Олександр Бабич: “Районна рада буде намагатися відкусити повноваження і фінансовий ресурс”

Фото: Олександр Бабич: “Районна рада буде намагатися відкусити повноваження і фінансовий ресурс”

Цьогоріч кошторис Голопристанської громади — це бюджет виживання, де на розвиток залишиться не більше 5% коштів. При цьому поряд із відремонтованими школами та дитсадками міста, де теплосанацію провели за кошти європейських донорів, у громади з’явилися сільські школи із пічним опаленням.

До цього треба додати втрату статусу районного центру, непрості відносини з місцевим нардепом та головою райради і велику кількість інших проблем, які на тлі коронавірусної кризи доведеться вирішувати владі новоствореної об’єднаної громади.

У 2020 році Кабмін доєднав до Голопристанської громади навколишні села: Велику Кардашинку, Нову Збур’ївку, Малі Копані та Гладківську ОТГ, що існувала до виборів.

Під час виборів діючому міському голові протистояв ексмер Голої Пристані (у 1998–2015 роках) Анатолій Негра, якого підтримав нардеп від 186-го округу, куди входить Гола Пристань, Олексій Ковальов і висунула партія “Слуга народу”. Незважаючи на серйозний бюджет, технології із двійниками, Олександр Бабич виграв вибори, набравши майже 54% голосів.

Рух ЧЕСНО поспілкувався з головою в рамках проєкту “ЧЕСНО. Громади”.

Інфраструктура

— Які три проблеми громади, які б ви зараз хотіли вирішити?

— Нам на сьогоднішній день було дуже цікаво, щоб передали адміністрування місцевих податків на місця. Щоб ми мали можливість перевіряти, як сплачуються податки, тобто адмініструвати у повному об’ємі, які сплачуються податки. Земельний податок, податок на нерухомість, єдиний податок, всі місцеві податки, які є у нас.

У нас немає іншого шляху. Розумієте, або ми працюємо з податками, або ними не займається фактично ніхто. Ви ж розумієте, що сьогодні податкова інспекція, власне кажучи, не зовсім зацікавлена. Вони сьогодні займаються державними податками більше. Так, по комунікації ми знаходимо можливість, вони нам допомагають.

— По земельному податку у вас же вже більше прав?

— Ну дивіться. На сьогоднішній день ми не маємо права, наприклад, штрафувати людей, які не сплачують податки. Дуже важко створити базу, реєстр. От візьмемо, наприклад, дуже цікавий податок — ресурс для всіх громад — податок на нерухомість. Сьогодні до 13-го року нерухоме майно, яке було, воно не внесене в реєстр. Якщо люди не проводили договори купівлі-продажу, вони просто не внесені в реєстр. Тобто не сплачують податки. Ви уявіть собі, який це ресурс на сьогоднішній день.

— Яким чином це вирішити?

— Вирішувати все ж таки, я переконаний, мають ті гілки влади, які нас стосуються. В першу чергу законодавча і виконавча гілка влади, вони і органи місцевого самоврядування повинні співпрацювати. Депутати Верховної Ради повинні цікавитись проблемами, які є на місцях. І ініціативи повинні бути живими, від людей. Так би мовити, з базового рівня ініціативи, що потрібно робити.

— А готові ви, наприклад, примушувати, окрім міста Гола Пристань, села? Як ви їх будете змушувати платити ці податки?

— Податки вони сьогодні фактично сплачують. За землі при житловій забудові сплачують. Вони сплачують також податок на нерухомість, знову, ті, хто після 2013 року зареєструвався. У нас сьогодні не вистачає повноважень для того, щоб збирати ці податки в повному об’ємі. Держава, ще раз наголошую, або фіскальні органи державної влади сьогодні в цьому не зацікавлені, бо це не їхній податок. А в органів місцевого самоврядування не вистачає повноважень.

