Чути громаду: як міськрадам вдосконалити застосування е-петицій. Рекомендації

Зокрема популярність електронних петицій спричинена низкою переваг: 

• зручністю (створити й підписати звернення можна з будь-якого комп’ютера),
• доступністю (безкоштовні онлайн-платформи дозволяють будь-якій громаді використовувати цей інструмент), 
• простотою (мінімальні вимоги до суті й форми звернення), 
• прозорістю (автоматичний моніторинг процесу збору голосів й подальших етапів), 
• зрозумілістю (визначені параметри на всіх етапах проходження петицій),
• медійністю (простота залучення підписантів через соціальні мережі),
• автономністю (досягнення результату потребує мінімального залучення автора), 
• лібералізмом (можливість пропонувати необмежену кількість ідей, що не суперечать законодавству).

Проте нині електронні петиції на місцевому рівні переживають не найкращі часи. У 2024-му зареєстровано лише 971 звернення до міських рад облцентрів, що втричі менше за середньорічний показник. Лише 144 е-петиції набрали необхідну для розгляду органами місцевого самоврядування кількість голосів. Найгірша ж ситуація із дослідженням реального впливу звернень на прийняття рішень радами: розгляд петиції не гарантує її ухвалення, а формальна підтримка петиції не обов’язково призводить до розв’язання викладеної у зверненні проблеми. 

Рух ЧЕСНО проаналізував, які фактори вплинули на зниження інтересу громадян до цього інструменту участі й напрацював рекомендації для ОМС, що можуть допомогти підвищити якість сервісу е-петицій у громадах. 

Зазначимо, що головним об’єктивним чинником, який знизив масштаб застосування е-петицій, є війна. Втілення в життя задумів містян часто потребує значного фінансування з бюджетів громад. Під час воєнного стану скерування коштів на непріоритетні видатки обмежене, а на реалізацію інших ідей може не вистачати надходжень. Проте органам місцевого самоврядування не варто маніпулювати війною й повністю перекладати своє небажання дослуховуватися до звернень громадян на вимоги воєнного часу. 

Отож, під час дослідження функціонування електронних петицій до міськрад облцентрів у 2024-му році Рух ЧЕСНО виявив низку проблем: 

1. Відсутність інструменту в громадах. 

2. Непрактичний майданчик для звернень. 

3. Низький рівень інтеграції сервісу в загальноміські застосунки. 

4. Реєстрація звернень без технічної експертизи. 

5. Додаткові вимоги до авторів і підписантів.

6. Високий поріг підписів. 

7. Короткі строки для збирання голосів. 

8. Несвоєчасна публікація відповідей.

9. Неефективна комунікація.

10. Необов’язковість виконання вимог звернення.

11. Низький рівень реалізації.

12. Ригідність фінансових підходів. 

13. Зниження довіри громадськості до е-петицій. 

14. Нерозуміння важливості інструментів участі владою. 

Відсутність інструменту в громадах

Звернення громадян у формі електронної петиції до органу місцевого самоврядування передбачене Законом України “Про звернення громадян”. Після повномасштабного вторгнення частина ОМС великих міст країни позбавила своїх жителів можливості використовувати цей інструмент місцевої демократії. Наприклад, в Одесі станом на початок квітня сервіс був відсутнім. 

Рекомендація: обов’язкове запровадження сервісу е-петицій у громаді. 

Непрактичний майданчик для звернень

ОМС мають право використовувати різні платформи для функціонування сервісу е-петицій. 73% послуговуються безоплатним майданчиком E-DEM. Проте Івано-Франківськ, Київ, Одеса (на паузі), Полтава, Харків та Черкаси використовують свої власні ресурси. 

В частини з них виникають певні проблеми з адмініструванням сайтів: відсутність повної статистичної інформації, неможливість оприлюднити тексти відповідей чи впорядкувати петиції за параметрами.

Успішний приклад демонструє столиця з порталом та додатком “Київ Цифровий”, який є простим і зрозумілим пересічному користувачеві. Очевидно, розроблення, запровадження й функціонування такого застосунку може бути надто дорогим для міст із меншим бюджетом. 

Рекомендація: своєчасне оновлення функціоналу майданчиків для звернень чи перехід на більш практичні варіанти. 

Низький рівень інтеграції сервісу в загальноміські застосунки

Нині в українських містах активно впроваджують додатки для електронної оплати проїзду, портали мешканців тощо. Приєднання сервісів електронної демократії в такі програми мало б позитивний вплив на залученість жителів до процесу прийняття рішень, адже спростило б доступ до них. 

