100 найбільших громад країни: де виконують, а де порушують закон про прозорість

Прозорість “для службового користування”

Таємне стає явним. До середини серпня 2024-го пленарні засідання показували трохи більше ніж половина зі ста досліджуваних місцевих рад. І лише 22 міста оприлюднювали відео чи транслювали наживо засідання комісій. 

Заради справедливості варто зазначити, що частина рад демонструвала свою діяльність ще до початку повномасштабного вторгнення, проте поставила відео на паузу після лютого 2022-го. 

Парламентарі спонукали органи місцевого самоврядування до відновлення або запровадження відеофіксації засідань. Закон подіяв не на всіх. 8 рад повністю або частково не оприлюднюють відео із засідань сесій, а комісій — 13.

У Снятині (Івано-Франківська обл.) ані пленарні засідання, ані зібрання комісій не публікують. У відповіді на запит написали, що “для забезпечення прозорості сесії міської ради є вільними для відвідування… відеозаписи засідань зберігаються в архіві Снятинської міської ради”. Така ж позиція й у Сокирянах (Чернівецька обл.).

“Відповідно до статей 100 та 102 Регламенту Сокирянської міської ради здійснюється відео- або аудіозапис пленарних засідань, який зберігається у відділі інформаційно-аналітичної роботи та комунікацій з громадськістю. Онлайн-трансляція не ведеться, відеозаписи пленарних засідань не оприлюднюються”, — повідомила міськрада у відповіді на запит. 

Ще одне ноу-хау вигадали в Могилів-Подільському (Вінницька обл.). Тут “ведеться технічний відеозапис”. Зрозуміло, що без оприлюднення. Відповідь Конотопської міськради (Сумська обл.) приблизно така сама. 

Що таке “належним чином” — не зрозуміло, адже знайти відео засідань сесій чи комісій на сайті ради не вдалося. В зазначеному розділі “Постійні комісії” — помилка 404. А в розділі “Трансляції” — максимум привітання з днем підприємця від мера Артема Семеніхіна. На YouTube окремого каналу ради теж немає.

Калинівська міськрада (Вінницька обл.) надала посилання на розділ сайту, де мали б розміщуватися відеозаписи сесій, проте в ньому виявилося порожньо. 

А от про відео із засідань комісій тут не повідомили нічого. На вебресурсі теж не вдалося знайти жодного ролика.

“Після переформатування сайту злетіли відеозаписи сесій і комісій. Вони висвітлюються на одному розділі. Незабаром інформація відновиться з часу запровадження відеозаписів всіх засідань”, — пояснила в коментарі ЧЕСНО секретар міськради Валентина Турик.

Ще майже десяток міськрад до сесій ставляться з повагою — відео з цих засідань оприлюднюють, а от комісії залишаються за бортом. Так Богодухівська (Харківська обл.) коротко відповіла, що прямі трансляції із засідань постійних депутатських комісій не ведуться. Шосткинська (Сумська обл.) надала посилання, де мали б розміщуватися відео і сесій, і комісій. Проте там є лише пленарні засідання й депутатські слухання. 

У Золочеві (Львівська обл.) знайшли можливість не знайти можливості. Повідомили: “Пряма трансляція засідань постійних комісій Золочівської міської ради не здійснюється через відсутність технічного забезпечення”.

Проте сесії тутешньої ради показують, позаяк на YouTube-каналі є записи засідань ще за 2018 рік. Складається враження, що технічні можливості хоча б в одному приміщенні точно є. Чи не можна його використовувати і для комісій? 

В Острозі (Рівненська обл.) вирішили обійтися лише аудіозаписами засідань комісій. Їх зберігають в електронному форматі в організаційному відділі міськради. 

Але найбільше вразив підхід до прозорості роботи ради в Горішніх Плавнях (Полтавська обл.). У листі замість відповіді вдалися до софістики. 

Жодних посилань на відеозаписи, які мають бути на сайті чи на іншому доступному майданчику, відповідно до зазначеної самою ж радою норми закону, не надали. На сайті ані трансляції, ані жодного відео із сесій чи комісій немає. Пошук в YouTube теж виявився безрезультатним. Як і спроба уточнити інформацію у виконавиці листа, контакт якої зазначений у відповіді. На прямі питання, чи оприлюднюють відеозаписи із засідань і де їх можна знайти, конкретики так і не прозвучало. Зі слів чиновниці стає зрозуміло, що оприлюднення записів чи трансляцію наживо тут розглядають лише в перспективі (мабуть, після війни). 

