Реклама є — витрат немає: аналіз фінзвітності партії “Варта"

Партія “Варта” з’явилася під вибори. Попри те, що партія висувала понад 800 кандидатів, пройшло лише кілька десятків, але це не завадило “Варті” у Львівській міськраді отримати “золоту акцію”. Саме її голоси можуть бути визначальними під час ухвалення ключових рішень. 

Засновники “Варти” під час виборчої кампанії позиціонували себе спочатку як коаліцію громадських рухів, яка ще нібито не визначилася з подальшою політичною стратегією, а згодом — як політичний рух чи об’єднання низки громадських організацій та активістів Львова для участі у місцевих виборах. Зрештою, юридично існує дві “Варти”. Одна — це політична партія, інша — це громадська організація “Варта”. У припартійний ГО є свої переваги: менше бюрократії з документами, не потрібно звітувати до НАЗК, можна обійти багато норм, які регулюють діяльність політичних партій, в тому числі й питання фінансування. Однак якщо ГО явно діє в інтересах партії, її витрати також мають бути відображені у партійному звіті.

Шелестак питання діяльності громадських та політичних структур “Варти” пояснює так: “Ідея самої “Варти” як громадсько-політичного руху була в об’єднанні різних середовищ, які діяли з Революції Гідності і десь, можливо, втратили своїх активних членів. Ми шукали активних людей, систематизовували людський ресурс, нам він був потрібен не для того, щоб їх обирали, хоч і для того, певно, теж шукали. В нас була купа проблем з реєстрацією. Партія почала діяти, коли було оголошено про виборчі перегони. А до того часу ми діяли як громадський рух”. 

Звідки у “Варти” гроші?

Від створення у червні 2020 року партії “Варта” й до моменту отримання нею першого офіційного грошового внеску 16 вересня 2020 року минуло майже три місяці. Першими донорами “Варти” стали Шелестак, Хмиз та Веремчук. 

Впродовж усього двох тижнів партія отримала від 36 осіб майже 1,7 млн гривень внесків, з яких 1,2 млн одразу ж витратили на сплату грошових застав до рад у Львові та області.

Прихильнику “Варти” профінансувати партію не так вже й просто, адже для цього потрібно знати хоча б реквізити партійного рахунку. На сайті “Варти” немає реквізитів для переведення коштів на партійні рахунки, зазначені лише реквізити ГО “Варта”. Також на сайті можна знайти список донорів та суми внесків. У списку 24 людини, що пожертвували майже 1,3 млн гривень. Імена цих донорів лише частково співпадають з іменами офіційних партійних донорів, однак і у випадках співпадінь суми внесків відрізняються від сум в офіційному партійному звіті. Це означає, що 1,7 млн на рахунках партії і 1,3 млн прозвітованих на сайті “Варти” — це різні кошти. За словами представників партії, цей список сум та імен — не що інше, як список донорів громадської організації.

Відповідаючи на питання про розмежування фінансів ГО та партії, Шелестак пояснила: 

“В нас дуже все прозоро, ми накопичували гроші на ГО. Хочете — дамо окремий з печатками звіт. Всі розрахунки ми здійснювали з рахунку ГО, поки не відкрили рахунку партії. В нас не було якихось донорів незрозумілих. В нас практично всі кошти, які надходили, це кошти наших членів. На сайті повністю прописані, вичерпний перелік. Все, що пройшло по рахунку. Практично все ми проводили власними силами”.

Про те, що розмежувати діяльність ГО та партії неможливо, свідчить хоча б те, що і звіт “Варти” за виборчу кампанію, і список донорів ГО розміщено на тій самій сторінці партійного сайту. При цьому там не вказано, що поданий список — це внески на рахунки ГО.

Найбільші внески партії та ГО надходили від майбутніх кандидатів “Варти” або від пов’язаних з ними людей. зокрема від родичів. Значна кількість донорів партії та ГО пов’язана з лідерами партії Наталією Шелестак, Юрієм Мартинюком та Артемом Хмизем. 

Ще одна велика група донорів та кандидатів — це експартійці чи наближені до середовища “Народного контролю”. 

Серед ТОП-донорів “Варти” також ТзОВ “Сігна”. Його бенефіціарним власником є Михайло Пукаляк, син Романа Пукаляка, що балотувався від “Варти” до Львівської облради. 