— Звертались ви до…

— Звертались. Неодноразово до депутатів, і до Оксани Продан, і до Федора Негоя, і до Юрія Одарченка. І начебто були вже в першому читанні напрацювання зроблені, ну а зараз змінилась Верховна Рада, і на сьогоднішній день — ми звертались до депутатів, їм це не цікаво.

— Ну, про вашого депутата ми ще поговоримо. А ще дві проблеми які?

— Ну, в першу чергу, що стосується сіл. Ми отримуємо села в занедбаному стані. І для того, щоб привести їх у пристойний стан, знов-таки ми повертаємось до податкового і бюджетного кодексу. Ну не можна в середині року змінювати податковий і бюджетний кодекс. Наприклад, в цьому році для малого бізнесу були скасовані податки на нерухоме майно, на землю і єдиний податок. Ну, це все місцеві податки. Ми недоотримали як мінімум три мільйони, а бюджет був уже сформований на початку року. І оці всі речі нам ніхто не компенсував. І на цей період ми додатково виділяли кошти і на утримання лікарень, і на ковідні заходи.

— Скільки приблизно на це ви витратили ще додатково коштів?

— Дуже важко прорахувати. Близько 300 тисяч. Ну, лікарня все ж таки районна, ми давно намагаємось, щоб нам її передали, але нам її не передавали, ну, зараз уже передають по МСД нам. Районна лікарня, на жаль, втратила статус опорної, в цьому є проблема. Але це відповідальність наших попередників. Адміністрації, райради, які сьогодні вже трансформувались.

— Яким буде бюджет на 2021 рік?

— У цьому році власних коштів у нас було 67 мільйонів, тепер буде десь близько 130. Майже вдвічі.

— Але і громада збільшилась?

— Теж вдвічі. Все пропорційно.

— Зрозуміло. Голопристанська створена півтора роки тому…

— Але бюджетний рік почався з січня.

— Зараз ви можете оцінити, наскільки оцей закон про децентралізацію логічний і з огляду на те, що ви сказали про податки?

— Я вважаю, що це одна з найпрогресивніших реформ за весь час незалежності. Але, на жаль, прогресивність почала поступово зникати, і раціональне зерно почало відходити на другий план десь із 2016 року, коли почали передавати органам місцевого самоврядування делеговані повноваження, але фінансовий ресурс забули передавати з державного бюджету. І нас постійно підвантажували.

Підвантажували нас пільговим перевезенням, яке держава залишила нам — безкоштовно перевозити, або частково безкоштовно. Це все передали на органи місцевого самоврядування. Ми забули, що у 2014 році в нас забрали 15% ПДФО, натомість обіцяли, що будуть повністю сплачувати за школи і садочки на 100%, але у 2017 році нас вже зобов’язали сплачувати комунальні платежі за школи, садочки повністю передали на наше утримання — і комунальні платежі, і техперсонал повністю зараз утримують за рахунок органів місцевого самоврядування. Деякі соціальні зобов’язання, які брала на себе держава, також передала. Сьогодні ми по рішенням суду через соцзабези також виплачуємо по “Укртелекому”, по іншим речам.

— А в яких відсотках приблизно видатки на освіту, медицину в бюджеті?

— Це левова частка. Сьогодні фактично при плануванні бюджету ми майже виключно прораховуємо захищені статті. Розвиток у нас там мінімальний буде.

— Приблизно розвитку скільки?

— Хотілося б, щоб власних коштів було як мінімум, як було прописано раніше в бюджетному кодексі, десять відсотків. То я думаю, якщо ми вийдемо на три… Від трьох до п’яти відсотків, то це буде непогано.

— Чи зможете ви в перший рік із таким мізерним бюджетом розвитку виконати хоч якісь передвиборчі обіцянки? Бо до виборів у вас була тільки Стара Збур’ївка, ви там працювали, а от новоприєднані громади?