Гарний приклад – вже згаданий “Київ Цифровий”, в якому люди можуть не тільки оплатити проїзд, отримати сигнал про повітряну небезпеку, а й створити та підписати електронну петицію. 

Рекомендація: під час розробки чи модернізації міських додатків, додавати до них інструменти е-демократії. 

Реєстрація звернень без технічної експертизи

Положення про петиції містять перелік заборонених тем і критерії, за якими звернення не допустять до оприлюднення. Однією з головних є компетенція місцевої влади розв’язувати ту чи іншу проблему. На практиці ж фіксуємо неналежне первинне модерування е-петицій. На реєстрацію, голосування та подальший розгляд ОМС потрапляють звернення “не за адресою”. 

Наприклад, у Львівської міськради вимагали заборонити продаж алкоголю у всій громаді, на що ОМС не має повноважень. Таку петицію мали б відхилити, надавши пояснення про причини. Натомість вона пройшла всі етапи аж до голосування в раді. 

Рекомендація: запровадити систему попередньої модерації, яка перевіряє, чи петиція належить до повноважень ради, й надає оперативний зворотний зв’язок авторам. 

Додаткові вимоги до авторів і підписантів

Законодавством визначено, що право на створення петиції мають громадяни України. Ці критерії деталізують ОМС у своїх нормативних документах, щоб “відсіяти” мешканців інших громад. Таке “сито” має працювати на першому етапі — допуску до реєстрації або голосування. 

На практиці маємо справу Дніпра, де рада провела перевірку даних кількох тисяч підписантів, після того як петиція стала успішною. Працівники ОМС нібито виявили частину підписів, що не належать жителям громади і скасувала результати. 

Рекомендація: розробити чіткі цензи для авторів та підписантів петицій і внести їх у положення. 

Високий поріг підписів 

Згідно із законом, вимоги до кількості підписів громадян на підтримку електронної петиції до органу місцевого самоврядування та строку збору підписів визначаються статутом територіальної громади. 

Найвищий показник успішних петицій демонструють міста, що встановили найнижчий із можливих рівень підтримки в 250 голосів — приблизно 50% (Полтава, Чернігів, Ужгород). А Харків (5 тис.) й Одеса (до повномасштабного вторгнення 1 тис.) — менше ніж 1%. Так само зависокий поріг у Дніпрі, Житомирі, Запоріжжі, Івано-Франківську, Києві й Черкасах.

Рекомендація: знизити необхідну для розгляду петиції кількість голосів до мінімуму, який дозволяє закон. 

Короткі строки для збору голосів

Ця проблема подібна до попередньої. Тим радам, що встановили мінімальні строки для збору голосів (20 днів – Ужгород, 14 – Вінниця), варто переглянути цей підхід і дати містянам більше часу, щоб взагалі дізнатися про ту чи іншу ініціативу та встигнути підтримати її. 

Так, наприклад, зробила Полтава — продовжила строк з двох до трьох місяців. Нині це місто є лідером за успішністю петицій. 

Рекомендація: продовжити тривалість голосування за е-петиції. 

Несвоєчасна публікація відповідей 

Публічне оприлюднення відповідей на петиції в доступному та зрозумілому форматі є вимогою часу. Наприклад, у Черкасах реєстрували звернення, в якому просили публікувати на сайті позицію влади, бо ж ОМС надсилав відповідь безпосередньо автору петиції. 

Нині відповіді публікують, однак формат не завжди доступний для сприйняття. А в Хмельницькому минув майже рік від реалізації вимог петиції до оприлюднення відповіді на неї. 

Усі рішення, прогрес щодо реалізації (фото, документи, звіти) — мають бути доступні онлайн. Це налагоджує взаємодовіру і стимулює активність. 

Рекомендація: публікувати результати розгляду петицій у відкритому доступі на публічних майданчиках.

Неефективна комунікація

Не всі проблеми влада може розв’язати одразу чи взагалі, навіть якщо це її компетенція. В разі, якщо петицію буде відхилено, потрібно пояснити, хто саме ухвалив таке рішення, з яких причин, а також запропонувати інші можливості (альтернативні ініціативи, інструменти, відтермінування в часі). 

Рекомендація: забезпечити зворотний зв'язок з авторами та підписантами петицій у публічному форматі. 

Необов’язковість виконання вимог звернення

Нині українське законодавство не вимагає неухильного виконання вимог, що зазначені в петиції. Вони радше мають рекомендаційний характер і повинні бути розглянуті владою. 