На що витрачали кошти?

Якщо вірити звіту, то у партії в липні — вересні не було ні працівників, ні офісу, ні реклами, ні друкованої продукції. Багатьох це могло б здивувати, адже рекламну кампанію у Львові “Варта” розпочала ще у червні 2020 року.

Найочевидніша стаття видатків, яка у звіті жодним чином не відображена, це витрати на зовнішню рекламу. У червні 2020 року новостворене громадсько-політичне об’єднання розмістило свою першу політичну рекламу та активно збільшувало її обсяги в липні. З цього часу “Варта” мала кілька хвиль кампанії, в якій зображення заміняли на нові, зокрема у серпні. Хоч у “Варті” й кажуть, що на той час зі своїми політичними планами не визначилися, все ж присутність на рекламі фрази “йдемо разом” за два місяці до старту кампанії прозоро натякає, про що саме йдеться.

4 липня 2020 року. Фото: Ігор Фещенко

Серпень 2020 року. Фото: Олексій Роговик

Вересень 2020 року. Фото: Олексій Роговик

У серпні у коментарі Руху ЧЕСНО лідер “Варти” Ігор Зінкевич розповідав: 

“Багато хто просто мені подарував борди. Є мінімум чотири. Фактично це наші друзі, і навіть дехто є в громадській організації “Варта-1”. Єдине там, що наші зібралися, кожен для себе, тут збирали на виготовлення самого банера, бо це інші організації роблять, от це є проблема. Ну і ще плюс розміщення”.

Щодо обсягів витрат на рекламу активіст ГО “Варта” Володимир Баб’як тоді надав такі дані:

“За липень фактичне розміщення площин — 25. На це все ми витратили 111 720 гривень. За серпень ми маємо заплатити 238 тисяч. Там додалися в нас зупинки, тому ціна трошки збільшилася. 25 зупинок, 30 сітілайтів — якось так. У липні це були тільки борди. Зараз додалися зупинки, сітілайти з трьома різними сюжетами. Це все на замовлення ГО “Варта”.

У вересні на рекламі “Варти” з’явилися вихідні дані щодо накладу (91 примірник) та замовника (ГО “Варта”). За даними ЧЕСНО, вартість зовнішньої реклами у Львові — у межах 3–5 тис. гривень за сітілайти та 7–12 тис. за білборди. Очевидно, що лише у вересні партія/ГО мали заплатити за рекламу щонайменше 0,5 млн гривень, а ймовірно, і суттєво більше. Найважливішим є те, що і вихідні дані з реклами, і коментарі представників “Варти” розходяться з офіційною фінансовою звітністю партії. Справа в тому, що реклама, очевидно, просувала партійний бренд та політиків, які згодом балотувалися до Львівської міської та обласної рад. Зрештою, які в цьому можуть бути сумніви, якщо ця реклама вже навіть незавуальовано анонсувала похід “Варти” на вибори. Сумнівно, що мова йшла про похід на вибори ГО “Варта”, і у “Варті” це розуміли, тому й заздалегідь зареєстрували політичну партію. Це означає, що витрати на таку рекламу мають бути відображені саме у партійному звіті. Допустимим з точки зору закону є випадок, коли за рекламу в міжвиборчий період платять треті особи, в тому числі ГО. Але в такому випадку партія має вказати у своєму фінзвіті інформацію про спонсорський внесок у вигляді оплати зовнішньої реклами громадською організацією. Такі дані у фінзвіті “Варти” відсутні. Не знати про таку рекламу у партії не могли, адже самі представники партії у серпні коментували ЧЕСНО питання щодо того, хто та скільки платить за цю рекламу.

Шелестак пояснює модель фінансування структур “Варти”: 

“З червня партія точно нічого не мала. Партія почала активну кампанію, коли був створений виборчий фонд і йшла мова вже про партію. До того часу в нас був громадський рух з аналогічною назвою, і фінансування відбувалось, відповідно, з рахунків ГО. Людей він не просував. Тоді ще партії не існувало, коли ви бачили ці зображення. Вона ще на нас не була зареєстрована”.

