Місцеві петиції. Чи вдається жителям впливати на місцеву владу?

Якщо про механізм петицій на сайті президента чи уряду знає більшість громадян, то сервіс місцевих петицій не такий популярний. Барʼєр для розгляду петиції залежить від кількості жителів у громаді, але обласні центри по-різному підходять до цієї вимоги. У деяких містах необхідними є 250 голосів, тоді як в інших — 5–6 тисяч, а такий бар’єр подолати значно складніше. Частина рад закрила доступ до інструменту з початку повномасштабного вторгнення.

Окремі петиції про перейменування вулиць намагаються політизувати партії та деякі політики, які в гонитві за політичними бонусами отримують натомість репутаційні втрати. 

Рух ЧЕСНО зробив аналіз петицій в обласних центрах за 2020–2023 роки та розповідає про їхні особливості, зокрема про те, в яких містах найбільший відсоток підтриманих петицій та як беззмістовний спам ініціатив блокує важливі рішення.

В умовах воєнного стану електронні петиції залишаються для громадян чи не єдиним способом висловити свою позицію, зокрема щодо роботи органів місцевого самоврядування. Попри значне зростання громадської активності після початку повномасштабної війни далеко не в усіх обласних центрах зросла кількість петицій та реакцій міських рад на порушені громадянами питання. Одеса, Миколаїв та Херсон взагалі закрили доступ своїх жителів до цього інструменту участі. 

Тематика петицій суттєво змінилася: до інфраструктурних питань додалося питання дерусифікації. Останні два роки у петиціях все частіше йдеться про перейменування, знесення радянських або імперських монументів, заборону московської “церкви” та проросійських партій. Ці питання вже понад два роки повномасштабного вторгнення не вирішує Верховна Рада, тому спроби відповісти на запит громадян роблять органи місцевого самоврядування. Наприклад, кілька рад на Київщині проголосували за призупинення повноважень депутатів, обраних від заборонених партій. 

Для комплексного аналізу місцевих петицій Рух ЧЕСНО проаналізував масив усіх петицій за 2020–2023 роки, поданих до рад облцентрів. В Одесі, Миколаєві, Херсоні, Рівному, Івано-Франківську такі дані відсутні у вільному доступі, проте їх вдалося отримати через запит на публічну інформацію. У Києві повний масив даних також недоступний, однак на платформі з петиціями опубліковано детальну статистику.

Якщо з критеріями петицій до президента все зрозуміло, то місцева влада у громадах по-різному визначає процедуру подання та розгляду у статутах територіальних громад. Низка рад має власні платформи для роботи з петиціями, проте переважна більшість використовує Єдину систему місцевих петицій — EDEM.

Місцеве самоврядування може самостійно визначати строки збору підписів та необхідну для розгляду кількість голосів. І тут різниця між обласними центрами колосальна. Значна частина міст затвердила бар’єр на рівні 250–300 голосів, а у великих містах необхідно збирати тисячі голосів.

Законодавство не встановлює верхньої межі потрібної кількості підписів. Інколи встановлені показники стають “непідйомними” для громадян. Так, через це у Києві два роки тому довелося зменшувати кількість голосів, необхідних для підтримки петиції.

У столиці у 2020–2021 роках бар’єр складав 10 тисяч підписів. За цей час було підтримано лише чотири петиції. Проте після зменшення барʼєру за наступні два роки було підтримано понад 100 петицій. Звісно, вплинути на таке підвищення уваги до петицій могла війна та інші чинники, проте різниця є вагомою, і значною мірою вона зумовлена висотою барʼєру. Тоді у Київраді зазначали, що зміни були покликані зробити роботу інструменту петицій більш інтенсивною та зручною.

У коментарі Руху ЧЕСНО заступник столичного міського голови Володимир Бондаренко зазначає, що зниження необхідної кількості голосів дійсно позитивно вплинуло на розвиток інструменту петицій. І навіть попри спрощення умов необхідні для розгляду голоси набирають дійсно змістовні петиції.

“У Києві петиції інтегровані з сервісом “Київ Цифровий”, тому киянам простіше брати участь у підтримці петицій. Це унікальна історія. Декілька років тому, аби популяризувати інструмент, ми розглядали створення трьох рівнів петицій: місто, район, менше району. Успішність діючого інструменту цей процес загальмувала, проте, можливо, ми повернемось до ідеї, щоб жителі комунікували з владою щодо точкових питань”, — зазначає Бондаренко. 