Бачимо, що засідання комісій для деяких рад — справа другорядна чи й зовсім не важлива. Однак, згідно із законом про місцеве самоврядування, “постійні комісії ради — органи ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету”. 

За результатами вивчення і розгляду питань постійні комісії готують висновки і рекомендації, які розглядають і враховують при прийнятті остаточного рішення на сесії. І навіть більше — їх обов’язково мають розглядати органи, підприємства, установи тощо, яким вони адресовані. 

А ще комісії працюють HR-ами — розглядають кандидатури претендентів на високі посади. Тобто саме під час таких засідань відбувається створення порядку денного не тільки сесії, а й плану життєдіяльності громади. Зовсім не другорядний функціонал. 

У звітах — десятки, в ефірі — одиниці

Ще частина міських рад повідомила, що відеозаписи або трансляції наявні, але під час перевірки виявилося: кількість проведених засідань комісій і наявних відео з них не збігаються. Наприклад, Сторожинецька (Чернівецька обл.) вказала 20 зібрань комісій, а на сайті є лише запис одного. 

Та й із сесіями не все гладко: з дев’яти зібрань є відео лише п’яти. На уточнювальне запитання “Де решта?” в міськраді відповіли так: “Всі наявні відео розміщені в розділі «Відеозаписи». З технічних причин попередні відеозаписи не здійснювались. На даний час відеозаписи всіх засідань проводяться та в подальшому будуть оприлюднюватись у розділі «Відеозаписи»”. 

Згідно з відповіддю Фастівської міськради (Київська обл.), за досліджуваний період тут відбулося 12 пленарних засідань та 19 зібрань комісій. Онлайн-трансляції стрімлять на YouTube-каналі ради, де є 30 відео, проте половина з них тривалістю до однієї хвилини. У кадрі переважної більшості нічого не відбувається, а на деяких, наприклад як тут, вирваний із контексту шматок засідання сесії. 

Щодо засідань комісій, то їх вдалося ідентифікувати аж на двох відео. Однак і до самого засідання, і до трансляції є питання. За всіма ознаками це відео — із засідання комісії, проте якої саме — не зазначено. Назва: “Пряма трансляція сесії”. Сам стрім починається в рандомний момент, оголошення про початок засідання немає, звук теж неналежної якості. 

Вишнева міськрада (Київська обл.), згідно з відповіддю на запит, провела 11 сесій та 60 засідань комісій. Оприлюднюють записи, які розміщують в плейлистах комісій і сесій на YouTube. Проте в першій категорії є всього 11 відео (6 за досліджуваний період), а в другій — лише два ролики (жоден не входить в наші часові рамки).

На YouTube-каналі Олександрійської міськради (Кіровоградська обл.) є 31 відеозапис засідань комісій, а їх відбулося 132. Перший ролик, який вдалося знайти, датований 18 лютого цього року.

“Відеозапис засідань Олександрійської міської ради та її постійних комісій започатковано у лютому 2025 року. Розбіжність у кількості фактично проведених (132) і оприлюднених (31) засіданнях постійних комісій пояснюється наступним. Заплановані питання черги денної сесії розглядаються у кожній комісії окремо, ведеться запис засідання. Тобто, сім засідань постійних комісій — сім записів. Бувають випадки внесення додаткових питань та проведення позачергових сесій. Доповідачі з цих питань заслуховуються одночасно у сесійній залі до початку пленарного засідання в присутності всіх депутатів, потім кожна комісія окремо обговорює і приймає рішення, тобто відеозапис один в цей день, а фактично засідань комісій — 7, що підтверджується протоколами”, — пояснили в міськраді. 

На YouTube-каналі Прилуцької міськради (Чернігівська обл.) вдалося знайти лише 8 трансляцій із 21 засідання сесій і комісій. Така ж ситуація в Самарі (Дніпропетровська обл.), де відбулося 22 засідання комісії, а на YouTube-каналі є лише 8 відео, і в Нікополі (Дніпропетровська обл.) — зі 101 засідання комісій є лише 6 відео. 