За словами Шелестак, “Варта” вирішила йти на вибори перед стартом самої кампанії. Щоправда, партія з такою назвою у реєстрах з’явилася вже в червні. Очевидно, що збір підписів та процес реєстрації почали ще раніше.

На запитання ЧЕСНО про те, чи не переслідувала рекламна кампанія “громадського руху” політичні цілі, Наталія Шелестак відповіла: “Напевно, переслідувала. Всі витрати, які йшли в нас на рекламу, вони йшли на борди від наших друзів, і ми користались тим лише до виборів. Я вважаю, що це нам не заборонено. Ми себе популяризуємо, чому ні?”

Трюк із дочасною рекламою, розміщеною ГО — це вже своєрідна традиція для частини “вартовиків”. Приміром, у 2019 році напередодні парламентських виборів Валерій Веремчук також розмістив зовнішню рекламу й заперечив, що це агітація, пославшись на те, що це його реклама як керівника громадської організації “Народна самооборона Львівщини”.

Та не лише витрати на зовнішню рекламу не потрапили до партійного звіту. Як і кожна партія, яка заходить у виборчий сезон, “Варта” мала і свою друковану продукцію (газети видавалися від початку липня). Вже на початку липня актив “Варти” був забезпечений брендованими футболками, захисними масками та прапорами. Хоч замовником і є ГО (судячи з вихідних даних), але ГО, безперечно, діяла в інтересах партії, отже, подібні витрати, навіть якщо їх покривала ГО, мають бути відображені у фінансовому звіті партії.

Газета “Варти”. Початок липня 2020 року

В якийсь момент межа між ГО та партією остаточно зникла. На газетах, які друкували на замовлення ГО, чітко вказували, що “Варта” — це політична партія.

Факт наявності такої газети від ГО здивував керівницю обласного осередку партії “Варта” Наталію Шелестак:

“В нас таке було? Я цей момент пропустила, бо цього просто бути не мало. Ви мені зараз говорите, а мені, чесно кажучи, дурно. Насправді нам було байдуже, з чого фінансувати, бо і той, і той рахунок поповнявся виключно нашими силами. Можливо, ми не модна ЄС і в нас нема модних бухгалтерів. Ми старалися це робити в рамках чинного законодавства. Я не займалась виборчою кампанією і, можливо, деякі речі пропустила, що хтось в газеті написав, що їх включили в рейтинг, і вони вирішили похвастатись. Ми в червні ще не знали, чи будемо приймати участь у виборах. Коли нам липень показав 10% — це, певно, і була стартова позиція, коли ми вирішили, що будемо йти”.

Якщо довіряти партійному звіту, то офіс у “Варти” з’явився лише з 3 вересня 2020 року. Згідно зі звітом, партія користується офісом у місті Львові площею 9,8 м на вулиці Чайковського, 17, за однією юридичною адресою з партією “Свобода”. Власником приміщення зазначено Юрія Мартинюка (один з лідерів “Варти” — прим. ЧЕСНО). Щоправда, на яких правах партія користується цим офісом, не зрозуміло. Проплат за оренду у звіті немає, як і інформації про спонсорський внесок чи фінансові зобов’язання. У минулому приміщення за цією адресою, де є багато офісних приміщень, викуповувала родина Віктора Доскіча, що став депутатом ЛМР від ЄС, інші приміщення за цією адресою викуповували бізнес-партнери братів Дубневичів. 

Шелестак розповіла: “Це офіс (на вул. Чайковського, 17 — прим. ЧЕСНО), який орендує один з засновників Юра Мартинюк, і ми там в ньому маємо кімнату. Він орендує цілий офіс по своїй власній діяльності, ми нічого не сплачуємо. Туди приходять листи і там ми збираємося. Я спілкувалась з НАЗК, питалась, як я маю це відображати, тоді, коли був Конституційний суд, і вони казали, що нам взагалі нічого не треба. Якщо ви за нього не платите, то ніяк”.

Є значні сумніви і щодо задекларованої площі офісу, і щодо тривалості користування ним. Ще у серпні партія системно проводила за цією адресою зустрічі та експертні обговорення, про які звітувала на власному сайті (витрати на розробку і наповнення якого теж не відображені у звітності).

Ймовірно, партія користувалася ще й офісом за адресою Володимира Великого, 34. За цією адресою принаймні з вересня і по цей час вікна та двері одного з приміщень на першому поверсі забрендовані під “Варту”.