Проте кількатисячний бар’єр для підтримки петицій має не лише Київ. Другу сходинку займає Харків із показником п’ять тисяч необхідних підписів. Третім обласним центром у цьому рейтингу є Дніпро — три тисячі підписів. Ще два обласні центри — Миколаїв та Одеса — встановили показник на рівні однієї тисячі необхідних підписів. Решта обласних центрів мають нижчі бар’єри. 

З огляду на такі високі вимоги до підтримки петицій у 2020–2023 роках у Харкові та Дніпрі були підтримані та розглянуті лише декілька петицій. Із близько 900 зареєстрованих петицій у Харкові відповідь отримали лише сім, тобто менше одного відсотка. Шість із них були розглянуті у 2020–2021 роках та стосувалися інфраструктурних питань. Ще одну петицію, щодо перейменування радянської назви скверу, підтримали у 2023 році.

У Дніпрі ж із 358 петицій влада розглянула лише 14 — менш як чотири відсотки. Ці петиції датовані 2020–2021 роками та стосуються інфраструктурних питань.

Доступ до інструменту петицій для громадян в Одесі та Миколаєві закритий з 24 лютого 2022 року, тому дані про показники за 2022–2023 роки відсутні.

Наскільки доцільним є встановлення таких високих бар’єрів, сказати важко, проте місцевим радам однозначно варто переглянути рішення та оновити вимоги до петицій, зважаючи на нові обставини. 

Ужгород та Полтава мають найвищі показники підтримки — понад 35% зареєстрованих петицій отримують необхідну кількість голосів та розглядаються місцевими радами. 

Основними в таких петиціях є дві категорії питань: інфраструктурні покращення та дерусифікація. Особливо актуальні петиції про зміну топонімів та знесення пам’ятників російським діячам. Частина з них уже виконана місцевими радами.

Так, авторка однієї з петицій, підтриманих в Ужгороді, просила міську раду демонтувати зображення російського композитора Чайковського з фасаду школи. Міська рада лаконічно відповіла та додала до відповіді результат проведених робіт.

Джерело: петиції до Ужгородської міської ради

У Полтаві ж була підтримана петиція зі значним переліком назв, які потребують дерусифікації. Міська рада підтримала петицію та доручила профільному департаменту підготувати алгоритм дій для її виконання.

Джерело: сайт петицій Полтавської міської ради

В Сумах прохідність петицій складає 26%. З 426 петицій 114 були підтримані громадянами та отримали відповідь від місцевої влади. Розподіл тематик такий самий, як і в інших містах. У Сумах доволі багато петицій з вимогою перейменувати ті чи інші об’єкти на честь українських воїнів і захисників.

Джерело: петиції до Сумської міської ради

У коментарі Руху ЧЕСНО член комісії з найменування при київському міському голові Павло Островський зазначає, що петиції суттєво допомагають розпочати дискусію про необхідність дерусифікації або деколонізації назв.

“Інструмент петицій, зокрема в Києві, зарекомендував себе добре. Оскільки у столиці процес перейменування триває давно, то назв, які підпадають під дерусифікацію, все менше, а запит на увічнення героїв зростає. Шлях до перейменування якихось загальних або географічних назв довший, проте петиції допомагають ініціювати обговорення. З іншого боку, інколи громадяни реєструють по 20–30 беззмістовних петицій, які не набирають необхідну кількість голосів. Це спам”, — зазначає Островський. 

Вісім міських рад мають показник прохідності петицій у межах 10–20%, в той час як в 11 обласних центрах необхідну кількість голосів для розгляду набирають менше 10% зареєстрованих петицій. 

Важливо зазначити, що через розрізненість підходів до роботи з петиціями у місцевих радах цей рейтинг є відносним та відображає абсолютні показники без урахування особливостей роботи інструменту в кожному місті. 

Статистика кількості зареєстрованих петицій за останні чотири роки демонструє негативні тенденції. Майже в усіх обласних центрах кількість зареєстрованих петицій щороку зменшується.

Виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан зазначає, що така динаміка може бути спричинена одразу декількома факторами.

“Зменшення уваги до місцевих петицій в умовах воєнного стану — це об’єктивний процес, адже активні жителі громад зайняті волонтерством і допомогою ВПО та ЗСУ. Також є категорія жителів, які або не знають про інструмент, або не до кінця розуміють, як ним скористатись. Для прикладу, у Фастівській громаді жителі підтримали вимогу повернути долар по вісім гривень. Звісно ж, це не компетенція місцевої ради. ОМС також не проводять роз’яснювальну роботу щодо інструменту, адже в умовах війни більшість посадовців працюють над оперативними задачами, а просвітництво відходить на другий план”, — розповідає Слобожан.