А що із виконанням? Ради не можуть надати чіткої відповіді про кількість насправді реалізованих петицій (без “взято до уваги” чи “підтримано, але це не компетенція ОМС”). 

Рекомендації: позбутися формального підходу до розгляду проблем.

Низький рівень реалізації

Створюючи петицію та голосуючи за неї, автори й підписанти сподіваються на допомогу влади, а не на відписку на кшталт “взято до уваги”. Таких практик потрібно позбуватися, адже вони шкодять взаєморозумінню між владою й громадою, яка вміє читати між рядків. 

ОМС має надати чітку позицію: що саме буде зроблено, хто відповідальний, прописати строки виконання або аргументовано пояснити, чому рішення неможливе. 

Звітування про успішні реалізовані петиції підвищить рівень довіри до ОМС і залученість містян до співпраці з владою. 

Рекомендація: моніторити реалізовані ініціативи та запровадити щорічний аналітичний звіт про кількість поданих / успішних петицій, теми, що викликають найбільший інтерес, рівень реалізації пропозицій. 

Ригідність фінансових підходів

На час воєнного стану фінансові спроможності громад хоч значно знизилися, але ж не зникли повністю, тож можна розглядати зміну підходів до розподілу бюджету. Аналізуючи теми, які з року в рік містяни порушують у своїх петиціях, ОМС могли б спрогнозувати приблизні видатки, визначити “стелі” коштів, що можуть бути спрямовані на проєкти, окреслити чіткі напрямки можливого скерування грошей тощо. 

Рекомендація: інтегрувати петиції в бюджетний процес. 

Зниження довіри громадськості до е-петицій

Торік українці зареєстрували лише 971 звернення до міських рад облцентрів, що втричі менше за середньорічний показник. Тільки 144 е-петиції набрали необхідну для розгляду органами місцевого самоврядування кількість голосів. 

Інструментам електронної демократії потрібно надати нового дихання. Наприклад, частину коштів, які ОМС виділяють на висвітлення своєї діяльності в ЗМІ, можна скерувати на просвітницькі кампанії щодо е-петицій. Владі може здаватися, що всі знають цей механізм участі, але на практиці за цей час виросло нове покоління. 

Рекомендація: провести для містян просвітницьку кампанію з нагадуванням про інструменти місцевої демократії. 

Нерозуміння важливості учасницьких інструментів владою

Чиновники й місцеві обранці часто сприймають петиції за критику. Представники ОМС мають змінити підходи до розуміння важливості успішних петицій і переваг, які вони надають як громаді, так і владі. Адже містяни отримають можливість брати участь в розподілі коштів бюджету, а посадовці безплатно отримують підказку з чим потрібно працювати щонайперше. 

Натомість хибне уявлення мали посадовці в Дніпрі, де підвищили необхідну для розгляду петиції кількість голосів, бо “інструмент петицій використовували для випрошування ремонтів у деяких школах”. 

Рекомендація: провести серію тренінгів для представників ОМС про суть та мету інструментів учасницької демократії. 

Можна зробити висновки, що за десятиліття е-петиції посіли важливе місце серед інструментів місцевої електронної демократії. Проте наразі їм необхідне друге дихання. Надати новий поштовх для розвитку можуть кілька простих рекомендацій, які цілком реально виконати міськрадам. Зокрема: 

• обов’язкове запровадження сервісу е-петицій у громаді;
• своєчасне оновлення функціоналу майданчиків для звернень чи перехід на більш практичні варіанти;
• під час розроблення чи модернізації міських застосунків додавати до них інструменти е-демократії;
• запровадити систему попередньої модерації, яка перевіряє, чи петиція належить до повноважень ради, й надає оперативний зворотний зв’язок авторам;
• розробити чіткі цензи для авторів та підписантів петицій і внести їх в положення;
• знизити необхідну для розгляду петиції кількість голосів до мінімуму, який дозволяє закон;
• продовжити тривалість голосування за е-петиції;
• публікувати результати розгляду петицій у відкритому доступі на публічних майданчиках;
• забезпечити зворотний зв'язок з авторами та підписантами петицій у публічному форматі;
• позбутися формального підходу до розгляду петицій;
• моніторити реалізовані ініціативи та запровадити щорічний аналітичний звіт про кількість поданих / успішних петицій, теми, що викликають найбільший інтерес, рівень реалізації пропозицій;
• інтегрувати петиції в бюджетний процес;
• провести для містян просвітницьку кампанію з нагадуванням про інструменти місцевої демократії;
• провести серію тренінгів для представників ОМС про суть та мету інструментів учасницької демократії.