— Зараз ми на наступний рік ми плануємо. Ну, наприклад, Кардашинка. Уже розпочати роботу і зробить проектну документацію на опалення. У нас, на жаль, досі пічне опалення в однієї школи є. По перекриттю дахів також в Кардашинських школах. Сигналізація. Хочемо поставити сигналізацію в школах, облаштувать їх і таке інше. Тобто завжди перший рік після виборів, особливо коли для тебе це нова робота або коли, як у нашому випадку, тобі додаються додаткові або змінюється територіальний устрій і додаються нові населені пункти, то перший рік — це стабілізаційний рік. Вивчаються проблеми, додається проектна документація. Набираємося сил, вивчаємо проблематику, і вже на наступний рік плануємо, за рахунок чого будемо робить. Це і ДФРР там, і соцекономрозвиток, і власні кошти, грантові проекти. От я вам хочу сказати, що в місті в наступному році будемо реалізувать проект на 580 тисяч євро грантових коштів. На це ми витратили два роки. Щоб ви розуміли, наскільки інертна ця робота. Працюємо два роки, щоб через два-три роки отримати якісь грантові кошти.

Школа у Великій Кардашинці

— У Голої Пристані є своя грантова історія.

— Це у нас другий грант. Перший грант у нас був 881 тисяча євро. Ми його реалізували у 18-му році. Зараз плануємо 580 тисяч євро з компанією НЕФКО також реалізувати.

— Це енергозбереження?

— Так, Гола Пристань є лідером по енергозбереженню. В нас в усіх школах і садочках проведено термомодернізацію. І це нам дає економію бюджетних коштів від 35 до 50 відсотків.

— Щодо коронавірусу. Чи готові ви до другої хвилі з тим, що ви сказали про лікарню? І чи готова громада і бюджет допомагати людям?

— Що стосується нас і нашої відповідальності, ще раз хочу наголосити, що лікарня не є нашим об’єктом, де ми ведемо і контролюємо господарську діяльність. Але в нас є на рівні міської ради співпраця з громадськими організаціями, громадські центри, які постійно, і коли в нас була перша хвиля коронавірусу, ми допомагали малозабезпеченим родинам, допомагали лікарні і створювали їхні санпропускники, знаходили спонсорів, допомагали. Але я вважаю, що медицина — це в першу чергу відповідальність держави. Держава повинна більше приділяти уваги, бо за рахунок ОМС, на жаль, якщо у великих містах ще є ресурс, то я вам скажу, що в райцентрах його дуже мало.

— Ви втратили статус райцентру. Як ви вважаєте, чи була тут політична складова, якісь лобістські групи, щоб центр перемістився з Голої Пристані в Скадовськ?

— Без сумніву, хтось лобіював.

Читати також: Скадовськ став райцентром і це можливість туристичного розвитку

— Хто?

— Я не готовий відповісти, хто. Але переконаний, це знов-таки ті помилки, з яких ми з вами розпочали, по децентралізації, як я сказав, що це була найкраща, найперспективніша реформа, але, на жаль, децентралізацію розпочали не з Конституції. І от такі правові колізії, що райони залишились, якраз через те, що непрофесійно підійшли до цієї реформи. Районів взагалі не повинно було бути. Базовий рівень — це територіальні громади, і наступний — це обласні ради.

— Ну ви ж кажете, що держава мала займатися медициною, освітою, а хто, крім районів, це буде робити?

— Медицина — її потрібно було передати на базовий рівень, на об’єднані громади. Тільки набагато раніше, коли ми створювали госпітальні округи.

— Так, в цьому й була логіка створення.

— Так. А коли адміністрації і районні ради цим не займалися, провалили створення і тих самих опорних лікарень, то сьогодні дуже важко. І те, що відбувається навколо коронавірусу, оголює наявні проблеми охорони здоров’я.

Вибори

— Щодо виборів давайте трошки. Ви йшли від партії “Батьківщина”, яка, мабуть, саме в Голопристанській громаді взяла найбільший відсоток у Херсонській області. Чому люди довірили вам свої голоси?