Перший запис засідання комісій Роменської міськради (Сумська обл.) знаходимо 17 грудня минулого року. Проте постійна комісія з питань регламенту, законності, інформаційного простору, згідно з протоколами, з 15 серпня 2024-го збиралася щонайменше 6 разів. На YouTube-каналі ради є 49 відео із засідань комісій, а у відповіді на запит повідомили, що відбулося 69 засідань. Тобто немає понад чверті засідань у відеоформаті. Варто зауважити, що надалі цей процес налагодили, попри роботу з підвалу. 

Публікація в режимі “як вийде”

Закон чітко визначає строк, за який орган місцевого самоврядування повинен оприлюднити відеозапис засідання: не пізніше за наступний день після його завершення. Проте не всім досліджуваним радам вдається впоратися з цим завданням. 

Так в Ірпені (Київська обл.) дати оприлюднення відео та проведення засідання не завжди стоять поряд у календарі. Наприклад, ролик із сесії, яка відбулася 26 вересня, виклали 18 листопада. А зібрання від 29 липня стало доступне для перегляду аж 6 серпня. Причому це була сесія, під час якої позбавляли повноважень міського голову Олександра Маркушина. Її треба було показувати онлайн, а не викладати запис ще й із запізненням. 

У Жмеринці (Вінницька обл.) записи сесій викладають на наступний день, а от комісій — як вийде. Наприклад, запис засідання комісії з прав людини від 7 жовтня 2024-го з’явився на YouTube-каналі ради аж 16 квітня 2025-го. Та ж сама комісія збиралася 13 серпня цього року, а відео оприлюднили 15 числа. 

Згідно з даними Білгород-Дністровської міськради (Одеська обл.), у них відбулося 70 засідань комісій. Утім, на сайті за вказаним у відповіді посиланням є протоколи лише 53-х. Ситуація з відео теж не надто зрозуміла. Наприклад, за 10 грудня 2024-го є аж 6 записів засідання постійної комісії з питань законності. Усі відео оприлюднені 28 травня 2025-го. Тоді ж на YouTube-каналі з’явилося відео із засідання комісії спорту, що відбулося ще 12 грудня. 

У Гайсині (Вінницька обл.) перше відео засідань комісій з’явилося аж у квітні, хоча датоване 19 лютого. Всього за рік тут відбулося 50 зібрань, але на хостингу є лише половина відео.. Протоколи засідань постійних комісій із висновками та рекомендаціями вивішують на дошці оголошень в мерії. А про саме засідання комісій повідомляють депутатів через Viber. На сайті нічого з переліченого немає. 

Записи комісій Стрийської міськради (Львівська обл.) почали викладати у травні 2025-го. На YouTube-каналі є 8 відео. Щонайменше одне оприлюднене з порушенням строків. Із сесіями спершу теж так було: 20 грудня опублікували кілька відео, зокрема 53 сесії, що відбулася 23 серпня. А грудневу сесію виклали аж 6 березня. Із квітня цю роботу налагодили. 

Без героїв у кадрі

Частина міськрад проводить сесії, а частіше комісії, в дистанційному форматі чи змішаному (частина обранців фізично перебуває в приміщенні ради, а інші працюють в режимі відеоконференції). Сім рад час від часу проводять сесії в такому режимі, а комісії — удвічі більше (15). 

Дистанційна форма допустима на прифронтових територіях через безпекові ризики. А от що дає змішана? Комфорт для самих обранців і забезпечення кворуму для керівництва. Війною не варто прикриватися, особливо застосовуючи такі форми в Умані (Черкаська обл.), Стрию (Львівська обл.), Коростені (Житомирська обл.) чи Калуші (Івано-Франківська обл.). 

“Дистанційка” ставить ради перед додатковим викликом: як організувати засідання, забезпечивши належну ідентифікацію депутатів і верифікацію їхнього голосування. Цю проблему на місцях розв’язують по-різному. Наприклад, у Лозівській міськраді (Харківська обл.) верифікацію здійснюють за тимчасовим порядком проведення дистанційних засідань. 

