Як голосували нардепи та чиї поправки схвалили в січні-лютому 2020 року

Протягом січня-лютого 2020 року у Верховній Раді відбулося 1084 голосування, з яких 906 – це були голосування за поправки. З-поміж загальної кількості 13 поправок набрали понад 226 голосів: 12 поправок затвердили в січні й одну – у лютому. 

715 голосувань стосувалися поправок щодо земельної реформи. Більшість із них надійшла від нардепів із фракції “Опозиційна платформа – За життя”, але жодну з них не врахували.

 Рух ЧЕСНО дослідив, чиї поправки ухвалювали під час сесійних засідань і як за них голосували. 

Загалом, нардепи підтримали поправки до трьох законопроєктів: президентського за №2314 щодо вдосконалення перегляду судових рішень в апеляційному та касаційному порядку, проєкту закону №1210 Данила Гетманцева щодо усунення технічних і логічних неузгодженостей у податковому законодавстві, а також одну поправку до законопроєкту стосовно земельної реформи. 

Авторство більшості проголосованих поправок належить нардепам із фракції “Слуга народу”. Ідеться про 5 поправок від очільника фінансово-податкового комітету Данила Гетманцева, 2 поправки від депутатів Олександра Ткаченка (Михайловича) та Івана Шинкаренка, одну поправку від Олега Марусяка, одну і єдину враховану поправку до земельного законопроєкту від Ігоря Фріса

Щодо решти, то необхідні 226 голосів набрали ще дві поправки від членів фінансово-податкового комітету та одна поправка від чотирьох нардепів із фракції “Голос”. 

Депутати з монобільшості голосують переважно за поправки від своїх однопартійців (88% голосів “за”). Найчастіше, під час 63% голосувань, в унісон зі “слугами народу” за поправки голосують представники фракції “Голос”.

Голосування також показують відмінність у поводженні фракцій та депутатських груп. Нардепи з фракції “Батьківщина” голосували приблизно в 56% випадків з-поміж 1084 голосувань, тоді як поправки, які отримували від 226 голосів, вони підтримували тільки у 25% випадків.

У фракції “Слуга народу” ми зафіксували 13 голосувань “проти”: Данило Гетманцев та Андрій Мотовиловець не підтримали поправку №2086 до законопроєкту №1210. Максим Бужанський голосував “проти” поправки №2029, Євгеній Шевченко – “проти” шести поправок (№2143, №1927, №1926, №1917, №1889 і №1888), Олег Колєв був “проти” поправки №1123. 

Найбільшу кількість голосів нардепи з фракції “Слуга народу” дали за поправку №1917 (243 голоси з 247), за поправку №1926 (241 з 247). Зауважимо, що ці два голосування відбулися з різницею в 30 секунд. А от поправки №1927, №2143 і №1123, за які проголосували впродовж наступних 4-х хвилин, підтримали вже менше депутатів від “Слуги народу” – 222, 223 і 220 відповідно. 

15 січня проголосували за дві поправки до президентського законопроєкту №2314 “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу, Кодексу адміністративного судочинства щодо вдосконалення перегляду судових рішень в апеляційному та касаційному порядку” (профільним був Комітет з питань правової політики). Цей закон має врегулювати роботу Верховного Суду та збалансувати завантаженість справами між різними юрисдикціями. 

За першу поправку №178 від нардепів із фракції “Слуга народу” Олександра Ткаченка та Івана Шинкаренка віддали 293 голоси “за”. Шинкаренко під час сесійного засідання просив поставити її на підтвердження, бо комітет перед цим її відхилив. Член комітету з правової політики Павло Павліш під час засідання сказав: 

“Позиція комітету полягала в тому, щоб урахувати частково. Але з приводу того, що, так як ми 177-му правку зараз відхилили, то моя позиція, що 178-а має бути врахована”.

Зауважимо, що поправку №177 подала Анастасія Красносільська, яка донедавна очолювала антикорупційний комітет. 

