Екскурсія в #МузейНаПоштовій: музей виживає, площа руйнується

Музей на Поштовій площі без електрики, без ефективного дренажу, з новими знахідками князівської доби за рік після ухваленого Київрадою рішення та постанови Верховної Ради знову входить у сезон осінніх дощів. Через обсипання ґрунту з паль музей сам мало не щодня поповнює свої експозиції новими артефактами.

Про аварійний стан площі свідчать деформації підпірної стінки під землею та тріщини й провалини на поверхні. У травні цього року Поштова площа стала пам'яткою археології та історії національного значення. Археолог Михайло Сагайдак, який виявив пам'ятку, каже, що без активних дій громадськості на місці розкопок уже звели б ТРЦ. 

Департамент містобудування та архітектури КМДА в апеляційному суді натомість підтримує позовні вимоги забудовника Поштової площі – ТОВ "Хенсфорд-Україна".

Рух ЧЕСНО вирішив побувати на Поштовій площі та розповісти, які зміни відбулися там з минулого року.

Нові археологічні артефакти падають на голови

У Музеї на Поштовій зустрічають і проводять екскурсію його захисники – Віталій Білецький та Ольга Рутковська.

Після пожежі на площі у вересні музей залишився без електропостачання, тому все освітлення – з допомогою ліхтариків.

Захисники музею зауважують, що, попри низку різних рішень на його користь – від петиції і громадського бюджету до рішення Київради та постанови Верховної Ради, реальних кроків зроблено обмаль. 

"Скажімо, мав бути міжнародний архітектурний конкурс. Збирати дані для цього так і не почали. Наразі автори проекту громадського бюджету зробили звернення про те, що хоча б проект не знімали з реалізації, бо треба дочекатися того часу, коли можна буде його реалізувати", – каже Рутковська. 

За її словами, для виконання пунктів рішення, ухваленого Київрадою 21 червня торік, громадськість попросила археологів дати бачення й технічне завдання для подальшої роботи з конструкціями. 

"Археолог Михайло Сагайдак зі своєю командою розробили детальну схему, як і що тут потрібно робити покроково, розбили територію на сектори за пріоритетністю та показали, де й до якої глибини дійти, як далі йти тощо. Це роздали всім: департаменту "Дирекції будівництва шляхово-транспортних споруд міста Києва" як замовнику, інвестору, компанії-генпідряднику… Усі все отримали. Ми ініціювали зустріч археологів з конструкторами генпідрядника "Альтіс-Констракшн", щоб можна було детально на ці теми проговорити. Обговорили, знайшли бачення, як треба рухатися, але далі нічого не відбувається", – зауважує Ольга Рутковська.

За словами Рутковської, постанова парламенту дозволяє опікуватися створенням музею всім охочим, що дає змогу самотужки шукати способи консервації деревини. 

"У постанову Верховної Ради закладено аудит поточного стану, протиаварійні роботи... Усе, що потрібно для дослідження, – забезпечити археологам можливість працювати тут далі, а потім ухвалювати рішення – це все прописано у постанові ВРУ. Звідти не виконано нічого, крім того, що робиться тут. Фактично Віталій Білецький узяв на себе місію пошуку всіх можливих технологій консервації деревини. Він сам зв'язався з кількома країнами, шукає різні варіанти, щоб нас усіх не змушували думати, що консервувати можна тільки шляхом опромінення або насичення полімерами".

Рутковська бере в руки грудку ґрунту з консистенцією спресованої горілої деревини з-під підпірної колони.

"Ця брилка – з пожежі 1811 року, коли згорів увесь Поділ. Це йде таким прошарком, у якому трапляється і кераміка, і що завгодно", – розповідає вона.

На підтвердження слів колеги Віталій Білецький показує невеличку експозицію, створену власноруч. На аркуші лежать незвичні для сучасного ока за формою фрагменти скляного посуду, кераміки.

Поблизу однієї з паль Віталій знайшов купу кісток тварин і рештки, які свідчать, що там була піч. Імовірно, наші пращури готували в тій печі їжу. Тепер ці залишки теж є частиною однієї з експозицій музею.