— Тому що, хочу наголосити, що для мене і для людей, які за нас голосували, партія “Батьківщина” — не нова партія. Я в партії з 2005 року. До мене були різні пропозиції. І від Партії регіонів свого часу…

— Слуги народу пропонували?

— Були пропозиції…

— А хто пропонував?

— Не має значення. Я хочу сказати, що переконаний, що не партія повинна змінювати людину, а людина партію. Як доказ того, будь ласка, Гола Пристань, я 15 років в одній і тій же партії. Думаю, що люди і поважають мене за те, що я не бігаю з однієї партії в іншу, моя політична позиція стабільна.

— Я подивився, що не так багато депутатів із сіл у вас. З чим це пов’язано?

— Перш за все — з недосконалістю законодавчої бази. Сьогодні для людей із сільської місцевості абсолютно нова є ідея голосувати за партію. Вони завжди голосували за людину, за мажоритарника. Тому сьогодні вони абсолютно пасивні в цьому плані.

— Але вони ж бачили прізвища?

— Вони бачили прізвища, але партія їх відштовхувала, розумієте? В нас сьогодні суспільство настільки заполітизовано, особливо в селах, люди важко там живуть.

— Тобто ця планка на десять тисяч для партійних списків…

— Я думаю, що непогана була пропозиція на 75 тисяч, перша. А вище 75 тільки йде вже партизація.

— Щодо поділу влади між радою і виконкомом. Особливо зараз, коли представництво у сіл не таке велике. На скільки потрібно розділити повноваження між радою, секретарем ради і головою міським?

— При моральності голові громади сьогодні можна гори звернуть тільки тому, що є єдиноначаліє. Маю на увазі, міський голова є головуючим на сесії міської ради, у виконавчому комітеті і головним розпорядником коштів. Це абсолютно правильно в наших умовах. Де у міського голови є підтримка і довіра, там якраз є і результати. Ви можете самі це перевірити.

— А взаємодія між радою міською і новоствореною районною? Будуть проблеми?

— Думаю, будуть. Районна рада буде намагатися відкусити повноваження, і саме головне — буде намагатися відкусити фінансовий ресурс.

— Це ви кажете про саму систему чи про особистість голови райради, з яким у вас були конфлікти?

— Я про систему. Не важливо, хто її очолить. Хоча якщо повернутися до моральності, то можна працювати і в таких умовах. Підхід цей непрофесійний, коли ми не змінили Конституцію і знов залишились райради, буде народжувати якісь конфлікти.

— Вже були перемовини з новообраним головою районної ради?

— Не було. На сьогоднішній день вони прийняли рішення і передають ті об’єкти, які є в місті, об’єкти нерухомого майна, юридичні особи.

— Ну ви ж не все готові взяти. От величезний районний будинок культури ви готові взяти?

— Уявіть собі, якщо ми його не візьмемо, хто буде за ним слідкувати? В центрі міста буде стояти руїна, воно не буде охоронятися. Ми готові от такі великі інфраструктурні об’єкти брати. Нам буде важко їх утримувати, але ми готові ефективно використовувати той фінансовий ресурс, який у нас є, для того, щоб утримувати у пристойному стані все, що є. От, наприклад, нам пропонують забрати адмінбудівлю адміністрації. Ну ми не бачимо в цьому необхідності.

Будівля РДК

— Вам достатньо місця?

— Нам достатньо. Ну ми ж беремо інші об’єкти, нам достатньо буде місця.

— Ви цю будівлю готові кинути?

— Ну як кинути, там буде райадміністрація, районна рада буде опікуватися… Такої жаги захопить об’єкти нерухомого майна у нас немає.

— Тобто ви готові взяти найкраще, а найгірше залишити?

