Війна і відкриті дані: де межа між небезпекою та підзвітністю?

Фото: Війна і відкриті дані: де межа між небезпекою та підзвітністю?

Війна, як і ковід, для політиків, чиновників, судів стала нагодою закрити дані та блокувати громадський контроль за своєю роботою.

Лише у деяких випадках обмеження відкритості може бути виправданим під час війни. Але загалом органи влади не хочуть виходити з уже звичної зони комфорту. Що після пандемії, що після війни українцям знову доведеться посилено боротися за відкритість того, що вже кілька років тому стало здобутком суспільства.

Сім років тому — 21 жовтня — Кабмін ухвалив першу редакцію постанови, яка стала основою розвитку відкритих даних в Україні. Це, здавалося б, незначне рішення суттєво позначилось на розвитку країни, боротьбі з корупцією та позиції України в міжнародних рейтингах розвитку суспільства. Завдяки цьому Руху ЧЕСНО вдалося створити унікальну базу даних про політиків “ПолітХаб”, яка має майже 130 000 профілів, а також інструмент “Золото партій”, який дає можливість дізнатися про кожен внесок на користь партій, кожен платіж із партійних рахунків та всі задекларовані партіями активи.

Крім того, завдяки громадському контролю та відкритості роботи державних органів ЦВК у 2019 році вперше за всю історію виборів в Україні на вимогу ЧЕСНО оприлюднила на своєму сайті фото всіх кандидатів у народні депутати, які балотуються в мажоритарних округах. Це дозволило не лише побачити світлини лідерів перегонів, а й краще ідентифікувати технічних кандидатів і так званих клонів, котрі можуть спотворити результати волевиявлення громадян. Також суспільство нарешті дізналося, як насправді виглядав кандидат Дарт Вейдер.

Завдяки публікації фото кандидатів на сайті ЦВК у 2019 році виборці нарешті дізнались, як насправді виглядав Дарт Вейдер

Через повномасштабне вторгнення росії в Україну низка державних інституцій із міркувань безпеки зняли частину публічної інформації, зокрема і у форматі відкритих даних про свою роботу, закрили держреєстри та призупинили інформування про свою роботу. У березні Кабмін видав постанову, яка дозволила обмежувати публікацію даних, а наступного місяця Мін’юст видав наказ про припинення публікації інформації у форматі відкритих даних.

Така політика суттєво погіршила прозорість роботи державних органів, а громадяни втратили оперативний доступ до відкритих даних, які становлять значний суспільний інтерес. 

Серед іншого було закрито і Портал відкритих даних, який був джерелом для низки електронних сервісів та інструментів, що допомагали з моніторингом роботи Верховної Ради та інших органів (наприклад, після закриття дані щодо голосувань народних депутатів ВРУ з’явилися лише починаючи з 21 квітня). 

Крім того, було знято з публікації відомості про вибори та кандидатів на сайті ЦВК, а також реєстр виборців, електронні декларації на сайті НАЗК та фінансові звіти політичних партій (навіть ті, що були опубліковані раніше), відомості про роботу народних депутатів (про депутатські звернення, голосування, помічників, виступи, законотворчу діяльність та ін.) на їхніх персональних сторінках на сайті ВРУ та про діяльність парламентських комітетів, відомості про рішення міських та обласних рад тощо. 

У серпні Рух ЧЕСНО публікував аналіз відкритості місцевих рад, в якому зокрема видно, які ради зловживають темою воєнного стану та не відповідають навіть на інформаційні запити. Так, у Тернопільській облраді Руху ЧЕСНО пояснили, що за розпорядженням голови рада надасть відповіді, як це передбачає закон, через п’ять днів… але після того, як завершиться війна. Для порівняння, попри зруйновану будівлю, сайт Миколаївської облради майже максимально наповнений інформацією щодо сесійної роботи та засідань комісій, а апарат вчасно надав відповідь на запит.

Слід наголосити, що ці обмеження були виправдані у перші місяці після повномасштабного вторгнення. Вони стосувались безпосередньо безпекової тематики чи, скажімо, опосередковано торкались чутливої інформації, їх публікація була ускладнена чи неможлива через бойові дії або пояснювалась близькістю до фронту та ін. Водночас ми бачимо, що тепер частина цих факторів не актуальна, проте інформація досі відсутня, навіть у тилових містах.

Загалом варто наголосити, що відкриті дані є ефективною складовою протистояння агресору, важливим чинником, який не послаблює, а, навпаки, посилює та зміцнює роботу наших органів як організаційно-управлінських структур. Саме завдяки відкритим даним ми можемо якісно аналізувати ситуацію, вносити оперативні зміни в ухвалення рішень, уникнути неефективних чинників та прогнозувати результат — і, що найголовніше, збільшити прозорість і підзвітність державних органів навіть в умовах воєнного стану.

