Скільки бюджетних коштів отримають партії в 2023 році

Якщо державний бюджет буде затверджено без змін до цієї статті, видатки стануть одними з найнижчих із 2016 року, коли партії почали отримувати держфінансування.

У гривневому еквіваленті видатки на фінансування партій були меншими лише у 2020 році (284 млн). Натомість у доларовому еквіваленті передбачене на наступний рік фінансування є рекордно низьким і становить від 7,3 млн до 9,3 млн — залежно від того, який курс застосовується при розрахунках (50 і 40 гривень за долар відповідно).

Зважаючи на обставини, зменшення обсягів державного фінансування виглядає логічним, хоча не зрозуміло, який принцип було використано при скороченні цієї статті видатків — умовно, чому у проєкті бюджету закладено 366 мільйонів, а не 350 чи 400. Згідно із даними, які отримав Рух ЧЕСНО, при визначенні обсягів державного фінансування партій на 2023 рік Мінфін застосував формулу, відмінну від передбаченої законом.

Чинна формула в законі “Про політичні партії в Україні” виглядає так: 1% від розміру мінімальної заробітної плати множиться на кількість виборців, які брали участь у голосуванні на останніх парламентських виборах (14 759 548). 

Натомість при складанні проєкту держбюджету на 2023 рік в якості розрахункової величини використали не мінімальну заробітну плату (6500 грн), а розмір прожиткового мінімуму (2481 грн). Саме тому загальний обсяг державного фінансування, закладений у проєкті держбюджету, становить не 959,4 млн, а 366,2 млн.

Нижче подаємо моделювання розподілу цих коштів між політичними партіями згідно із проєктом держбюджету у порівнянні з обсягом фінансування, який партії отримали б за умови використання передбаченої законом формули визначення обсягу держфінансування.

Разом з тим, фактичні видатки на фінансування партій у 2023 році будуть нижчими, ніж закладені у проєкті держбюджету. Наприклад, державних коштів не отримуватиме “Опозиційна платформа — за життя”. Влітку за позовом Міністерства юстиції Восьмий апеляційний адміністративний суд заборонив ОПЗЖ, а вже у вересні Верховний суд при розгляді апеляції залишив це рішення без змін. Таким чином, майже 55 млн гривень, передбачених на фінансування ОПЗЖ, залишиться в бюджеті.

Читайте також: Кого з ОПЗЖ мають перевірити спецслужби та правоохоронці

Під питанням і фінансування “Голосу”. Ще наприкінці 2020 року за підсумками перевірки фінзвітності партії НАЗК виявило в партійних звітах низку порушень і прийняло рішення про зупинку державного фінансування. “Голос” із рішенням НАЗК не погодився і звернувся до суду. Розгляд справи відбувається з перемінним успіхом для партії. У 2021 році суди кілька разів ухвалювали рішення на користь “Голосу”, але останнє відоме рішення було за НАЗК, тож наказ про зупинку держфінансування “Голосу” на цей момент є чинним. Після тривалої перерви у липні — вересні цього року розгляд справи активізувався, втім, нових рішень по суті ОАСК іще не приймав.

Виплата коштів “Слузі народу”, “Європейській солідарності” та “Батьківщині” на практиці буде залежати від наявності цих коштів у бюджеті, а також від пріоритетів уряду у випадку, якщо коштів бракуватиме. У 2022 році партії отримали держфінансування за перші три квартали майже у повному обсязі, хоч і з певними затримками. Кошти за 2-й квартал надійшли на партійні рахунки в липні (замість квітня), а за 3-й квартал — у вересні (замість липня).

Нагадаємо, політичні партії отримують державне фінансування з 2016 року. Надання партіям держфінансування є складовою реформи політичних фінансів, яка передбачає, зокрема, запровадження щоквартального звітування партій про надходження та витрати, встановлення вимог щодо приватного фінансування (заборона на фінансування анонімними особами, іноземцями) тощо. 

Щоправда, у 2020 році парламент поставив цю реформу на паузу і дозволив політичним партіям не подавати фінансових звітів аж до завершення карантину, який востаннє продовжили до кінця року. У зв’язку з цим ані контролюючі органи, ні громадськість не мають доступу до інформації про те, як партії розпоряджаються державним фінансуванням.