За другу поправку №209, теж авторства Олександра Ткаченка й Шинкаренка, віддали 283 голоси “за”. Під час засідання головуючий повідомив, що поправку №209 варто поставити на підтвердження з огляду на те, що вона тісно взаємопов’язана з поправкою №178, урахування якої було підтримане депутатами.

Голосування 16 січня

16 січня проголосували за 11 поправок до законопроєкту №1210 “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві”, ініціатором якого був Данило Гетманцев. У пояснювальній записці йдеться про те, що законопроєкт стосується правил протидії агресивному оподаткуванню (читайте матеріал “Економічної правди” про план дій BEPS). 

Найбільшу кількість голосів (340) набрала поправка №2086 до ЗП №1210 від чотирьох нардепів із фракції “Голос”: Галини Васильченко, Романа Лозинського, Юлії Клименко та Ярослава Рущишина

Під час засідання народна депутатка Васильченко пояснила, що поправка стосується підвищення максимальної суми обороту для ФОПів І-ІІІ груп до 1, 5 та 7 млн грн відповідно. Попередні ліміти визначали у 2014-2015 роках, коли мінімальна зарплата становила 1700 грн, тоді як зараз – 4700 грн. 

Поправка №2029 від Олега Марусяка з фракції “Слуга народу” набрала 296 голосів. Комітет її не схвалив, але головуючий на засіданні Ради попросив її підтримати та проголосувати: “Дивлячись на те, як ми голосували за правку по ФОПам, вона може бути підтримана”. 

Марусяк під час розгляду поправки пояснив, що вона стосується збереження чинних норм оподаткування підприємств, які видобувають мінеральні корисні копалини на значній глибині: 

“...треба залишити в редакції чинного Податкового кодексу коригуючий коефіцієнт та критерії його застосування, що передбачені рядком 15 таблиці в пункті 252.22 Податкового кодексу. Після детального перегляду цієї норми в комітеті ми знайшли спільне розуміння, що це не нова зміна й не податкова пільга. І проблем з її адмініструванням не буде, бо вона вже є в чинному Податковому кодексі на даний час…”

Верховна Рада проголосувала також за чотири поправки до законопроєкту №1210 авторства Данила Гетманцева: поправка №1527 набрала 255 голосів, №1888 – 261 голос, №1889 – 247 голосів, №1917 – 242 голоси, №1926 – 241 голос. 

Поправка №1927 від членів податкового комітету одержала 243 голоси, а №2143 – 231 голос. 

У лютому достатню кількість голосів (296) отримала лише поправка №48 від нардепа зі “Слуги народу” Ігоря Фріса до законопроєкту про земельну реформу (№2178-10). Це поки що єдина затверджена поправка щодо земельної реформи з-поміж 4 тисяч. Як доповідав під час засідання 6 лютого Фріс, ця поправка стосується земельного сервітуту та проблеми рейдерства земель сільгосппризначення:

“Як знаєте, рейдери діють дуже-дуже цікаво: вони скупляють земельні ділянки по периметру, залишаючи землю всередині, тим самим не даючи власнику земельної ділянки всередині добратися до своєї землі. Ця правка якраз і вирішує цю проблему. Право земельного сервітуту – це право проїзду та проходу до належної земельної ділянки. Причому, якщо в 90-й статті Земельного кодексу в нас передбачено, що є право вимагати встановлення земельного сервітуту, то тут ми саме встановлюємо обов'язок земельного сервітуту, який буде вписуватися в тіло договору купівлі-продажу”. 

Читайте більше про те, хто подавав поправки до Земельного кодексу, у публікації “Як нардепи Ради-9 подавали поправки”.

Рух ЧЕСНО регулярно відвідує засідання комітетів під тегом #чеснокомітети. 

За перебігом засідань можна спостерігати в нашому твітері: https://twitter.com/chesno_movement

У лютому Рух ЧЕСНО вів трансляції із засідань правоохоронного (19 лютого) та регламентного комітетів.