Місцеві ради мають автономію у визначенні кількості підписів громадян із дотриманням вимог закону щодо мінімального показника зважаючи на кількість населення:

• до 1 тис. жителів — не менше 50 підписів;

• 1–5 тис. жителів — не менше 75 підписів;

• 5–50 тис. жителів — не менше 100 підписів;

• 100–500 тис. жителів — не менше 250 підписів;

• від 500 тис. до 1 млн жителів — не менше 500 підписів;

• понад 1 млн жителів — не менше 1000 підписів.

Встановлення прохідного бар’єру дозволяє уникати спаму та зменшувати навантаження на роботу ради, адже лише важливі теми можуть набрати необхідну кількість голосів. Проте занадто високий бар’єр робить інструмент недієвим і призводить до втрати довіри з боку жителів. 

Невиправданим є закриття доступу до інструменту петицій під час воєнного стану. Публікація петицій відбувається після попередньої модерації, тому безпекові ризики мінімальні. В умовах заборони мітингів та акцій, закриття роботи місцевих рад та інших обмежень петиції лишаються єдиним публічним інструментом впливу громадян на прийняття рішень. 

Джерело: петиції до Одеської міської ради

Із позитивного — практика закриття петицій не надто поширена, вона стосується лише Одеси, Миколаєва та Херсона, проте ці рішення однозначно варто переглянути.

Читати більше: Приходьте після війни: які ради залишаються закритими для громадян

Щоб розв’язати проблему високих бар’єрів та знову відкрити доступ до інструменту, достатньо рішення місцевої ради. Проте яким чином уникнути отримання відписок замість фактичних відповідей та виконання петицій, питання непросте. Тут важливо, аби громадяни були проактивними та відслідковували результати розгляду петицій. Як показує практика, навіть якщо вдалося зібрати необхідну кількість голосів, це не означає, що питання буде вирішено. 

Читати більше: Чи чує громадян Банкова: чому буксують петиції до Зеленського?

Варто звернути увагу на приклад Києва. Якщо Київрада не підтримує ініціативу, таке рішення отримує на платформі позначку “не підтримано”. Якщо ж Київрада підтримує петицію, на сайті відображається етап реалізації ініціативи.

Джерело: петиції до Київської міської ради

Містам важливо співпрацювати, аби заповнити прогалини в роботі петицій, адже кожен обласний центр має власний унікальний досвід та успішні кейси покращення дієвості петицій.

Петиції отримали нове значення в умовах воєнного стану та значних обмежень відкритості роботи влади. Директор АМУ Олександр Слобожан зазначає, що саме петиції можуть бути ефективним інструментом для підвищення прозорості та підзвітності місцевої влади. 

“У 2022 році Асоціація міст України спільно з Комітетом ВРУ з питань цифрової трансформації проводили опитування посадових осіб, і петиції були у п’ятірці електронних інструментів, які виявились найбільш важливими для жителів громади під час війни, обійшовши при цьому загальнодержавний сервіс “Дія”. Тому інструмент петицій має існувати”, — зазначив Слобожан.

Публічність петицій є вагомим аргументом для ретельного дослідження порушеної теми місцевою владою. Зважаючи на це, низка рад працює з петиціями проактивно. Наприклад, у Черкасах місцеве самоврядування розглядає не лише ті петиції, що набрали необхідну кількість голосів.

Джерело: сайт петицій Черкаської міської ради

З іншого боку, навіть якщо петиція не збирає необхідну для розгляду кількість підписів, місцева рада все одно зобовʼязана розглянути її як звернення та надати вичерпну відповідь автору особисто. І саме завдяки петиціям нерідко вдається згуртувати жителів навколо розв’язання суспільно важливої проблеми. Навіть якщо петиція не спрацює, питання все одно отримає розголос та увагу представників органів місцевого самоврядування.

Інструмент петицій є важливим, особливо в умовах обмежень воєнного стану. Щоб зробити петиції ефективними, слід приділяти увагу популяризації цього інструменту участі серед українців, вдосконалювати платформи, робити їх більш доступними та простими.

Представники органів влади мають відповідально ставитись до роботи з петиціями. Адже в петиціях громадяни піднімають найбільш наболілі проблеми, що потребують розв’язання. Наразі цей інструмент є найпростішим способом бути на зв’язку із громадянами. В умовах війни і нових загроз якісна взаємодія суспільства та влади набуває ще більшого значення.

Вікторія Олійник для "Лівого Берега"

Дані: Андрій Бик, Рух ЧЕСНО

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного Фонду "Відродження". Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду "Відродження".