Популізм чи реальна економія: у Раді пропонують забрати у партій держфінансування

Нардеп-мажоритарник із Житомирщини від “Слуги народу” Дмитро Костюк 10 січня зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт № 10401, яким пропонує зупинити фінансування парламентських партій на час дії воєнного стану. Інших співавторів законопроєкт не має.

У пояснювальній записці Костюк обгрунтовує таку пропозицію тим, що під час війни парламент “має за пріоритет прийняття таких законів, які наповнюють держбюджет”. Нардеп переконаний, що суспільство не підтримує фінансування партій, тому він хоче повністю його зупинити.

Зазначимо, що держфінансування партій є важливим елементом реформи політичного фінансування. Воно було запроваджено з метою зменшення олігархічного впливу на політичні партії, а також підвищення прозорості та міжпартійної конкуренції.

У законодавстві визначено, що держфінансування може зупинятися за рішенням НАЗК у випадках неподання партією фінансових звітів або виявлення у них грубих помилок. При цьому фінансування статутної діяльності зупиняється до усунення цих порушень. Також у політичних партій, які отримують державне фінансування, є можливість повністю або частково від нього відмовитись.

У 2024 році виділено 840 млн гривень на фінансування діяльності чотирьох партій: 490 млн для “Слуги народу”, 141 млн для “Європейської солідарності”, 115 млн для “Голосу” (НАЗК відновило держфінансування партії наприкінці 2023 року) та 93 млн для “Батьківщини”.

Це не перша спроба зупинити держфінансування — влітку 2022 року голова НАЗК Олександр Новіков звернувся з таким проханням у листі до голови Верховної Ради Руслана Стефанчука. Цей крок був розкритикований громадськими організаціями.

Також група нардепів від “Слуги народу” у 2022 році пропонувала перерозподілити бюджет та забрати фінансування у партій. Навесні 2023 року була зареєстрована петиція на сайті Офісу президента, проте вона зібрала лише 3 тис. голосів із 25 тис. необхідних.

Рух ЧЕСНО неодноразово наголошував, що державне фінансування відіграє ключову роль у збереженні інституту політичних партій під час війни. Його припинення призведе до того, що партії не зможуть фінансувати ні діяльність місцевих осередків, ні фракції у парламенті та місцевих радах.

У ситуації нестачі бюджетних коштів існують альтернативні, більш ефективні рішення. Так, наприклад, у 2022 році Кабінет міністрів вже скорочував видатки на фінансування партій. Також партії самостійно можуть відмовитися від фінансування за декілька кварталів. Це дозволить водночас і зекономити кошти, і зберегти важливий інститут політичних партій.