Річниця війни: як парламент рік працював в умовах воєнного стану

Вкрай важливим та символічним було те, що усі без винятку засідання парламенту за цей час відбувались у будівлі на Грушевського, що не давало сумнівів у легітимності ухвалених рішень та форматі роботи депутатів.

У середньому за одне засідання нардепи розглядали кілька десятків законопроєктів та постанов. Майже 40% проголосованих рішень ухвалені конституційною більшістю у 300 та більше голосів. Очікувано найкраще депутати голосують за ініціативи президента.

Вперше за історію українського парламентаризму за рік повномасштабної війни Росії проти України рекордна кількість нардепів – 17 – достроково втратила мандати. Майже всі вони є представниками забороненої проросійської партії ОПЗЖ та фігурантами Реєстру зрадників. Водночас для уникнення відповідальності більшість з них діяла на випередження і склала мандати за власним бажанням. Станом на зараз у парламенті залишилось рекордно найменша кількість депутатів — 405.

Рух ЧЕСНО до річниці повномасштабного вторгнення публікує кількісний аналіз законодавчої роботи парламенту в умовах воєнного стану.

Кількісні показники

З 24 лютого минулого року Верховна Рада працює у режимі одного пленарного засідання, що триватиме до дня припинення чи скасування воєнного стану. За цей час було зареєстровано 1686 законопроєктів та постанов, з яких депутати ухвалили 45%. Лідерами законодавчих ініціатив були самі ж народні обранці, вони подали більшість законопроєктів — 1489. На другому місці — ініціативи Кабміну (131), на третьому — законопроєкти президента (66).

Аналогічна динаміка була й під час минулого аналізу роботи парламенту Руху ЧЕСНО за перші чотири місяці дії воєнного стану. 

Варто зазначити, що динаміка реєстрації законопроєктів у 2022 році в парламенті була меншою, ніж у попередні роки. Так, наприклад, у 2020 році у ВРУ було зареєстровано 2899 законопроєктів, а у 2021 році — 2737.

Можемо припустити, що в умовах воєнного стану депутати у перші місяці вторгнення були більше зосереджені на конструктивній роботі парламенту і менше використовували механізми "законодавчого та поправкового спаму".

Але вже у квітні знову активізувались парламентські "спамери". Так, 21 квітня поправки до урядового законопроєкту №5388 щодо дерегуляції трудових відносин нардепи "тягнули" дві години.

Якщо порівняти "прохідність" законопроєктів (відсоток зареєстрованих законопроєктів, які стали чинними актами, — ред.) за рік повномасштабної війни, то найбільший відсоток мають ініціативи президента України (88%), далі йдуть законопроєкти нардепів (45%), а урядові ініціативи стають законами лише у 34%.

Варто також зазначити, що більшість законопроєктів від народних депутатів є колективними. Винятками є організаційні питання від голови ВРУ, а також ініціативи президента та прем’єр-міністра. Окрім того, більшість ухвалених законопроєктів були подані від представників владної фракції "Слуга народу", які очолюють більшість комітетів та підкомітетів ВРУ. І саме через це вони ж виступають першими в колективі співавторів законопроєктів. Хоча йдеться переважно про напрацювання всього комітету, а не лише його голови, заступника чи окремого нардепа.

Пріоритети в умовах війни

Тематика ухвалених законопроєктів за рік досить яскраво відображає реалії та пріоритети країни, що воює: економіка, нацбезпека, зовнішня політика та правоохоронна діяльність. Саме ці напрями виокремлюють самі ж депутати як пріоритети роботи парламенту та подальшої відбудови країни.

Загалом Комітети ВРУ з 24 лютого 2022 року провели 799 засідань, на яких розглянули 4305 питань.

Показово, що найменшу кількість підготовлених законопроєктів — 2 — подав Комітет з питань свободи слова під головуванням одного із основних спікерів ексОПЗЖ Нестора Шуфрича.