— Чого найкраще? Те, що нам необхідно. От, наприклад, ми готові взяти дитячу спортивну школу для того, щоб наш комплекс «Спорт для всіх» доєднати і зробить там секцію боротьби, наприклад. Ми бачимо перспективу в цьому. Ми готові взяти інклюзивно-ресурсний центр. Це необхідно, в законі про освіту прописано. Ми готові взяти позашкільну освіту, бо в нас є, в гімназії ютиться, розуміємо, що сьогодні позашкільна освіта надає послуги в тих селах, які ми приєднали, і ми готові в рамках нашої позашкільної освіти все це підтримувати. Тобто у нас структура вже є. Задвоювать ми не плануємо.

Один з найкращих спорткомплексів області

— Інфраструктура сіл, які ви взяли, застаріла. Там є об’єкти, які ліквідовані. Ті ж інтернати у Старій Збур’ївці, туберкульозні лікарні.

— Ви ж знаєте, що інтернат, або санаторна школа, її передали у власність міста. Ми її вже передали в Міністерство оборони, і сьогодні там дислокується військова частина.

— Це буде постійно?

— Так. Постійне місце дислокації буде. Це ПДФО для нашої громади буде додаткове.

— Гола Пристань дуже доглянуте місто, у порівнянні з Херсоном так точно. Що в селах планується?

— Жителі села не такі вибагливі до інфраструктурних речей. Але зрозуміло, що їм також хочеться жити в освітленому селі. Це ми почали робити у Старій Збур’ївці…

— Це додало вам голосів?

— Так. Додало. В першу чергу будемо робити освітлення, дороги. Ну і, зрозуміло, школи і садочки.

— Щодо вашого нардепа. У ЗМІ писали, і у фейсбуці, що у вас були серйозні конфлікти з Олексієм Ковальовим. Не особисті — світоглядні. Як налагодити роботу?

— При моральності міського голови і депутата ВР це був би непоганий тандем. Я міський голова з досвідом, і знаю, що депутати Верховної Ради нам постійно допомагали. На жаль, сьогодні комунікації у нас з депутатами нема.

— Ну, зараз мажоритарка зникне. Збільшаться округи. Наскільки це критично для громади?

— Все залежить від людини. Кого люди оберуть і наскільки він буде людина доступна і комунікабельна. Якщо людина доступна, спілкується — це гарний приклад і для депутата Верховної Ради також. Фінансування з ДФРР — це власні напрацювання, ще з попередньою владою. Другий проект ДФРР ми реалізували завдяки співпраці з Гусєвим як з головою облдержадміністрації. На жаль, активність депутата тут не була проявлена. Коли ми написали листа йому, щоб він допоміг нам по соцекономрозвитку і таке інше, він нам відписав, що вважає, що Гола Пристань не потребує додаткових коштів. На жаль, така позиція.

— Тобто в ситуації, коли у вас голова Скадовської райради живе в місті, нардеп, ви нічого з цього не отримуєте?

— Це політична конкуренція, я так думаю.

— Вибори закінчились, не збираєтесь в нардепи?

— Я не готуюсь у Верховну Раду. Я всім депутатам запропонував співпрацю, і попереднього скликання, а в попередньому скликанні в нас шість було політичних партій, а зараз п’ять, і 99 відсотків всіх рішень ми приймали одноголосно. Це свідчить про те, що ми якісно працювали в комісіях, і працювали на розвиток нашого міста, нашої громади. Тому я й зараз запропонував депутатам: вибори закінчились. Наша партія — каналізація, водопровід, громада наша, розвиток нашої громади. Я їм запропонував: будь ласка, працюємо.

— Який вплив політичних сил зараз? Коли всі ваші депутати — партійні люди? Я бачив, що на першій сесії були і Віталій Булюк, і Юрій Одарченко. Який вплив вони будуть мати на прийняття рішень?

— Думаю, ніякого. Така комунікація, здорова, політична — вона має бути.

— А як же імперативний мандат?

— На рік він відтермінований. І я проти того, щоб депутати були слугами партій. Вони повинні служить своїй громаді.

— Дякую за інтерв’ю.