Захисники музею кажуть, що на Поштовій площі має бути цілий центр середньовічного міста, бо знахідки допомагають вивчати різні аспекти життя Києва як столиці Русі.

"Планувався Центр консервації. Це гарна річ для кожної країни, де є така потужна археологія, і бажано, щоб такі центри були. Це не музей. У постанову ВР ми закладали організацію Центру середньовічного міста, тобто так ми називали майбутній музей. Ця ділянка дає змогу розгорнути безліч сценаріїв: ми можемо говорити про міжнародні відносини, бо артефакти підказують, з якими країнами вони були; ми можемо говорити про будову міста, як складався наш культурний ландшафт, оскільки тут були відкриття, яким насправді був Поділ до пожежі 1811 року. Звісно, окремими темами є велика річка та знайдена тут київська митниця – про її роботу свідчить колекція печаток. Центр середньовічного міста – це про історію Київської Русі, середньовічної України..." – розповідає Ольга Рутковська.

У Департаменті охорони культурної спадщини КМДА твердять, що створення комунального закладу "Центр консервації предметів археології" на етапі підготовки структури та штатного розпису:

"Розпорядженням КМДА від 5 жовтня 2019 року №1754 затверджено Положення про комунальний заклад "Центр консервації предметів археології". Наразі у процесі підготовки структура та штатний розпис комунального закладу".

Тим часом Віталій Білецький біля однієї з колон знаходить ще один зразок кераміки у брилі, яка відпала від палі. Він фіксує місце знахідки, фотографує, щоб надалі було легше відшукати інші фрагменти та скласти цілісну картину. 

З якого саме культурного шару відпала брила, згодом визначатимуть археологи. Це складне завдання, оскільки під час забивання паль бури прошили всі культурні шари. 

На вході до музею видно, як палі пробили зруб дерев'яної споруди.

За словами Рутковської, у музеї вже побувало близько 100 тисяч відвідувачів. За час його існування в підземному просторі, крім екскурсій, організовували виставки й кінопокази.

"Фактично ми виконуємо європейську конвенцію, ратифіковану Україною, а саме статтю 9 – забезпечуємо ознайомлення з об'єктом археології", – підсумовує Рутковська. 

Археолог-відкривач чекає на кроки Мінкульту з музеєфікації

Археолог Михайло Сагайдак, який здійснював розкопки на Поштовій площі, твердить, що через його намагання музеєфікувати знахідки на Поштовій Інститут археології НАН України хоче закрити його "Центр археології Києва".


Фото Ганни Грабарської

"З точки зору археології в нас є готовий науковий звіт на 847 сторінок. Артефакти зберігаються в надійному місці на базі "Центру археології Києва", але з нами остаточно не розрахувалися. Ми подали через це до суду на забудовника. Інститут археології… вирішив перехопити договір (про виконання археологічних робіт, – прим. ЧЕСНО), чим сприяв тому, що забудовник досі там залишається. Паралельно вони почали ініціювати закриття самого "Центру археології Києва", і ця справа на розгляді у президії Академії наук. Тобто за всі наші обстоювання археології… ми отримали такий результат", – повідомляє Сагайдак.

Він зазначає, що не чує від Міністерства культури України та КМДА конструктивних пропозицій щодо музеєфікації.

"Щодо Мінкульту, то тут якась подвійна ситуація: з одного боку, він не відкликав дозволу на забудову площі, а з іншого – зробив площу пам'яткою національного значення. Щодо позиції КМДА – це повна капітуляція перед замовником. Ми очікуємо нових ініціатив з боку Міністерства культури, та поки що їх немає. Наразі є надія тільки на громадський рух, частиною якого й мені доведеться стати, якщо закриють "Центр археології Києва", – каже археолог.

У прес-службі Міністерства культури України зауважують, що на сьогодні підземний простір "Музей на Поштовій площі" належно не оформлений як юридична особа, і додають, що за збереження пам'ятки має відповідати власник земельної ділянки: 

"Земельна ділянка, на якій розташована пам'ятка, перебуває в комунальній власності та в користуванні КП "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м.Києва". Відповідно до закону "Про охорону культурної спадщини", саме власник або уповноважений ним орган, користувач зобов'язані утримувати пам'ятку в належному стані, своєчасно виконувати ремонт, захищати її від пошкодження, руйнування чи знищення. Отже, "Ділянка прибережного міського кварталу Середньовічного Києва" фактично не перебуває в підпорядкуванні МКМС, тож міністерство не несе повної відповідальності за збереження цієї пам'ятки".

