Як напівпрозорість Київради грає на руку забудовникам

У березні Київрада погодила призначення на посаду заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Петра Оленича. Він опікується цифровою трансформацією столиці та сферою земельних відносин.

Вже у травні Київрада стала публікувати дані поіменного голосування в форматі xlsx, а не лише в pdf, як раніше. Причому дані намагалися максимально унаочнити для пересічних користувачів, виділивши різними кольорами клітинки з голосуваннями та нахиливши прізвища депутатів у вертикальних стовпчиках.

Що стосується пленарних засідань сесій міської ради, питань до прозорості голосувань не виникає. Система “Рада-4” працює майже без збоїв, із сесій ведеться трансляція, яку можна переглянути на Youtube-каналі Київради. Кнопкодавство у Київраді було унеможливлене ще у 2015 році завдяки сенсорній кнопці, що стало прикладом для Верховної Ради України, яка змогла побороти це явище лише цього року.

Але є одне але. Як саме голосують депутати Київради у комісіях, киянам здебільшого невідомо досі.

До сесійної зали виносяться рішення, які вже напрацьовані й погоджені у постійних депутатських комісіях, робота яких регулюється положеннями.

Земельна комісія — найпопулярніша. Тут понад два десятки депутатів напрацьовують усі проєкти рішень, які стосуються земельної чи містобудівної сфери у Києві. Далі ці проєкти із зауваженнями та пропозиціями або без них виносяться на голосування до сесійної зали.

Таким чином, комісія є першим і важливим фільтром, який може не допускати неякісний або скандальний проєкт рішення до прийняття. Саме на етапі розгляду проєкту рішення в комісії громада може найефективніше долучитися і вплинути на нього.

Під час засідання земельної комісії також ведеться онлайн-трансляція, але електронна система голосування не налаштована саме на голосування комісією і повідомляє підсумковий результат голосування хибно.

Наприклад, під час голосування земельної комісії за скандальний проєкт ДПТ по вул. Кондратюка біля Мінського масиву (забудова сільськогосподарських земель агрокомбінату “Пуща-Водиця” висотками) голова комісії Михайло Терентьєв говорить, що рішення прийнято. Але на табло для голосування висвічується червоний напис “Рішення не прийнято”. Виникає деякий когнітивний дисонанс.

У протоколі засідання комісії це голосування відображене так: ми бачимо лише кількість голосів “за”, “проти”, “утрималися” й “не голосували”, але не маємо основного — якості.

Хто і як саме голосував за це непросте питання, ми дізнаємося від народної депутатки-мажоритарниці від “Слуги народу” з Оболоні Мар’яни Безуглої. На основі її даних Рух ЧЕСНО зміг скласти графіку з обличчями депутатів, які не підтримали протести громади і проголосували на користь забудовника.

Зауважимо, що надалі після проведеної у фракції “Слуги народу” “виховної роботи” на пленарному засіданні двоє з депутатів від “Слуги народу” — Конопелько і Кузьменко, які на земельній комісії підтримали ДПТ, на сесії вже голосували проти, а третій -— Зантарая — не прийшов або не вставив картку.

Якби позиція цих депутатів була послідовною і відповідала позиції їхньої політичної сили, то на земельній комісії вони також би мали голосувати проти погодження скандального ДПТ, який би не потрапив у сесійну залу взагалі. І громада би зітхнула з полегшенням.

Але маємо те, що маємо.

Рух ЧЕСНО, розуміючи, наскільки важливо для громади знати в обличчя своїх обранців, які голосують за скандальні рішення в комісіях, вирішив інформувати громаду не лише онлайн — на сторінках видання, але й на вулицях міста, за допомогою білбордів.

Зокрема Рух ЧЕСНО обіцяє розмістити у Києві білборди з результатами поіменного голосування і фотографіями депутатів, які підтримають рішення про забудову зеленої зони на Осокорках.

Київрада не унікальна у непрозорості голосувань депутатів земельної комісії. Ми вирішили промоніторити сайти міських рад інших обласних центрів України.