Мінветеранів починає аудит громад для контролю ветеранських політик в регіонах

“2026 рік буде з фокусом на впровадження відповідної політики в кожній територіальній громаді. Ми розпочинаємо тотальний аудит спроможностей територіальних громад. Це означає конкретний контроль над реалізацією державних політик”, — наголосив Приходько.

Він також додав, що всі державні програми, які затверджені урядом, забезпечені фінансовим ресурсом, а завдання громад — формувати команди та створювати спроможності.

Під час круглого столу особливу увагу приділили проблемі браку фахівців супроводу ветеранів, адже вони є не в кожній громаді і ветерана або ветеранку нікому “підхопити” і таким чином вони залишаються сам-на-сам з власними проблемами. 

“Введено 93 посади фахівців із супроводу. В деяких громадах виникають питання щодо наявності фахівців”, — сказав заступник голови Чернівецької ОВА Роман Греба.

Читайте також: З фронту додому: хто допомагає ветеранам повернутися до цивільного життя

Він також розповів про успіхи Чернівецької області у доступності та розвитку послуг для ветеранів, зокрема про розвиток інфраструктури реабілітації, безбарʼєрності, забезпеченні житлом, мережу ветеранських центрів тощо.

“Без житла жодна адаптація не працює. Грошову компенсацію за належне житло призначено 68 людям з інвалідністю внаслідок війни І і ІІ групи. Працює механізм компенсації за винайм житла. Окремий акцент – єОселя, це про планування майбутнього, а не виживання”, — додав Греба.

Голова ГО Гвардійського-військового товариства “Редюїт”, полковник Роман Леонович звернув увагу на проблему того, що у разі відсутності фахівця із супроводу, фахівці з інших громад не беруть ветерана під супровід. Він також зазначив, що для успішної адаптації ветеранам необхідне гідне матеріальне становище, житло, чіткий план на майбутнє і ветеранський спорт.

Окрему увагу звернули й на те, що ветерани можуть мати інші статуси, зокрема частина з них є ВПО і потребують особливої уваги, адже втратили житло та майно на тимчасово окупованих територіях.

Директорка Державної служби зайнятості Юлія Жовтяк поділилася результатами опитування серед 61 000 роботодавців малого, середнього та великого бізнесів, у яких працює 4 млн громадян. 

“90% роботодавці готові брати ветеранів, минулого року було 60%. Не завжди просто працевлаштувати ветерана, але треба над цим працювати”, — сказала вона.

Жовтяк також розповіла про можливості, які може надати служба зайнятості, а саме працевлаштування, профорієнтація, гранти на відкриття або розвиток власної справи для ветеранів або одного з подружжя та безкоштовну допомогу в оформленні документів для отримання грантів, створення бізнес-планів тощо. Крім того, ДСЗ має окремих фахівців, які працюють з ветеранами, зокрема карʼєрними радниками є і самі ветерани, тобто послуга надається за принципом “рівний-рівному”.

“Наші кар'єрні радники та фахівці супроводу ветерана знають один одного. Коли ветеран готовий перейти до працевлаштування, до бізнесу фахівець його спрямовує до центру зайнятості”, — додала вона.

На проблему працевлаштування звернув увагу і Руслан Приходько. 

“Мінветеранів запровадило єдину уніфіковану електронну платформу працевлаштування ветеранів “Кар'єра ветерана”. На ній понад 43000 вакансій і лише 2500 резюме. На якомусь етапі щось починає провалюватись”, — зазначив він.

Читайте також: Міністерка Калмикова назвала ключові пріоритети в роботі з ветеранами

Крім того, представниця БФ “Перемоги та на відновлення” Ольга Кітчук акцентувала увагу на барʼєрах політичної участі ветеранів у громадах, зокрема блокування через штучні причини ініціатив та проєктів, а також формування ветеранської політики.

“Коли ветеран не знаходить свого місця в громаді через штучні перепони, ми створюємо ризики соціальної напруги та недовіри до державних інституцій.  Цивільно-військове ветеранське співробітництво не має єдиного бачення та не закріплене належно в програмах розвитку громад”, — зазначила вона.

Нагадаємо, Рух ЧЕСНО проводить Програму ветеранського лідерства, мета якої допомогти ветеранам та ветеранкам стати лідерами змін на державному та регіональному рівні.

У круглому столі також взяли участь члени родин загиблих та померлих захисників та захисниць. Вони закликали залучати членів родин до різноманітних заходів, а також залучати дітей, студентів та інших громадян до пам’ятних заходів, наприклад, “Дзвону пам’яті”.