“Я не можу дозволити собі навчатись на помилках за рахунок бюджету” — інтерв’ю з Олександром Правосудом, головою Якимівської ОТГ

Якимівська громада розташована на шляху до Азовського моря. Тут приблизно 25 тисяч мешканців.

Дохідна частина бюджету цієї громади складає орієнтовно 30–35% від усіх видатків. Дефіциту в бюджеті 2021 року немає, разом із субвенціями закладено надходження 200 мільйонів гривень, видатки становлять половину від цієї суми. Але попри це тут шукають можливості залучати інвесторів, зокрема для побудови вітропарку.

На виборах мера восени тут переміг колишній очільник РДА Олександр Правосуд. Керівником адміністрації його призначив у 2015 році Петро Порошенко, у тому ж році Правосуд балотувався від БПП у райраду першим у списку і був членом партії. 

На той час Правосуду було лише 25 років. У 2019 році він був звільнений після того, як Порошенко втратив посаду президента. На місцевих виборах політик балотувався як самовисуванець.

Новий голова порівнює роботу муніципалітету із бізнесом та готовий перевіряти, чи якісно працює апарат громади, бо планує оптимізувати витрати на співробітників. Правосуд має на меті створити нові підприємства, щоб разом обмінюватись продукцією з іншими громадами та ставати незалежними.

Рух ЧЕСНО поспілкувався з новообраним головою після засідання першої сесії, коли той склав присягу, в рамках проєкту “ЧЕСНО. Громади”.

Проблеми громади

Сформулюйте три найгостріші проблеми вашої громади.

— ОТГ створили три роки тому. Я, до речі, був одним з ініціаторів її створення. Я тоді працював на посаді голови місцевої райдержадміністрації, з проблематикою я був знайомий. Не можу сказати, що Якимівська громада на сьогоднішній день може претендувати на звання однієї з найкращих на Запоріжжі. На жаль, фінансовий та економічний потенціал цього регіону не такий привабливий без тієї частини, яка відокремилася в Кирилівську громаду, на території якої розташоване узбережжя, коса і пляжі.

На жаль, дохідна частина на сьогодні становить орієнтовно 30–35% від видаткової частини. Сюди втручається політика постійно. Та ситуація, яка була тут на етапі становлення громади, з 2017 року по 2020-й, поки не провели місцеві вибори, залишала бажати кращого. Не було стабільного управління, відсторонилася діюча глава, потім вона виграла суди і поверталась. Політичні ігри для людей і для розвитку території не приносять користі.

Проблемними є дороги, стан місцевої медицини, стан матеріально-технічного оснащення шкіл і дитячих садків, комунальна сфера, водопровід, каналізація. Проблема з неоформленими у статус ОСББ багатоквартирними будинками.

Ми сьогодні перебуваємо на етапі формування нормального, здорового плану соціально-економічного розвитку. Ми скоро будемо затверджувати бюджет і постараємося оптимізувати наші витрати, які сьогодні дуже завищені, дуже багато отримують чиновники, які обслуговують громаду. Я не проти, щоб люди отримували хороші гроші за свою роботу, але паралельно з цим людина повинна працювати якісно. У нас так прийнято, ще з давніх часів, що “це ж не мої гроші, а бюджетні”, тому можна наймати десять секретарів, вісім водіїв і так далі. Я до цього питання підходжу простіше, намагаюся не оточувати себе глобальним штатом і залучати професіоналів. Нехай їхня заробітна плата буде на 20% вище, але цих професіоналів потрібно двоє замість 20. Так ми плануємо заощадити близько 8 млн гривень тільки на оптимізації власного апарату і комунальних установ, а це новий відремонтований дитячий садок.

— Ви порівнюєте роботу ради із бізнесом. Які підходи хочете перейняти?

— Ми хочемо ввести систему KPI (ключові показники ефективності) і будемо себе теж оцінювати. Але навіть якщо якісь результати будуть погані — це не означає, що рада повинна припинити свої повноваження через рік. Потрібно визначити певний часовий відрізок. І він у нас є. Після каденції виборці повинні зробити висновки про те, наскільки якісно це скликання працювало на чолі з головою.

