Ідентифікація депутата: як ради великих громад працюють у дистанційному форматі

Така робота крім позитивної (наявності кворуму) несе низку ризиків, зокрема може поставити під сумнів результати голосувань і легітимність ухваленого рішення. Тож радам потрібно дуже прискіпливо підходити до організації таких засідань: не тільки чітко прописувати правила персональної ідентифікації присутніх депутатів та перевірки їхнього особистого голосування, а й неухильно слідкувати за дотриманням вимог. Наприклад у Бучі (Київська обл.) і Богодухові (Харківська обл.) верифікація присутності та голосування депутатів відбувається в системі електронного голосування “Голос”, а за дистанційного формату відбувається авторизація в особистому кабінеті за логіном і паролем з одночасним обов’язковим підключенням до відеоконференції.

Проте не всім радам вдається впоратися з цим завданням. Так у Подільську (Одеська обл.) під час сесії в дистанційному форматі реєстрацію здійснює голова: по черзі називає прізвища й ставить позначку “присутній” чи “відсутній”. Але камери депутатів вимкнені, а підписи не відповідають прізвищам й іменам обранців. В Охтирці (Сумська обл.) під час реєстрації голова називає прізвища депутатів за алфавітом і ставить позначки про дистанційну присутність. Під час голосування перекличка повторюється, при цьому зображення депутатів має виводитися на екран в залі засідань. Однак камери можуть залишатися вимкненими. Подібну ситуацію зафіксували в Коростені (Житомирська обл.), де під час засідання земельної комісії один депутат був на відеозв’язку, а інший — на телефонному. 

Найкращий варіант — робота в залі. Медіа й громадськість, схоже, переконали в цьому одну з найпоказовіших “дистанційних” міськрад — Миколаївську. Там наприкінці жовтня вперше від початку повномасштабного вторгнення провели сесію в змішаному форматі. За інформацією МикВісті, особисто присутньою в залі була третина депутатів.  

Раніше Рух ЧЕСНО писав, як нові законодавчі вимоги виконують обласні та міські ради.