На думку Мінкульту, "перебування на об'єкті представників громадських організацій також не сприяє професійному оцінюванню актуального технічного стану будівельних конструкцій та ухваленню адекватних управлінських рішень".

"Згідно з висновком фахівців НАН України, археологічні дослідження на об'єкті мають бути здійснені в повному обсязі. Музеєфікація пам'ятки бажана, але концепцію та її варіанти має розглядати та затверджувати центральний орган виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини", – резюмують у прес-службі Мінкульту.

У Департаменті охорони культурної спадщини КМДА стверджують, що Інститут археології НАН України звернувся до Мінкульту для отримання дозволу на здійснення досліджень на площі, проте міністерство такого дозволу ще не видало.

"Улітку 2018 року Інститут археології НАН України видав відкритий лист на ім'я Всеволода Івакіна задля подальшого отримання від Міністерства культури України дозволу на проведення археологічних досліджень на Поштовій площі. Як відомо Департаменту охорони культурної спадщини КМДА, станом на 28 жовтня 2019 року Всеволод Івакін не отримував відповідного дозволу від Міністерства культури", – відповідають у прес-службі департаменту. 

Поштова площа тріщить по швах

Реконструкцію площі на сьогодні не завершено, площу не здано в експлуатацію, тому на ній не можна організовувати масових заходів. Увесь підземний простір пронизаний підпірними палями, але "музейники" фіксують рух і зміни в положенні елементів конструкції. Так, біля підпірної стіни кілька паль виступають на десятки сантиметрів від рівної лінії, де їх забивали.

На поверхні видно, як між тротуарною плиткою утворюється тріщина, яка ділить площу нагорі навпіл.

І така сама деформація продовжує цю ж лінію внизу.

Біля фундаменту церкви рівень площі разом із бруківкою опустився місцями до десятка сантиметрів, відстаючи від фундаменту церкви як по вертикалі, так і по горизонталі. 

У захисників музею є складаний метр, яким вони час від часу роблять заміри.

Естакада, якою рухаються автомобілі, також зазнала деформацій. Здалеку їх не дуже помітно, але якщо наблизитися, то видно, що плита просіла й посунулася на кілька сантиметрів від іншої, деформувавши поруччя пішохідної частини.

Також постійно висипається ґрунт із підпірної стіни біля "МакДональдсу".

У Департаменті охорони культурної спадщини КМДА стверджують, що нещодавно оглянули територію та найближчим часом проведуть робочу нараду з Мінкультом.

"Відбувся огляд території об'єкта "Поштова площа" та місця розкопу. Протокол за результатами огляду не складався, проте найближчим часом буде ініційована робоча нарада з представниками Міністерства культури щодо ситуації з пам'яткою археології та історії національного значення "Ділянка прибережного міського кварталу Середньовічного Києва (XI – XIX ст.ст.) на Поштовій площі в місті Києві". Питання відведення ґрунтових і дощових вод в осінньо-зимово-весняний період є в компетенції замовника – КП "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд міста Києва", – відповідають у прес-службі департаменту.

Зауважимо, що влітку провели тендер на 6,4 млн грн на добудову пандусів на Поштовій площі та облаштування тактильної плитки для незрячих. Відповідно до графіку, роботи вже мали б розпочатися, проте жодних ознак їх виконання поки що немає.

Нагадаємо, Департамент містобудування та архітектури КМДА в апеляційному суді підтримує позовні вимоги забудовника Поштової площі – ТОВ "Хенсфорд-Україна" – проти громади міста, яка виступає проти будівництва на площі торговельно-розважального центру. Судові дебати у справі розпочнуться 7 листопада 2019 року о 17:30 у Шостому апеляційному адміністративному суді за адресою: вул. Московська, 8.

 

ФОТО: Дмитрій Єршов, Рух ЧЕСНО