Партійна каса: чому нардепи блокують звітування за бюджетні кошти

Фото: Партійна каса: чому нардепи блокують звітування за бюджетні кошти

Парламентські партії четвертий рік поспіль отримують мільярди гривень з держбюджету, але не звітують, на що витрачають їх. Спершу прикривалися карантином, тепер — воєнним станом. Коли відновлять звітування, НАЗК фізично не встигне за 60 днів перевірити всіх і покарати порушників.

Не звітують і всі інші партії, але вже за приватні пожертви. А це означає, що журналісти та громадськість так і не мають інформації про фінансування останніх місцевих виборів. І тут великі ризики в тому, що є 18 заборонених партій і ми вже ніколи не дізнаємося, хто став їхнім донором і допомагав завести зрадників у ради.

Ця інформація недоступна не тільки пересічним громадянам, але й органу контролю — НАЗК. А у випадку з ОПЗЖ ми не дізнаємось і про витрачені кошти платників податків.

Крім того, громадяни через петиції на сайті президента вимагають повернути декларування статків посадовців і депутатів. Голова "Слуги народу" у Верховній Раді Давид Арахамія зареєстрував як єдиний автор законопроєкт про відновлення декларування. Саме до цього проєкту між першим і другим читанням, як пояснювали народні депутати, планують додати відновлення звітування партій.

Але з осені минулого року законопроєкт припадає пилом у Верховній Раді. Очевидно, формат "гроші без звітів" для партій більш зручний і вигідний. Проте це неприйнятно для суспільства. Саме тому заяву Руху ЧЕСНО з вимогою повернути інструменти відкритості підписало понад 60 громадських організацій і ЗМІ.

Рух ЧЕСНО нагадує, чому відновлення фінзвітності та контролю за фінансуванням партій украй важливе для держави, як і відновлення декларування депутатів усіх рівнів.

Гроші без звітування

Після довгих дискусій у Верховній Раді обсяг державного фінансування на 2023 рік для парламентських партій залишили на рівні минулого року — 886 млн гривень. Проте очікувано, що більш дискусійною серед нардепів стала саме тема обсягу фінансування, а не проблема кількарічної відсутності звітування за ці кошти.

Рух ЧЕСНО вже писав раніше, як навесні 2020 року під час запровадження Верховною Радою карантинних обмежень усім партіям дозволили також не подавати фінансову звітність до завершення карантину. Такий самий дозвіл отримав і бізнес, щоправда, на досить короткий час. Звітування для бізнесу відновили у тому ж таки 2020 році. 

Карантин формально триває досі, а паралельно ще й додались обмеження воєнного стану. Очікувано, що ці обставини сукупно грають на руку партіям.

Зазначимо, що наразі НАЗК взагалі не зможе перевірити звіти, навіть якби партії подали їх за власною ініціативою, адже не має на це права — всі перевірки призупинені на час воєнного стану. Після відновлення звітування підстави будуть, але виникне проблема з обсягами звітів, які надійдуть у НАЗК. І чим довше відтягуватиметься відновлення, тим більшою проблемою це буде.

Де баланс між піаром і розвитком партій

Для якісного розвитку політичної системи потрібні сильні партії, які не залежать від фінансування олігархів. В ідеалі партії мають фінансувати виборці, але такої політичної культури в Україні ще немає.

Саме тому ввели державне фінансування партій. Тобто для партій, які потрапили до парламенту, або не пройшли, але подолали двовідсотковий бар’єр, передбачили виділення коштів із державного бюджету.

Під час запровадження державного фінансування передбачалось, що за ці кошти партії мали б забезпечувати системність партійної діяльності, розвивати місцеві осередки, підвищувати рівень взаємодії з виборцями, проводити різноманітні дослідження, підвищувати якість законотворчої діяльності тощо. Натомість зараз через відсутність партійного звітування немає жодного уявлення, на що ж партії витрачають податки громадян.

Рух ЧЕСНО звертався до парламентських партій за коментарями з приводу витрат. У "Батьківщині" запит проігнорували, у "Європейській солідарності" обмежились скупим та формальним поясненням, що кошти йдуть "на статутну діяльність".