Так, наприклад, в секретаріаті Уповноваженого ВРУ з інформаційних прав наголошують, що потреба людини у відкритих даних суттєво зросла після повномасштабного вторгнення, але ситуація з відкритими даними наразі кричуща, адже органи державної влади продовжують безпідставно прикриватись умовами воєнного стану та не інформувати про свою діяльність. Зокрема, за інформацією секретаріату Уповноваженого ВРУ з прав людини, від початку повномасштабного вторгнення в рази збільшилася кількість повідомлень (з 24 лютого отримано понад 2000 звернень) про порушення законодавства щодо доступу до публічної інформації. 

Рух ЧЕСНО також фіксував аналогічні порушення або ж просто ігнорування з боку державних органів. Так, наприклад, Апарат ВРУ не відповів у визначений законом термін на низку наших інформаційних запитів щодо роботи парламентарів від початку повномасштабного вторгнення.

У деяких державних органах позиція щодо відкриття даних більш категорична, адже, на їхній погляд, реєстри містять сенситивну приватну інформацію — місце роботи, склад родини, дата і місце народження. З іншого боку, державні органи — це не приватні клуби та зібрання за інтересами, вони є підзвітними перед громадянами і мають інформувати їх про свою діяльність — засідання та ухвалені рішення. Тож якщо з міркувань безпеки вони не анонсують місце і дату засідання, то постфактум зобов’язані повідомити громадянам про ухвалені рішення, а також про те, хто як голосував. 

Рух ЧЕСНО проводить аналіз діяльності комітетів ВРУ в умовах повномасштабного вторгнення росії в Україну. Якщо закриття інформації про діяльність Комітету ВРУ з питань нацбезпеки та оборони за цей час виправдане специфікою роботи, то до відсутності інформування з боку інших комітетів виникають питання. 

Так, наприклад, за даними сайту Комітету з питань свободи слова, за цей час він жодного разу не збирався на засідання. Але, як пояснили Руху ЧЕСНО в секретаріаті цього комітету, з 24 лютого засідання проводилися, а комітет не надавав публічно жодної інформації з міркувань безпеки (в чому саме безпекові ризики — незрозуміло). Крім того, Комітет свободи слова, на відміну від інших комітетів ВРУ, не має навіть власного каналу на YouTube. Відповідно, ні журналісти, ні інші громадяни не мають можливості переглянути відео його засідань, дізнатися, що розглядали в порядку денному та як голосували окремі нардепи.

Водночас слід підкреслити, що наразі засідання комітетів ВРУ, як правило, відбуваються у відеоформаті. Нардепи не збираються в будівлях комітетів ВРУ або в будь-якому іншому місці, а працюють дистанційно. Тож можемо припустити, що у такому форматі питання безпеки не є критичним. Однак із підзвітністю роботи виникають проблеми.

Діяльність комітетів у Верховній Раді є важливою складовою законопроєктної роботи та забезпечення контролю. Саме під час засідань комітетів фактично відбувається основне обговорення тих законопроєктів, які згодом рекомендують винести на розгляд у сесійну залу. Отже, безперешкодний доступ громадян до інформації про роботу комітетів є невід’ємною частиною забезпечення принципів відкритості і гласності роботи ВРУ.

Рух ЧЕСНО у 2020 році провів аналіз прозорості комітетів ВРУ та сформував відповідний рейтинг. За період роботи Верховної Ради 9-го скликання ми помітили, що комітети не завжди публікують повну інформацію та не висвітлюють належним чином свою діяльність. Ця тенденція особливо посилилась у період дії жорсткого карантину, запровадженого через коронавірусну пандемію, а також після повномасштабного вторгнення росії в Україну.

За результатами попереднього аналізу прозорості комітетів ВРУ у 2022 році аналітики Руху ЧЕСНО зафіксували значні проблеми в інформаційному забезпеченні роботи комітетів. Проблеми наявні у питаннях вчасного оприлюднення порядків денних, розкладу, затверджених актів, протоколів, стенограм, відеотрансляцій, записів засідань тощо. Такий стан справ значно підвищує корупційні ризики та зловживання в умовах воєнного стану і присутності в політичній системі депутатів від проросійських заборонених партій.

Експерти наполягають, що має бути знайдено баланс між питаннями національної безпеки та оборони та питанням відкритості й підзвітності, про що серед іншого говорили і на міжнародній конференції в Лугано. Адже закритість і непідзвітність збільшують корупційні ризики, які, в свою чергу, унеможливлять ефективне та швидке відновлення держави після нашої перемоги.

Рух ЧЕСНО вже одинадцять років успішно моніторить роботу парламенту та місцевих рад. Якщо ви хочете підтримати нашу діяльність, яка спрямована на упрозорення роботи парламенту, можна зробити пожертву за посиланням.

Олександр Саліженко для ЛБ


[[ action.title ]]

[[ action.description ]]

[[ action.button ]]