Вересень 2020 року. Фото: Ігор Фещенко

Січень 2021 року. Фото: Олексій Роговик

Шелестак пояснила: “А це Юрине (Мартинюка — прим. ЧЕСНО) якесь приміщення (на Володимира Великого, 34 — прим. ЧЕСНО). Він собі забрендував на період виборчий. Ми точно за нього не платили. В нього там, по-моєму, приймальня була, чи що, для виборчої гонки. Це Юрине приміщення чи Дмитрасевича (кандидата від “Варти” Назара Дмитрасевича — прим. ЧЕСНО)”.

З липня партія почала влаштовувати публічні акції у Львові, у тому числі гречкосіяти, замальовували рекламу наркотиків чи “Візьми дитину за руку”. У липні її представники взялися роздавати газети та екологічні торбинки. Традиційно — у партійному звіті про це жодної згадки.

Також у липні — вересні можна було помітити рекламу партії у Facebook, що була оплачена ГО “Варта”, загалом майже на 1,4 тис. доларів. Всі витрати пройшли поза партійним звітом.

Свої активності партія дуже добре задокументувала. На це працювала команда операторів, які знімали та монтували всі активності “Варти”. Ні за послуги зовнішніх підрядників, ні зарплатні власним працівникам партія не платила. 

Складно оцінити у грошовому еквіваленті, однак легко помітити, що під час виборів та задовго до них партійці “Варти” регулярно з’являлись у програмах телеканалів НТА (проєкти якого працюють на території власності депутата Львівської облради від ЄС Григорія Козловського). Також до телеканалу був причетний один із лідерів “Свободи” Ігор Кривецький, який у 2017 році продав частку у каналі політикам з “Народного контролю”, депутати якого стали частиною проєкту “Варта”. ЗМІ пишуть, що Козловський і Кривецький нібито контролюють канал неофіційно. Також “вартовики” були частими гостями на каналі “ПравдаТУТ Львів” та на радіо “Львівська хвиля”.

“Вони (НТА — прим. ЧЕСНО) нас запрошували, бо в нас позиція була опозиційна до діючого мера. Ми їм підходили, бо по-іншому на НТА ходила б лише “Свобода” і ЄС. Вони нас і до того запрошували. “ПравдаТУТ” ми точно оплачували. Починаючи від виготовлення для нас коротких відео. І “Львівську хвилю” ми всю оплачували. Ми оплачували, нас єдиний раз запустили на Zaxid.net, ми дуже довго їх вмовляли. “Суспільне” ми нічого не оплачували”.

Здавалося б, у партії є досить добра модель захисту: всі витрати — це витрати ГО і на користь ГО й нібито не мають стосунку до партії. Тільки от газета і зовнішня реклама “громадської організації” у вересні чомусь анонсували похід “Варти” на вибори і звітували про зростання рейтингу.

Навіть за скромними підрахунками, йдеться про понад 1 млн гривень витрат на користь партії, які не відображені у фінзвіті партії. Санкції за подібні порушення варіюються від накладення штрафу до дворічного позбавлення волі (стаття 159-1 Кримінального кодексу України). При цьому “Варта” могла легко уникнути будь-яких питань, якби з самого початку організувала фінансування своєї діяльності через офіційні партійні рахунки.

Все ж варто зауважити, що ситуація з “Вартою” не є унікальною як з точки зору наявності дочасної агітації, так і з точки зору існування припартійної ГО. ЧЕСНО вже безліч разів писав про припартійні ГО, які є чи не в кожної активної політичної партії — від Партії Шарія, “Опозиційного блоку”, “Самопомочі” до “Європейської солідарності” та “Слуги народу”. Очевидно, що в країні існують серйозні проблеми із розмежуванням діяльності громадських організацій, благодійних фондів та політичних партій. Це потрібно як для підвищення прозорості політичного процесу, так і з точки зору створення рівних умов для всіх політичних акторів. Навряд чи можна назвати рівністю ситуацію, коли одні партії розгортають кампанії через офіційні рахунки, публічно звітують і несуть за це відповідальність, тоді як інші вдають, що їхня партія не має стосунку до масштабної рекламної кампанії, яку розгорнула однойменна ГО.