Зазначимо, що партії "Голос" НАЗК на початку 2021 року призупинило фінансування. Агентство запідозрило партію в укладанні фіктивних договорів для виведення державних коштів.

Натомість у владній "Слузі народу" кошти держфінансування стали у пригоді для "партійної благодійності", яку в підсумку конвертували в політичний піар.

Так, у 2020 році партія оголосила про відмову від 70 млн гривень (держфінансування за два квартали) та перенаправлення цих коштів на потреби, пов’язані з боротьбою з COVID-19.

Якби ці кошти були не отримані партією, а спрямовані народними депутатами із держбюджету на МОЗ, політична сила не змогла б піаритись на них у ЗМІ. А так ЗМІ писали, що "партія готова віддати мільйони у стабфонд".

Війна не стала винятком. У 2022 році "Слуга народу" передала частину коштів держфінансування — 130 млн гривень — на закупівлю протитанкових комплексів “Стугна-П”. Так само народні депутати могли б у бюджеті збільшити фінансування для Міноборони, але тоді партія не змогла б подати це як свою заслугу і у ЗМІ б не писали, що партія “Слуга народу” передала 130 млн гривень на озброєння для ЗСУ.

Звісно, таке рішення виглядає добре з точки зору партійного піару, але виникає просте питання: чому у процесі розподілу податків громадян і закупівлі зброї для нашої армії з’являється політична партія та отримує на цьому політичні дивіденди? І що відбувається з рештою грошей платників податків, про які нам публічно у рамках піар-кампанії не повідомили?

Рух ЧЕСНО наголошував, що за своєю природою це є радше цільовим благодійним внеском, який конвертували у позитивні згадки в медіа, тоді як для офіційної відмови від цих коштів є спеціальна процедура.

Самі ж народні депутати, які ухвалювали ці обмеження, не роблять рішучих кроків для відновлення декларування публічних службовців та партійного звітування, мовляв, "не на часі". Водночас президент Володимир Зеленський відповів на петицію про відновлення декларування. Нещодавно Рух ЧЕСНО дослідив, як в умовах воєнного стану електронні петиції лишаються для громадян єдиним способом висловити свою позицію, зокрема щодо нових законів і владних ініціатив.

Водночас для публічного "пом’якшення" ситуації керівник більшості Давид Арахамія у вересні минулого року зареєстрував законопроєкт № 8071, яким передбачається відновлення декларування та розблокування проведення перевірок звітності партій. 

Як правило, законопроєкти подаються спільно з іншими парламентарями, аби мати підтримку в залі. Примітно, що голова фракції “Слуги народу”, яка має монобільшість, є єдиним автором законопроєкту, що також може бути частиною медіакампанії, яка має посилити образ нардепа як борця за відновлення декларування. Але сам Арахамія декларацію за 2021 рік не подав.

За словами Арахамії, у ВРУ створено робочу групу для оперативного доопрацювання проєкту, а його ухвалення підтримує президент Зеленський та посли G7. Але, як ми знаємо, подібні заяви досить часто залишаються лише на рівні декларацій, а якщо влада не хоче реального вирішення проблеми, то для цього створюють “робочі групи”, “спеціальні тимчасові комісії” та дорадчі органи без визначених прав і обов’язків.

Наразі ми бачимо, що законодавча ініціатива голови більшості Арахамії успішно похована у парламенті. Адже попри позитивне рішення профільного антикорупційного комітету, яке було надане ще в жовтні минулого року, та заяви про оперативність, із того часу ініціативу так і не винесли на розгляд у сесійну залу. Хоча формально фракція “Слуги народу” має достатню кількість голосів — 237 нардепів при необхідних для ухвалення рішень 226.

Хоча тут варто зазначити, що "Слуга народу" кілька разів подавала звіти, коли це було не обов’язково, а ЄС та "Батьківщина" цього не зробили.

Крім того, законопроєкти, подані головою фракції, мали б отримати максимальну підтримку серед депутатів. Ба більше, "Слуга народу" має свого спікера — Руслана Стефанчука, який також відіграє не останню роль як голова Верховної Ради і може впливати на те, що розглядає Рада в порядку денному. Але проєкт Арахамії за півроку так і не винесли в зал. Це теж може свідчити про те, що наміри відновити декларування суто показові.