Бюджет

— На якій стадії створення бюджету на 2021 рік? Як залучаєте громаду до обговорення?

— У нас вже підготовлено бюджет. Ми з фінансистами проводили максимальну оптимізацію. Ми хочемо ще 10% від тих витрат, які планувались на штат у 2021 році, перевести на економічний розвиток.

Люди кажуть про проблеми депутатам і старостам. Старости паралельно формують запити, ми їх перевіряємо. Це не місто, це селищна громада, приблизно 25 тисяч людей, тому можу з упевненістю сказати, що тисяч десять я знаю особисто і маю можливість особисто спілкуватися з ними. Ми таким чином робимо перехресне опитування, виводимо всі запити і потім виставляємо в порядку пріоритетності. Це дозволяє нам розуміти бажання жителів територій.

— Як змінилася сума бюджету після укрупнення?

— Я виступав за те, щоб громада була максимально велика. Я думаю, що формат об’єднання “один район — одна громада” був би одним із правильних. У нас в ОТГ увійшло десять сільських і селищних рад. Таке об’єднання дозволяє нам вирішувати якісь питання дуже оперативно. Ми зараз за рахунок нашого бюджету можемо вирішувати питання глобального характеру на окремо взятих територіях. Наприклад, у наступному році ми збираємося побудувати нові водопроводи і закрити це питання у трьох населених пунктах. Так, це буде робитися за рахунок усіх платників податків всієї громади, але в наступному році ми запропонуємо на інших територіях проєкти з розвитку і будемо на їхню користь витрачати гроші.

— Чи розраховуєте ви на дотації з інших бюджетів?

— Так, ми розраховуємо на субвенції з бюджетів усіх рівнів. Я вважаю, що у нас непогане представництво нашої території в обласній раді — у нас мінімум три депутати від нашої громади, які допоможуть нам у підтримці нашого розвитку.

— Скільки відсотків у бюджеті передбачено на соціальні видатки, такі як освіта, медицина?

— У Якимівці ці витрати складають близько 90%.

Розвиток громади

— Що у вашому розумінні означає спроможна громада?

— Для того, щоб отримати таке звання, необхідно вирівняти дохідну частину. Тільки тоді громаду можна назвати спроможною. Ми, наприклад, хочемо створити КП “Інститут розвитку Якимівки”, яке буде займатися залученням інвестицій у громаду для реалізації проєктів розвитку.

— Які п’ять пунктів ви визначили для себе та команди щодо розвитку громади?

— На перше місце я винесу фінансову складову. Упорядкування витратно-прибуткової частини, від цього буде залежати абсолютно все. Далі — це оптимізація закладів освіти та охорони здоров’я, які у нас є. Також ми хочемо створити систему муніципального транспорту. Ми не хочемо на цьому заробляти, а хочемо, щоб це виходило хоча б на рівень самоокупності.

Наряду із транспортом ми повинні розвивати наші дороги. Це колосальні витрати, які не понесе ні одна селищна рада, тому що у нас дуже розкидані території. Але ми будемо працювати з Кабміном, народними депутатами та обласним бюджетом.

І п’ятим пунктом я б позначив комунальну сферу — водопроводи, каналізаційні мережі, інженерні мережі. По закінченні моєї каденції я хочу, щоб скрізь був якісний водопровід, каналізація, щоб у нас не було втрат по воді.

— Можливо, у вас є вже ідеї щодо інвестиційних проєктів?

— Ми три роки ведемо перемовини з однією норвезькою компанією і хочемо побудувати вітропарк, найбільший на території Європи. Це великі інвестиції. Прямих надходжень там не так багато, небагато співробітників буде працювати на цих вітряках. Але в рамках цих домовленостей компанія готова виділяти величезні гроші на соціально-економічний розвиток територій.

Також ми співпрацюємо з компанією, яка розмістила у нас котли на пеллетах та займається опаленням на нашій території.

Таких проєктів багато, багато продуктів, які ми споживаємо, ми можемо виготовляти у себе. З іншими моїми колегами ми вже говоримо про міжмуніципальну співпрацю. Маємо намір укласти договори з муніципалітетами і створювати виробництва, будувати товарообмін між громадами. Добре, що молоді керівники розуміють, що це працює.

