Понад 80% звернень, що надходять до народних депутатів, не належать до зони їхньої відповідальності або ж є просто спамом.
Про це розповів нардеп від “Слуги народу” Роман Грищук під час дискусії на презентації дослідження Руху ЧЕСНО “Як нардепи комунікують з громадянами під час війни”, що відбулася 28 липня в інформагенції “Укрінформ”.
“З усього масиву звернень, які надходять, лише 10–15% стосується роботи, на що ти можеш вплинути. Є речі, які теоретично стосуються Ради, але не твоєї роботи. Щось не стосується законотворчості, а залежить від місцевої влади; є взагалі побутові питання. Дуже мало надходить того, що можна вирішити законом або правкою. Таких звернень одиниці”, — поділився нардеп.
Зокрема, за його словами, нардепи часто отримують листи зі спамом чи зверненнями, які окремі громадяни розсилають на всі органи влади одночасно.
“На депутатів дуже часто заходять колективні звернення — це такий лист, який іде на президента, генпрокурора, прем'єр-міністра і на всіх 450 депутатів. Зазвичай ми на таке навіть не реагуємо”, — розповів нардеп.
Також, за словами Грищука, часто громадяни звертаються щодо проблем в їхньому регіоні до будь-кого з депутатів, тоді як більше міг би допомогти саме депутат від їхнього округу:
“Є речі, які не стосуються твоєї діяльності або навіть твого округу. Тобто мені дуже важко вирішувати якісь побутові проблеми Кривого Рогу, якщо на мене надходить звернення як на депутата Солом'янського району Києва. Я розумію, що коли до мене надходить таке звернення по району, я знаю кого набрати або кому писати взагалі депутатське звернення”.
Нардеп розповів, що звернення через офіційну пошту чи Електронний кабінет громадянина зазвичай опрацьовують помічники депутата.
Водночас народні обранці також отримують багато звернень через соцмережі, проте вони ніде офіційно не реєструються.
“От у мене Instagram такий. І ці звернення ми не реєструємо. Тобто написали: “Ось у нас там після прильоту така-то проблема”. Ти не реєструєш це в системі як звернення. Ти зразу: набрав голову району, сказав, зв'язав по проблемі. Тобто ми це навіть не фіксуємо.
Відповідно, коли ми давали відповіді на запит ЧЕСНО [про кількість звернень], ми давали те, що в нас офіційно зареєстровано, те, що зайшло через приймальню. А такі речі, які через соцмережі, які просто на рівні комунікації вирішуються — вони не фіксуються”, — пояснив Грищук.
Він також додав, що те, якою буде реакція на звернення, залежить від самого депутата:
“Дехто взагалі вирішує, що от все — є офіційна пошта і там помічники хай і дивляться, а будь-які інші канали зв'язку я обрізаю. Є там приймальня в мене десь на окрузі — і цього достатньо для когось. Хтось навпаки каже: «Ось мої соцмережі, тут можете писати звернення, ось телефон приймальні». Тому це від кожного конкретного колеги залежить і від його готовності спілкуватись чи ні”.
За даними Управління Верховної Ради з питань звернень громадян, за 2023–2024 роки українці надіслали понад мільйон звернень до народних депутатів. Майже 70% усіх звернень надійшли в електронному вигляді.
Раніше Рух ЧЕСНО перевіряв, як народні депутати реагують на звернення через офіційну поштову скриньку. З 401 депутата відповідь на електронні листи надали лише 110 (27,4%). Решта 276 народних обранців жодним чином не відреагували на лист, хоча деякі з них повідомлення прочитали. Також виявилось, що у 13 нардепів електронна скринька переповнена, а у двох офіційний поштовий мейл не працює, через що їм неможливо надіслати звернення.
Поділитись