Саме цей комітет за останній рік став, фактично, номінальним, до складу якого входить рекордно найменша кількість депутатів — 3. Зазвичай подібна кількість депутатів є в комісіях селищних рад, де депутатський корпус складається із кількох десятків обранців.

Комітет Шуфрича у 2022 році також виявився одним із найбільш інформаційно "закритих" комітетів Верховної ради.

Фото: ЧЕСНО

Так, під час аналізу роботи комітетів ВРУ в умовах війни ми помітили, що про засідання Комітету з питань свободи слова немає жодної інформації ані на сайті комітету, ані на сторінках у соцмережах.

Скриншот сайту Комітету з питань свободи слова, останні повідомлення від 23 лютого 2022 року

Однак у секретаріаті цього комітету після публікації нашого дослідження запевнили, що засідання були, але через воєнний стан про їх результати не інформують на сайті та соцмережах. Цікаво, що війна не завадила іншим комітетам бути відкритішими та інформувати про порядки денні, публікувати стенограми, протоколи, аудіо- та відеозаписи засідань.

Найбільшу кількість голосів — 373 "за" — серед ухвалених законопроєктів за цей рік отримала ініціатива №7203 про особливості оренди державного та комунального майна на період дії воєнного стану. Серед іншого закон передбачає звільнення орендарів на час дії воєнного стану від сплати орендної плати або її зменшення в залежності від розташування нерухомості.

Натомість серед ініціатив президента Володимира Зеленського найбільшу кількість голосів — 348 — отримало останнє голосування про продовження строку дії воєнного стану в Україні. Зазначимо, що в лютому 2023 року це було вже шосте голосування парламенту за введення/продовження дії воєнного стану з початку повномасштабного вторгнення.

В свою чергу найбільшу кількість голосів — 332 — серед ухвалених ініціатив  Кабміну отримала ратифікація Рамкової угоди між урядами України та Туреччини про співробітництво в сфері високих технологій, авіаційній та космічній галузях.

Водночас були законопроєкти, які підтримували мінімально необхідна кількість голосів. Так, наприклад, за скандальну містобудівну реформу (законопроєкт №5655) нардепи віддали критично малу кількість у 228 голосів. Жодного голосу не дали “Європейська солідарність” та “Батьківщина”, натомість підтримали нардепи з ексОПЗЖ.

Ще одним важливим критерієм під час ухвалення рішень в умовах воєнного стану — це відсоток ухвалених рішень конституційною більшістю. Так, наприклад, під час усіх голосувань за введення та продовження дії воєнного стану і загальної мобілізації (окрім голосування на засіданні 16 листопада 2022 року) нардепи дали конституційну більшість у 300 та більше голосів “за”.

Фото: ЧЕСНО

Незважаючи на політичну змагальність сторін — влади та опозиції, запеклі дискусії між нардепами у сесійній залі, однак цей показник роботи депутатів дає підстави говорити про те, що серед нардепів різних фракцій та груп є консенсус та готовність до конструктивної роботи у важкий для країни час.

Крім того, за рік роботи парламенту в умовах воєнного стану достроково мандати втратила рекордна кількість нардепів — 17. Більшість з них були обрані від забороненої партії ОПЗЖ, троє від владної “Слуги народу” та ще троє були позафракційними. Майже половина з них є мажоритарниками.

Після повномасштабного вторгнення ЦВК зупинила усі виборчі процеси в країні як на рівні парламенту, так і на місцевому рівні. Відповідно провести довибори на мажоритарних округах в умовах воєнного стану не можливо. Що стосується списковиків, то ще в квітні 2022 року у ЦВК повідомили, що комісія взяла до уваги рішення РНБО та визнала, що заборона партії унеможливлює визнання обраним народним депутатом наступного за черговістю кандидата у виборчому списку вказаної політичної партії.

Тому, очікувано, що після дострокового припинення депутатських повноважень місця колишніх представників забороненої проросійської партії ОПЗЖ в парламенті залишаться вакантними до кінця скликання.

Олександр Саліженко для "Лівого Берега"