Коронавірус

— Чи готова ОТГ до другої хвилі боротьби з коронавірусом? Який рівень забезпечення?

— З точки зору медичного забезпечення у нас лікарні на належному рівні. Нам вистачає персоналу, працює близько 270 співробітників. Також працює електронна система, через яку можна спілкуватися з лікарями і отримувати консультації.

Є проблема з маленькими селами, там проблеми з лікарями, тому що люди не дуже хочуть їхати працювати в глибинку.

— Чи заплановано у бюджеті соціальну допомогу хворим?

— Ні, ми в цьому не бачимо необхідності. Ми забезпечуємо нашу лікарню оплатою, медикаментами, купівлею нового обладнання, і ми вважаємо, що людина, яка звертається до лікарні, отримує певної якості послуги.

Виборча реформа

— Як на ваш погляд, чи доцільно було “спускати” партійну систему у громади з населенням від десяти тисяч виборців?

— Ця система не виправдала себе і на територіях має негативні відгуки від населення.

— Чи спрацювала виборча квота 25% у вашій громаді?

— Ні. Є мегаавторитетні кандидати, які не набрали кількість голосів, тому що у нас маленькі ділянки. Для того, щоб ця квота працювала, можливо, її треба було б робити у 10%.

— Чи легко було партіям знайти жінок?

— У нас проблем із гендерною квотою не було взагалі. На сьогоднішній день дуже багато жінок хочуть себе проявити, хочуть бачити себе в роботі місцевих рад. Ми не те щоб витримували гендерну квоту, вона у нас формується природно.

— Чи розглядаєте можливість запровадити компенсацію депутатам місцевої ради за їхню роботу?

— Ми категорично не розглядаємо таку можливість. Потрібно йти на певні самопожертви. Я, йдучи на вибори, чітко розумів, що буду жертвувати своїм бізнесом, часом і прибутковою частиною. Коли людина йде в депутати, повинна розуміти, що вона йде сюди не заробляти гроші.

Читати також: Місцеві депутати без зарплати. Чому не спрацювали ключові реформи

— Мінрегіон подає зараз законопроєкт, щоб реформувати місцеве самоврядування, і своє бачення є і у законотворців. Міністерство пропонує у випадку усунення з посади мера ⅔ голосів, що рада також має йти на вибори. Вони прихильники концепції “сильного мера”. Законотворці ж у профільному комітеті бачать інший вихід — у випадку, коли рада не може домовитися з мером, його можна усунути лише через референдум, хоча такого інструменту, як референдум, громаді не дали. Яким чином ви бачите можливе регулювання конфліктів між радою і мером?

— На жаль, наша громада пройшла вже цей етап якраз у період з 2017 по 2019 рік. Був ряд усунень і відновлень глави. Я в цьому не бачу нічого перспективного для територій. Це політика. Вона позитивно не впливає на якість розвитку територій та якість проживання людей. Я вважаю, що було б правильно, якщо рада розуміє, що вона не справляється зі своїми обов’язками, на чолі з головою, то потрібно йти всім разом і оголосити перевибори.

— Законотворці також пропонують як альтернативу ввести нову посаду — голова апарату ради. Тобто щоб керуючий справами відповідав за виконком, а голова апарату ради опікувався радою. Як найбільш ефективно можна було б розподілити обов’язки для взаємодії апарату і ради?

— Я в цьому не бачу нічого, крім нових бюрократичних моментів. Якщо з’явиться нова посада в переліку вже існуючих — це не вплине ніяк на рівень і якість нашої місцевої ради.

— У який спосіб відбувається погодження порядку денного між апаратом і радою? Як працює формат “погоджувальної ради”, який діє в парламенті, на місцевому рівні?

— Так, ми цю систему запровадили на першій сесії. Це дуже хороший інструмент, який дозволяє на сесії не влаштовувати бардак, щоб не було політичних ігор. Я прошу депутатів утриматися від ліній партій, від яких вони були обрані.