Унікальне давньоруське місто-фортеця, що розташоване на теренах сучасного Києва, під загрозою знищення. Про це раніше вже писав Рух ЧЕСНО. Ще за часів князя Володимира Китаїв з’явився для посилення лінії оборони столиці з півдня, разом із Вишгородом, Білгородом (Білогородкою) та Василівом (Васильковом).
Проте нині ситуація зі збереженням пам’ятки ще більш критична. І крім регулярних затягувань справи та призначень судових експертиз, додалося кримінальне провадження стосовно так званої “підробки звіту” про дослідження в Китаєві від 2017 року.
Натомість вже незабаром поновлюється судовий розгляд, де від сторін очікують графічні матеріали та документи для визначення пам’ятки археології. Що з цим не так та чому потрібна увага громадськості — пояснює ЧЕСНО.
На початку серпня захисники Китаївського археологічного комплексу повідомили, що “від ТОВ “Альціон” з’явилась заява до поліції Оболонського району м. Києва про нібито підробку археологами Інституту археології НАНУ звіту 2017 року про попередні археологічні дослідження ділянок в Китаєві”. Наразі вже є чинне кримінальне провадження.
Підкреслимо, що ТОВ “Альціон” був першим суборендарем та інвестором ділянок Китаївського археологічного комплексу, які отримала в оренду ПрАТ “Київська овочева фабрика” у 2007 році. Натомість згадані археологічні дослідження 2017 року були здійснені на замовлення самого ТОВ “Альціон”, а зараз, за його ж ініціативою, перевіряються поліцією на достовірність.
Причину появи цієї заяви саме зараз обґрунтувати досить легко — всього місяцем раніше колишній міністр культури Микола Точицький повідомив про ухвалення Кабміном постанови щодо зміни назви та адреси пам’ятки археології національного значення. Таким чином, найменування та місцезнаходження Китаївського археологічного комплексу вдалося закріпити на державному рівні, а сам Точицький назвав це кроком “для посилення охорони об’єкта та запобігання ризикам несанкціонованої забудови”.
Один з документів, який став основою для постанови — той самий звіт про археологічні дослідження 2017 року, який підтвердив наявність культурного шару не території поселення і який роками фігурує у матеріалах судової справи як один з доказів.
Спершу в суді йшлося про те, що наданих доказів недостатньо. Так, зокрема, призначалася судова експертиза “з метою повного та всебічного розгляду даної справи”, а пропозицію Офісу генпрокурора провести виїзне засідання судової колегії на ділянці — відхилили.
Натомість наприкінці червня строки проведення судової експертизи подовжили, а судовому експерту надали дозвіл додатково шукати необхідні докази у вільному доступі, що ставить під ризик збереження пам’ятки археології та усі подальші дослідження про неї. Відповідно, із появою постанови Кабміну про закріплення статусу Китаєва, сторона забудовника вирішила поставити під сумнів легітимність документації, яка роками використовувалася й ними.
Щоб зрозуміти, хто стоїть за забудовою, варто поглянути на зв'язки компаній, залучених до справи. Нагадаємо, що перший суборендар ділянок ТОВ “Альціон” входить до ФПГ “Континіум” — тієї самої групи, до якої входить забудовник Протасового Яру.
Читайте також: Битва за Протасів Яр: перемога в апеляційному суді
Основний прибуток ФПГ приносять мережа АЗС WOG та молочний холдинг, а співвласниками є чинний волинський нардеп-мажоритарник з групи “За майбутнє”, один із лідерів за прогулами у цьому скликанні ВРУ Степан Івахів та співвласники мережі АЗС WOG — Сергій Лагур та Світлана Івахів, колишня дружина нардепа.
Крім цього, у профілі компанії на YouControl зазначається, що ТОВ має відношення і до групи родини Віктора Пилипишина — народного депутата VII скликання та колишнього голови Шевченківської РДА.
Пізніше у спроби забудови Китаєва зайшла інвестором Saga Development, а нині головним забудовником ділянок є KAN Development Ігоря Ніконова, який був першим заступником голови КМДА Віталія Кличка у 2014-2015 роках. До 2021 року серед засновників KAN Development фігурувала Олена Задорожна — помічниця депутатів забороненої “Партії регіонів”. Зокрема, йдеться про забудовника Вадима Столара у шостому скликанні та Віталія Журавського у сьомому.
Китаївський археологічний комплекс незмінно залишається унікальною пам’яткою давньоруського міста, якій вдалося зберегтися крізь роки. Дороги, оборонні укріплення, поселення, городище та курганні поховання залишилися на теренах столиці, проте можуть зникнути через бажання появи чергового житлового масиву.
Нагадаємо, що проведення масових розкопок для доведення археологічної цінності ділянок є неможливим, адже тоді ми втратимо можливість подальших досліджень територій шляхом використання інших технологій. Про це, зокрема, раніше ЧЕСНО пояснював археолог Іван Зоценко:
“Сьогодні у цивілізованому світі не прийнято копати археологічні пам’ятки на 100%. Наприклад, через 40 років будуть інші технології, а ми, коли копаємо — руйнуємо. Розбираємо культурний шар, вибираємо рухомі предмети археології і фіксуємо усе, що можемо”.
Увага громадськості до справ Китаєва критично важлива задля подальшого існування місцевості. ЧЕСНО слідкуватиме за перебігом судового засідання та подальшим ходом справ у боротьбі із забудовою.
Поділитись