Безпека й економія: як найбільші громади підготувалися до різдвяно-новорічних свят

Значна частина громад узагалі не передбачала грошей на свята або ж залучала позабюджетні ресурси. У Києві, Львові, Стрию та Ужгороді оформлення святкових локацій відбулося коштом меценатів. Наприклад, у столиці головну ялинку встановили за ініціативи та фінансування підприємців. У Львові дерево подарувала місцева родина, а верхівку ялинки традиційно прикрасили протитанковим їжаком — символом воєнного часу. В Житомирі меценатами стали працівники закладів культури, які подарували святковий декор місту.

Окремі громади оновлювали святкову інфраструктуру. Так, Павлоград витратив майже 200 тисяч гривень на нову ілюмінацію. У Кропивницькому закупили новорічну ялинку за 65 тисяч гривень — 5-метрове штучне дерево. У Чернівцях використали ялинку, придбану ще до початку повномасштабного вторгнення, однак кошти з бюджету спрямували на дизайн-проєкт, оформлення та новорічні подарунки.

Війна внесла й безпекові корективи: у Харкові та Дніпрі головні святкові локації облаштували під землею — на станціях метрополітену. У Сумах прикрасили живу ялинку поблизу укриття, аби містяни могли швидко сховатися під час повітряних тривог. В Запоріжжі, Вінниці, Миколаєві, Чернігові й Тернополі від встановлення головних ялинок відмовилися. А в Кривому Розі навпаки вперше від початку повномасштабного вторгнення засвітили вогні на святковому дереві.