"Ініціатива є. Її бурхливо обговорюють. Колеги з багатьох фракцій і груп ставлять багато питань, наводять приклади, вносять пропозиції тощо. Йде жива дискусія. Як тільки буде досягнено достатній компроміс з цього питання на рівні Погоджувальної ради, воно буде винесене в зал", — повідомив Стефанчук.

Рух ЧЕСНО звернувся за коментарем до автора законопроєкту Давида Арахамії щодо розгляду його ініціативи про відновлення декларування та звітування для партій, але на час публікації матеріалу він не дав коментар.

Не відповіла і прессекретарка фракції "Слуги народу" у Верховній Раді Юлія Палійчук, хоча повідомлення проглянула.

У НАЗК в коментарі Руху ЧЕСНО зазначили, що сподіваються на швидкий розгляд законопроєкту Арахамії та відновлення усіх вимог антикорупційних органів і громадськості.

Водночас у НАЗК ЧЕСНО повідомили, що станом на 15 березня лише 7% (30 осіб) народних депутатів Верховної Ради добровільно подали декларації за 2021 рік до НАЗК. Переважна більшість із них — представники "Слуги народу", серед керівництва Верховної Ради — лише голова парламенту Стефанчук, немає лідерів парламентської більшості та голів інших фракцій та груп.

У НАЗК повідомили, що наразі через обмеження воєнного стану декларування за 2021 рік відбувається добровільно. На сайті відомства є лічильник, який відображає статистику поданих декларацій та оновлюється щопонеділка.

У НАЗК підкреслили, що прослідковується чітка тенденція — рядові посадовці справно подають декларації, натомість кількість топчиновників та нардепів, які прозвітували, мінімальна. Найменше декларацій подали посадовці Офісу президента, Кабміну та народні депутати.

Крім того, через обмеження воєнного стану НАЗК не може здійснити перевірку декларацій, тож у разі подання неправдивої інформації декларант не отримає санкцій.

Закритість, яка робить нас слабшими

Із відсутністю декларування та партійного звітування політики очікувано, як і в інших сферах неінформування про діяльність державних органів в умовах повномасштабного вторгнення, апелюють до безпекових питань та потенційних ризиків. Безперечно, питання національної безпеки надзвичайно важливі для суспільства, а обмеження воєнного стану виправдані великою війною.

Водночас закритість державних органів, зловживання та спекуляції політичних партій та окремих політиків щодо відсутності звітування за мільярди гривень платників податків лише збільшують кількість запитань. Закритість не дає нам переваг перед ворогом, а, навпаки, робить інституції більш вразливими, адже породжує внутрішню недовіру.

Рух ЧЕСНО неодноразово наголошував, що війна, як і ковід, для політиків, чиновників, судів стала нагодою закрити публічні дані та блокувати громадський контроль за своєю роботою. Адже переважна більшість органів влади не хочуть виходити з уже звичної зони комфорту. Як після пандемії, так і після війни українцям знову доведеться посилено боротися за відкритість того, що вже кілька років тому стало здобутком суспільства.

Саме тому понад 60 різних громадських організацій та представники ЗМІ опублікували заяву з вимогою поновлення доступу до публічної інформації. У переліку вимог є і відновлення декларування та звітності партій.

Громадськість наголошує, що звітування та відкриті дані є ефективною складовою протистояння агресору, важливим чинником, який не послаблює, а, навпаки, посилює та зміцнює роботу наших органів як організаційно-управлінських структур.

Саме завдяки відкритим даним громадяни можуть якісно аналізувати ситуацію в країні та громадах, вносити оперативні зміни в ухвалення рішень і підвищити прозорість, підзвітність та ефективність державних органів та органів місцевого самоврядування навіть в умовах воєнного стану.

Олександр Саліженко, парламентський аналітик Руху ЧЕСНО, для LB.ua


[[ action.title ]]

[[ action.description ]]

[[ action.button ]]