“Ідентифікація особи, яка бере участь у засіданні дистанційно, без відеозв’язку неможлива. Для ідентифікації учасники підписують себе в програмі своїм ім’ям та прізвищем, забезпечують трансляцію свого зображення під час виступів та голосування. Результати голосування депутатів, які беруть участь у засіданні дистанційно, без відеозв’язку не зараховуються”, — зазначили у відповіді міськради. 

В Подільську на Одещині за досліджуваний рік відбулося 14 сесій, з них 3 в дистанційному форматі. В такому разі реєстрацію здійснює голова: по черзі називає прізвища й ставить позначку “присутній” чи “відсутній”. Але камери депутатів вимкнені, а підписи не дають зрозуміти, хто перебуває по той бік екрану.

У Бучі (Київська обл.) і Богодухові (Харківська обл.) верифікація присутності та голосування депутатів відбувається в системі електронного голосування “Голос”, а за дистанційного формату відбувається авторизація в особистому кабінеті за логіном і паролем з одночасним обов’язковим підключенням до відеоконференції. 

В Охтирці (Сумська обл.) депутати самі визначають бути присутніми в залі особисто чи приєднуватися до зібрання через ZOOM. Під час реєстрації голова називає прізвища депутатів за алфавітом і ставить позначки про дистанційну присутність. Під час голосування перекличка повторюється, при цьому зображення депутатів має виводитися на екран в залі засідань. Насправді ж під час волевиявлення камери депутати вмикають теж за бажання. Приміром, під час засідання 59-ої сесії Світлана Більченко працювала із зображенням, натомість Василь Горнєв — без нього. Зауважень від голови, до речі, не було. 

Комісії Коростенської міськради (Житомирська обл.) теж працюють у змішаному форматі. В регламенті зазначено, що камери мають бути ввімкнені, проте цього правила не завжди дотримуються. Так під час засідання земельної комісії 23 серпня минулого року один обранець приєднався через відеоконференцію, а інший — телефоном. Бо, за словами голови постійної комісії, він перебував за кордоном. 

Відмова від штучних перепон

До 15 серпня минулого року 42% міськрад великих громад України не оприлюднювали відео із засідань сесій. Комісії не показували аж 78%. Закон про прозорість спрацював, бо лише кілька рад і досі не оприлюднюють відеозаписи. Більшість із них працює над помилками. 

Однак воєнний стан перетворився на зручну ширму, за якою органи місцевого самоврядування намагаються приховати свою закритість. Попри вимогу обов’язкової відеофіксації засідань, значна частина місцевих рад зводить це до формальності — або знімають “для галочки”, або зберігають відео в архіві, замість того щоб робити його публічним. І все списують на війну.

Навіть ради, що оприлюднюють відео, трактують норму про трансляцію онлайн як заборонену під час війни. Законодавці ж лише надали безпекову поблажку, однак табу на демонстрацію засідань наживо немає. Майже три десятки рад, які вже зараз працюють наживо, не порушують закон, а показують гарний приклад проактивної позиції. 

Трансляції наживо знищать ще одну комплексну проблему, виявлену під час дослідження: порушення строків опублікування відеозаписів. Бо зараз навіть якщо відео оприлюднюють, то це часто відбувається за тижні або місяці після події, що робить саму ідею оперативного контролю громадськості беззмістовною.

“Дистанційка” теж стала зручним інструментом непрозорості, що дозволяє депутатам уникати персональної ідентифікації під час голосувань. Це створює ризики маніпуляцій і ставить під сумнів легітимність ухвалених рішень. Від цього формату потрібно відмовлятися. Якщо ж безпекова ситуація не дозволяє збиратися очно, то вимоги про чіткі підписи й увімкнені камери необхідно дотримуватися на 100%. 

Крім того, радам слід переосмислити своє ставлення до комісій, які залишаються найтемнішою зоною місцевої політики. Саме там вирішують кадрові й фінансові питання, однак чимало рад і досі не демонструють їхньої роботи. Так жителі позбавлені можливості бачити, як саме готуються рішення, що будуть згодом ухвалені на сесіях. Або не будуть, якщо вони суперечитимуть інтересам громади.