За планом, мережа має запрацювати в січні 2020 року.

Кирило Немченко зазначає, що, перш ніж розробляти проект, поцікавився, як подібні ініціативи втілюються в Європі.

Приклад Європи

На туристичних мапах багатьох європейських міст поряд із позначками архітектурних пам'яток і музеїв є квадрати, які показують, що в місті функціонує громадський Wi-Fi. 

Щоб під'єднатися до нього, треба лише погодитися з умовами користування. Найважливіша – обмеження за часом: за один раз щонайбільше 30 хвилин вільного інтернету. Але й цього вистачає, аби швиденько знайти необхідну інформацію: прокласти маршрут, дізнатися розклад руху громадського транспорту чи графік роботи банківських установ, переглянути прогноз погоди тощо. І все це корисне не лише для туристів, а й для місцевих жителів. Перші можуть користуватися інтернетом без плати за роумінг, а другі – певною мірою виграють від того, що туристи почуваються комфортно.

У Європі доступний Wi-Fi на вокзалах і в потягах, в аеропортах, меріях, публічних бібліотеках, музеях, парках або на міських площах – це спільна ініціатива місцевої влади та Європейської комісії. Кілька разів на рік Єврокомісія влаштовує конкурс на створення безоплатних інтернет-мереж. Аби його виграти, потрібно подати заявку й пообіцяти, що проект буде втілено в життя впродовж 18 місяців, а швидкість підключення буде достатньою. Її донори контролюють на відстані. Кожен муніципалітет може розвивати мережу та залучати додаткові кошти. 

Переможців одного з конкурсів визначали у вересні. Тоді за програмою WiFi4EU розігрували 1780 ваучерів на 15 тисяч євро кожен (загалом на цей проект Європа виділяє 120 мільйонів євро). Ці кошти муніципалітети можуть витратити на закупівлю обладнання, а от гроші на його обслуговування вже повинні шукати самостійно.

У Єврокомісії кажуть, що проект розрахований на те, аби для комфорту місцевих мешканців уже 2020 року більшість європейських міст і навіть сіл мали зручний та безкоштовний доступ до інтернету, без реклами та збирання особистих даних.

Нагадаємо, Рух ЧЕСНО дослідив, як працюють Uber-маршрутки у столиці, та проаналізував, як зміниться життя киян, якщо парламент ухвалить новий законопроект "Про столицю".